Санаційний аудит можна розглядати як один з інструментів зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для інвесторів, кредиторів та інших осіб, які бажають узяти участь у фінансовій санації неспроможного підприємства. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі можуть бути:
- нинішні та потенційні власники корпоративних прав підприємства, якщо приймається рішення про збільшення статутного капіталу;
- андеррайтери, якщо вирішується питання про викуп ними корпоративних прав нової емісії;
- позикодавець (наприклад, банківський консорціум) - якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;
- саме підприємство - якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації в ході провадження справи про банкрутство;
- потенційний санатор - якщо вирішується питання про санацію підприємства через його реорганізацію (злиття, приєднання);
- державні органи - якщо вирішується питання про надання підприємству державної санаційної підтримки.
Зовнішнім замовникам аудиту необхідна обґрунтована інформація, яка свідчитиме, що:
- дані про фінансово-майновий стан боржника є достовірними й вичерпними;
- план санації є реальним;
- вибрано найліпшу з наявних альтернатив розвитку підприємства.
Ці замовники дають доручення аудитору провести економіко-правову експертизу наявної санаційної концепції та зробити висновок про доцільність вкладання коштів у об'єкт санації.
З метою визначення санаційної спроможності підприємства в процесі санаційного аудиту розв'язуються такі завдання:
- проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;
- визначаються причини фінансової кризи, її глибина та можливості подолання;
- проводиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;
- здійснюється економіко-правова експертиза наявної в підприємства санаційної концепції;
- оцінюються ризики, пов'язані з реалізацією санаційної концепції;
- робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання.
Етапи та порядок проведення санаційного аудиту характеризуються відповідною структурно-логічною схемою приведеною на рис.5.1. Термін проведення аудиторської перевірки визначається із умов проведення санаційної процедури та вказується в угоді на проведення аудиту. Істотні умови проведення аудиту відображаються структурно-логічною схемою. На рис.5.2 показано джерела інформаційного забезпечення аудиту. Інформаційні джерела повинні забезпечити повноту і достовірність аудиторської перевірки, результати якої адекватно відображають фінансово-господарський стан підприємства.
Рисунок 5.1- Етапи проведення санаційного аудиту
Рисунок 5.2 - Джерела інформації для проведення санаційного аудиту
