Класифікація підприємств роздрібної торгівлі

За формою власності подавлююча більшість торговельних центрів, супер- і гіпермаркетів, універмагів та інших крупних об’єктів роздрібної торгівлі належить акціонерам-членам колективів. Звичайні магазини, павільйони, лотки є власністю окремих осіб-хазяїв. Одержали поширення торговельні підприємства зі змішаною формою власності. Наприклад, в Одесі працює українсько-грецька торговельно-посередницька фірма «Сін-Мар», що пропонує населенню на продаж найкращу сантехніку з країн Західної Європи, створена фірма «Італокерамік», яка реалізує фізичним особам керамічну плитку, виготовлену в Італії.

Підприємства торгівлі у роздріб можуть бути вузькоспеціалізованими (наприклад, павільйони з продажу хлібобулочних виробів), спеціалізованими (фірмові магазини «Гарячий хліб», де покупці можуть закуповувати всі вироби хлібозаводу, включаючи торти, бісквіти, пирожне), універсальними, де торгують товарами широкого асортименту.

У залежності від власних витрат підприємства роздрібної торгівлі можуть надавати знижки покупцям (дисконтні магазини, дискаунтери, комісійні магазини і магазини «Секонд хенд»), торгувати за встановленими незмінними цінами, пропонувати модні або унікальні товари за високими цінами (магазин типу «Бутік»).

За рівнем обслуговування відвідувачів торгові підприємства поділяються на магазини із самообслуговуванням, хоча з боку персоналу здійснюється нагляд за покупцями, магазини, де покупців обслуговують продавці-консультанти (мерчендайзери), великі підприємства торгівлі – універсами, супермаркети та ін., де одночасно з купівлею товарів відвідувачі одержують низку послуг, у т.ч. з доставки товарів тривалого користування на адресу покупців, установлення в кухні, ванні або гостинній кімнаті, надання консультацій щодо експлуатації меблів, побутової техніки.

На даний час підприємства роздрібної торгівлі працюють по-різному: одні – в звичайному режимі з ранку до вечора, інші - протягом 24 годин на добу (павільйони, торговлені автомати). Окремо треба сказати про сезонні підприємства, такі як овочеві або рибні базари, оскільки вони працюють під час збору врожаю чи вилову риби. Незважаючи на обмежений строк їх роботи, покупці мають можливість закуповувати свіжі продукти харчування.

Магазини з необмеженим асортиментом споживчих товарів користуються правом екстенсивного розподілу, а тому встановлюють зв’язки з багатьма товаровиробниками і оптовими посередниками. Магазини з обмеженим асортиментом представляють товари окремих виробників (наприклад, фірмові магазини).

У роздрібній торгівлі існують декілька типів інтеграції: горизонтальна, вертикальна і змішана.

Горизонтальна інтеграція являє собою об’єднання підприємств, що перебувають на одному господарському щаблі. Наприклад, магазини системи «Копійка», універсами торговельного центру «Таврія-В». Торгові підприємства, що входять в мережу, підпорядковані одному власнику, продають однакові товари за однаковими цінами з однаковим набором послуг покупцям.

Вертикальна (міжгалузева) інтеграція має місце, коли підприємства роздрібної торгівлі діють на ринку у координації з оптовими посередниками, з підприємствами-виробниками або виступають кінцевою ланкою вертикальної маркетингової системи. Наприклад, швейна фабрика «Грегорі Арбер» в Одесі декілька років тому створила Торговий дім з аналогічною назвою, а ТД «Грегорі Арбер» розповсюджує швейні вироби як оптом, так і в роздріб самотужки і за допомогою приватних промтоварних магазинів і власників контейнерів на місцевих ринках «Ветеран», «7-ий кілометр».

Підприємства роздрібної торгівлі можуть також входити до комбінованих (змішаних) систем, оскільки їм не забороняється закуповувати товари у різних виробників і оптових посередників для наступного перепродажу фізичним особам. Так, відомий у Києві, а можливо і в усій Україні, магазин «Українські ласощі» пропонує покупцям вироби кондитерських підприємств з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Полтави та інших обласних центрів нашої держави. Кияни та гості столиці із задоволенням купують цукерки, печива, шоколад та інші ласощі, виготовлені в різних містах України, щоб дарувати їх головним експертам і споживачам – дітям.

Нарешті, об’єкти торгівлі в роздріб слід розглядати за місцезнаходженням. Правильно визначена у центрі точка розташування універмагу чи магазина продовольчих товарів заздалегідь гарантує високий товарооборот, тому що потік відвідувачів у людному місці завжди вище, ніж у глибині кварталу або в так званих спальних районах. З іншого боку магазини, що торгують споживчими товарами, повинні бути всюди, де мешкають люди. Тому одночасно з центральними мають діяти периферійні магазини, в яких виставлено на продаж товари повсякденного попиту.

Отже, оптова і роздрібна торгівля в каналах розподілу поєднує виробників зі споживачами товарів промислового призначення і кінцевого використання, надає можливість виявляти попит на традиційну і нову продукцію і задовольняти її шляхом продажу товарів у необхідному обсязі та асортименті у потрібний час платоспроможним покупцям.

Контрольні питання:

1. Розкрийте сутність і функції оптової торгівлі.

2. Які завдання поставлено перед оптовою торгівлею?

3. Які форми оптової торгівлі мають місце на ринку?

4. Яка різниця між організаторами і підприємствами оптової торгівлі?

5. Перелічіть установи-організаторів і підприємства оптової торгівлі, охарактеризуйте їх діяльність;

6. Наведіть основні ознаки, функції і завдання роздрібної торгівлі;

7. Які підприємства представляють роздрібну торгівлю у каналах розподілу? В чому полягає їх діяльність?

Література: 1, 2, 5, 9, 10, 13, 16, 19, 21.