Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ўо в≥домо про референдум достеменно?




 

¬ ”крањн≥, в≥дпов≥дно до  онституц≥њ, референдум обовТ€зковий у тих випадках, коли:

 

Ч порушуЇтьс€ питанн€ про зм≥ну територ≥њ держави (призначаЇтьс€ ¬ерховною –адою);

 

Ч ќсновний «акон крањни п≥ддаЇтьс€ коригуванню, причому виправленн€ торкаютьс€ нар≥жних принцип≥в, описаних у розд≥лах Ђ«агальн≥ положенн€ї, Ђ¬ибори. –еферендумї ≥ Ђ¬несенн€ зм≥н до  онституц≥њ ”крањниї (призначаЇтьс€ президентом).

 

¬изначено, що на референдум не можуть виноситис€ законопроекти, €к≥ стосуютьс€ питань бюджету, оподаткуванн€ та амн≥ст≥њ.

 

 онституц≥€ також передбачаЇ можлив≥сть проведенн€ референдуму з народноњ ≥н≥ц≥ативи. ѕо€снимо, що маЇтьс€ на уваз≥. ѕрипустимо, ви Ч громад€нин ”крањни ≥ хочете домогтис€ прийн€тт€ на вищому державному р≥вн≥ р≥шенн€, вкрай важливого, на ваш погл€д. ” вас знаход€тьс€ три м≥льйони соратник≥в (€к≥ мають право голосу), њхн≥ автографи з≥брано у 2/3 областей, ≥ при цьому в кожному з рег≥он≥в ви здобули не менше н≥ж по сто тис€ч Ђв≥зї. –ад≥йте Ч цього досить, щоб референдум в≥дбувс€. ќголосити про його проведенн€ маЇ глава держави. —аме цей механ≥зм використав Ћеон≥д  учма, коли Ђорган≥зовувавї референдум-2000.

 

Ќе можемо не згадати про два р≥шенн€  онституц≥йного суду, €к≥ дуже збагатили наш≥ знанн€ про референдум.

 

ѕерше побачило св≥т 27 березн€ 2000 року. ѕро нього ми вже згадували Ч саме воно примусило Ћеон≥да ƒаниловича свого часу поставити громад€нам не ш≥сть запитань, а лише чотири. як≥ два було зн€то й чому?

 

¬≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн€  онституц≥йного суду дають ч≥тк≥ше у€вленн€ про те, €к треба читати закон про референдум ≥ €к сл≥д розум≥ти  онституц≥ю.

 

ѕо-перше, шановний орган Ђзарубавї перший пункт президентського опитувальника, ухваливши:  онституц≥€ не дозвол€Ї шл€хом референдуму виражати парламенту, а також будь-€ким ≥ншим органам державноњ влади недов≥ру, що веде до дострокового припиненн€ њхн≥х повноважень.

 

ѕо-друге, розТ€снив, чи маЇ народ право пр€мо затверджувати ќсновний «акон. —уд процитував шосте запитанн€ тексту, винесеного на всенародне обговоренн€: Ђ„и згодн≥ ви з тим, що  онституц≥€ ”крањни повинна прийматис€ на всеукрањнському референдум≥?ї ƒ≥йшов висновку: Ђ¬икладене запитанн€ виноситьс€ на всеукрањнський референдум без ви€сненн€ вол≥ народу щодо необх≥дност≥ прийн€тт€ новоњ  онституц≥њ ”крањни, а отже, ставить п≥д сумн≥в правомочн≥сть ќсновного «акону ”крањни, що може призвести до ослабленн€ встановлених ним основ конституц≥йного ладу в ”крањн≥, прав ≥ свобод людини ≥ громад€нинаї. ѕ≥сл€ чого вин≥с вердикт: пункт 6 Ђвизнати таким, що не в≥дпов≥даЇ  онституц≥њ ”крањни (Ї неконституц≥йним)ї. « цього можна було зробити лише один висновок: приймати ќсновний «акон на референдум≥ не можна.

 

«давалос€ б, €сн≥ше не скажеш. јле, в≥дпов≥дно до того ж таки р≥шенн€  онституц≥йного суду, Ђпредметом всеукрањнського референдуму з народноњ ≥н≥ц≥ативи може бути будь-€ке питанн€, за вин€тком тих, що передбачен≥ статтею 74  онституц≥њ ”крањниї. ≤ ще, там само, Ч Ђвол€ народу, висловлена на всеукрањнському референдум≥ з народноњ ≥н≥ц≥ативи, не може мати дорадчого характеруї.

