Повна та підвищена матеріальна відповідальність

(п.13-15 Положення)

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі у разі:

Ø умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового манна або вчинення інших умисних протиправних дій;

Ø приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;

Ø заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані;

Ø дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;

Ø недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети.

Командири (начальники) військових частин, винні в незаконному звільненні чи переведенні робітника або службовця на іншу роботу, повністю відшкодовують матеріальну шкоду, заподіяну у зв’язку з оплатою за період вимушеного прогулу чи за період виконання ними нижчеоплачуваної роботи. Таку відповідальність командири (начальники) військових частин несуть також у разі затримання ними виконання ухвали суду або наказу вищого за підлеглістю командира (начальника) про поновлення робітника або службовця на роботі.

Військовослужбовці за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв’язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України (наказ МО України 1995р. №341 "Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному розмірі").

 

13. Порядок уточнення потреби військової частини в коштах до кінця року. Документи, що складаються в процесі уточнення.

Витрачання коштів за відповідними підрозділами програмної, економічної класифікації видатків (статтями витрат) понад річні призначення за кошторисом, в тому числі і на заходи, які проводяться за вказівкою вищестоящого командування, можуть здійснюватися лише при фактичному їх надходженні на казначейські рахунки військової частини та отриманні довідки про внесення змін до кошторису та плану асигнувань. Для отримання додаткових призначень та затвердження довідок про внесення змін до кошторису та плану асигнувань військова частина подає до ЗФО заявку на кошти до кінця року (форма № 9/фс) – обов’язково до 20 жовтня та, за необхідністю, протягом року.

У разі, коли протягом року потреба в коштах зменшилась, військова частина у ті ж терміни подає ЗФО донесення про зменшення бюджетних асигнувань (форма № 10/фс), та довідку про внесення змін до кошторису та плану асигнувань.

Процес уточнення потреби у коштах.

В жовтні поточного року начальники служб військової частини спільно з начальником фінансового органу на підставі фактично здійснених з початку року видатків за загальним та спеціальним фондами бюджету та їх очікуваних обсягів до кінця року, уточнюють потребу військової частини в коштах за повною економічною класифікацією видатків та повним обсягом статей кошторису МО України, кошти за якими можуть бути виділені військовій частині.

Потребу по основному штату на грошове забезпечення військово-службовців і заробітної плати працівникам уточнює начальник ФЕС. Для цього він одержує в штабі частини необхідні дані про зміни чисельності і проходженні служби особового складу. Виходячи з цих даних, начальник ФЕС визначає потребу за визначеними кошторисними підрозділами (коди економічної класифікації 1111, 1112, 1120, статті 0223, 0123).

По інших кошторисних підрозділах потреба уточнюється начальниками служб військової частини разом з начальником ФЕС. В процесі уточнення потреби аналізуються фактичні витрати і стан коштів на 1 жовтня по кожному кошторисному підрозділу Міністерства оборони. Для аналізу використовуються розрахунки потреби в коштах (форма № 1/ФС) і дані обліку. При цьому встановлюється: які з запланованих витрат уже зроблені, які витрати необхідно зробити до кінця року, у яких витратах потреба відпала чи виникла додатково.

У результаті аналізу зроблених і майбутніх витрат підраховується потреба частини у коштах по кожному кошторисному підрозділу Міністерства оборони до кінця року. Уточнена сума потреби порівнюється з залишком призначень коштів по кошторису Міністерства оборони. Якщо по якому-небудь кошторисному підрозділу потреба до кінця року перевищує наявний залишок призначень, то на суму перевищення складається додатковий розрахунок (форми №1/ФС) розглянутим вище порядком.

 

14. Фінансова звітність військової частини, терміни її подання та органи, до яких вона подається.

Фінансова звітність представляє собою певний комплекс взаємопов’язаних між собою показників, що характеризують в загальному вигляді стан фінансово-господарської діяльності тієї чи іншої ланки господарства держави за окремий період, вона є завершальним етапом облікового процесу.

