Схвалено

Політичний менеджмент

напрям підготовки 6.030104 “Політологія”

спеціальність 6.040301 “Політологія”

факультет і сторичний

Донецьк – 2012

Робоча програма Політичний менеджмент

для студентів І курсу

за напрямом підготовки “Політологія”, спеціальністю “Політологія”

„10” жовтня 2012 року 13 с.

Розробник: к.політ.н., доц. Анастасов О.І.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри політології ДонНУ

Протокол від. “08” листопада 2012 року № 4

Завідувач кафедри політології _____________ (Примуш М.В.)

“09 ”листопада 2012 року

Схвалено навчально-методичною комісією історичного факультету

Протокол від. “____”________________2012 року № ___

“_____”________________2012 року

Голова _______________ (Темірова Н.Р.)

Ó__________, 20__ рік

Ó __________, 20__ рік

1. Опис навчальної дисципліни

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 2:1

для заочної форми навчання – 1:4

2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: дати всебічне уявлення про методи та алгоритми прийняття політичних рішень та їх втілення, визначити основи діяльності політичних менеджерів та консультантів, продемонструвати основні методологічні засоби мотивації членів організації та інших фахівців.

Завдання визначаються необхідністю показати прийоми та навички управління в організаціях, як державних так і недержавних, познайомити студента з основами діяльності центрів прийняття рішень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: загальне місце та роль політичного менеджменту в системі політологічного знання; загальні теорії мотивації та алгоритми прийняття рішень;

вміти: поєднувати теоретичні знання та їх втілення в прикладну діяльність; познайомитися з науковими доробками як західних так і вітчизняних дослідників в галузі державного та недержавного управління.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. ЦІЛІ, ФУНКЦІЇ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 1. Значення політичного менеджменту в сучасному політичному процесі

Управління як важлива риса політичного життя суспільства. Прояв управління як суб'єкт-об'єктних стосунків в політиці: державне управління, управління державою і політичними організаціями, політичний менеджмент. Цілі і завдання політичного менеджменту. Політичні технології, як засіб політичного менеджменту. Чинники, що впливають на зростання політичного менеджменту в сучасному політичному житті: демократизація свідомості і суспільства, введення загального виборчого права, розширення числа учасників політичного процесу, розвиток електронних засобів масової інформації, тощо.

Види політичного менеджменту: політичний іміджмейкінг, електоральний менеджмент, політичний брендінг, регулювання політичних конфліктів, лобістська діяльність, створення союзів, політичний PR. Маркетинговий підхід в політичному менеджменті. Політичний менеджмент як сфера професійної діяльності.

Тема 2. Теоретичні основи політичного менеджменту

Політичний менеджмент як наука.

Теоретичні методи: концептуальні (системний, структурно-функціональний, адаптивний та інші) і поведінкові (теорія раціонального вибору, мотиваційна теорія, біхевіоралізм, когнітивна теорія) підходи. Емпіричні методи: кількісний (спостереження, контент-аналіз, івент-аналіз, анкетування) і якісні (case - study, метод "фокус-груп", глибинні інтерв'ю) методи. Інші техніки та технології політичного менеджменту.

Процес вивчення та аналізу конкретної політичної ситуації.

Тема 3. Виникнення та розвиток менеджменту як науки

Передумови виникнення менеджменту. Формування концепції ефективного менеджменту. Ф. Тейлор і науковий менеджмент. В. Вільсон і наука державного управління. Дихотомії "політика-управління", "володіння-управління". Менеджмент в економічній сфері, менеджмент в політичній сфері.

Роль людського чинника в розвитку науки менеджменту. Потреби, мотивації і їх використання в розвитку менеджменту.

Політична психологія як наука про політичну поведінку. Г. Лассуэлл і спроба прагматичного з'єднання різних сфер знань в цілісну науку. Основні школи наукового менеджменту. Класична (традиційна) школа управління Ф.Тейлор, Х. Эмерсон, адміністративна й функціональна школи управління А. Файоль, Дж. Муні, С. 0 'Доннел, М. Вебер, школа «людських відносин» Г. Мюнстерберг, М. Фоллетт, Э.Мэйо, школа «соціальних систем» яка виникла під впливом концепцій структурно-функціонального аналізу Т. Парсонса, Р. Мертона.

Виділення політичного менеджменту в самостійну дисципліну.

Тема 4. Основні задачі та принципи політичного менеджменту

Принципи менеджменту такі як научність, системність й комплексність, єдиноначальності й колегійності, балансу влади (основний закон: рівень впливу керівника на підлеглих дорівнює ступеню залежності підлеглих від керівника); принцип оптимального поєднання галузевих (інтересів організації) та територіальних інтересів (екологія, зай­нятість населення, соціальне, культурно-етнічні й еко­номічні проблеми регіонів); принцип пріоритетності (черговості) дій по ступеню значимості етапів робіт; принцип оптимального поєднання позитивної синергетичності в діяльності організації та здорової конкуренції між її членами; постійний облік психологічних, вікових, статевих й культурно-етнічних особливостей працівників та їх мотивацію. Задачі управління та основні функції менеджменту.

Тема 5. Організація та технології її управлінням

Поняття організації й системи, відкриті та закриті системи. Внутрішнє та зовнішнє оточення (середовище) організації. Необхідні ресурси організації: матеріальні, фінансові, людські, інформаційні, тимчасові та інші. Різновиди управління організаціями, стратегічний менеджмент, менеджмент-маркетинг. Оперативне та адаптивне управління та їх види. Наукові підходи в управлінні організаціями: класичний, або традиційний підхід; процесний підхід; системний підхід; ситуаційний підхід. Співвідношення мети та досягнутих результатів. Економічні й економіко-математичні методи в управлінні.