 

“епер розшифруЇмо сказане. ” 74-й статт≥  онституц≥њ йдетьс€ про заборону на проведенн€ референдум≥в, €к≥ стосуютьс€ обговоренн€ питань бюджету, оподаткуванн€ та амн≥ст≥њ. ѕро ќсновний «акон там жодного слова. ƒал≥: €кщо вол€ народу Ђне може мати дорадчого характеруї, то вона обовТ€зкова дл€ виконанн€. ўо виходить? ѕитанн€ про прийн€тт€  онституц≥њ можна виносити на референдум, ≥ прийн€те р≥шенн€ мусить виконуватис€. “ак, за бажанн€, можна було прочитати один ≥з пасаж≥в ≥сторичного р≥шенн€  —. јле ≥нший пасаж (виписаний у резолютивн≥й, тобто обовТ€зков≥й частин≥) того ж самого р≥шенн€ категорично заборон€в це робити.

 

Ќа цьому дивовиж≥ не ск≥нчилис€. „ерез пТ€ть рок≥в зТ€вилос€ ще одне, не менш резонансне р≥шенн€ того ж таки органу. ƒокумент, датований 5 жовтн€ 2005 року, стверджував: ЂЌарод €к нос≥й суверен≥тету ≥ Їдине джерело влади може реал≥зовувати своЇ право визначати конституц≥йний лад в ”крањн≥ шл€хом прийн€тт€  онституц≥њ ”крањни на всеукрањнському референдум≥ї. ” резолютивн≥й частин≥ стверджувалос€, по сут≥, те ж саме, хоча й не так однозначно: Ђ“≥льки народ маЇ право безпосередньо шл€хом всеукрањнського референдуму визначати конституц≥йний лад в ”крањн≥, €кий закр≥плюЇтьс€  онституц≥Їю ”крањниї.

 

¬осени минулого року це р≥шенн€ зчинило багато галасу. ќдн≥ розум≥ли сказане €к дозв≥л на прийн€тт€  онституц≥њ на всеукрањнському референдум≥. јле тод≥ виходило, що  — суперечить сам соб≥, адже 2000-го в≥н це заборон€в. ≤ поставало запитанн€, €кому р≥шенню в≥рити.

 

≤нш≥ стверджували, що суперечност≥ немаЇ, оск≥льки Ђприйн€тт€  онституц≥њї ≥ Ђвизначенн€ конституц≥йного ладуї Ч суть р≥зн≥ юридичн≥ терм≥ни. јле в такому раз≥ потр≥бно було по€снити, що маЇтьс€ на уваз≥ п≥д терм≥ном Ђконституц≥йний ладї.

 

ј суд цього не зробив. ¬≥н ще б≥льше заплутав ситуац≥ю, у тому ж таки жовтневому р≥шенн≥ зробивши застереженн€: Ђ” в≥дпов≥д€х учених-правознавц≥в по-р≥зному визначаЇтьс€ пон€тт€ конституц≥йного ладу...  онституц≥€ ”крањни, закр≥плюючи конституц≥йний лад, не м≥стить визначенн€ цього пон€тт€ї.

 

ѕовна дурниц€.  — оперуЇ терм≥ном, зм≥ст €кого не визначено. Ќарод маЇ право, але незрозум≥ло на що.

 

ѕ≥дсумовуЇмо. ѕопри по€ву двох спец≥альних розТ€снень уповноваженого органу, дос≥ не зрозум≥ло:

 

Ч чи можливий конституц≥йний референдум;

 

Ч €кщо можливий, то €кий;

 

Ч €к≥ його правов≥ насл≥дки, ≥ €кий механ≥зм його вт≥ленн€ в житт€.

 

Ќасамк≥нець поставимо ще одне каверзне запитанн€.

 

Ќа що розраховуЇ президент, пропонуючи обговорити реформуванн€  онституц≥њ на референдум≥?

