Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕредмет, методолог≥чн≥ принципи й методи досл≥дженн€ у ф≥з≥олог≥њ та психолог≥њ прац≥




 

Ћюдина у процес≥ прац≥ д≥Ї €к б≥олог≥чний орган≥зм ≥ €к особис≠т≥сть. як орган≥зм вона в≥дчуваЇ навантаженн€ на органи й системи, напруженн€ ф≥з≥олог≥чних функц≥й, втому. як особист≥сть прац≥в≠ник реал≥зуЇ св≥домо поставлену мету, актив≥зуЇ п≥знавальн≥ проце≠си, ви€вл€Ї вольов≥ €кост≥ й творч≥ зд≥бност≥, вдосконалюЇ трудов≥ процеси та умови прац≥, утверджуЇ св≥й соц≥альний статус ≥ розвиваЇ творчий потенц≥ал.

‘ункц≥њ людини €к орган≥зму у процес≥ прац≥ вивчаЇ ф≥з≥олог≥€ прац≥, а функц≥онуванн€ њњ €к особистост≥ Ч психолог≥€ прац≥. ‘≥з≥о≠лог≥чн≥ функц≥њ п≥д впливом трудових навантажень, умов та орган≥≠зац≥њ прац≥ зазнають певних зм≥н, €к≥ можуть бути €к спри€тливими, так ≥ неспри€тливими дл€ орган≥зму. “ому предметом ф≥з≥олог≥њ прац≥ Ї життЇд≥€льн≥сть орган≥зму людини у процес≥ прац≥.

ќсновним завданн€м њњ Ї обірунтуванн€ практичних заход≥в що≠до п≥двищенн€ працездатност≥, запоб≥ганн€ перевтом≥ прац≥вник≥в ≥ створенн€ умов оптимальноњ життЇд≥€льност≥ з метою п≥двищенн€ ефективност≥ прац≥.

ѕредметом психолог≥њ прац≥ Ї псих≥ка людини в умовах вироб≠ництва, законом≥рност≥ функц≥онуванн€ та формуванн€ особи≠стост≥ у процес≥ прац≥. ќсновне завданн€ психолог≥њ прац≥ Ч вивченн€ потенц≥йних можливостей псих≥ки людини та оптимальна орган≥зац≥€ трудовоњ д≥€льност≥ з метою €комога повн≥шоњ реал≥зац≥њ творчого потенц≥алу прац≥вника. ѕсихолог≥€ прац≥ вивчаЇ також психолог≥чн≥ особливост≥ р≥зних вид≥в трудовоњ д≥€льност≥ залежно в≥д конкретних виробничих умов, знар€дь ≥ метод≥в прац≥. —аме психолог≥чн≥ особливост≥ трудовоњ д≥€льност≥ зумовлюють т≥ чи ≥н≠ш≥ вимоги до псих≥чних процес≥в ≥ властивостей прац≥вника.

ѕредметом курсу Ђ‘≥з≥олог≥€ ≥ психолог≥€ прац≥ї Ї законом≥рно≠ст≥ динам≥ки ф≥з≥олог≥чних ≥ псих≥чних функц≥й людини у процес≥ прац≥.

‘≥з≥олог≥€ ≥ психолог≥€ прац≥ Ч науков≥ дисципл≥ни, що виник≠ли й сформувалис€ на стику наук про працю ≥ наук про людину та особист≥сть. ¬одночас ф≥з≥олог≥€ прац≥ Ї частиною загальноњ ф≥з≥≠олог≥њ, а психолог≥€ прац≥ Ч частиною загальноњ психолог≥њ. “ому основн≥ методолог≥чн≥ принципи ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ ви≠значаютьс€ в≥дпов≥дно загальною ф≥з≥олог≥Їю та загальною психо≠лог≥Їю.

