Підготовка до написання дипломної роботи

2.1 Вибір теми

Згідно з Положенням ДонНУЕТ Р 02.02-07-2016, вибір теми дипломної роботи здійснюється наступним чином:

       Тематика кваліфікаційних робіт, які виконуються у поточному навчальному році, обговорюється та затверджується на засіданні випускової кафедри для ступеня «магістр» до 1 квітня поточного навчального року.

Пропонована випусковою кафедрою тематика кваліфікаційних робіт розміщується на сайті кафедри.

Тематика кваліфікаційних робіт може передбачати використання результатів наукових досліджень кафедри та їх розвиток.

Тематика кваліфікаційних робіт ЗВО за ступенем «магістр» може бути логічним продовженням кваліфікаційних робіт за ступенем «бакалавр».

Списки керівників кваліфікаційних робіт, консультантів та закріплених за ними ЗВО розміщуються на сайті випускової кафедри до 1 березня.

Тема кваліфікаційної роботи обговорюється ЗВО з керівником від кафедри. Студенту надається право самостійно обрати тему роботи згідно з затвердженою тематикою кваліфікаційних робіт. Студент може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки.  У таких випадках перевага надається темам, що продовжують тематику виконаної курсової роботи (проекту), або темам, безпосередньо пов’язаним з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

Кваліфікаційні роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовляють державні установи, підприємства та організації, що уклали з Університетом контракти на навчання студентів або мають із ним договори співробітництва.

Після остаточного вибору теми кваліфікаційної роботи ЗВО оформлює заяву щодо закріплення теми (у довільній формі) на ім’я завідувача випускової кафедри, на якій відмічається узгодження теми з керівником роботи.

Затвердження тем кваліфікаційних робіт ЗВО здійснюється на засіданні випускової кафедри на підставі отриманих заяв студентів.

До 15 травня (для ступеня «магістр») видається наказ по Університету щодо затвердження тем кваліфікаційних робіт, призначення керівників тощо.

 

2.2 Складання робочих планів

Планування роботи починається зі складання робочого плану, що представляє собою своєрідну наочну схему дослідження, яке починається.

План  являє собою реферативний виклад розташованих у логічному порядку питань, по яких надалі буде систематизуватися весь зібраний фактичний матеріал.

План є основою для наступної оцінки керівником відповідності роботи поставленим цілям і завданням дипломної роботи. За цим планом можна судити про основні положення змісту майбутньої дипломної роботи, принципи розкриття теми, побудову й співвідношення обсягів окремих її частин. Практично план - це вже зміст дипломної роботи з реферативним розкриттям змісту її розділів  і підрозділів.

План повинний бути гнучким, щоб можна було включати в нього нові можливі аспекти, виявлені в процесі підготовки тексту. При складанні плану ретельно обмірковується питання: що вам уже відомо з теми дипломної роботи і що необхідно дослідити.

 

2.3 Бібліографічний пошук літературних джерел

 

Знайомство з опублікованою за темою роботи літературою починається з розробки ідеї, тобто задуму передбачуваної роботи, що, як уже вказувалося раніше, знаходить своє вираження в темі й робочому плані. 

Перегляду повинні бути піддані усі види джерел, зміст яких пов'язаний з темою магістерського дослідження. До них відносяться матеріали, опубліковані в різних вітчизняних і закордонних виданнях, документи, що не видаються (звіти про науково-дослідні роботи, дисертації, рукописи, звіти фахівців про закордонні відрядження, матеріали закордонних компаній), офіційні матеріали.

Стан вивченості теми доцільніше почати зі знайомства з інформаційними виданнями, мета підготовки яких - оперативна інформація як про самі публікації, так і про найбільш істотні сторони їхнього змісту. Інформаційні видання на відміну від звичайних бібліографічних видань оперують не тільки зведеннями про друковані добутки, але й ідеями та фактами, що містяться в них. Крім оперативності публікацій, їх відрізняють новизна інформації, повнота охоплення джерел і наявність довідкового апарату, що дозволяє швидко систематизувати й відшукати документи.

Бібліографічні видання містять упорядковану сукупність бібліографічних описів, які сповіщають фахівців про те, що видано з питання, яке їх цікавить. Бібліографічний опис виконує дві функції. З одного боку, він оповіщає про появу документів (сигнальна функція), а з іншого боку - подає необхідні відомості для їхнього знаходження (адресна функція). З бібліографічних описів складають бібліографічні покажчики й бібліографічні списки.

Реферативні видання містять публікації рефератів, що включають скорочений виклад змісту первинних документів (їхніх частин) з основними фактичними зведеннями й висновками. До реферативних видань відносяться реферативні журнали, реферативні збірники, експрес-інформація, інформаційні листки.

Реферативні збірники являють собою періодичні чи неперіодичні видання, що містять реферати неопублікованих документів. Їх випускають центральні інститути науково-технічної інформації й техніко-економічних досліджень. Такі видання носять звичайно вузькотематичний характер.

Експрес-інформація - це періодичне видання журнальної чи листової форми, що містить розширені реферати найбільш актуальних опублікованих закордонних матеріалів і неопублікованих вітчизняних документів, що вимагають оперативного висвітлення.

До оглядових видань відносяться огляд з однієї проблеми, напрямку й збірник оглядів. Огляди узагальнюють дані, що містяться в первинних документах, оскільки вони є найвищим ступенем їхньої аналітико-синтетичної переробки. Такі видання звичайно повідомляють про стан розвитку якої-небудь науки практичної діяльності, відбиваючи все нове, що зроблено в ній за певний час. Ціль оглядів - забезпечити проведення наукових досліджень на сучасному рівні розвитку науки й техніки, усунути паралелізм у роботі науково-дослідних організацій, допомогти зробити правильний вибір напрямку й методів розробки у певній галузі.

У зв'язку з розвитком науково-дослідних робіт і необхідністю детально аналізувати літературу, що вийшла у попередні роки, усе більше значення для дослідників здобуває ретроспективна бібліографія, призначенням якої є підготовка й поширення бібліографічної інформації про добутки друку за який-небудь період часу. Ця бібліографія представлена широким колом посібників.

 

2.4 Вивчення літератури й добір фактичного матеріалу

 

Вивчення літератури за обраною темою потрібно починати із аналізу підручників та навчальних посібників, щоб одержати уявлення про основні питання за обраною темою, а потім уже вести пошук нового матеріалу.

Вивчення наукових публікацій бажано проводити за етапами:

- загальне ознайомлення з роботою у цілому за його змістом;

- швидкий перегляд усього змісту;

- читання в порядку послідовності розташування матеріалу;

- вибіркове читання якої-небудь частини роботи;

- виписка матеріалів, що представляють інтерес;

- критична оцінка записаного, його редагування і "чистовий" запис як фрагмент тексту майбутньої дипломної роботи.

При вивченні літератури не потрібно прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно варто обміркувати знайдену інформацію. Цей процес повинний відбуватися протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникли в ході знайомства з чужими роботами, послужать основою для одержання нового знання.

При вивченні літератури за обраною темою використовується не вся інформація, яка в ній  відображена, а тільки та, яка має безпосереднє відношення до теми роботи і є тому найбільш цінною й корисною. Таким чином, критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в дипломній роботі.

Вивчаючи літературні джерела, треба дуже ретельно стежити за оформленням виписок, щоб надалі було легко ними користуватися. Працюючи над яким-небудь окремим питанням чи розділом, треба постійно бачити його зв'язок із проблемою в цілому, а розробляючи широку проблему, уміти поділяти її на частині, кожну з яких продумувати в деталях.