Щоб звітність могла стати ефективним засобом контролю і оперативного керування фінансово-господарською діяльністю військової частини, вона повинна своєчасно складатися і представлятися до вищестоячих фінансових органів, бути точною, правдивою, об’єктивною у показниках, простою і ясною за формою.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щомісячно та щоквартально зростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та інших встановлених звітів.

Функцію встановлення правил складання фінансової звітності з виконання кошторисів доходів та видатків бюджетних установ Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" закріплено за Державним казначейством України.

Порядок подання фінансової звітності визначено постановою КМ України 2000 року №419 "Про затвердження По­рядку подання фінансової звітності".

Форми фінансової звітності та порядок їх складання передбачено інструкціями, наказами, вказівками та розпорядженнями Держказначейства України, ГФЕУ МО України та інших державних органів.

Військові частини складають та подають фінансову звітність за встановленими формами та у визначені терміни:

- забезпечуючим фінансовим органам;

- органам Державного казначейства України;

- органам Державного комітету статистики України;

- державним цільовим фондам;

- державним податковим органам;

- місцевим органам влади.

Фінансова звітність щодо використання асигнувань, отриманих з Державного бюджету, подається вищим забезпечуючим фінансовим органам та місцевим органам Держказначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, - відповідно, фінансовим відділам райдержадміністрацій, фінансовим управлінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.

Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання звітності.

Документи фінансової звітності підписуються командиром військової частини (начальником установи, організації) та начальником фінансового органу, а зведена звітність - начальником забезпечуючого фінансового органу (або його заступником) та головним бухгалтером (або його заступником).

За неправильне складання та несвоєчасне подання звітності начальник ФЕС військової частини несе дисциплінарну відповідальність, а за подання навмисно невірних облікових даних, його може бути притягнуто до карної відповідальності.

У разі неподання фінансової звітності перерахування коштів з бюджетів та (або) оплата рахунків припиняється з повідомленням про це керівників установи

15. Завдання і організація внутрішнього фінансового контролю у військовій частині.

Внутрішній фінансовий контроль (ВнФК) є масовим контролем у військах. У ньому приймають участь, з однієї сторони, широке коло посадових осіб військової частини та, з іншої, представники громадськості, об’єднані у внутрішню перевіряльну комісію (ВПК) по фінансово-економічній службі. В залежності від цілей і часу здійснення,

ВнФК поділяється на:попередній- здійснюється до проведення фінансово-господарських операцій шляхом перевірок кошторисно-планових, договірних, розрахункових та інших документів у процесі фінансового планування, нарахування грошового забезпечення і заробітної плати, призначення пенсій і допомог, реєстрації штатних розписів;поточний - здійснюється шляхом перевірок виконання кошторисів, ведення фінансового, бухгалтерського обліку, вивчення звітності, аналізу дотримання договірних умов тощо; наступний - здійснюється після проведення фінансово-господарських операцій шляхом документальних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності.

16. Порядок призначення та організація роботи внутрішньої перевірочної комісії по фінансово-економічній службі. Оформлення результатів перевірки фінансового господарства внутрішньою перевірочною комісією.

ВПК організується на допомогу командиру частини для здійснення перевірок, основною формою яких є документальна перевірка фінансового господарства військової частини.Внутрішня перевіряльна комісія складається з офіцерів, прапорщиків, мічманів, працівників військової частини, які знають фінансове та військове господарство, у складі трьох чоловік, а на великих виробничих підприємствах та у військових навчальних закладах – у складі п’яти чоловік. Внутрішня перевіряльна комісія повинна здійснювати планову документальну перевірку фінансового господарства військової частини в усіх службах двічі на рік станом на 1 липня та 1 січня, позапланові перевірки проводяться за рішенням командира військової частини за наявності зловживань, недоліків у діяльності фінансового органу, скарг військовослужбовців чи працівників, а також в інших випадках (на підставі його письмового наказу)

Головними завданнями внутрішніх перевірок:

- перевірка наявності готівки та інших цінностей в грошовому ящику (касі);

