Історія села та його мікротопоніми

Київський університет імені Бориса Грінченка

Гуманітарний інститут

Кафедра української мови та методики навчання

«ПОГОДЖЕНО» Проректор з навчально-методичної роботи О.Б. Жильцов «____»________ 20__ р.

«ЗАТВЕРДЖЕНО» Вченою радою Гуманітарного інституту, протокол № __ від «__» _________20__ р. Учений секретар_____________________

 

ПРОГРАМА

З ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

спеціальності 6.020303 Філологія (українська мова і література)

Київ – 201 2

Упорядники: доктор педагогічних  наук, професор Караман С.О., кандидат педагогічних наук, професор Караман О.В., кандидат педагогічних наук, доцент Дика Н.М., кандидат філологічних наук, доцент  Борисенко К. Г., кандидат педагогічних наук, доцент Барахтян М. М., кандидат філологічних наук, доцент Видайчук Т.Л., кандидат філологічних наук, доцент Присяжнюк О. М., старший викладач Радченко А. Ф., старший викладач Остапченко О. В., старший викладач Кочеткова А. І.

Затверджено

на засіданні кафедри

української мови та методики навчання

 

 

протокол №____ від «____»__________ 2012 р.

Вступ

Курс української діалектології відіграє особливу роль у підготовці спеціаліста-словесника, оскільки під час його вивчення значно розширюються знання про різні форми існування мови – діалектну і літературну. Його мета – дати студентові глибокі теоретичні знання про структуру діалектної мови, її територіальну диференціацію, сформувати навики практичного аналізу діалектних явищ. Завершує цей курс діалектологічна практика, розрахована на 104 год. Під час її проведення студенти повинні поглибити свої знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами і говірками української мови, з ’ ясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості. Діалектологічна практика дає студентам перші навики роботи в польових умовах, прищеплює їм знання та вміння, потрібні для майбутньої педагогічної та наукової діяльності. Записи діалектного мовлення є свіжим і в багатьох випадках надійним джерелом для вивчення української діалектології, історії української мови.

  Мета і завдання практики

 Мета практики – закріпити знання із української діалектології, зібрати діалектні матеріали за пропонованим питальником. Це дасть змогу увести в науковий обіг новий фактичний матеріал, суттєво сприятиме поглибленню лексикологічних, семасіологічних, етимологічних та інших досліджень української мови. Унаслідок проведення практики студенти повинні: знати, до якого діалекту в загальній системі (класифікації) говорів української мови належить говірка визначеного населеного пункту, детально ознайомитися з фонетичними, морфологічними, синтаксичними, лексичними особливостями конкретної говірки; вміти застосовувати на практиці методи збирання діалектних матеріалів, виявляти характерні особливості говірки, записувати діалектні матеріали, користуючись фонетичною транскрипцією, добирати інформаторів; набути навичок аналізу діалектних явищ.

 У кінці практики студенти повинні написати звіт філологічного та історико-краєзнавчого змісту, присвячений районові та населеним пунктам, у яких збирали діалектні матеріали. Характеристику конкретної говірки доцільно виконати за таким планом: назвати, до якого наріччя та говору належить конкретна говірка; відобразити географічне розташування села, його віддаленість від районного центру, місце населеного пункту на діалектологічній карті; описати історію села, походження його назви, кількість жителів; зібрати мікротопоніми села за поданим нижче питальником; виявити фонетичні, морфологічні, синтаксичні особливості говірки; зібрати лексику говірки за поданим нижче питальником; записати на аудіокасету зразки діалектних текстів і відтворити їх фонетичною транскрипцією; навести дані про інформаторів (прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, місце народження, освіта, фах).

  Зміст практики

 Загальне ознайомлення з обстежуваною говіркою. Під час підготовки до практики її учасники повинні ознайомитися з історією регіону, в якому розташований визначений для обстеження населений пункт, вказати, до якого говору він належить. Студенти, прибувши на місце, повинні детально ознайомитися з фонетичною та граматичною системою говірки. Для цього їм потрібно уважно прислухатися до мовлення місцевих людей, виявляти характерні особливості говірки, визначати регулярність цих рис, якою мірою вони притаманні мовцям різних вікових груп. Значну допомогу у швидшому ознайомленні із загальною мовною ситуацією на селі можна одержати від учителів-словесників місцевої школи.

Добір інформаторів. Дуже важливим є добір інформаторів. Ними повинні бути типові носії говірки обраного для обстеження населеного пункту, які довго не перебували поза своїм говірковим оточенням, не працювали тривалий час в інших селах або містах, люди з добрим слухом, без мовних вад, розвиненим мовним чуттям, які були б у змозі розповісти, чим говірка їхнього села відрізняється від говірок сусідніх сіл, що її споріднює і з якими саме селами, що в цій говірці вже зникає, і які саме явища з ’ явилися порівняно недавно. Оповідач повинен також бути знавцем матеріальної і духовної культури своєї місцевості. Не лише сам інформатор, а також його батьки повинні бути уродженцями цього села. Студенти повинні збирати діалектні матеріали за спеціально розробленим питальником. Для забезпечення повноти, правильності відповідей на всі питання доцільно обрати декількох оповідачів. Зібрані матеріали повинні відображати динаміку мовних змін у системі говірки, тому необхідно добирати інформаторів із різних вікових груп.

