Зразок оформлення основної частини роботи

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

1.1 Сутність поняття ефективності діяльності комерційного банку

                                              

На думку західних економістів, стабільний розвиток комерційного банку в довгостроковій перспективі повинно забезпечити формулювання глобальної стратегії банку і встановлення на її основі стратегічних цілей і задач для всіх напрямків діяльності і структурних підрозділів банку.

Поняттю «ефективність» в англійській мові відповідають кілька термінів, що у фінансовій літературі трактуються наступним чином:

а) effectiveness – здатність досягати раніше визначені цілі (незалежно від того, якою ціною це було зроблено); {Перелік починається з малої літери і закінчується крапкою з комою (;)}

б) efficiency – оптимальне співвідношення витрачених ресурсів і отриманих результатів (незалежно від того, чи була досягнута поставлена мета);

в) effectuality – сполучення effectiveness і efficiency. Поняттю «ефективність» також відповідає термін performance, що позначає загальний стан організації, включаючи фінансові і нефінансові параметри, досягнутий рівень розвитку і перспективи [61,С.273].

Різноманіття існуючих трактувань терміна «ефективність» викликає питання про те, що саме варто розуміти під ефективністю взагалі й ефективністю діяльності комерційного банку зокрема.

Термін «ефективність» є багатозначним поняттям і відображає відношення різних аспектів діяльності: результату і витрат, результату і цілей, результату і потреб, результату і цінностей. Ефективність діяльності комерційного банку це не тільки результати його діяльності, але й ефективна система управління, що побудована на формуванні науково обґрунтованої стратегії діяльності банку [84,С.69-73].

Кредитна експансія банків обмежується загальними ризиками неповернення кредитів і макроекономічними ризиками. Продовжується тенденція зменшення процентної маржі. В даних умовах зберегти рівень прибутку можна за рахунок зростання загальних оборотів, обсягів надання послуг та здійснюваних операцій. Підвищуються також вимоги до ліквідності балансу, збільшення якої можна досягти за рахунок розширення клієнтської бази і активного залучення коштів населення.

Отже, проаналізувавши підходи щодо визначення терміну «ефективність» та поняття «ефективність банківської діяльності», можна виділити основні критерії ефективності банку: фінансові результати діяльності банку (дохід і прибуток), результативність (рентабельність), показники фінансового стану (стійкість, ліквідність, платоспроможність) досягнуті банком із урахуванням їх ціннісної або цільової значущості як для самого банку, так і для соціально-економічного середовища його діяльності.

 

 

1.2 Оцінка ефективності діяльності філії як один із напрямків аналізу діяльності банку

1.2.1 Дослідження функціонування та розвитку мережі банківських філій

 

 

Поява деяких ознак фінансової стабілізації на банківському ринку змінила умови діяльності комерційних банків. В результаті дії різних факторів, як от жорсткої бюджетної політики держави, кризи ліквідності ряду ринків звузилися межі міжбанківських ринків кредитування, валютного ринку, форвардного, тощо.

Кредитна експансія банків обмежується загальними ризиками неповернення кредитів і макроекономічними ризиками. Продовжується тенденція зменшення процентної маржі. В даних умовах зберегти рівень прибутку можна за рахунок зростання загальних оборотів, обсягів надання послуг та здійснюваних операцій. Підвищуються також вимоги до ліквідності балансу, збільшення якої можна досягти за рахунок розширення клієнтської бази банку і активного залучення на депозитні рахунки коштів населення.

Поставлені завдання можуть бути вирішені шляхом…

...

Таким чином, можна зробити висновок, що філії відіграють першочергову роль у формуванні територіально розгалуженої мережі банку, оскільки вони дозволяють не лише оперативно надавати майже весь спектр банківських послуг, але й виступають основою для розширення присутності банку в регіонах.

 

 

1.2.2 Підходи до проведення оцінки ефективності діяльності філій банку

 

 

Основним методичним підходом при оцінці ефективності діяльності філій банку є аналіз діяльності на основі балансових узагальнень, серед яких виділяють: капітальне рівняння балансу, рівняння динамічного бухгалтерського балансу, модифіковане балансове рівняння, основне балансове рівняння.

Використовуються також загальні методи аналізу: метод групування, метод порівняння, метод коефіцієнтів, метод елімінування.

Фінансовий результат має важливе значення для об'єктивної оцінки фінансово-економічних результатів діяльності філії, тому що:

- дозволяє оцінити ефективність діяльності підрозділу за допомогою розрахунку похідних показників (прибутковості, рентабельності);

- визначити вплив різних факторів на ступінь участі філії у формуванні прибутку банку в цілому;

- проводити програми матеріального стимулювання працівників філії.

Для оцінки діяльності філій можуть бути застосовані показники, які характеризують результативність діяльності (табл.1.1).

 

Таблиця 1.1 – Показники, що застосовуються для оцінки діяльності філій

Показник	Характеристика
Абсолютний приріст сумарних активів за звітний період	Спроможність залучати кошти клієнтів
Питома вага кредитного портфелю в структурі активів	Напрямок діяльності філії та рівень залежності від даного виду діяльності
Абсолютний приріст кредитного портфелю	Активність філії на кредитному ринку
Питома вага заборгованості перед підприємствами в структурі зобов’язань	Здатність філій залучати активи до запитання
Абсолютний приріст вкладів населення	Активність на ринку строкових вкладів

Одними з основних показників оцінки результатів діяльності банку є рівень його капіталізації, рентабельність активів і власних коштів (капіталу).