 

Ђ≈волюц≥€ї погл€д≥в ёщенка на пол≥треформу взагал≥ ≥ на метод њњ скасуванн€ зокрема заслуговуЇ на окрему увагу. ѕевний час ¬≥ктор јндр≥йович демонстративно уникав ц≥Їњ теми, пост≥йно за€вл€ючи щось на кшталт Ђ–≥шенн€ прийн€то ≥ п≥дписано...  рапку поставленої. —ам факт над≥ленн€ парламенту й ур€ду додатковими функц≥€ми глава держави спочатку публ≥чно п≥дтримував, в≥дверто критикуючи лише впровадженн€ ≥нституту ≥мперативного мандата ≥ поверненн€ прокуратур≥ функц≥њ загального нагл€ду Ч Ђ÷е атав≥зм. —тал≥нський, тридц€тих рок≥в. Ѕуде час Ч ми оптим≥зуЇмо ц≥ позиц≥њ...ї

 

—итуац≥€ зм≥нилас€ досить швидко. Ќавесн≥ минулого року впливов≥ члени тод≥ ще Їдиноњ Ђпомаранчевоњ дружиниї, €к за командою, розпочали пресинг пол≥треформи. ” кв≥тн≥ премТЇр “имошенко, перший в≥це-премТЇр  ≥нах ≥ кер≥вник президентського секретар≥ату «≥нченко висловилис€ на користь рев≥з≥њ конституц≥йних зм≥н.

 

јнатол≥й  ирилович н≥би забув, що у кв≥тн≥ 2004-го в≥н називав Ђзрив голосуванн€ щодо прийн€тт€ зм≥н до  онституц≥њ загрозою дл€ сусп≥льства, дл€ майбутн≥х покол≥нь, дл€ держави в ц≥ломуЕї –≥вно через р≥к перший заступник глави  аб≥нету вже був упевнений у протилежному, за€вл€ючи, що Ђреал≥зац≥€ пол≥треформи потребуЇ додаткового громадського обговоренн€Е –еал≥зац≥€ конституц≥йноњ реформи в цьому роц≥ може призвести до формуванн€ аморфноњ влади, перейн€тоњ в≥дчутт€м колективноњ безв≥дпов≥дальност≥ї.

 

ќлександр «≥нченко висловивс€ ще €сн≥ше. ” тому ж таки кв≥тн≥ в≥н оголосив про необх≥дн≥сть проведенн€ всеукрањнського референдуму з пол≥треформи: Ђ« де€ких речей ѕрезидент радитиметьс€ безпосередньо з волеви€вленн€м народуї. ≤ додав: Ђ” ѕрезидента мають бути чинники, €к≥ Ї в старому вар≥ант≥  онституц≥њї.

 

ѕ≥д Ђстарими чинникамиї, сл≥д гадати, малис€ на уваз≥ колишн≥ президентськ≥ повноваженн€. ѕро скасуванн€ ≥мперативного мандата ≥ депутатського мандата вже не йшлос€.

 

„ерез к≥лька дн≥в заговорив сам ¬≥ктор јндр≥йович. ” ≥нтервТю Ђ”крањн≥ молод≥йї в≥н назвав розмови про референдум Ђсамод≥€льн≥стю, €ку € розум≥юї. ѕроте пооб≥ц€в: Ђя вам даю слово: перегл€ду пол≥треформи, референдуму або ще там чого € ≥н≥ц≥ювати не буду. јле € чудово розум≥ю, що будуть сили, €к≥ цим питанн€м спокою не дадутьЕї

 

” травн≥ в ≥нтервТю ”“-1 ёщенко п≥дтвердив свою позиц≥ю: Ђћене не здивуЇ, €кщо ц≥ ≥н≥ц≥ативи зТ€вл€тьс€ на р≥вн≥ пол≥тичних сил... —ам € цього ≥н≥ц≥ювати не буду. «аради громад€нського спокоюї. ќднак глава держави висловив припущенн€: юристи можуть д≥йти висновку, що процедура внесенн€ поправок в ќсновний «акон була не зовс≥м коректною.

 

ѕриблизно тод≥ ж в еф≥р≥ Ђ1+1ї гарант уже не т≥льки виключив можлив≥сть проведенн€ референдуму з пол≥тичноњ реформи, а й п≥дтримав можливе опитуванн€ населенн€: Ђ÷е Ч ал≥б≥, €ке могло б використовуватис€ пол≥тичними силами €к ключовий аргументЕ ѕол≥треформа заслуговуЇ публ≥чного перегл€ду Ч в≥д ≥н≥ц≥ативи до ухваленн€ р≥шенн€ в парламент≥ї.

