Тема 6. Оцінка фінансового стану підприємства та перспективи його зміцнення

Інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства

Основною інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

· балансу (форма № 1);

· звіту про фінансові результати (форма № 2)

· звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

· звіту про власний капітал (форма № 4);

· дані статистичної звітності та оперативні дані.

Крім фінансової звітності використовується інша інформація, яка доступна тільки персоналу підприємства, зокрема, планово-нормативна (фінансовий план, нормативи), конструкторсько-технологічна інформація, позаоблікова інформація (маркетингові дослідження, закони, інструкції, експертна інформація та ін.) тощо.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства. [А. М. Поддерьогін, Л. Д. Буряк, Г. Г. Нам, А. М. Павліковський, О. В. Павловська, В. 3. Потій, А. П. Куліш, О. О. Терещенко, Н. П. Шульга, С. А. Булгакова
Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.]

Джерелом інформації для аналізу фінансового стану є система бухгалтерського обліку та робочі документи підприємства, яка надає інформаційні потоки для формулювання результатів аналізу. В ній здійснюється узагальнення інформації в грошовому виразі про майно та зобов'язання підприємства, шляхом документального обліку всіх господарських операцій.

За підсумками роботи на підприємстві можуть складатись різні форми звітності, які можна згрупувати за певними ознаками. За економічном змістом:

· бухгалтерська – показники виробничо-фінансової діяльності;

· статистична – система кількісних та якісних показників, призначена для статистичного вивчення господарської діяльності;

· оперативно-технічна – для внутрішнього поточного контролю та управління підприємством на момент здійснення господарських операцій або після їх завершення;

· податкова – звітність до органів ПС або фондів.

За місцем використання:

· зовнішня – бухгалтерська, податкова, статистична звітність, що використовується за межами підприємства і на підприємстві та є відкритою для користувачів;

· внутрішня – розробляється відповідними відомствами за власних потреб та не підлягає оприлюдненню, не надається зовнішнім користувачам;

За порядком регулювання та роллю в управлінні:

· державна;

· внутрішньогосподарська (управлінська).

За обсягом показників:

· коротка звітність – зі скороченим числом показників за місяць або квартал;

· повна звітність – за всіма затвердженими показниками.

За ступенем узагальнення даних:

· первинна - звітність окремих підприємств;

· зведена – зведення первинної звітності;

· консолідована – відображає фінансовий стан і результати діяльності єдиної економічної одиниці.

З періодом, який охоплює звітність:

· проміжна;

· річна.

[В.О.Подольська, О.В.Яріш Фінансовий аналіз: навчальний посібник. – К, 2007. – 488 с. – с.32]

Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану повинне включати не лише дані фінансової звітності, а й всю внутрішню бухгалтерську документацію.

Умовою ефективного аналізу фінансового стану є фінансова звітність, підготовлена відповідно до загальних вимог і правил розкриття інформації, наведених у стандартах бухгалтерського обліку.

Також для аналізу можуть залучатись нормативна, планова інформація, дані інвестиційних та фінансових програм і проектів, зведених і окремих кошторисів, калькуляцій. Саме вони дають змогу виявити відхилення фактично досягнутих значень фінансових показників від запланованого рівня

При формуванні аналітичних висновків для внутрішніх користувачів виникає потреба в залученні до розрахунків даних за центрами відповідальності в межах управлінського обліку. Це дає змогу виявляти внутрішньовиробничі фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства.

Всі ці документи містять більш деталізовану інформацію ніж фінансова звітність, що, в свою чергу, дозволяє одержати додаткові аналітичні дані і підготувати більш обґрунтовані висновки, значно розширити межі дослідження.

[Миколаївський державний аграрний університет Солнишкова В.А. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА http://intkonf.org/solnishkova-va-informatsiyne-zabezpechennya-analizu-finansovogo-stanu-pidpriemstva/]

]

 

Методи проведення аналізу фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз;

2) вертикальний (структурний) аналіз;

3) трендовий аналіз;

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

5) порівняльний аналіз;

6) факторний аналіз.

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. [А. М. Поддерьогін, Л. Д. Буряк, Г. Г. Нам, А. М. Павліковський, О. В. Павловська, В. 3. Потій, А. П. Куліш, О. О. Терещенко, Н. П. Шульга, С. А. Булгакова
Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с. http://books.efaculty.kiev.ua/finpd/2/r9/1.htm]

Для оцінки фінансового стану підприємства найважливішими вважаються показники:

· платоспроможності і ліквідності - характеризують фінансові можливості підприємства щодо погашення заборгованості, покриття підприємством позичкових коштів;

· прибутковості — дають можливість порівняти отриманий прибуток з вкладеним капіталом, тобто міру ефективності авансованого у виробництво і реалізацію капіталу;

· ділової активності — характеризує кругообіг засобів підприємства;

· фінансової стійкості — характеризує співвідношення власних і залучених коштів.

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким, кризовим.

Першочергові завдання аналізу фінансового стану:

· виявлення забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами і перевірка їх цільового використання;

· оцінка ступеня виконання планових фінансових заходів, програм, плану фінансових показників;

· визначення платоспроможності підприємства і ліквідності балансу;

· оцінка дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;

· оцінка ефективності використання капіталу;

· оцінка оборотності капіталу;

· оцінка ділової активності підприємства;

· своєчасне виявлення і усунення недоліків у фінансовій діяльності, пошук резервів і можливостей економного, раціонального використання фінансових ресурсів та розробка конкретних заходів щодо втілення їх у виробничий процес.

[Економічний аналіз - Грабовецький Б.Є. http://pidruchniki.com.ua/11570718/ekonomika/analiz_finansovogo_stanu_pidpriyemstva]

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок і сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняльні, побудови системи показників, побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності (тобто методи ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, виокремлення ізольованого впливу факторів, відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування).

При проведенні фінансового аналізу стану підприємства широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Також фінансовий аналіз здійснюється з використанням моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками.

Існують три основні типи моделей: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного.

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

[А. М. Поддерьогін, Л. Д. Буряк, Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с. http://books.efaculty.kiev.ua/finpd/2/r9/1.htm]