Особливості сучасного гендерного дискурсу у засобах масової інформації

Інтенційна спрямованість публікацій, присвячених аналізу та характеристикам гендерних проблем та перспектив, гендерних практик та гендерних стереотипів є аналітичною, з елементами позитивного оцінювання та презентації. Ставлення авторів інформаційних матеріалів – журналістів до жіночих образів, як конкретних (об’єктів публікації), так і до абстрактних (жінок і жіноцтва взагалі), є менш критичним і дискредитаційним, ніж до чоловіків. У більшій частині проаналізованих матеріалів автори інформаційних матеріалів та головні герої публікацій виказують супротив андроцентризму (думкам, що вважають чоловіка - людиною взагалі, а жінку - певною специфічною істотою), гендерній диференціації (процесу, коли відмінності у статі призводять до соціальної нерівності), дискримінації за статевими ознаками, протилежним гендерним вимірам публічної та приватної сфер життєдіяльності, патріархату - як системі контролю над виробничими та репродуктивними можливостями жінок.

На шпальтах газет, при вивчені співвідношення чоловічої та жіночої статей за параметрами оцінювання “моральність – активність”, “емоційність - традиційність”, “компетентність - раціональність”, гендерні образи жінок “йдуть разом” з гендерними образами чоловіків, виступають скоріше як стать, що домінує, але не випереджає чоловічу. Така просторова композиція, за відокремленими в дослідженні базовими ознаками соціальних практик жінок і чоловіків, дає підставу для формування висновків про наступне:

• на сторінках вітчизняної преси відсутня явна, а також латентна поляризація рольових практик чоловіків та жінок, чоловічі практики (дії) не можна вважати за результатами контент-аналізу виключно активними, а жіночі – пасивними;

• змістовна спрямованість як чоловічої, так і жіночої поведінки (дій), оцінена за ступенем моральності, раціональності, компетентності, у більшості випадків є конструктивною;

• на шпальтах друкованих видань гендерні образи представників чоловічої та жіночої статі є соціально змодельованими однаковою соціальною практикою та під впливом однакових сталих соціокультурних зразків. Цим можна гіпотетично пояснити зафіксовану в досліджені прив’язаність жінок до чоловіків, і навпаки.

Існує певний зв’язок між змістом стереотипних конструкцій та їх стандартизованими тематичними нішами на шпальтах друкованих видань – тематична спрямованість інформації обумовлює змістовні типи стереотипних гендерних конструкцій, що використовуються публікаторами. Більш конкретизованими в друкованих виданнях є стереотипні конструкції жінки: матері, лідера, зірки, активістки, політика; раціональними - образи жінки лідера, активістки, красуні, політика і працівниці; більш емоційними - образи жінки матері, лідера, активістки, творця і політика; моральними – образи жінки матері, порадниці, зірки, активістки, красуні, професіонала; активніших життєвих позицій дотримуються жінки матері, лідери, активістки, професіоналки, сексуальні подруги, творці, воїни, політики і працівниці; більш компетентними на сторінках друкованих видань виглядають стереотипи жінки матері, лідера, зірки, активістки, професіонала, політика, працівниці; сучасність домінує над традиційністю в змістовних образах жінок лідерів, зірок, красунь, сексуальних подруг та політиків; більш сексуальними є стереотипні конструкції жінки зірки, красуні та сексуальної подруги.

Стереотипний образ жінки - маргіналки, експерта, спортсменки, зірки, більш активно представлено у всеукраїнських друкованих виданнях, а, на сторінках регіональних видань, домінують стереотипні конструкції жінки - домогосподарки, працівниці, активістки, матері, модниці і творця. Найчастіше вітчизняними публікаторами на шпальтах видань продукуються стереотипи жінки-матері, сексуальної подруги, працівниці, активістки, політика. Стереотипні уявлення про жінку-воїна, професіонала, творця, активістки, зірки, лідера, матері, спортсменки, бізнес-леді, домогосподарки, красуні, порадниці, експерта, політика, модниці, працівниці, у уявлені авторів інформаційних матеріалів корелюють з позитивними соціальними практиками та надбаннями. Незважаючи на домінування в жіночому образі певних стереотипних характеристик, в друкованих ЗМІ, соціальна активність сучасних жінок та результати їх діяльності здебільшого представляються через маркери статі та сімейного статусу.

Стереотипні конструкції та уявлення при описі чоловічих життєвих практик, на відміну від жіночих, журналістами використовуються менш активно. Зважаючи на вище використану класифікацію стереотипних уявлень стосовно жінок, наступні стереотипні конструкції щодо узагальнення чоловічих сучасних образів достатньо часто представлені на шпальтах друкованих видань – чоловіка-батька, бізнесмена, маргінала, зірки, спортсмена, красуня, професіонала, експерта, сексуального друга (партнера), творця, політика, хворого і працівника, а, такі бажані, як - чоловіка-героя, лідера, активіста, воїна, практично відсутні.

За результатами контент-аналізу ЗМІ, на сторінках вітчизняних періодичних видань досить явно активізовано дискурс про знищення звичної, і нібито бажаної, гендерної дихотомії між чоловічою та жіночою статтю, що була закріплена на протязі минулих століть і була виражена в статевих соціальних характеристиках та рисах. Поступове розмивання гендерної дихотомії супроводжується процесом деконструкції гендерних стереотипів, та опануванням, здебільшого жіночою статтю мускуліних практик. На шпальтах друкованих видань, здебільшого всеукраїнських, зростає кількість апеляцій, з боку журналістів жіночої статі, а також жінок-героїв публікацій, стосовно нівелювання таких чоловічих рис, як активність, енергійність, заповзятливість, змагальність, наполегливість, рішучість, сміливість, упевненість.

Таким чином, оцінки щодо поширення в українському суспільстві гендерних стереотипів нерідко супроводжуються певними неузгодженостями й викликають додаткові питання та потреби подальших досліджень. Основна причина цього полягає в тому, що гендерні стереотипи, як і інші стереотипи українського суспільства, обумовлені культурними, історичними, політичними та соціально-економічними умовами, і виражають певні соціально-культурні норми й очікування, виконуючи одночасну певні соціальні функції. При цьому проявляється детермінована залежність між чоловіками й жінками різного соціального статусу, різного віку й освітнього рівня, різних регіонів проживання і навіть різних типів поселень, в результаті чого для жителів різних регіонів чи представників різних соціальних груп можуть бути притаманні різні, часом навіть поляризовані, думки, гендерні стереотипи й очікування.