‘ундаментальн≥ методолог≥чн≥ принципи ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ так≥:

Х принцип нерв≥зму Ч пров≥дну роль в орган≥зм≥ в≥д≥граЇ нерво≠ва система;

Х принцип Їдност≥ орган≥зму з навколишн≥м середовищем;

Х принцип ур≥вноваженн€ Ч намаганн€ орган≥зму встановити певн≥ в≥дношенн€ з навколишн≥м середовищем;

Х принцип ц≥л≥сност≥ орган≥зму Ч орган≥зм функц≥онуЇ €к Їдине ц≥ле, що забезпечуЇтьс€ д≥€льн≥стю нервовоњ системи;

Х принцип в≥дображенн€ у св≥домост≥ об'Їктивноњ реальност≥;

Х принцип сусп≥льно-≥сторичного детерм≥н≥зму розвитку псих≥ки й св≥домост≥;

Х принцип Їдност≥ св≥домост≥ та д≥€льност≥ Ч св≥дом≥сть утво≠рюЇ внутр≥шн≥й план д≥€льност≥, њњ програму;

Х принцип розвитку особистост≥ в д≥€льност≥;

Х принцип псих≥чноњ регул€ц≥њ.

¬ конкретних досл≥дженн€х ф≥з≥олог≥€ ≥ психолог≥€ прац≥ €к нау≠ка базуЇтьс€ на таких загальнонаукових п≥дходах:

Х комплексност≥ Ч ф≥з≥олог≥€ ≥ психолог≥€ прац≥ входить до комплексу сусп≥льних, техн≥чних та природничих наук, €к≥ вивчають трудову д≥€льн≥сть ≥ людину;

Х системност≥ Ч визнаютьс€ зв'€зки м≥ж сегментами системи, ≥Їрарх≥€ њх р≥вн≥в та етап≥в розвитку, п≥дпор€дкован≥сть прин≠ципам саморегул€ц≥њ;

Х особист≥сного Ч врахуванн€ соц≥ально-психолог≥чних та ≥нди≠в≥дуальних особливостей особистост≥;

Х гуман≥зму Ч людина визнаЇтьс€ найвищою ц≥нн≥стю;

Х Їдност≥ наукового досл≥дженн€ ≥ практики орган≥зац≥њ трудовоњ д≥€льност≥ з урахуванн€м людського фактора.

«авданн€ ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ визначаютьс€ об'Їктом ≥ предметом досл≥дженн€ Ч законом≥рност€ми функц≥онуванн€ люд≠ського фактора в процес≥ прац≥.

ќсновним завданн€м ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ Ї гуман≥зац≥€ прац≥. ѕ≥д гуман≥зац≥Їю прац≥ розум≥ють проф≥лактику перевтоми, профес≥йних захворювань, запоб≥ганн€ виробничому травматизму та профес≥йн≥й деформац≥њ прац≥вника, п≥двищенн€ зм≥стовност≥ прац≥, створенн€ умов дл€ всеб≥чного розвитку особистост≥. Ќаукову осно≠ву гуман≥зац≥њ прац≥ становл€ть так≥ знанн€:

Х про законом≥рност≥ життЇд≥€льност≥ людського орган≥зму в процес≥ прац≥;

Х рухову активн≥сть прац≥вника;

Х зм≥ни працездатност≥ ≥ механ≥зм втоми прац≥вника п≥д впливом р≥зних виробничих ≥ соц≥альних фактор≥в;

Х психоф≥з≥олог≥чн≥ принципи та критер≥њ рац≥онал≥зац≥њ трудо≠вих процес≥в, операц≥й ≥ рух≥в, робочоњ пози, режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку залежно в≥д зм≥сту, важкост≥ та ≥нтенсивност≥ прац≥;

Х динам≥ку псих≥чних процес≥в, њх можливост≥ та обмеженн€ що≠до сприйманн€ й переробки ≥нформац≥њ;

Х особист≥сн≥ властивост≥ прац≥вника та законом≥рност≥ њх розвитку залежно в≥д вибору профес≥њ та засвоЇнн€ трудових навичок ≥ вм≥нь.

«авданн€ми ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ Ї також розробка прак≠тичних рекомендац≥й з таких питань:

Х п≥двищенн€ працездатност≥ ≥ проф≥лактики перевтоми прац≥в≠ник≥в;

€комога повн≥ше використанн€ творчого потенц≥алу прац≥вник≥в;

запоб≥ганн€ монотонност≥ прац≥, можливост≥ њњ збагаченн€;

оптим≥зац≥њ виробничого середовища;

нормуванн€ м'€зових ≥ нервово-емоц≥йних навантажень;

орган≥зац≥њ робочих м≥сць ≥ рац≥онал≥зац≥њ трудових процес≥в;

проектуванн€ режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку;

вдосконаленн€ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ, профес≥йного в≥дбору й

виробничого навчанн€;

Х стимулюванн€ трудовоњ активност≥ прац≥вник≥в на основ≥ вдос≠коналенн€ механ≥зму мотивац≥њ.

