Вивчити вторинну будову кореня на прикладі гарбуза ( Cucurbita pepo ).

Зріз кореня гарбуза обробляють флороглюцином і соляною кислотою і розглядають при невеликому збільшенні мікроскопа.

У дводольних та голонасінних рослин у верхній частині всисної та пропускної зон кореня первинна будова кореня починає змінюватися на вторинну. При переході до вторинної будови в радіальному судинно-волокнистому пучку кореня прокамбій, який зберігається під групами первинної флоеми, стає камбієм. Камбій утворює вторинну флоему і вторинну ксилему, формуються відкриті колатеральні судинно-волокнисті пучки (рис. 78).

Рис. 78. Перехід первинної будови кореня до вторинної у дводольних:

А. Початок діяльності камбію в проростках гарбуза: 1 – ендодерма; 2 – перицикл; 3 – первинна флоема; 4 – вторинна флоема; 5 – камбій; 6 – первинна ксилема; 7 – вторинна ксилема. Б. Схема на початку вторинного потовщення кореня:

1 – ендодерма; 2 – перицикл; 3 – первинна кора; 4 – первинна ксилема; 5 – камбіальне кільце; 6 – первинна флоема.

В. Схема будови кореня після утворення вторинних елементів: 1 – первинна ксилема; 2 – вторинна ксилема; 3 – камбіальне кільуе; 4 – вторинна флоема; 5 – первинна флоема; 6 – первинна кора; 7 – перидерма (Ориг.)

Ділянок пучкового камбію утворюється стільки, скільки було груп флоеми радіального пучка. Якщо в корені пучок був тетрархний (4- променевий) то і відкритих колатеральних пучків в ньому при переході до вторинної будови утвориться тільки чотири.

Ксилему пучковий камбій (як і в стеблі) відкладає енергійніше, ніж флоему, тому камбій, який на початку мав вигляд дуги (під первинною флоемою), поступово вигинається назовні. Під впливом вторинних тканин (судинно-волокнистих пучків), які утворились з камбію, первинна флоема відтискується до периферії кореня, а первинна ксилема у вигляді радіально розташованих судин зберігається в центральній частині його.

В паренхімі центрального циліндра над радіусом первинної ксилеми утворюється міжпучковий камбій. Він певний час відкладає паренхіму серцевинних променів. Згодом в центральний циліндр кореня входять нові листкові сліди від вище розташованих листків, під впливом яких міжпучковий камбій починає відкладати вторинні тканини. Міжпучковий і пучковий камбій зливаються, виникає суцільне камбіальне кільце.

З початком одноразової твірної діяльності міжпучкового і пучкового камбію утворюється вторинна будова кореня. Первинні паренхімні тканини, флоема та первинна ксилема деякий час зберігаються, але згодом. під натиском наростаючих вторинних тканин вони облітеруються (рис. 79.).

У корені вторинної будови дозовні камбій відкладає вторинну флоему - луб, до центру - вторинну ксилему - деревину. Гістологічні елементи, які складають луб та деревину за вторинної будови кореня такі ж, як і у стебла, але з певними відмінами, зв'язаними з середовищем та функціями, які виконує корінь.

Тканини, розміщені назовні від камбію (флоему, основну паренхіму, фелоген і фелодерму) називають вторинною корою, таким чином корінь вторинної будови складається з ксилеми (з її радіальними променями), камбію і вторинної кори.

Рис. 79. Вторинна будова кореня дводольної рослини (гарбуза) на поперечному перерізі:

1 – первинна ксилема; 2 – вторинна ксилема (деревина); 3 – серцевинний промінь; 4 – камбій; 5 – вторинна флоема (луб), первинна флоема над нею облітерується; 6 – паренхіма кори; 7 - перидерма