Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль права у формуванн≥ ≥нформац≥йноњ культури




—утн≥сть правового забезпеченн€ формуванн€ ≥нформац≥йноњ культури

јктуальн≥сть правового аспекту ≥нформац≥йноњ культу≠ри визначаЇтьс€ тим, що вс≥ соц≥альн≥ процеси Ч еко≠ном≥чн≥, психолог≥чн≥, ≥нформац≥йн≥, технолог≥чн≥ та ≥н., що виникають, в≥дбуваютьс€ ≥ припин€ютьс€ в сусп≥льств≥, держав≥ потребують правового регулюванн€. ÷≥ процеси з'€вл€ютьс€, розвиваютьс€, удосконалюютьс€ ≥ в≥дмира≠ють чи л≥кв≥дуютьс€ у правовому середовищ≥ (правовому пол≥), на його баз≥. ѕри цьому виникаЇ потреба урегулю≠ванн€ сусп≥льних в≥дносин з урахуванн€м необх≥дност≥ визначенн€ правил повед≥нки людей, сп≥вв≥дношенн€ њхн≥х, потреб та ≥нтерес≥в з потребами та ≥нтересами окремих со≠ц≥альних корпорац≥й, сусп≥льства, держави, м≥жнародно≠го сп≥втовариства.

« розширенн€м меж публ≥чно-правового регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин в≥дбуваютьс€ ≥стотн≥ зм≥ни характеру ≥ зм≥сту правового регулюванн€. ” науц≥ та практиц≥ з'€≠вилос€ пон€тт€ "правове забезпеченн€ сусп≥льних ≥нфор≠мац≥йних в≥дносин".

ѕравове забезпеченн€ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дно≠син Ч це д≥€льн≥сть в≥дпов≥дних суб'Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин щодо формуванн€ комплексу норм правил по≠вед≥нки, прав ≥ обов'€зк≥в учасник≥в у сфер≥ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин.

ѕравов≥ норми забезпечують в≥дпов≥дн≥й соц≥альн≥й сис≠тем≥ нормативно-правовий статус, регулюють розробку, впровадженн€, ефективне функц≥онуванн€ та подальший


розвиток сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин зг≥дно з по≠ставленою метою.

«азначимо, що право €к регул€тор сусп≥льних в≥дносин можна охарактеризувати п≥д р≥зним кутом зору, з р≥зних п≥дход≥в, у р≥зних аспектах.  атегор≥ю "право" можна роз≠гл€дати у к≥лькох аспектах: €к ≥нституц≥ональний норма≠тивний регул€тор, €к соц≥альну ц≥нн≥сть, €к управл≥н≠ський зас≥б тощо.

јле сл≥д пам'€тати, що право в соц≥олог≥чному аспект≥ перш за все Ї регул€тором повед≥нки людей. “обто, вихо≠д€чи з положень теор≥њ гри, право визначаЇ роль кожного учасника конкретноњ соц≥альноњ одиниц≥: людини, групи людей (корпорац≥њ) та ≥нших соц≥альних утворень. ѕрак≠тична роль права пол€гаЇ в тому, що воно Ї м≥рою юридич≠не дозволеноњ правом≥рноњ повед≥нки людей у конкретних соц≥альних утворенн€х (с≥м'€, громада, колектив, сусп≥ль≠ство, держава та ≥н.).

¬≥дображаючи сп≥вв≥дношенн€ потреб особи, сусп≥ль≠ства, колективу (€к форми корпорац≥њ), право Ї масштабом потр≥бноњ, бажаноњ повед≥нки, масштабом сусп≥льноњ ≥ дер≠жавноњ дисципл≥ни, об'Їднувачем сп≥вв≥дношенн€ потреб ус≥х член≥в сусп≥льства в процес≥ життЇд≥€льност≥.

ѕраво також визначаЇ юридичн≥ умови п≥дтриманн€ та охорони встановленого в держав≥ правопор€дку. “ак≥ вла≠стивост≥ права, €к нормативн≥сть, ≥нформативн≥сть, ч≥тка визначен≥сть, висока матер≥альна ≥ ф≥нансова забезпе≠чен≥сть з боку держави, дають змогу широко використову≠вати його €к зас≥б орган≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин. ѕри реал≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин Ї потреби використанн€ права, юридичних форм дл€ розв'€занн€ найр≥зноман≥тн≥≠ших сусп≥льних (економ≥чних, пол≥тичних, культурних та ≥н.) проблем. ƒо найважлив≥ших проблем правового ре≠гулюванн€ належать захист безпеки конституц≥йного ладу €к основи реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в особи, сусп≥льства, держави в≥д будь-€ких пос€гань, у тому числ≥ у сфер≥ ≥нформац≥й-


9 Ч 4-1260

 


 

–озд≥л 5

 

≤нформац≥йна культура €к об'Їкт ≥нформац≥йного права


 


ноњ безпеки особи, сусп≥льства, держави, св≥тового сп≥вто≠вариства.

ўодо загальноорган≥зац≥йного значенн€ права, то цей його аспект €к засобу забезпеченн€ сусп≥льних ≥нформа≠ц≥йних в≥дносин пост≥йно зростаЇ ≥ зростатиме. ≤нформац≥йн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини зумовлюють р≥вень всеб≥чного розвит≠ку виробничих сил, зр≥лост≥ культури сусп≥льних в≥дно≠син, налагодженн€ культури господарського механ≥зму, що Ї критер≥€ми визначенн€ р≥вн€ сучасноњ ≥нформац≥йноњ цив≥л≥зац≥њ певноњ крањни. ” комплекс≥ це маЇ утворювати зм≥ст напр€мку стратег≥чного курсу держави на перспек≠тиву ≥ не може бути зд≥йсненим без досконалого, науково обірунтованого механ≥зму правового регулюванн€.