‘≥з≥олог≥€ ≥ психолог≥€ прац≥ справедливо вважаЇтьс€ теоретич≠ною основою орган≥зац≥њ прац≥, оск≥льки даЇ теоретичне обірунтуванн€ таких њњ напр€мк≥в:

Х под≥л ≥ кооперац≥€ прац≥;

Х вдосконаленн€ трудових прийом≥в ≥ рух≥в,

Х плануванн€ та орган≥зац≥€ робочих м≥сць;

Х методи виробничого навчанн€, формуванн€ трудових навичок ≥ вм≥нь;

розробка режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку;

нормуванн€ прац≥;

пол≥пшенн€ умов прац≥;

профор≥Їнтац≥€, виб≥р профес≥њ та розставл€нн€ кадр≥в;

оплата й стимулюванн€ прац≥;

п≥двищенн€ культури прац≥.

ƒос€гненн€ ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ Ї базою дл€ розвитку техн≥≠ки, технолог≥њ, економ≥ки й орган≥зац≥њ виробництва. “ак, техн≥чн≥ науки використовують дан≥ ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ щодо антропометри≠чних, б≥омехан≥чних та психоф≥з≥олог≥чних особливостей людини п≥д час проектуванн€ знар€дь прац≥, створенн€ засоб≥в автоматизац≥њ та ме≠хан≥зац≥њ трудових процес≥в. “ехнолог≥чн≥ науки, розробл€ючи техноло≠г≥чн≥ процеси, керуютьс€ даними ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ дл€ обірунтуванн€ параметр≥в виробничого середовища з метою створенн€ спри€тливих умов дл€ життЇд≥€льност≥ працюючоњ людини.

≈коном≥чн≥ науки, обірунтовуючи ефективне поЇднанн€ фактор≥в виробництва з метою створенн€ конкурентоспроможноњ продукц≥њ на ринку, керуютьс€ даними ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ прац≥ п≥д час встановленн€ р≥вн€ оплати прац≥ зг≥дно з витратами на в≥дтворенн€ робочоњ сили залежно в≥д умов њњ використанн€, а також п≥д час роз≠робки норм ≥ норматив≥в прац≥ з огл€ду на нервово-псих≥чн≥ та м'€зов≥ навантаженн€ на прац≥вника.

ќрган≥зац≥€ прац≥ €к колективноњ д≥€льност≥ людей ірунтуЇтьс€ на врахуванн≥ групових соц≥ально-психолог≥чних процес≥в, в основ≥ €ких лежать потреби, ≥нтереси, мотиви, комун≥кац≥њ, соц≥альн≥ нор≠ми, соц≥альний контроль, л≥дерство ≥ п≥дпор€дкуванн€.

—истемний п≥дх≥д до вивченн€ ф≥з≥олог≥чних ≥ психолог≥чних за≠коном≥рностей функц≥онуванн€ прац≥вника у трудов≥й д≥€льност≥ передбачаЇ застосуванн€ р≥зних метод≥в досл≥дженн€, зокрема ф≥з≥о≠лог≥чних, психолог≥чних, статистичних, математичних тощо.

‘≥з≥олог≥чн≥ методи застосовуютьс€ дл€ вивченн€ функц≥ональ≠ного стану прац≥вника та оц≥нюванн€ реакц≥њ р≥зних систем орган≥з≠му на виконанн€ конкретноњ роботи.

ѕсихолог≥чн≥ методи дають змогу простежити динам≥ку псих≥ч≠них процес≥в, оц≥нити р≥вень розвитку псих≥чних властивостей осо≠бистост≥, провести психолог≥чний анал≥з д≥€льност≥.

—татистичн≥ та математичн≥ методи застосовуютьс€ п≥д час обробки та анал≥зу результат≥в спостереженн€ чи показник≥в д≥€ль≠ност≥ прац≥вника, знаходженн€ залежностей м≥ж тими чи ≥ншими величинами.

ƒо найпоширен≥ших ф≥з≥олог≥чних метод≥в належать методи до≠сл≥дженн€ функц≥онального стану центральноњ нервовоњ системи, рухового апарату, м'€зовоњ сили й витривалост≥, диханн€ й газооб≠м≥ну, стану серцево-судинноњ системи, анал≥затор≥в [4].