 

ўо могло в≥дбуватис€ в т≥ дн≥? „и було зростанн€ наступу на реформу випадковим? «а де€кими даними, ёщенко оч≥кував, що  онституц≥йний суд найближчим часом винесе два р≥шенн€, €к≥ мали б розвТ€зати йому руки. …шлос€ про можливе скасуванн€ пол≥треформи у звТ€зку з порушенн€м процедури. ј також про право народу приймати  онституц≥ю.

 

„и була ц€ верс≥€ достов≥рною, сьогодн≥ в≥дпов≥сти важко. ” кожному раз≥, перше р≥шенн€ так ≥ не зТ€вилос€. ƒруге (€к в≥домо) побачило св≥т лише в жовтн≥. ≤ вийшло не зовс≥м таким, €к, можливо, мр≥€в ¬≥ктор јндр≥йович. ’оча в≥дразу п≥сл€ його по€ви ћикола  атеринчук посп≥шив оголосити, що  онституц≥ю буде допрацьовано Ђз використанн€м механ≥зму референдумуї.

 

ј пот≥м президентов≥ стало не до ќсновного «акону. ѕот≥м сплинув терм≥н повноважень  —. ј незабаром президент ≥ парламент ув≥йшли в ур€довий кл≥нч. ≤ в лексику глави держави повернулас€ референдумна риторика.

 

јле першим озвучив давню ≥дею все той-таки  ≥нах. 11 с≥чн€ в≥н оголосив, що питанн€ внесенн€ зм≥н до  онституц≥њ можуть вир≥шуватис€ т≥льки украњнським народом, тому зм≥ни до  онституц≥њ, €к≥ впливають на конституц≥йний лад, мають бути прийн€т≥ на всеукрањнському референдум≥. —екретар –ЌЅќ додав, що провести такий референдум до вибор≥в не вдастьс€, але ЂЇ над≥€, що це (всеукрањнський референдум. Ч –ед.) в≥дбудетьс€ в друг≥й половин≥ 2006 рокуї, Ч сказав  ≥нах.

 

„ерез два дн≥ вже ёщенко в ≥нтервТю чотирьом телеканалам за€вив, що пропонуватиме референдум ≥з внесенн€ зм≥н до  онституц≥њ. Ђ« ц≥Їю ≥деЇю € вийду, безумовно, щоб у кожного не було жодних сумн≥в≥вї, Ч сказав в≥н. ЌагадаЇмо, що та ж сама особа менше двох рок≥в тому кл€твено об≥ц€ла: Ђћи проти референдум≥в, зокрема референдум≥в пр€моњ д≥њ, коли Ђзвертаючись до народуї, хтось збираЇтьс€ вносити пр€м≥ зм≥ни до  онституц≥њ!ї

 

 р≥м того, глава держави оголосив, що було порушено вимогу ќсновного «акону, €ка передбачаЇ обовТ€зкове закр≥пленн€ конституц≥йних поправок референдумом.

 

«а€ви президента та його п≥длеглого з –ЌЅќ” не витримують критики.

 

ѕо-перше, президент не може Ђвийти з ≥деЇюї референдуму, тим б≥льше конституц≥йного. ¬≥дпов≥дно до ќсновного «акону, ≥н≥ц≥атором референдуму може бути лише народ. ѕрезидент же повинен призначати референдум, проголошений з народноњ ≥н≥ц≥ативи, а також обовТ€зковий референдум, на €кому закр≥плюютьс€ зм≥ни, внесен≥ до  онституц≥њ. јле йдетьс€, ще раз нагадаЇмо, лише про зм≥ни, що стосуютьс€ I, III ≥ XIII розд≥л≥в головного державного документа.

 

∆одного з них у ход≥ пол≥треформи не торкалис€. ќтож, глава держави не маЇ рац≥њ й тод≥, коли стверджуЇ, що депутати припустилис€ порушенн€, не порадившись ≥з народом. ≤ це по-друге.

 

“ретЇ. —уд€чи з усього, серйозно помил€Їтьс€ ≥  ≥нах. …ого ключове твердженн€, процитоване агентством Ђ≤нтерфакс-”крањнаї, м≥стить дв≥ дуже сумн≥вн≥ тези.

 

Ќеправда, що Ђпитанн€ внесенн€ зм≥н до  онституц≥њ можуть вир≥шуватис€ лише украњнським народомї. «м≥ни внос€тьс€ або президентом, або третиною депутатського корпусу. ѓх приймаЇ ¬ерховна –ада в≥дпов≥дно до спец≥альноњ процедури. ј народ њх т≥льки затверджуЇ, €кщо йдетьс€ про зм≥ни, що впливають на конституц≥йний лад. ”се це врегульовано XIII розд≥лом ќсновного «акону.

