Тема 55. Родина тонконогові або злакові — Роасеае, gramineae

Загальні зауваження. Родина злакових об’єднує в основному трав’янисті однорічні та багаторічні рослини, рідше деревовидні (бамбуки). Коренева система мичкувата, підземною частиною є кореневище. Стебла прості, рідше розгалужені, тонкі, циліндричні, з вузлами і порожнистими (у більшості злаків) міжвузлями. Листки чергові, розміщені дворядно, з лінійною (рідше ланцетною) пластинкою і довгою піхвою, що охоплює стебло. На межі між піхвою і листковою пластинкою є язичок у вигляді плівчастого виросту або війочок. Квітка злаків складається із верхньої і нижньої квіткових лусок. Оцвітина редукована і складається із двох дрібних навколоквіткових плівчастих лусок, що називаються лодикулами, які під час цвітіння бубнявіють і сприяють розкриванню квіткових лусок. Квітки двостатеві, рідше одностатеві, тичинок частіше три, рідше 2—6 або більше, пиляки їх прикріплені до ниток спинкою. Маточка складається із 2—3 зрослих плодолистків, зав’язь верхня, одногнізда, сидяча або на короткій ніжці, приймочка дволопатева, рідше 1—3-лопатева, периста. Суцвіття у злаків — волоть, китиця — складний колос, початок. Складне суцвіття складається із простих колосків. Біля основи кожного колоска є колоскові луски (1—4) і 1—6 та більше (до 20) квіток. Плід — зернівка, у деяких бамбуків ягодоподібний. Загальний вигляд складного колоса жита, будова квітки, схема простого колоска та його діаграма наведені на рисунку 116.

Рис. 116. Жито: 1 – загальний вигляд складного колоса; 2 – окремо двоквітковий колосок: а – колоскові луски, б – квіткові луски (нижні); 3- двоквітковий колосок з роз’єднаними лусками: а – колоскові луски, б – нижні квіткові луски, в – верхні квіткові луски, г – тичинки, д – маточка; 4 – схема колоска: а – вісь колоска, б – нижня колоскова луска, в – верхня колоскова луска, г – нижня квіткова луска, д – верхня квіткова луска, є – тичинки, ж – плівки–лодикули, з – маточка з двопірчастою примочкою; 5 – діаграма квітки: а – вісь квітки, б – нижня квіткова луска, в – верхня квіткова луска, г – плівки-лодикули, д – тичинки, є - маточка

За типом кущення злаки ділять звичайно на три групи: кореневищні, нещільнокущові та щільнокущові. У кореневищних злаків пагони підземні і надземні. Господарське значення злаків: вони є основним продовольчим фондом людства і відіграють вирішальну роль у житті травоїдних тварин. Найголовнішими харчовими злаками є пшениця, рис, кукурудза, жито, ячмінь, сорго, просо, овес, чумиза. Дикорослі кормові злаки — тимофіївка, стоколос безостий, грястиця збірна, суданка, житняк, лисохвіст, райграс тощо. Цукрова тростина — цінний цукроносний злак. Бамбук, очерет, арундо та інші — технічні злаки. Півняче просо, пирій повзучий, свинорий, вівсюг та інші — дуже поширені бур’яни.

Родина злакових (тонконогових) включає близько 700 родів і 10000 видів, поширених на всій земній кулі. Злаки займають величезні відкриті простори суші і створюють панівні формації в степах Європи, саванах Африки і Австралії, у преріях Північної Америки тощо.

За походженням вони дуже близькі до лілійних. Іноді їх розглядають як редуковану групу лілієцвітих внаслідок переходу до анемофілії. Квітка деяких тропічних злаків (рід стрептохета) за структурою дуже близька до квітки лілієцвітих. У них є три лодикули, три квіткових луски, шість тичинок, розміщених у два кола, і гінецей, складений із трьох зрослих плодолистків.

 

Об’єкти. 1. Жито посівне — Secale cereale L.

2. Пажитниця багаторічна — Lоlіum реrеnnе L.

3. Стоколос безостий — Bromopsis іnеrmis (Lеуss.) Ноlub.

4. Грястиця збірна — Dасtylis glomerata L.

5. Тонконіг лучний — Роа рrаtensis L.

6. Пирій повзучий — Еlytriga repens (L.) Nevski.

7. Костриця лучна — Fеstuca рrаtеnsis Нuds.

Завдання. Розгляньте вказані рослини, вивчіть характеристику родини. На

прикладі жита посівного розгляньте і зробіть морфологічний аналіз рослини,

а також проведіть його визначення.

Обладнання і матеріали: засушені і фіксовані або живі рослини,

визначники, лупи, препарувальні голки, методичні посібники.

Література: [6], с. 447—468; [7], c.320-328; [8], ч. 2, с. 353—363, [9], с.

358—368; [11], c. 461-463; [13], c. 158.

 

Макроскопічні дослідження. На прикладі жита посівного зробіть морфологічний аналіз і проведіть визначення родини, роду і виду. Жито посівне — однорічна трав’яниста рослина з добре розвинутою мичкуватою кореневою системою. Стебло у вигляді соломини, з добре розвинутими вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки лінійні з трубчастою довгою піхвою, що обгортає стебло, і язичком. Язичок плівчастий. Квітка двостатева, складається із двох квіткових лусок — верхньої і нижньої. Нижня квіткова луска близько 15 мм завдовжки з остюком 2—5 см завдовжки. Біля зав’язі розміщуються дві квіткові плівки (лодикули), зав’язь верхня. Тичинок — три. Суцвіття — складний колос. Колоски прості, двоквіткові, з двома колосковими лусками, коротшими за квіткові луски, лінійно-шилоподібні, без остюка. Плід — зернівка.

Після морфологічного опису рослини почніть її визначення (за планом, наведеним у темі).

Хід визначення родини: І, 9—, 15, 16, 17—, 42—, 47—, 48—, 49, 50—, 51—, 52—, 54, 55—, 57.

Тонконогові — Роасеае (злакові — Grаmineae), с. 55.

Хід визначення роду: 1—, 2—, 3—, 42—, 43—, 85—, 86—, 87—, 91—, 92—, 93, 94—, 95, 96—, 97. Жито — Sесаlе.

Хід визначення виду: 1—. Жито посівне — Sесаlе сеrеаlе L.

Висновок. Визначення злаків відбувається здебільшого на основі морфології суцвіття, колоска і квітки. Необхідно звернути увагу на тип суцвіття, розміщення колосків у суцвітті, кількість і будову колоскових лусочок, кількість квіток у колоску, форму нижньої квіткової луски, наявність або відсутність кіля на них.

 

Тести для самоконтролю

 

1. Як називається стебло злаків?

2. Назвіть основні частини листка злаків,

3. Як називаються квіткові луски та яке їх значення?

4. Чим відрізняється квітка злаків від квіток рослин, що належать до класу

двосім’ядольних?

5. Назвіть кількість тичинок злаків та особливості їх будови.

6. Яка будова маточки квітки жита?

7. Яка будова простого колоска у складних суцвіттях злаків?

8. Назвіть типи суцвіть злаків.

9. Назвіть найбільш поширені типи злаків за будовою підземних органів та

вузла кущення.

10. Які пристосування злаків для перехресного запилення і самозапилення?

11. Назвіть пристосування злаків до їх поширення.