Ќайдоступн≥шими дл€ вивченн€ центральноњ нервовоњ системи прац≥вника, зокрема мозковоњ його працездатност≥, в умовах вироб≠ництва Ї ≥нтегральн≥ методики, заснован≥ на р≥зних буквених ≥ циф≠рових тестах. —еред тест≥в в≥дом≥ буквен≥ таблиц≥ Ѕурдона, ј. √. ≤ванова-—моленського, ћ. Ќ.  оновалова, а також цифровий тест √рюнбаума, цифрова таблиц€  .  . ѕлатонова, к≥льц€ Ћандольта. ћозко≠ва працездатн≥сть за цими тестами оц≥нюЇтьс€ врахуванн€м помилок ≥ затрат часу на виконанн€ завданн€.

ƒл€ оц≥нюванн€ функц≥онального стану нервовоњ системи засто≠совуютьс€ також методики вим≥рюванн€ прихованого часу рефлек≠торних реакц≥й. ќдн≥Їю з таких методик Ї сенсомоторна анал≥затор≠на рефлексометр≥€. ¬≥дпов≥дн≥ вим≥рювальн≥ прилади називають хронорефлексометрами. Ќа д≥ю того чи ≥ншого подразника (звук, св≥тло, кол≥р) прац≥вник реагуЇ певним способом, а в≥дл≥ковий при≠стр≥й ф≥ксуЇ час руховоњ реакц≥њ. ѕри цьому може вивчатис€ час простоњ реакц≥њ або час реакц≥њ розп≥знаванн€ та вибору.

ѕроста реакц≥€ Ч це реакц≥€ на один в≥домий сигнал. –еакц≥€ розп≥знаванн€ пол€гаЇ в реагуванн≥ на один з двох або к≥лькох сиг≠нал≥в. –еакц≥€ вибору характеризуЇтьс€ тим, що на кожний сигнал людина в≥дпов≥даЇ певною д≥Їю. «б≥льшенн€ часу реакц≥њ св≥дчить про зниженн€ працездатност≥.

Ѕ≥оелектричну активн≥сть головного мозку вивчають методом електроенцефалограф≥њ. ѕереважанн€ високочастотних коливань вказуЇ на процес збудженн€ в кор≥ головного мозку, спричинений психоф≥з≥олог≥чним напруженн€м п≥д час роботи.

–уховий апарат прац≥вника вивчаЇтьс€ методами термометр≥њ, координатометр≥њ, динамометр≥њ, ергограф≥њ ≥ т. ≥н.

“ремометр≥€ пол€гаЇ в реЇстрац≥њ мимов≥льних коливань окремих ланок т≥ла прац≥вника за допомогою спец≥альних прилад≥в Ч так званих термометр≥в. ¬иражен≥сть тремору оц≥нюЇтьс€ частотою до≠тик≥в стрижн€ до метал≥чного к≥льц€ за одиницю часу та ампл≥ту≠дою. Ќормальними вважаютьс€ частоти тремору в≥д 2 до 23 √ц. ћ'€зовий тремор використовуЇтьс€ €к показник втоми.  оординатометр≥€ Ч це реЇстрац≥€ мимов≥льних в≥дхилень в≥д певноњ точки або л≥н≥њ, €коњ прац≥вник маЇ додержувати. ¬≥дпов≥дний зас≥б вим≥≠рюванн€ називають координометром.

ƒл€ визначенн€ сили й витривалост≥ окремих м'€зових груп за≠стосовуЇтьс€ динамометр≥€. ќсновними приладами дл€ вим≥рюван≠н€ м'€зовоњ сили Ї кистевий ≥ становий динамометри.

ћ'€зова витривал≥сть, що характеризуЇтьс€ тривал≥стю витриму≠ванн€ певного дозованого зусилл€ або зниженн€м сили за певний в≥др≥зок часу, вим≥рюЇтьс€ динамометром –озенблата.

ƒл€ реЇстрац≥њ виконанн€ дозованоњ ф≥зичноњ роботи окремими руховими ланками до по€ви втоми застосовуютьс€ ергографи (кистев≥, плечов≥, н≥жн≥). ≈ргографи дають змогу записати криву м'€зо≠воњ втоми прац≥вника.

