Лекции.Орг


Поиск:




Розділ І. Теоретичний аналіз гендерних проблем в управлінні та їх відображення в ЗМІ




ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ГЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УПРАВЛІННІ ТА ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЗМІ

Значення гендера в управлінні

Мова і ЗМІ як фактори формування гендерної рівності або нерівності

РОЗДІЛ ІІ. СПЕЦИФІКА ВІДОБРАЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО АСПЕКТУ ГЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ У ЗМІ

Партнерство як гендерна категорія у ЗМІ

Гендерна політика у дзеркалі преси

Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві

Особливості сучасного гендерного дискурсу у засобах масової інформації

РОЗДІЛ ІІІ. СПЕЦИФІКА МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ТЕКСТАХ УСНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Лінгвістичне зображення жінок в українських ЗМІ.

Мовностилістичні засоби актуалізації гендерних понять

Моделі конструювання ґендерної ідентичности жінки в сучасній Україні

Гендерна дискримінація в сфері реклами

Ґендерна рівність - ознака цивілізованості держави

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Останнім часам слово «гендер» увійшло в наш український лексикон. Його часто почали вживати до місця й не зовсім. 2007 рік оголошений в Європі Роком рівних можливостей. То, що ж таке гендер насправді і чому увесь світ зараз стурбований гендерною проблемою, яка названа серед п’яти глобальних тривог планети (бідність, екологія, демографія, мир і гендер).

На сучасному етапі, коли активнішими стають демократичні процеси, а світова практика засвідчує появу новітніх гендерних ідеологій, соціостатева проблематика потребує всебічного наукового осмислення. Зокрема, доцільним і важливим видається дослідження характерологічних мовних засобів журналістських текстів, через які відтворюється не лише закономірний розвиток і стан суспільства, а й факти гендерної нерівності та дисгармонії.

Процес представлення гендерних образів у друкованих засобах масової комунікації має свої семантико-стилістичні особливості. В основу їх розуміння закладається філософська ідея бінарності людського буття. Принцип бінарності у пресових матеріалах розкривається через аналіз сутнісних характеристик опозиційних понять «чоловік – жінка».

Для розкриття природи й характеру гендерних понять, їх суті та комунікативного змісту застосовується семантико-асоціативний метод аналізу заголовків публікацій гендерного спрямування. За допомогою концептуального аналізу досліджується мовний код основних гендерних концептів: «жінка», «чоловік», «дівчина», «хлопець» та похідних від них слів і словосполучень.

Наше дослідження, безпосередньо спрямоване на вивчення гендерних концептосфер «жінка – чоловік», «дівчина – хлопець».

Актуальність теми. Відповідно до нових поглядів на процес розвитку суспільства рівність чоловіків і жінок визначається міжнародними організаціями ключовим елементом людського розвитку, оскільки жінки та чоловіки нероздільно пов'язані одне з одним та суспільством через родинні зв'язки, відносини, ролі та відповідальності. Гендерні ролі та відносини, створені суспільством, постійно змінюються. Змінилися політичні й економічні відносини — міняються гендерні ролі. Проблема участі жінок у процесах розвитку надзвичайно зросла за останні роки. І це не дивно. Адже нині 54 % населення України становлять жінки, рівень їхньої зайнятості в суспільному виробництві — 51 відсоток, майже 90 % жінок працездатного віку навчаються або працюють; наша держава посідає одне з провідних місць у Європі за рівнем освіти жінок.

Вагомий вплив на формування гендерних цінностей і закріплення їх у свідомості мають засоби масової комунікації.

Об’єктом даного дослідження є вивчення мовного матеріалу журналістських текстів дозволяє встановити, як представляють і характеризують гендерну ситуацію в українському суспільстві працівники ЗМІ.

Предметом детального наукового вивчення є матеріали сучасних мас-медіа, якi прямо чи опосередковано стосуються гендерної тематики.

Дослiджуючи дану проблему, ми поставили перед собою мету – дослідити виражально-пізнавальні особливості мовностилістичних засобів творення сучасних гендерних образів в мас-медіа, з’ясувати характер концептуальних тенденцій суспільного гендерного процесу, що знаходить відображення і соціальне осмислення в засобах масової комунікації.

Розв'язуючи поставлену мету, ми виконали ряд завдань:

- визначити характерні лінгвістичні прийоми, що використовуються у ЗМІ для зображення концептів «чоловік», «жінка», «чоловічність», «жіночність», «юнак», «дівчина», «дружина» Проаналізувати причини та механізми формування гендерної нерівності засобами масової інформації;

- визначити та класифікувати основні гендерні стереотипи та ролі, що склались;

- розглянути ЗМІ як інструмент гендерної політики.

Теоретичним підґрунтям для нашого дослідження стали монографії, нацкові статті, навчальні посібники українських та зарубіжних експертів з гендерної тематики. Питанню гендерної специфіки текстів у засобах масової комунікації присвячені роботи українських дослідників: А. М. Волобуєвої, І. Кіянка, С. Кушнір, Н. Ф. Остапенко, Н. М. Сидоренко, Т. І. Старченко, Р. І. Федосєєвої та російських науковців: Н. І. Ажгіхіної, О. А. Вороніної, О. М. Здравомислової, Г. С. Двіняніної, А. В. Кириліної та ін.

Практичне застосування полягає у донесеннi даноï iнформацiï для роздумiв журналiстам з метою усвiдомлення ними проблеми гендерної нерівності в Україні та висвітлення її у ЗМІ. Також нашу роботу можна використовувати при пiдготовцi семiнарських та практичних занять у вузах, при детальному дослiдженнi пiднятоï теми iншими студентами, а також для розробки спеціальних інструкцій з гендерної етики ЗМІ.

Композицiйнонаша робота складається зi вступу, двох роздiлiв, висновків, додатків та списку літератури.

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ГЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УПРАВЛІННІ ТА ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЗМІ





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-10-01; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 612 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Настоящая ответственность бывает только личной. © Фазиль Искандер
==> читать все изречения...

1318 - | 1151 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.