При оцінці філій ці показники, так само як і фінансовий результат (співвідношення прибутку і збитку), мають істотні відмінності в методиці їхнього розрахунку. Так, оскільки статутний фонд і інші фонди банку формуються централізовано на рівні головного банку, а філії відображають у себе на балансі лише їхня частина (або зовсім не відображають), то розрахунок власних коштів (капіталу) філії проводиться за скороченою формою. У цьому зв'язку має сенс оцінювати внесок (частку) філії у формування капіталізованої частини власних коштів (капіталу) банку в цілому без врахування статутного фонду. Для оцінки рентабельності філії одержав широке поширення показник рентабельності первісних інвестицій при відкритті філії (ROI).

…

Таким чином, відносна ефективність філії і додаткового офісу може оцінюватися на основі розрахунку наступних показників: рентабельність витрат, процентна і непроцентна маржа, спред, прибутковість і рентабельність окремих напрямків вкладень коштів (кредитних операцій, вкладень у цінні папери, інвестиції в діяльність суб'єктів господарювання), вартість залучених ресурсів по їх видам і термінам залучення (депозити юридичних і фізичних осіб, кошти до запитання, векселі, депозитні і ощадні сертифікати та ін.), коефіцієнт внутрішньої вартості операцій, частка працюючих активів у сукупних, коефіцієнт використання ресурсів, рівень витрат банку по формуванню резервів і ін.

 

Висновки до розділу 1

 

 

За результатами першого розділу дипломної роботи, можна зробити висновок, що з метою відповідності пруденційним вимогам, запобігання банківським ризикам, забезпечення стійкості, банки повинні розробляти і застосовувати ефективні процедури оцінки власної діяльності.

В ході роботи було визначено, що в економічній літературі існують дуже суперечливі судження по питанню, щодо визначення терміну «ефективність» взагалі й ефективністю діяльності комерційного банку, зокрема.

Виходячи з проведеного дослідження підходів до сутності ефективності, пропонується в якості критеріїв ефективності банку розглядати як самі фінансові результати його діяльності (дохід і прибуток), так і результативність (рентабельність), а також усю сукупність показників фінансового стану (стійкість, ліквідність, платоспроможність) досягнутих банком із урахуванням їх ціннісної або цільової значущості як для самого банку, так і для соціально-економічного середовища його діяльності.

Методологічною проблемою оцінки фінансово – економічних результатів діяльності філіалів полягає не просто в виборі та обґрунтуванні відповідних результатів, а в самому розрахунку багатьох з них.

Відносна ефективність філії може оцінюватися на основі розрахунку показників рентабельність витрат, процентної і непроцентної маржі, спреду, прибутковості і рентабельності окремих напрямків вкладень коштів, коефіцієнту внутрішньої вартості операцій, частки працюючих активів у сукупних, коефіцієнту використання ресурсів, показника рівня витрат по формуванню резервів та ін.

Оскільки в даний час філії банків, розташовані в різних регіонах і орієнтовані в основному на залучення коштів із наступною їхньою передачею головному банку, основними показниками оцінки їх діяльності є не показники прибутку і капіталу, а показники залучених коштів і їхньої структури.

На організацію аналізу діяльності філій, як і на аналіз банку в цілому, істотний вплив здійснюють нормативні вимоги Національного банку України. З метою виконання останніх у цілому по кредитній організації аналітичною службою головного банку розробляються граничні ліміти операцій для кожної філії.

Більшість задач аналізу і управління багатофілійним банком вирішується в процесі розробки і впровадження системи управлінського обліку і виділення в організаційній структурі банку основних типів центрів обліку: центри доходу, центри витрат, центри прибутку.

Філії банку за характером своєї діяльності є центрами прибутку. Аналітичні дані управлінського обліку істотно розширюють інформаційну базу аналізу, тому керівництву багатофілійного банку варто приділяти особливу увагу розробці внутрішньобанківської звітності й організації її складання на основі єдиної інформаційної бази даних, сумісного програмного забезпечення, що дозволить істотно підвищити оперативність аналізу і скоротити витрати по його організації.

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЛІЙ НА ПРИКЛАДІ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»

2.1 Загальна фінансово-господарська характеристика ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»

 

 

Важливу роль у розвитку господарського життя країни відіграють банки другого рівня. Саме на ці банки покладено функції забезпечення безперебійного руху грошових потоків держави, суб’єктів господарювання та фізичних осіб. На сьогоднішній день існує градація українських банків на три групи: великі банки, середні та малі. Найбільший об’єм операцій на ринку банківських послуг припадає на великі банки, які надають широкий спектр послуг та є фінансово стійкими.

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» є одним з десяти найбільших банків України. Він має ряд дочірніх і асоційованих підприємств, що працюють у комерційному секторі економіки нашої країни. Веде активну інвестиційну діяльність, є членом Асоціації українських банків, одним із засновників та активних учасників Української міжбанківської валютної біржі, членом Української фондової біржі.

Велику роль у розвитку і збереженні банком конкурентних позицій грає регіональна політика. Станом на 1.01.2005 р. регіональних підрозділів банку становила 1400 дирекцій, філіалів та відділень, в яких працюють 17 тисяч чоловік, розташованих по всій Україні, що дозволяє, по-перше, наблизитися до клієнта, по-друге, поліпшити якість…

Підтвердженням негативної тенденції щодо якості кредитного портфеля ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» виступає зростання випереджаючими темпами обсягів субстандартної та сумнівної заборгованості, розмір яких з 01.01.2007 року по 01.01.2009 року щорічно збільшувався середньому в 22,3 рази та 5,93 рази відповідно (рис. 2.6).

Рисунок 2.6 – Динаміка проблемної заборгованості ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за період 01.01.2007 – 01.01.2009 рр., у тис. грн.

 

У періоді з 01.01.2007 року по 01.01.2009 року співвідношення сформованих резервів до розміру кредитного портфеля ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» значно (в 2 рази) перевищувало аналогічний показник в середньому по групі найбільших банків (рис. 2.7)…

ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦЬