А) Спостереження за роботою серця (серцевий цикл)

Жабу децеребрують, закріплюють на дощечці догори черевцем, оголюють серце, підрізають вуздечку, і серфіном захоплюють верхівку серця, з'єднують його з пишучим важільцем. Спостерігають за ритмом та послідовністю скорочень відділів серця. На кімографі записують міограму серцевого скорочення.

б) Вплив підвищеної температури на роботу серця.

Підраховують кількість серцевих скорочень за 1 хвилину. Потім тоненьку пробірку з теплою водою прикладають до венозного синуса і знову підраховують кількість серцевих скорочень за 1 хв. Через 3 – 5 хв аналізують результати.

в) Вплив пониженої температури на роботу серця.

Дослід проводять на тій же жабі. Підраховують кількість серцевих скорочень до початку дії холоду. Потім до венозного синуса прикладають пробірку з льодом або холодною водою і підраховують кількість скорочень серця за 1 хв. Через 2 – 3 хв аналізують результати.

г) Спостереження за роботою ізольованого серця у жаби. Серце жаби вирізають разом з венозним синусом і поміщають в чашку з розчином Рінгера. Спостерігають за його скороченнями.

д) Вивчення провідної системи серця у жаби.

Жабу зі зруйнованою центральною нервовою системою фіксують на дощечці, видаляють серце і поміщають в чашку Петрі з фізіологічним розчином. Дорсальна поверхня серця повинна бути спрямована догори, а верхівка – до експериментатора. Пінцетом фіксують серце, а ножицями розрізають шлуночок і передсердя правіше від середньої лінії. Праву половину серця відрізають, а ліву повертають розрізом догори і верхівку фіксують шпилькою. Атріовентрикулярне кільце перерізають поперек, а основу шлуночка і передсердя розтягують і закріплюють шпильками. В передсерді помітна білувата плівка з білими смужками блукаючих нервів. Стінку лівого передсердя розрізають навпіл, розтягують над отвором дощечки і приколюють шпильками. Препарат розглядають під мікроскопом.

РОБОТА 8.2. ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЕВОГО М'ЯЗА.АВТОМАТІЯ СЕРЦЯ

Серцевий м'яз має властивість автоматії, тобто здатність скорочуватись без зовнішніх впливів, під дією імпульсів, що виникають в ньому самому. Автоматія серця зумовлюється ритмічними збудженнями, які виникають у вузлах провідної системи серця. Ця система складається з атипової м'язової тканини і нервових клітин, і по ній збудження поширюється від однієї ділянки до іншої. Провідна система серця утворює два скупчення: синусний вузол, який має найвищий ступінь автоматії і регулює ритм серця першого порядку, вузол Ашоф-Товара, який регулює ритм серця другого порядку. Продовженням останнього є пучок Гіса, який розгалужується на ліву та праву ніжки, а ті, в свою чергу, розгалужуються на волокна Пуркіньє, що закінчуються в мускулатурі шлуночків.

Період рефрактерності (незбудливості) більш тривалий. На протязі всієї фази скорочення серце не відповідає на подразники (абсолютна рефрактерність). Подразнення, яке завдають на початку фази розслаблення, може викликати додаткове скорочення – екстрасистолу, що вказує на появу деякої збудливості (відносна рефрактерність). За екстрасистолою йде компенсаторна пауза, під час якої випадає один серцевий цикл, оскільки черговий імпульс, який зародився в синусному вузлі, надходить до шлуночка тоді, коли він знаходиться в рефрактерній фазі під час екстрасистоли. Під час компенсаторної паузи серцевий м'яз відпочиває і накопичує енергію для наступного скорочення.

Контрольні питання.

1. Фази збудливості серцевого м'яза і його відповідь на подразнення в кожну з цих фаз.

2. Екстрасистола і компенсаторна пауза. Причини їх виникнення.

3. Як відповідає серцевий м'яз на подразнення різної сили?

4. Електричні явища в серцевому м'язі, електрокардіограма та її складові частини.