ѕравове забезпеченн€ електронно-обчислювальних (комп'ютерних) ≥нформац≥йних систем €к складових сис≠тем вищого пор€дку Ч соц≥ального управл≥нн€ Ч вир≥шуЇ взаЇмопов'€зан≥ й водночас в≥дносно самост≥йн≥ завданн€.. —еред цих завдань визначають так≥:

Х збиранн€ та систематизац≥€ правовоњ ≥нформац≥њ щодо регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин у межах умовно визна≠чених п≥дсистем;

Х визначенн€ функц≥й, що мають виконуватис€ систе≠мою орган≥в соц≥ального управл≥нн€;

Х обс€г правовоњ регламентац≥њ процес≥в створенн€, впро≠вадженн€, експлуатац≥њ та удосконаленн€ комп'ютерних автоматизованих ≥нформац≥йних систем тощо.

Ќеврахуванн€ у минулому цих положень викликало низ≠ку проблем не т≥льки правового, а й орган≥зац≥йного та ≥нженерно-техн≥чного характеру.

Ќа р≥вн≥ правовоњ доктрини у наш≥й крањн≥ визначено, що правов≥ в≥дносини в умовах ≥нформатизац≥њ регламен≠туютьс€ €к республ≥канськими органами державноњ вла-


ди, так ≥ органами управл≥нн€ ≥нших р≥вн≥в, у тому числ≥ установ, орган≥зац≥й, п≥дприЇмств.

” науковому ≥ практичному аспектах значущ≥сть тако≠го юридичного п≥дходу зумовлена тим, що Ї можлив≥сть зм≥стовн≥ше зрозум≥ти роль права у використанн≥ дос€гнень науково-техн≥чного прогресу в р≥зних сферах сусп≥льноњ д≥€льност≥. “акож Ї можлив≥сть побачити типове, ун≥вер≠сальне у склад≥ правового забезпеченн€ будь-€коњ галуз≥ сусп≥льних в≥дносин.

Ќер≥дко правове забезпеченн€ ≥гнорують, створюючи та розвиваючи автоматизован≥ (комп'ютерн≥) ≥нформац≥йн≥ системи в державному управл≥нн≥. ” результат≥, особливо у раз≥ зм≥ни кадр≥в, виникають проблеми забезпеченн€ функц≥онуванн€ цих систем. “рапл€ютьс€ випадки, коли так≥ системи просто виключаютьс€ з ≥нформац≥йних про≠цес≥в державного управл≥нн€. —истема управл≥нн€ "ско≠чуЇтьс€" до прим≥тивних (паперових та ≥н.) технолог≥й ≥нформац≥йного забезпеченн€. √оворити сьогодн≥ про €к≥сть функц≥онуванн€ такоњ системи управл≥нн€ марно.

ѕравовий аспект державного управл≥нн€ соц≥альними системами у контекст≥ державноњ ≥нформац≥йноњ пол≥тики складаЇтьс€, серед ≥ншого, з визначенн€ таких пров≥дних компонент≥в:

Х напр€мк≥в функц≥онуванн€ та розвитку соц≥альних систем;

Ђц≥леспр€мованого й упор€дкованого формуванн€ њх.

ѕубл≥чна врегульован≥сть ≥ пор€док €к так≥ необх≥дн≥ дл€ будь-€кого соц≥ального процесу, особливо, €кщо в≥н маЇ набути сусп≥льноњ ст≥йкост≥ та незалежност≥ в≥д простого випадку (марг≥нального фактора) чи свав≥лл€ окремих ≥ндив≥д≥в. Ќе Ї вин€тком й ≥нформац≥йн≥ правов≥дносини в умовах формуванн€ к≥берцив≥л≥зац≥њ.


 

 

–озд≥л 5

≤нформац≥йна культура €к об'Їкт ≥нформац≥йного права


 


¬ основ≥ правового регулюванн€ €к процесу лежить низ≠ка законом≥рностей, що ви€вл€ють себе €к тенденц≥њ удос≠коналенн€ регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин. ¬ юридичн≥й л≥тератур≥ обірунтовано звертаЇтьс€ увага також на те, що кожне ≥сторично визначене сусп≥льство з метою уникнен≠н€ можливих негативних дл€ соц≥альноњ системи насл≥дк≥в (неорган≥зованост≥ чи надм≥рноњ регламентац≥њ) потребуЇ ч≥тко визначеноњ м≥ри юридичного врегулюванн€. “аким чином, через право у соц≥альних процесах пор€д з п≥дви≠щенн€м конкретност≥ та визначеност≥ зб≥льшуЇтьс€ роль ≥нформативност≥ нормативного регулюванн€. “обто через право орган управл≥нн€ соц≥альною системою ≥нформуЇ суб'Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин про те, що необх≥дно роби≠ти, €к робити, кому робити тощо.

ќтже, розвиток соц≥ального регулюванн€ супрово≠джуЇтьс€ формуванн€м в≥дносно незалежних (в≥д економ≥ч≠ного базису, матер≥ального виробництва) регул€тивних механ≥зм≥в, €к≥ ускладнюютьс€ й удосконалюютьс€ у м≥ру необх≥дност≥ узгодженн€ задоволенн€ економ≥чних, куль≠турних та ≥нших потреб, €к≥ виникають п≥д час розвитку сусп≥льства в ц≥лому.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 338 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1648 - | 1439 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.