Естетична
Філософська
Релігійна
4. Релігія як предмет філософського аналізу.
Різне (особливе) відношення до ідеального об’єкту свідомості – Бога – та існування різних релігій пов’язане з різними традиціями, що пояснюється неспроможністю людини до самостійного мислення.
Релігія ( від лат."геlіqіо"- благочестя, святиня, зв'язок, все те, що зв'язує, з'єднує людину з божеством) - це явище духовної культури, яке характеризується вірою в надприродне начало, під яким найчастіше розуміють Бога.
Віра – це бездоказове визнання існування надприродної сили, яка створила світ і спрямовує його у своєму розвитку. Найчастіше під надприроднім началом розуміють Бога як творця всього існуючого, абсолютно досконалого мудрого та справедливого.
Особливості релігійного світосприйняття:
• релігія постає явищем виключно духовним,тобто притаманним лише людині;
• релігія виражає та позначає певні фундаментальні особливості людини та її відношення до дійсності;
• релігія передбачає те, що дійсність для людини розпадається на першу, видиму, важливу, проте – неосновну та на другу, приховану, невидиму, але найпершу за суттю, основну, фундаментальну. Видима дійсність позначається як звичайна, фізична, повсякденна, а невидима - як священна, надзвичайна;
• в релігії природа людини, її сутність виражається цілісно, концентровано, тому часто стверджується, що осереддям релігійного почуття в людині, як і її сутнісним осереддям постає серце.
2.Структура та функції релігії:
Як особлива система духовної діяльності людей релігія має власну специфічну структуру. В ній можна виділити такі основні елементи:
- релігійна свідомість
- релігійне почуття
- релігійний культ;
- релігійна організація.
Релігійна свідомість - це сукупність ідей, переконань, поглядів, концепцій, ядром яких є віра. Віра – це бездоказове визнання існування надприродного начала.
Релігійне почуття –це своєрідне духовне переживання, психологічний стан, в якому перебуває людина під час звернення до Бога.
Релігійний культ - сукупність обрядів, які направлені на встановлення контакту з божеством.
Релігійна організація - об'єднання людей на основі спільних вірувань.
Основні релігійні організації:
Церква - велике об'єднання із централізованими та ієрархієзованими стосунками між священиками і віруючими
Секта (секція, частина) - невелика замкнена організація, що відділилась від панівного в країні напрямку релігії та конфліктує з ним.
Деномінація - проміжна перехідна ланка між церквою і сектою.
Функції релігії:
1. Світоглядна - коли людина формує світогляд релігій;
2. Регулятивна - це заповіді (через заповіді відбувається регуляція поведінки в суспільстві);
З. Компенсаторна - компенсує недостаток любові і розуміння.
4. Комунікативна - дозволяє представникам релігій спілкуватися з Богом та між собою на одному рівні.
В умовах сучасного суспільства релігія виконує, головним чином, компенсаторну функцію.
З. Класифікація релігій:
1. Вірування первісного суспільства (магія, фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм);
2. Національні релігії:
а) ранні національні релігії (релігії Стародавнього Єгипту, релігії народів Дворіччя, релігія Стародавньої Індії, давньогрецька релігія, релігія Стародавнього Риму);
б) пізні національні релігії (іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, джайнізм, синтоїзм).
3. Світові релігії:
- буддизм;
- християнство;
- іслам.
4. Нетрадиційнірелігії. Нові релігійні течії та організації:
- Біле братство;
- Сатанізм.
7. Культура і цивілізація. Глобальні проблеми сучасності.
План
1. Поняття культури.
2. Типологія культур.
3. Поняття цивілізації. Взаємозв’язок культури і цивілізації.
4. Глобальні проблеми сучасності.