—тан серцево-судинноњ системи прац≥вник≥в досл≥джують методом пульсометр≥њ та вим≥рюванн€ артер≥ального кров'€ного тиску. ѕульс можна вим≥р€ти пальпаторним способом, а тиск Ч тонометром за методом  ороткова. –озрахунками визначаютьс€ показники ударно≠го та хвилинного об'Їму кров≥, середньодинам≥чний тиск ≥ т. ≥н.

‘ункц≥ональний стан орган≥в диханн€ прац≥вника вивчаЇтьс€ ме≠тодами пневмограф≥њ ≥ сп≥рометр≥њ. «а допомогою пневмографа ф≥к≠суютьс€ дихальн≥ рухи грудноњ кл≥тки, а сп≥рометром вим≥рюють дихальний об'Їм, життЇву м≥стк≥сть легень. ћаючи так≥ дан≥, обчис≠люють хвилинний обс€г диханн€. «а зм≥нами частоти й глибини ди≠ханн€ можна оц≥нити важк≥сть ф≥зичноњ роботи.  оли в≥дома часто≠та диханн€, за емп≥ричними формулами розраховують затрати енер≠г≥њ на виконанн€ роботи.

ќсновними психолог≥чними методами, що застосовуютьс€ у пси≠холог≥њ прац≥, Ї спостереженн€, опитуванн€, тести та експеримент.

ћета спостереженн€ Ч ви€вити профес≥йно важлив≥ особливост≥ псих≥чних процес≥в, вивчаючи й пор≥внюючи зовн≥шн≥ про€ви д≥€ль≠ност≥ людини та результати њњ прац≥. —постереженн€ доповнюЇтьс€ об'Їктивним реЇструванн€м досл≥джуваних процес≥в. ≤детьс€ про фотограф≥ю робочого дн€, хронометраж, визначенн€ латентних (прихованих) пер≥од≥в р≥зних сенсомоторних реакц≥й. ¬ажливе зна≠ченн€ п≥д час спостережень маЇ анал≥з помилкових д≥й прац≥вника.

ќпитуванн€ (усне, письмове, в≥льне, стандартизоване), що базуЇтьс€ на отриманн≥ в≥дпов≥дей на поставлен≥ запитанн€, маЇ допом≥жне значенн€ у психолог≥чному вивченн≥ д≥€льност≥. ƒл€ точноњ к≥льк≥с≠ноњ або €к≥сноњ характеристики псих≥чних процес≥в, оц≥нюванн€ по≠вед≥нки прац≥вник≥в використовуютьс€ тести.

“ести Ч це спец≥ал≥зован≥ методи психолог≥чного д≥агностичного досл≥дженн€. ¬они под≥л€ютьс€ на тести-опитувальники ≥ тести-зав-данн€. ѕерш≥ м≥ст€ть запитанн€, в≥дпов≥д≥ на €к≥ дозвол€ють зроби≠ти висновки про психолог≥чн≥ €кост≥ прац≥вника. ƒруг≥ м≥ст€ть се≠р≥ю спец≥альних завдань, за результатами виконанн€ €ких оц≥нюЇтьс€ р≥вень розвитку того чи ≥ншого псих≥чного процесу. Ќаприклад, увагу вивчають за допомогою червоно-чорних таблиць Ўульте - ѕлатонова, методом додаванн€ чисел з переключенн€м, методом Ђпе≠реплутаних л≥н≥йї, а пам'€ть Ч методом утриманих член≥в р€ду, ме≠тодом тотожних р€д≥в тощо. ѕри цьому ф≥ксуютьс€ час ≥ €к≥сть ви≠конанн€ тестового завданн€.

ќдним з найпродуктивн≥ших метод≥в вивченн€ трудовоњ д≥€льно≠ст≥ Ї природний експеримент. ѕри цьому прац≥вник не знаЇ, що в≥н Ї об'Їктом досл≥дженн€. ¬ивчатис€ в такому раз≥ можуть зм≥ни у структур≥ д≥€льност≥, робоч≥й поз≥, емоц≥йн≥ стани, реакц≥њ на зовн≥шн≥ подразники, мотиви ≥ т. ≥н., що дозвол€Ї оц≥нити роль цих фактор≥в в орган≥зац≥њ прац≥.

≈фективне вивченн€ функц≥онального стану прац≥вника, його працездатност≥ ≥ втомлюваност≥ чи профес≥йноњ придатност≥ можли≠ве за умови розумного поЇднанн€ р≥зних метод≥в досл≥дженн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 489 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1343 - | 1114 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.