- перевірка наявності бланків суворого обліку;

- перевірка законності отримання готівки, правильності прийому та повноти її оприбуткування;

- перевірка законності і доцільності витрачання грошових коштів та наявності виправдних грошових документів;

- перевірка правильності видачі та погашення підзвітних сум;

- перевірка правильності та повноти оприбуткування за книгами обліку матеріальних цінностей, що закуповуються;

- перевірка своєчасності та повноти відшкодування заподіяних державі збитків, виплат аліментів та інших виплат за виконавчими документами;

- перевірка виконання пропозицій за актами попередніх ревізій і перевірок.

Оформлення результатів документальної перевірки р езультати документальної перевірки оформлюються Актом

Розділ 1 – наявність готівки та інших цінностей в грошовому сейфі (касі) та на рахунках, наявність бланків суворого обліку.

Розділ 2 – законність отримання, правильність та повнота оприбуткування грошових коштів.

Розділ 3 – законність та доцільність витрачання грошових коштів та наявність виправдальних грошових документів.

Розділ 4 – правильність видачі та погашення підзвітних сум і авансів, повнота отримання та оприбуткування матеріальних цінностей.

Розділ 5 – виконання пропозицій по актам попередніх ревізій та перевірок. Наприкінці акту вносяться пропозиції комісії по усуненню виявлених недоліків із вказанням термінів їх виконання.

 

 

17. Порядок прийняття і здачі справ начальником фінансово-економічної служби військової частини (у тому числі при тимчасовому вибутті).

Строк приймання та здавання справ і посади рахується з моменту прибуття у військову частину призначеної для прийому справ і посади особи (п.9.1.4 НМОУ №300-1997р.). Тобто, першим днем прийому справ і посади вважається день прибуття до нового місця служби.

При прибутті до нового місця служб НФЕС повинні відрекомендуватись командиру військової частини та його заступникам. Командир військової частини відрекомендовує новоприбулих офіцерів офіцерському складові військової частини на найближчій нараді офіцерів чи під час шикування особового складу військової частини ( ст.41 Статуту внутрішньої служби

До плану включаються та перевіряються в процесі передачі справ і посади наступні питання (наявність річних кошторисів військової частини за кожним КПКВ загального та спеціального фонду та виконання їх станом на 1 число місяця, який передує даті прийому справ та посади;повнота і правильність відображення операцій у меморіальних ордерах №2 та №3 руху коштів загального та спеціального фондів в органах Державного казначейства України;

1) дотримання встановленого порядку обліку та зберігання готівки, матеріальних цінностей і бланків суворої звітності як закуплених за рахунок бюджетних коштів військової частини, так і отриманих в централізованому порядку;

2) стан дебіторської та кредиторської заборгованостей військової частини, своєчасність та правильність відображення в меморіальних ордерах №4 та №6 господарських операцій; стан розрахунків по договорам з підприємствами і організаціями;

3) наявність незавершених справ по нестачах, втратах і крадіжках коштів і матеріальних цінностей, стягнень сум у відшкодування заподіяного державі матеріального збитку з простроченими термінами, стан розрахунків за виконавчими документами, документами судових та нотаріальних органів;

4) стан розрахунків по грошовому забезпеченню (заробітній платі) особового складу, наявність невирішених скарг і заяв;

5) стан розрахунків з державою по сплаті податків та спеціальних платежів до пенсійного фонду, фондів соціального страхування та інших фондів, а також з одержувачами аліментів;

6) забезпеченість керівними документами з фінансово-господарських питань;

7) стан діловодства, обліку і звітності у фінансово-економічному органі;

8) виконання пропозицій за актом останньої ревізії фінансово-господарської діяльності, проведеної вищестоящим фінансовим або контрольно-ревізійним органом;

9) наявність готівки, цінностей і бланків суворої звітності в касі, коштів на реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках в органі Держказначейства України та у підзвітних осіб, відповідність їх даним обліку.

18. Обов’язки та права начальника фінансово-економічної служби військової частини.

