Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба)

Регуляція САТ відбувається:

- за відхиленням – у відповідь на зміну САТ вмикаються регуляторні механізми, які повертають його до вихідного рівня (саморегуляція або регуляція на основі негативного зворотнього зв’язку); така регуляція має місце при необхідності стабілізувати САТ на певному рівні:

- за збуренням – “збурення” (дія якогось зовнішнього по відношенню до системи кровообігу фактора) потребує зміни САТ в певному напрямку; інформація про дію збурення передається в КП (ГДЦ) по каналу зовнішнього зв’язку Щ ГДЦ виробляє керуючий сигнал, що змінює роботу серця та стан судин так, що САТ змінюється в потрібному напрямку. Далі підтримання САТ на необхідному рівні відбувається завдяки регуляції за відхиленням.

Розглянемо механізми регуляції кровообігу на прикладі прямої ортостатичної проби – перехід людини з горизонтального положення (лежить) у вертикальне (стоїть!).

В момент переходу під впливом фактора гравітації відбувається перерозподіл крові у венозній частині судинного русла: збільшується трансмуральний тиск у венах нижніх кінцівок Щ їх розтяг Щ депонування додаткового об’єму крові (500-600 мл) Щ зменшення венозного повернення крові серцю Щ зменшення СО крові (за законом Франка-Старлінґа) спочатку в правому, а потім в лівому серці Щ зниження ХОК Щ зниження САТ.

У відповідь на зниження САТ вмикаються рефлекторні механізми, які повертають його до вихідного рівня. Послідовність подій така: зниження САТ Щ зменшення активності пресорецепторів (-) Щ зниження тонусу ядра блукаючого нерва (-); зниження тонусу ДВ ГДЦ Щ підвищення тонусу ПВ (+).

Зменшення тонусу ядра блукаючого нерва Щ зменшення (-) його впливу на серце Щ збільщення ЧСС Щ збільшення ХОК Щ ріст САТ.

Підвищення тонусу ПВ зумовлює:

- посилення (+) симпатичних впливів на серце Щ збільшення СО та ЧСС Щ збільшення ХОК Щ збільшення САТ;

- посилення симпатичних впливів на судини:

а) артеріальні Щ звуження більшості судин Щ ріст ЗПО Щ ріст САТ;

б) венозні Щ звуження Щ зменшення ємності вен Щ збільшення венозного повернення крові до серця Щ збільшення СО (за законом Франка-Старлінґа) Щ збільшення ХОК Щ збільшення САТ.

Під час проведення ортостатичної проби ми не реєструємо зниження САТ, яке має місце в момент переходу у вертикальне положення, бо в здорової людини зниження САТ в цих умовах дуже короткочасне, але реєструємо результати реалізації пресорного рефлексу:

- збільшення ЧСС;

- збільшення діастолічного тиску;

- систолічний тиск зберігається приблизно на тому ж рівні, хоча можливі незначні його зміни.

Під час проведення ортостатичної проби у досліджуваного вимірюють АТ, систолічний та діастолічний, ЧСС до та після переходу з горизонтального положення у вертикальне.

Під час проведення зворотньої ортостатичної проби перехід з вертикального положення у горизонтальне в системі кровообігу виникають протилежні зміни – реалізується депресорний рефлекс: під час переходу збільшується приток крові до серця Щ збільшується ХОК та САТ Щ збуджуються пресорецептори Щ розширення артеріальних та венозних судин Щ зменшення ЧСС та СО Щ зменшення САТ.