Поняття, предмет і система кримінології

топсихології. Якщо йдеться про прояв та вплив цих аномалій на вчи­нення злочину, про опрацювання засобів запобігання останньому — це проблематика предмета кримінологи, розроблення якої є продук­тивнішою у співпраці з психіатрами, патопсихологами.

Будь-яка суспільна наука, в тому числі кримінологія, виконує у суспільстві політичну та ідеологічну функції. Зокрема, до предме­та кримінології належить вплив політичних факторів та ідео­логічних засад на детермінацію злочинності та особливо на стан її запобігання через зменшення дії негативних політичних явищ і процесів. Через це кримінологія вивчає політичні відносини, дає їм оцінку з погляду їх кримінологічної значущості, тобто впливу на поширення чи скорочення злочинності.

До предмета кримінології належить розроблення основних засад державної політики у сфері запобігання та протидії злочин­ності. Ця функція кримінології є незатребованою, тому досі розви­вається обмежено, лише на загальнотеоретичному рівні. Докладніше щодо цієї галузі державної політики йтиметься далі у відповідних главах Курсу.

Близькою до названої за змістом, механізмом, формами реа­лізації та, на жаль, обмеженими результатами є соціокультурна функція кримінологічної науки. Вона через відповідне представ­лення серед елементів предмета кримінології та їх наукову реалізацію мала б сприяти розкриттю загальносоціального, гума-ністично-цивілізаційного та етико-морального змісту і значення положень та висновків, які опрацьовує кримінологічна наука. Проте вся морально-етична та соціокультурна проблематика в цілому, а також її кримінологічна частина, залишаються нині в Україні незатребуваними, принаймні необхідною мірою.

Будь-яка наука, включаючи кримінологію, має висвітлювати зміни, тенденції, закономірності розвитку свого предмета, його елементів у майбутньому. З цим пов'язане виконання прогностич­ ної функції науки, зокрема кримінології. Тому кримінологічне прогнозування як на рівні злочинності загалом, так і на рівні інди­відуального (і групового) злочинного прояву є елементом предме­та кримінології.

Найвищим рівнем розвитку та суспільного значення кожної на­уки є виконання нею конструктивно-проективної та прикладної

23

Глава і             • •'••'• • •.................. ""-і • •

функції. На ЇЇ реалізацію кримінологічна наука в Україні на почат­ку XXI ст. має спрямовувати виконання певних завдань:

1) дослідження та визначення ймовірної зміни наявних і розвит­
ку нових кримінологічних проблем та потреб відповідного форму­
вання державної політики, в тому числі стратегій, принципів, зако­
номірностей, напрямів і предметних форм вирішення цих проблем;

2) розроблення кримінологічних засобів безпосереднього за­
побігання злочинності, окремих ЇЇ видів і проявів, насамперед ме­
тодик та засобів кримінологічного аналізу, прогнозу та плануван­
ня заходів запобігання злочинності, кримінологічної безпеки,
кримінологічної експертизи проектів законодавчих та інших нор­
мативно-правових актів, управлінських рішень у сфері протидії
злочинності, оцінки практичної діяльності у цьому напрямі;

3) зміцнення зв'язку наукових кримінологічних розробок із
практичною діяльністю, надання їй більшої наукової обґрунтова­
ності, надійних засобів удосконалення;

4) визначення потреб та засобів удосконалення та саморозвит­
ку самої кримінологічної науки до рівня, що відповідає потребам
зростання її суспільного значення та спроможності у вирішенні
проблем, які стоять та постануть перед нею.

<£ 3. Система та структура кримінологічних знань

Кожна наука, включаючи кримінологію, містить значний обсяг наукових знань та визначеної ними наукової інформації, яка за своїм змістом і формою узагальнення поділяється на види.

Найпростішим видом наукової кримінологічної інформації є первинна інформація, яка постає як безпосередній результат зібрання, фіксації та відображення знань, що становлять інтерес для кримінології. Відбір цих знань для кримінології визначається критерієм кримінологічної значущості, тобто тим, що це знання має значення для кримінології, кримінологічних досліджень. Значну частину первинної інформації становить емпірична інфор­мація, яка черпається з джерел, що відображають практику вирі­шення кримінологічних проблем. Детальніше про види та джерела цієї інформації йтиметься у наступних главах Курсу.

Більш змістовним є другий вид первинної інформації, яка є си­стематизованою. Системна інформація відображає знання не про

24