організувати і вести фінансове господарство військової частини згідно з чинним законодавством України та цим Положенням;

забезпечувати своєчасне і правильне планування та витребування коштів на потреби військової частини та інших частин, зарахованих до неї на фінансове забезпечення;

дотримуватися фінансової дисципліни;ощадливо ставитися до державних коштів;

знати і правильно застосовувати у практичній роботі чинне законодавство України з фінансово-господарських питань;

знати організацію та порядок ведення військового господарства, умови проходження служби особовим складом Збройних Сил України;

розробляти разом з начальником штабу, заступниками (помічниками) командира військової частини і начальниками служб пропозиції з фінансового забезпечення заходів бойової підготовки частини;

здійснювати разом з іншими службами економічний аналіз фінансово-господарської діяльності частини і на основі даних аналізу розробляти та доповідати командиру частини пропозиції щодо забезпечення збереження коштів, законного та ефективного використання коштів та матеріальних цінностей, запобігання втратам і непродуктивним витратам;

своєчасно задовольняти особовий склад частини грошовим забезпеченням (заробітною платою) та іншими виплатами, передбаченими чинним законодавством України;

своєчасно здійснювати установлені відрахування з грошового забезпечення і заробітної плати та перераховувати утримані суми за призначенням;

вести роботу щодо доведення до особового складу вимог законів України, указів Президента України, постанов з питань грошового і пенсійного забезпечення, заробітної плати та інших фінансово-економічних питань;

організувати і правильно вести бухгалтерський облік та діловодство фінансового органу, своєчасно складати і доповідати командиру військової частини встановлену фінансову, статистичну та податкову періодичну та річну звітність, що базується на даних бухгалтерського обліку;

кожен день перед здачею каси під охорону варти (сторожового поста) чи чергового військової частини звіряти наявність готівки і цінностей в касі з даними бухгалтерського обліку;

доповідати командиру військової частини про одержання готівки і не пізніше наступного дня подавати йому касову книгу для перевірки оприбуткування готівки;

брати участь у складанні річного плану закупівель і додатків до нього та контролювати його своєчасне виконання тендерним комітетом військової частини;

розглядати проекти договорів і угод, які укладаються військовою частиною, стосовно дотримання процедур закупівлі, забезпеченості необхідними асигнуваннями і візувати їх;

своєчасно оприбутковувати матеріальні цінності, придбані військовою частиною і отримані безоплатно, перевіряти в необхідних випадках фактичну наявність цих матеріальних цінностей на складах частини, про результати перевірки доповідати командиру військової частини;

періодично перевіряти у підзвітних осіб наявність одержаної ними під звіт готівки або виправдних документів на її витрату, вимагати від підзвітних осіб подання авансових звітів в установлені цим Положенням терміни;

перевіряти дотримання штатно-тарифної дисципліни в підрозділах, службах військової частини, а також правил внутрішнього трудового розпорядку;

надавати допомогу голові і членам внутрішньої перевіряльної комісії військової частини у вивченні чинного законодавства України з питань ведення фінансового господарства;

контролювати правильність відпуску матеріальних цінностей споживачам і вживати заходів до суворого дотримання порядку їх оплати;

своєчасно і правильно виконувати виконавчі документи згідно з чинним законодавством України;

вживати заходи до своєчасного і повного витребування сум на користь військової частини за виконавчими документами;

забезпечувати своєчасний і правильний розгляд заяв, скарг і пропозицій особового складу з питань грошового забезпечення і заробітної плати та інших виплат;

вести книги обліку нестач і грошових стягнень та нарахувань військової частини, контролювати рух і своєчасне закінчення справ стосовно нестач і правильність списання нестач матеріальних цінностей з обліку, вживати заходи щодо відшкодування збитків;

зберігати та обліковувати цінності нагородного (преміального) фонду і бланки суворого обліку фінансової служби;

підписувати другим підписом заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, звітність і службове листування з фінансових питань;

своєчасно вносити зміни до керівних документів з фінансових питань, вести облік наказів, директив, вказівок і роз’яснень з питань ведення фінансового господарства;

забезпечувати збереження документів фінансового органу від псування і втрат, а також здачу їх в архів в установлені строки;

особисто здійснювати керівництво і контроль за діяльністю посадових осіб фінансового органу і організовувати їх спеціальну підготовку;

постійно працювати над підвищенням своєї військової та спеціальної підготовки, твердо знати та правильно використовувати в практичній роботі чинне законодавство України з фінансово-економічних питань;

періодично, але не менше одного разу на місяць, письмово доповідати командиру військової частини про стан фінансового господарства;

у кінці кожного місяця складати і подавати командиру військової частини на затвердження план роботи фінансового органу на наступний місяць.

19. Фінансове забезпечення військової частини при її формуванні.

11.2. Зарахування військової частини на фінансове забезпечення здійснюється на підставі рішення керівника забезпечувального фінансового органу в разі:

проведення організаційних заходів щодо створення, реорганізації або зміни дислокації військової частини;

клопотання керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України стосовно доцільності зміни забезпечувального фінансового органу.

11.3. Зарахування військової частини на фінансове забезпечення та відкриття їй відомчого коду розпорядника коштів здійснюється за умови:

забезпечення фінансової служби (бухгалтерії) та каси окремими приміщеннями, обладнаними металевими дверима, сигналізацією (у тому числі й сигналізацією “Напад на касу”), ґратами тощо;

укомплектування штату фінансової служби фахівцями;

забезпечення збереження та охорони готівки в робочий та неробочий час;

забезпечення доставки транспортом частини та надання озброєної охорони під час перевезення готівки від установи банку до каси та назад;

виконання інших вимог чинного законодавства України з цього питання.

20. Фінансове забезпечення військової частини при її передислокації.

У разі якщо військова частина полягає передислокацій передається на обслуговування до іншого органу Державного казначейства України, для закриття рахунків вона подає до забезпечувального фінансового органу зведення про виконання кошторисів за формами, доведеними забезпечувальним фінансовим органом, при цьому зведення за спеціальним фондом подає окремо за кожним кодом надходжень, та помісячні плани асигнувань загального фонду і плани спеціального (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) фонду кошторису (з урахуванням змін).

11.6. Командир і начальник фінансового органу військової частини повинні закінчити всі розрахунки з установами, підприємствами та організаціями за поставлені товарно-матеріальні цінності і надані послуги, з особовим складом частини по грошовому забезпеченню і заробітній платі, послугах, підзвітних сумах, з податків і зборів.

Відкриті асигнування, за якими проведені касові видатки, та залишки невикористаних відкритих асигнувань загального фонду бюджету коригуються встановленим порядком забезпечувальним фінансовим органом; залишки коштів спеціального фонду перераховуються забезпечувальному фінансовому органу чи визначеному правонаступнику.

Після цього військова частина подає в орган Державного казначейства України заяву про закриття бюджетного/небюджетного рахунку на підставі рішення (наказу) органу, на який покладено повноваження щодо ліквідації або реорганізації військової частини.

Військова частина зобов’язана в триденний термін повідомити орган державної податкової служби та забезпечувальний фінансовий орган про закриті рахунки.

 

21. Фінансове забезпечення військової частини при її розформуванні або ліквідації фінансового господарства.

11.5. У разі якщо військова частина ліквідується (реорганізовується) чи передається на обслуговування до іншого органу Державного казначейства України, для закриття рахунків вона подає до забезпечувального фінансового органу зведення про виконання кошторисів за формами, доведеними забезпечувальним фінансовим органом, при цьому зведення за спеціальним фондом подає окремо за кожним кодом надходжень, та помісячні плани асигнувань загального фонду і плани спеціального (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) фонду кошторису (з урахуванням змін).

11.6. Командир і начальник фінансового органу військової частини повинні закінчити всі розрахунки з установами, підприємствами та організаціями за поставлені товарно-матеріальні цінності і надані послуги, з особовим складом частини по грошовому забезпеченню і заробітній платі, послугах, підзвітних сумах, з податків і зборів.

