Поняття, предмет і система кримінології

Концепцією до основних проблем української кримінології на перше десятиріччя XXI ст. віднесені такі.

1. На передбачуваний період основною для української кримі­ нології залишається проблема злочинності. У цій проблемі ви­значальними, принаймні на найближчі декілька років, будуть не-вирішені на сьогодні проблеми забезпечення адекватного уявлення про сутність та розміри в Україні злочинності, насампе­ред організованої, а також у сфері економіки та системах управління, корупції, «відмивання» коштів, здобутих злочинним шляхом, транснаціональної злочинності.

Реалізація цієї масштабної комплексної проблеми та її складо­вих потребуватиме від кримінологічної науки наукового забезпе­чення такого:

1.1. Нового теоретичного осмислення феномену злочинності, її
чинників, особи та механізму злочинної поведінки, запобігання
останній.

1.2. Доведення невідповідності нинішньої відомчої та обґрунту­
вання необхідності нової державної системи реєстрації інформації
про вчинення діянь з ознаками злочину, незалежної від відомств,
які повинні реагувати на цю інформацію та несуть відповідаль­
ність за повне і швидке розкриття злочинів.

1.3. Розроблення системи захисту кримінологічними засобами
конституційних прав та свобод людини і громадянина від злочин­
них посягань, а також від упереджених протиправних і навіть зло­
чинних дій у процесі порушення кримінальної справи, розкриття
та розслідування злочинів, застосування запобіжних та інших про­
цесуальних заходів, унеможливлення орієнтації при цьому на
політичні, комерційні, інші особисті та групові інтереси.

1.4. Розроблення сучасної стратегії протидії злочинності, на­
самперед організованій, економічній, пов'язаній з корупцією, неза­
конним обігом наркотиків, насильницькій злочинності, у тому
числі «на замовлення», корисливій та насильницько-корисливій, а
також серед раніше засуджених та неповнолітніх. При цьому:

— протидія організованій злочинності має обґрунтовуватися передусім у тих галузях економіки та сферах суспільного життя, де вона як організована злочинна діяльність може здобувати великі кошти, «відмивати» їх, користуватися високим рівнем та значни-

35

Глава 1

ми масштабами корупційної підтримки, а також сучасними засо­бами електронного зв'язку, системами спрямування та контролю фінансових операцій, грошових потоків тощо;

—кримінологічне обґрунтування протидії злочинності у сфері
економіки має зосереджуватися передусім щодо її організованих
проявів, які становлять загрозу національній безпеці;

—значно більше уваги повинно приділятися розробленню про­
блем протидії злочинності у сфері управління, передусім в апараті
управління економікою та соціально-економічними трансфор­
маціями;

—з огляду на наведене мають отримати розгляд та розроблення
кримінологічні проблеми адміністративної реформи, її наближен­
ня до якісного оздоровлення апарату, нейтралізації у ньому кримі­
ногенних чинників.

1.5. Всебічного дослідження транснаціональної злочинності, насамперед розроблення концепції протидії останній з відобра­женням стратегії, завдань, організаційно-правових засад боротьби з нею, зокрема запобігання на національному та міжнародному рівнях.

2. Потребують більш глибокого розроблення та сучасного
осмислення проблеми особи злочинця, детермінації та ме­
ханізму злочинних проявів, у тому числі:

2.1. Окремого вивчення кримінологами, психологами та соціо­
логами заслуговують проблеми сучасних кримінально-психоло­
гічних установок в умовах поглибленого соціального розшару­
вання.

2.2. Забезпечення захисту нових прошарків суспільства, що
виникають внаслідок соціально-економічного реформування,
передусім так званого «середнього класу», обумовлюють необ­
хідність розвитку та відповідного спрямування віктимологічного
напряму української кримінології.

3. Однією з актуальних на прогнозований період має стати про­
блема співвідношення та взаємозв'язку злочинних проявів і
некриміналізованої (фонової) поведінки (алкоголізм, нарко­
манія, відсутність певних занять і місця проживання тощо),
запобігання криміналізації цієї поведінки й поширення її обумов­
люючого впливу на злочинність.

36