20. Економічна ефективність – це:
- ступінь відповідності лікувально-профілактичного закладу потребам суспільства у збільшенні тривалості
життя, поліпшенні стану здоров'я населення;
- міра досягнень у профілактиці, діагностиці, лікуванні, реабілітації;
* вивчення економічних збитків при тимчасовій втраті непрацездатності;
* оцінка сукупних витрат на попередження соціальних витрат суспільства;
* аналіз ефективності альтернативних медичних втручань;
* оцінка фінансового стану медичної установи.
21. Фармакоекономічний аналіз – це:
* дослідження, ідентифікація, порівняння витрат і результатів альтернативних медичних технологій та
цільових програм;
* визначення переваг альтернативних технологій, цільових програм та фармакологічних засобів для
індивідуума, системи ОЗ та суспільства;
- дослідження рівня витрат на покриття амортизаційних відрахувань;
- визначення для системи ОЗ типових показників цільового програмування та інвестування.
22. Фармакоекономічний аналіз розглядає лікування як:
* процес використання ресурсів медичного закладу для одержання результату;
* використання персоналу, обладнання та ліків для поліпшення стану здоров'я та продовження життя
Хворого;
23. Метою фармакоекономічного аналізу є:
* оцінка вартості одиниці здоров'я при інвестуванні грошей у медичні технології, програми;
* зіставлення загальних витрат на попередження захворювань, інвалідності та майбутніх вигод суспільства
від цього;
* визначення обсягів та ефективності використання обмежених ресурсів з метою максимального
Задоволення потреб населення в медичних послугах;
* дослідження впливу медичних технологій і програм на здоров'я населення;
* встановлення та впровадження найбільш результативної, безпечної медикаментозної терапії;
- дослідження впливу промислових технологій на отримані медичні результати;
- зіставлення середньостатистичних витрат на попередження захворювань, інвалідності та майбутніх
Вигод;
- оцінка вартості одиниці здоров'я, за умови екстенсивного ресурсовикористання та інвестування.
24. При проведенні економічного аналізу результатів медичної допомоги використовують критерії,
які пов’язані із:
* біологічними змінами в організмі людини;
- професійними змінами у житті людини;
* зміною діяльності медичних закладів, системи ОЗ;
- біологічно-хімічними змінами в організмі людини;
* зміною якості життя хворого;
* часом виконання процедури чи клініко-лабораторного аналізу;
- зміною форми власності медичного закладу;
- часом оплати виконання процедури.
25. Дослідження витрат для всіх методів економічного аналізу складається із етапу:
* виявлення прямих і непрямих витрат;
* кількісної оцінки витрат у фізичних одиницях;
* вимірювання витрат у грошовому еквіваленті на одиницю діяльності;
- виявлення прямих та неекономічних витрат;
- корекції витрат залежно від часу шляхом агрегування та інфлювання;
* корекції витрат залежно від часу шляхом дисконтування.
26. Основними методами фармакоекономічного аналізу є:
* витрати-ефективність;
- максимізація витрат;
- витрати-затратність;
* мінімізація витрат;
* витрати-вигода;
- витрати-прибутковість;
* витрати-корисність;
- витрати-збитковість.
27. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-ефективність” – це:
* спосіб порівняння альтернативних медичних технологій, програм;
* дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту;
- спосіб виявлення найменш витратної альтернативи;
- обчислення відношення грошової вигоди до грошових витрат.
28. Найбільш ефективну альтернативу за методом “витрати-ефективність” у перерахунку на
одиницю діяльності визначають:
* зіставленням коефіцієнта “витрати-ефективність” та коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”;
- обчисленням коефіцієнта “витрати-ефективність”;
- обчисленням коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”.
29. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-вигода” використовують для:
- дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту;
* порівняння різних альтернатив, які направлені на досягнення різних результатів;
* порівняння профілактичних програм з урахуванням прямих витрат, непрямих витрат і майбутніх вигод;
* зіставлення медичних програм, що здійснюються на платній основі;
- спосіб порівняння альтернативних медичних технологій, програм;
* порівняння інвестиційних програм.
30. При використанні методу аналізу “витрати-вигода” результати оцінюються:
* відношенням грошової вигоди до грошових витрат;
* грошовим прибутком або збитком однієї альтернативи відносно іншої;
* ефективністю розподілу ресурсів;
- обчисленням коефіцієнта “витрати-ефективність”;
- зіставленням коефіцієнта “витрати-ефективність” та коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”.
31. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-корисність” доцільно використовувати для:
* вартісної оцінки покращення якості життя пацієнта внаслідок медичних втручань;
* зіставлення витрат і тривалості благополучного стану здоров'я як ефекту застосування медичних
технологій;
- порівняння профілактичних програм з урахуванням прямих витрат, непрямих витрат і майбутніх вигод;
- дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту.
32. Метод фармакоекономічного аналізу “вартості захворювання” використовують для:
- зіставлення витрат і тривалості благополучного стану здоров'я як ефекту застосування медичних
технологій;
* визначення пріоритетів фінансування цільових медичних програм;
* встановлення обсягів та ефективності використання ресурсів нарізних рівнях при лікуванні певних