Відкриті асигнування, за якими проведені касові видатки, та залишки невикористаних відкритих асигнувань загального фонду бюджету коригуються встановленим порядком забезпечувальним фінансовим органом; залишки коштів спеціального фонду перераховуються забезпечувальному фінансовому органу чи визначеному правонаступнику.

Після цього військова частина подає в орган Державного казначейства України заяву про закриття бюджетного/небюджетного рахунку на підставі рішення (наказу) органу, на який покладено повноваження щодо ліквідації або реорганізації військової частини.

Військова частина зобов’язана в триденний термін повідомити орган державної податкової служби та забезпечувальний фінансовий орган про закриті рахунки.

11.7. Уся фінансова звітність військової частини (ліквідаційний баланс) складається на день завершення фінансових операцій за формами, передбаченими для річного фінансового звіту, і подається забезпечувальному фінансовому органу в строки, установлені для розформування частини. До ліквідаційного балансу додаються:

акт ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини;

довідка відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку;

довідка відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;

довідка органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України про зняття з обліку;

довідка органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зняття з обліку;

довідка органів Фонду зайнятості населення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України про зняття з обліку;

довідки служб забезпечення відповідних органів військового управління про те, що вони не мають претензій до ліквідованої військової частини та що все майно та дебіторська і кредиторська заборгованість передані правонаступнику.

 

 

22. Головні завдання бухгалтерського обліку військової частини.

Бухгалтерський облік – складний, безупинний, документально - обґрунтований запис усіх господарських операцій по відповідних рахунках. Він введений у Збройних Силах України з 1 січня 2001 року та ведеться по подвійній балансовій системі. Бойове призначення й особливості матеріального забезпечення потреб армії і флоту мають істотний вплив на організацію бухгалтерського обліку у військах.

Бухгалтерський облік у Збройних Силах України здійснюється фінансовими органами військових частин, установ, організацій, а також республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів на підставі Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, наказу Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 року №114 “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”, інших нормативно-правових актів, виданих Держказначейством України, іншими органами, яким надано право регулювання порядку організації і ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в бюджетних установах

Головними завданнями бухгалтерського обліку є:

- формування повної й достовірної інформації про господарську діяльність та її результати, фінансово-майновий стан військової частини;

- запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності військової частини і виявлення внутрішньогосподарських резервів з метою їх мобілізації та ефективного використання;

- забезпечення систематичного контролю за ходом виконання кошторисів доходів та видатків військової частини, станом розрахунків з організаціями, установами, підприємствами, військовослужбовцями і працівниками, використанням матеріальних і грошових ресурсів та їх збереженням;

- сприяння поліпшенню фінансово-господарської діяльності військової частини і забезпечення боєготовності та боєздатності військової частини;

- забезпечення даними для складання бухгалтерської звітності

23. Бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, їх характеристика.

Обліковий регістр — це спосіб поточного обліку первинних даних на матеріальних носіях, що забезпечує їх юридичну силу і використання для складання звітності та управління. Традиційно це таблиці, книги, картки; нині облікова реєстрація може здійснюватись на комп'ютері.
Класифікація облікових регістрів:
За змістом:
— синтетичного обліку (відомості, журнали-ордери, Головна книга);
— аналітичного обліку: картки, виписки банку;
— комбіновані (деякі журнали-ордери, відомості).
За характером запису:
— хронологічні (касова книга);
— систематичні — відображають однорідні господарські операції (картка складського обліку матеріалів);
— комбіновані.
За видами вимірників:
— контокорентні (грошові, для обліку операцій по рахунках грошових коштів);
— кількісного обліку;
— кількісно-сумового обліку.

24. Характеристика класу “Кошти, розрахунки та інші активи”

Клас 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ включає такі синтетичні рахунки:

30 “Каса”;

31 “Рахунки в банках”;

32 “Рахунки в казначействі”;

33 “Інші кошти”;

34 “Короткострокові векселі одержані”;

35 “Розрахунки з покупцями та замовниками”;

36 “Розрахунки з різними дебіторами”.

