Історія розвитку кримінологічної науки в Україні

3. Виникнення та розвиток кримінологічних ідей і положень у
світі, передусім на Заході та в Росії, що стосувалися окремих скла­
дових предмета кримінології, а не ЇЇ у цілому, та, безперечно, роби­
ли вплив на розвиток дослідження аналогічних проблем в Україні,
буде розглянуто у наступних главах Курсу.

4. У главі висвітлено наукові здобутки кримінологів, які працю­
вали саме в Україні, та не взято до уваги (за окремими винятками)
праці тих вчених, які походять з неї, але формувалися як відомі
фахівці з кримінології поза її межами (І. І. Карпець, Г. М. Мінь-
ковський, Ю. Д. Блувштейн, значною мірою — А. Е. Жалінський,
В. І. Попов та ін.).

5. Сучасний стан кримінологічної науки і практики в Україні у
цій главі розглянуто лише частково (організаційно-інституційні,
методологічні, управлінські аспекти, загальнокримінологічні
розробки). Більшою мірою його розкрито у відповідних главах
Курсу, де висвітлено стан наукових розробок певних напрямів
науки кримінології.

При підготовці тексту глави частково було використано розробки І. М. Даньшина, П. П. Михайленка, О. В. Філонова, які вивчали історію кримінології саме в Україні і яким автор вислов­лює вдячність за можливість скористатися деякими фактичними матеріалами, що містяться в їхніх працях.

£ 7. Виникнення та формування

кримінологічних поглядів в Україні

у період XVII — початку XX ст.

Із наявних історичних джерел відомо, що перші судження про процеси і поведінські прояви, які належать до предмета криміно­логії, передусім стосовно злочинів, іншої суспільне неприйнятної поведінки, сформувалися ще в античні часи. Про них докладніше йтиметься у главі про теорію злочинності. З розвитком суспільства, державницьких утворень та правових настанов, особ­ливо у період пізнього феодалізму, виникла суспільна потреба вивчення сутності поведінки людей, що завдавала шкоди інтере­сам держави, людської спільноти, пошуку та визначенню засобів її припинення, у тому числі через покарання, позбавлення волі. У більш демократичних суспільствах поряд із цим почали з'явля-

43

Глава2

тися ідеї стосовно соціального обумовлення негативних вчинків, можливості запобігання їм шляхом відповідних суспільних удос­коналень. Ці ідеї та положення певною мірою враховувалися в обов'язкових (неписаних) звичаєвих нормах (рос. — обьічное пра­во) першого державницького утворення в Україні — Козацької Ре­спубліки Запорізької Січі. Згідно з сучасними дослідженнями ака­деміка П. П. Михайленка в її звичаєвій нормативній системі кінця XVIII ст. знаходили відображення гуманістичні ідеї, мирова, умовне засудження, якщо козак не буде більше вчиняти злочини, при цьому враховувалися особисті якості козака, його поведінка, сімейний стан¹. П. П. Михайленко наводить відомості відомого дослідника Запорізької Січі Н. Коржа, згідно з якими навіть смертна кара козаку скасовувалася, якщо будь-яка дівчина бажала вийти за нього заміж, щоб жити доброчесним життям².

У Конституції Пилипа Орлика (1710) в контексті розвитку ідеї «вільного народу» йшлося про його політичну суб'єктність, права, зокрема право на самоврядування, що має забезпечити демокра­тично утворений порядок, доброчесність, суспільний інтерес наро­ду у відносинах із державою.

Подальше виникнення та поширення кримінологічних за своїм змістом поглядів та ідей в Україні, як і в Росії та більшості інших країн, відбувалося в основному за трьома напрямами. Передусім, у працях тодішніх філософів, політичних діячів, мислителів прогре­сивного напряму розвивалися загальні ідеї щодо вдосконалення суспільної організації, несумісної з соціальними негараздами, бідністю, гнобленням, фізичним та духовним занепадом. Мало сформуватися суспільне утворення, спроможне опікуватися долею своїх громадян, їхньою моральністю, розумінням шкідли­вості негативних відхилень від соціальних норм, якими сприйма­лися й злочини, необхідністю їхнього подолання. Тим самим закладалося філософсько-просвітницьке підґрунтя майбутніх кримінологічних ідей.

¹ Михайлепко П. П. СудьІ й наказаний в Ссчи Запорожской // Кримінальне право,
кримінальний процес та кримінологія України: Статті, лон., рецензії. — К., 1999. —
С. 389-390.

² Там само. - С. 399.