 

«даЇтьс€, не зовс≥м точне ≥ припущенн€ јнатол≥€  ириловича, що Ђзм≥ни до  онституц≥њ, €к≥ впливають на конституц≥йний лад, мають бути прийн€т≥ на всеукрањнському референдум≥ї. „астина р≥шенн€  онституц≥йного суду, €ка нас ц≥кавить, звучить трохи ≥накше. «а твердженн€м  —, народ маЇ право Ђзм≥нювати конституц≥йний лад внесенн€м зм≥н в ќсновний «акон у пор€дку, встановленому його XIII розд≥ломї. ј що таке XIII розд≥л? ƒив≥тьс€ попередн≥й абзац Ч зм≥ни внос€тьс€ президентом або третиною депутатського корпусу.

 

¬икликаЇ подив ≥ припущенн€ секретар€ –адбезу щодо терм≥н≥в проведенн€ референдуму. ≤н≥ц≥ювати його може т≥льки народ. јле народ ≥з цього приводу н≥чого не сказав. √оворили ёщенко ≥  ≥нах. “еж представники народу, але њх усього двоЇ, а не три м≥льйони, €к вимагаЇ в даному раз≥  онституц≥€. ∆одних пов≥домлень про створенн€ ≥н≥ц≥ативних груп ще не надходило, про збиранн€ п≥дпис≥в Ч також. ј оф≥ц≥йний представник влади вже терм≥ни називаЇ...

 

Ќа що може розраховувати президент, €кий вир≥шив Ђпограти в референдумї, при тому, що в≥н (суд€чи з усього):

 

Ч не дуже добре знайомий ≥з правилами гри;

 

Ч не маЇ п≥дтримки необх≥дноњ б≥льшост≥ населенн€;

 

Ч не контролюЇ ситуац≥ю в крањн≥, ≥ в парламент≥ зокрема;

 

Ч не надто упевнений у власних силах;

 

Ч не до к≥нц€ прораховуЇ комб≥нац≥ю;

 

Ч не хоче (чи не може) бути ц≥лком авторитарним?

 

ћожливо, в≥н хоче використати референдум €к спос≥б шантажу. јле дл€ чого?

 

јбо дл€ того, щоб зробити частину ел≥ти б≥льш зг≥дливою, забезпечивши дл€ своЇњ пол≥тичноњ сили можлив≥сть створенн€ парламентськоњ коал≥ц≥њ навесн≥ нин≥шнього року. «бер≥гши таким чином владу в умовах пол≥треформи.

 

јбо дл€ того, щоб домогтис€ в≥д парламенту обранн€  онституц≥йного суду. ѕотай спод≥ваючись, що новий  — скасуЇ пол≥треформу.

 

ћожливо, в≥н справд≥ розраховуЇ з допомогою референдуму повернути втрачен≥ повноваженн€. јле тод≥ йому необх≥дно всерйоз подумати ≥ про пол≥пшенн€ власного ≥м≥джу, ≥ про п≥двищенн€ рейтингу команди.  р≥м того, йому знову ж таки н≥€к не об≥йтис€ без  онституц≥йного суду, до €кого напевно будуть запитанн€, хоч би хто ≥ що вин≥с на референдум.

 

ј ще, можливо, розмови про референдум Ч це просто захисна реакц≥€. јбо синдром ћайдану. јбо п≥ар-х≥д, пол≥ттехнолог≥чний прийом, €кий першим спав на думку його наперсникам.

 

Ћави €ких, ц≥лком можливо, незабаром зр≥д≥ють. Ѕагато хто з його соратник≥в легко знайде соб≥ м≥сце в новому, постреформеному, пол≥тичному св≥т≥. ѕро що вже сьогодн≥ дехто з них не соромитьс€ казати вголос.

 

—имптоматично, що дехто з л≥дер≥в ЂЌашоњ ”крањниї точкою в≥дл≥ку дл€ початку переговор≥в про створенн€ коал≥ц≥њ називаЇ розпод≥л посад у новому парламент≥ ≥ майбутньому ур€д≥. ўо ж, принаймн≥ чесно. який сенс у пустих словах про народ, його спод≥ванн€ ≥ його волю?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 379 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1352 - | 1293 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.