Для обліку наявності та руху грошей у касi військової частини передбачено рахунок 30 “Каса”, що розподіляється на субрахунки: 301 “Каса в національній валюті”, 302 “Каса в іноземній валюті”.

 

25. Характеристика класу “Поточні зобов’язання”.

Поточні зобов’язання – є заборгованість військової частини, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої очікується протягом поточного бюджетного року.

У балансі військової частини поточні зобов’язання відображаються у випадках, коли за результатами виконання обов’язків вже виникли певні події, тобто придбані товари, отримані послуги (якщо вони не були попередньо оплачені), одержані позики тощо; за результатами здійснених подій виникає неминуче зменшення активів військової частини.

Поточна заборгованість військової частини складається з таких зобов’язань, як поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (за довгостроковими позиками, векселями та іншими довгостроковими зобов’язаннями), короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість за розрахунками з постачальниками i підрядниками за товари, виконані роботи i надані послуги, заборгованість за розрахунками з бюджетом з податків та інших платежів, заборгованість профспілковим організаціям з відрахувань на державне соціальне страхування, заборгованість з грошового забезпечення, заробітної плати, інших належних виплат особовому складу, заборгованість за розрахунками з депонентами, з батьками за утримання дітей в школах - iнтернатах та інших дитячих закладах, внутрішні розрахунки, що виникають у процесі виконання кошторисів між вищими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами, інша кредиторська заборгованість за іншими видами розрахунків.

Кредиторська заборгованість за операціями з іншими кредиторами виникає у випадку здійснення даною військовою частиною однієї з перелічених нижче операцій:

зарахування коштів на рахунки чи в касу військової частини, отриманих від покупців (споживачів послуг та робіт), до виконання нею своїх зобов’язань (відвантаження продукції, надання послуг та виконання робіт);

оприбуткування продукції, прийняття виконаних робіт та наданих послуг, розрахуватися за які військова частина зобов’язується в майбутньому.

Суми кредиторської заборгованості, що значаться на балансі, за якими минув термін позовної давності, підлягають віднесенню на результат виконання кошторису військової частини відповідно до Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затвердженого наказом Державного казначейства України від 8 травня 2001 року № 73 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2001 року за № 458/5649 (зі змінами та доповненнями).

Клас 6 “Поточні зобов’язання” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ включає в себе такі синтетичні рахунки з обліку поточних зобов’язань:

60 “Короткострокові позики”;

61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”;

62 “Короткострокові векселі видані”;

63 “Розрахунки за виконані роботи”;

64 “Розрахунки із податків і платежів”;

65 “Розрахунки із страхування”;

66 “Розрахунки з оплати праці”;

67 “Розрахунки за іншими операціями і кредиторами”;

68 “Внутрішні розрахунки

26. Характеристика класу “Запаси”.

 

Запаси – це оборотні активи в матеріальній формі, що належать військовій частині та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і плануються бути використаними протягом одного року.

На рахунках даного класу обліковуються оборотні матеріальні активи, що належать військовій частині, реалізацію та витрачання яких планується здійснити протягом року.

Терміни очікуваної експлуатації запасів військової частини установлюються керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України за закріпленою номенклатурою. При цьому обліку підлягають запаси (крім непорушних запасів), придбані на місцях згідно з кошторисом за рахунок загального та спеціального фондів, отримані шляхом централізованого постачання та в порядку гуманітарної (шефської) допомоги та від діяльності власних підсобних господарств.

У складі запасів обліковуються: сировина та матеріали; будівельні матеріали; обладнання, конструкції і деталі до установки; спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами; молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл; доросла худоба, вибракувана з основного стада, худоба, прийнята від населення для реалізації; малоцінні та швидкозношувані предмети; паливо; матеріали для учбових, наукових та інших цілей; запасні частини до машин і обладнання; продукти харчування; медикаменти і перев’язувальні засоби; господарські матеріали і канцелярське приладдя; тара; матеріали в дорозі; готова продукція та інші матеріальні ресурси військової частини, що передбачається використовувати протягом одного року.

