Поняття, предмет і система кримінології

окремі об'єкти кримінологічного вивчення, а про їх сукупність, систематизовані, наприклад, за критеріями території (місто, район, країна), часу (місяць, квартал, рік), окремого виду злочинів, за ознаками суб'єктів їх вчинення (стать, вік, соціальна належність). Способи і прийоми систематизації первинної інфор­мації також будуть розглянуті далі. Систематизація інформації є найпростішим способом її узагальнення.

Наступним (третім) більш високим щаблем узагальненої інформації є аналітична інформація. Вона є результатом аналізу узагальненої кримінологічної інформації за спеціальними ана­літичними методами. Останні значною мірою є методами статис­тичного аналізу. За своєю формою і рівнем системного аналізу аналітична інформація може становити: а) окремі положення з констатацією відомостей про сукупну узагальнену інформацію; б) висновки, в яких інформація подається з певною оцінкою з ог­ляду на поставлену мету, завдання аналізу; в) закономірності, що відображають сукупність (систему) висновків, які певним чином, здебільшого неодноразово, на репрезентативних масивах пе­ревірені на достатньому науковому матеріалі. Поняття репрезен­тативності також розглядатиметься далі.

Четвертий вид наукової інформації — це системна сукупність висновків та закономірностей щодо певного елемента предмета кримінології, обґрунтована на теоретичному рівні та, як правило, певним чином випробована у науковому середовищі. Цей вид на­укової інформації має назву наукове вчення. Наприклад, вчення про формування особи злочинця, про жертву злочину, про меха­нізм його вчинення тощо. Наукове вчення, як правило, формуєть­ся тривалий час. У закінченому, визнаному більшістю фахівців ви­гляді вчення відображають у підручниках із кримінології.

Вищою (п'ятою) формою наукового знання є теорія, що скла­дається з комплексу наукових вчень, закономірностей і відобра­жає теоретичне осмислення, обґрунтування та викладення якісно нового наукового бачення та визначення одного з основних елементів предмета кримінології. Розрізняють загальні теорії (кримінологічної детермінації, запобігання злочинності, криміно­логічного прогнозування); галузеві кримінологічні теорії (теорії насильницької, побутової, необережної та іншої злочинності);

25

Глава 1 • • '.-••,;.•,;,-.--...- •. _г •- '•'

теорії з окремих проблем (віктимної поведінки, запобігання крадіжок, механізму імпульсивного злочину тощо).

Щоб отримати системне уявлення про наукову інформацію певної науки, особливо у навчальних цілях, слід здійснити її системний розподіл. Наголосимо саме на системному принципі цієї диференціації, яка має проводитися на підставі теорії систем, за системними принципами й ознаками. Уявлення про систему кримінологічної науки як про «розділення єдиних кримінологіч­них знань на однорідні компактні частини (блоки), внутрішньо узгоджені між собою»¹ є, на нашу думку, дещо спрощеним, механічним, що зводить систему до структури. А це різні речі.

Теорія систем вимагає для системної диференціації будь-яких предметів, явищ, інформації про них (мовою цієї теорії — систем­них елементів), їх системної побудови з визначенням між ними системних зв'язків, наявність яких вказує на сукупність еле­ментів цієї системи. Системні зв'язки окреслюють межі останньої. Далі слід вказати на системне значення цих зв'язків для підтри­мання і функціонування системи. Перед цим має бути названий критерій, за яким визначатиметься системне значення зв'язків між елементами і самих елементів. У разі побудови системи наукових знань у навчальних цілях основний її критерій має бути доповнений та скорегований з урахуванням потреби такого викладу матеріалу, який був би найбільш сприятливим для сис­темного накопичення, засвоєння та послідовного поповнення. На підставі аналізу системного значення всіх елементів системної побудови має бути визначений системоутворюючий елемент, який обумовлює структуру, основні зв'язки та змістовну якість системи.

З огляду на наведене, основним критерієм побудови системи кримінологічних знань (і кримінології загалом) має бути визнана належність елемента цієї системи, який відображає певні криміно­логічні знання, до предмета кримінології.

Отже, у центрі побудови системи кримінології має бути науко­ве знання про злочинність як про основний елемент предмета кримінології. До сукупності знань щодо злочинності мають увійти

¹ Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. І. М. Даньшшіа. — С. 8.

26