Запаси військової частини розподілені на групи:

виробничі запаси;

тварини на вирощуванні та відгодівлі;

малоцінні та швидкозношувані предмети;

матеріали і продукти харчування;

готова продукція;

продукція сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до перелічених груп запасів клас 2 “Запаси” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ складається з таких синтетичних рахунків з обліку запасів:

20 “Виробничі запаси”;

21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”;

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;

23 “Матеріали і продукти харчування”;

24 “Готова продукція”;

25 Продукція сільськогосподарського виробництва”.

 

27.Характеристика класу “Доходи”.

Доходи – це суми надходжень у військову частину, одержаних із загального і спеціального фондів з метою виконання кошторису.

У складі доходів військової частини обліковуються асигнування з державного бюджету на видатки військової частини та інші заходи, доходи загального фонду, доходи спеціального фонду, доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт та інші доходи.

Відповідно до перерахованих груп доходів клас 7 “Доходи” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ включає в себе такі синтетичні рахунки:

70 “Доходи загального фонду”;

71 “Доходи спеціального фонду”;

72 “Доходи від реалізації продукції, виробів i виконаних робіт”;

74 “Інші доходи”.

Аналітичний облік отриманих асигнувань ведеться в картці аналітичного обліку отриманих асигнувань (додаток 3.25 до наказу).

Облік асигнувань та прийнятих зобов’язань ведеться в книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань (додаток 3.27 до наказу).

Аналітичний облік асигнувань, перерахованих підвідомчим установам ведеться в книзі (картці) аналітичного обліку асигнувань перерахованих підвідомчим установам (додаток 3.26 до наказу).

Доходи загального фонду кошторису військової частини – це доходи у вигляді бюджетних асигнувань, що виділені із загального фонду бюджету на виконання основних функцій військової частини. Облік доходів, що в кошторисі військової частини належать до загального фонду, у розпорядників коштів ведеться на рахунку 70 “Доходи загального фонду”. Цей рахунок розподіляється на субрахунки: 701 “Асигнування з державного бюджету на видатки установи та iншi заходи”; 702 “Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи”.

У кредит субрахунків рахунку 70 “Доходи загального фонду” записуються:

суми бюджетних коштів, що надійшли на реєстраційні рахунки військової частини, на видатки, передбачені кошторисом, згідно із затвердженим бюджетом у рахунок асигнувань загального фонду бюджету.

За дебетом субрахунків рахунку 70 “Доходи загального фонду” відображаються:

28.Характеристика класу “Витрати”.

Витрати – це суми видатків та витрат, що виникли в результаті фінансово-господарської діяльності з використання активів військової частини з метою повного та ефективного виконання кошторису протягом поточного бюджетного року та які підтверджені відповідними первинними документами.

Видатки – це витрати коштів військової частини, що виникли в процесі здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом – головним фінансовим планом, що визначає обсяг, цільове призначення та помісячний розподіл коштів на потреби військової частини.

Виробничі витрати – це витрати військової частини, що утворилися при здійсненні виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що покликана забезпечити повне та ефективне виконання кошторису військової частини.

У складі витрат обліковуються: видатки з державного бюджету на утримання військової частини та інші заходи, видатки за коштами, отриманими як плата за послуги, видатки за іншими джерелами власних надходжень, видатки за іншими надходженнями спеціального фонду, витрати виробничих (навчальних) майстерень, підсобних (навчальних) сільських господарств, витрати на науково-дослідні роботи за договорами, витрати на виготовлення експериментальних пристроїв, витрати на заготівлю та переробку матеріалів та інші.

Клас 8 “Витрати” за Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ включає в себе такі синтетичні рахунки з обліку витрат:

80 “Видатки із загального фонду”;

81 “Видатки спеціального фонду”;

82 “Виробничі витрати”.