  Опитування. Перед заповненням питальника студентові-практикантові треба у доступній формі детально розповісти своїм інформаторам про значення для науки діалектологічних досліджень, пояснити, що народна мова зазнає змін, спричинених багатьма факторами. Збирання лексики народних говорів пов ’ язане зі значними труднощами, що зумовлено передусім надто широким колом понять народної матеріальної та духовної культури, у чому записувач повинен сам добре орієнтуватися, щоб грамотно поставити інформаторові питання й одержати на нього правильну відповідь. Для забезпечення більшої достовірності відповідей важлива співпраця двох збирачів, один з яких веде бесіду, а інший записує матеріал. Перевагу також треба надавати опитуванню в присутності кількох (трьох – п ’ яти) інформаторів. Це давало б змогу усувати складності, непорозуміння, сумніви тощо й одержувати повнішу і достовірнішу інформацію. Дуже важливо, щоб студенти були уважними до синонімічного багатства діалектної мови. Особливо це необхідно в таких випадках: а) коли в сусідніх селах уживають інші назви; б) коли оповідачі повідомляють лише літературну назву; в) коли записи проводять у зонах перехідних говірок. У випадку, коли оповідачі не можуть дати відповіді або вона видається не зовсім переконливою, треба за допомогою додаткових питань з ’ ясувати справжню ситуацію в обстежуваній говірці (відповіді нема, бо нема поняття; немає родової (загальної) назви, а вживають лише видові найменування; поняття нема, але назва відома з сусідніх говірок чи літературної мови тощо). Усі сумнівні відповіді та моменти, коли від основних оповідачів не вдалося одержати переконливих відповідей або коли ці оповідачі щось пояснювали невпевнено, треба уточнити у кількох інших місцевих жителів чи вчителів-словесників.

Записування діалектних матеріалів Перед початком записування збирачі діалектного матеріалу, ознайомлюючись з особливостями говірки, повинні визначити, чи немає мовних відмінностей в окремих частинах населеного пункту, чи є відмінності, зумовлені віком та іншими чинниками. Водночас студенти повинні записати і такі матеріали, що стосуються населення цього пункту, національного складу, з ’ ясувати, як відбувалося його заселення (чи дозаселення), історичні відомості про нього (з різних переказів, документів), зафіксувати колишні назви села, зміни цих назв, колишній і сучасний адміністративний поділ. Обов ’ язково треба зазначити віддаленість населеного пункту від найближчого міста. Усе записане треба паспортизувати. Записувач діалектного матеріалу весь час повинен дбати, щоб зібрати найтиповіше для місцевої говірки. Отже, він не повинен вдаватись до підказування (безпосереднього чи навідного) певних форм чи слів. Відповідальність студента-філолога під час збирання говіркового матеріалу надзвичайно велика. Хоча діалектні матеріали можуть бути перевірені чи проконтрольовані сторонньою особою в тому самому населеному пункті, де відбувається запис, проте в разі повторного запису, навіть від тієї самої особи, можливі відхилення. Отже, записувач повинен бути дуже обережним і точним. Відповіді інформаторів студент повинен послідовно записувати фонетичною транскрипцією з обов ’ язковим збереженням нумерації питань у питальнику. Не можна залишати питань без відповідей. Коли в обстежуваній говірці немає назви (відповіді), оскільки немає реалії чи поняття, про яке йдеться у певному питанні, про це так і треба зазначити. Варто під час відповідей, особливо коли йдеться про якісь специфічні чи рідковживані назви, реліктові слова, подавати записаний транскрипцією контекст (речення), який би відображав вживання цих слів. При назвах-відповідях, які самі по собі однозначно не відтворюють граматичний рід (типу путь, жолудь) чи якусь іншу граматичну ознаку, треба наводити відомості й про відповідну його граматичну характеристику. Необхідно намагатися фіксувати детальні відомості про стилістично марковані слова-відповіді (згрубіле, зневажливе, лайливе, пестливе, сороміцьке тощо). Усі відповіді на питання, додаткову інформацію, зауваження оповідачів студенти повинні фіксувати чітко, виразно і розбірливо. Крім цього, необхідно подати аудіозапис зібраних матеріалів, а також відтворити їх у звіті фонетичною транскрипцією. Звукозапис має ряд переваг, бо графічно відтворити всі особливості діалектного мовлення неможливо. Як слушно зауважує П.Ю. Гриценко, “звучання мови може передати тільки саме звучання, а найдосконаліша транскрипція відтворює лише образ звучання”.

Фонетична транскрипція Усі записи відповідей на питання, а також ілюстрації у вигляді речень та словосполучень живої розмовної мови треба подавати фонетичною транскрипцією, у якій, крім звичайних букв української азбуки (а, б, в, г, ґ, д, е, ж, з, и, і, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш), використовують ще такі знаки: іе – нелабіалізований дифтонг переднього ряду північноукраїнських говорів, що вживають у певних позиціях як рефлекс давніх е, ѣ: [п ’ іеч ]; уо, уі, уи, уе – лабіалізовані дифтонги переднього ряду північноукраїнських говорів, що вживаються як рефлекс давнього о у новозакритих наголошених складах: [куон′], [стуел], [стуил]; y – лабіалізований [ і ]: [кyн′], [стyл]; ы – нелабіалізований звук середнього ряду високого піднесення, що поширений у частині карпатських говорів: [сы|ны]; ыо – лабіалізований [ ы ]: [быок], [|мыоло]; ао – лабіалізований [ а ]: [|заоўтра]; еи – звук вищого піднесення і вужчий, ніж [ e ]; середній між [ е ] та [ и ], але ближчий до [ е ]: [сеи|ло]; e – закритий і напружений голосний е [дeн′]; ие – звук нижчого піднесення і ширший, ніж [ и ], середній між [ и ] та [ е ], але ближчий до [ и ]: [виеш|невиǐ]; иі – звук, проміжний між [ и ] та [ і ], але ближчий до [ и ]: [миі | н′і]; іи – звук, проміжний між [ і ] та [ и ], але ближчий до [ і ]: м ’ іи | н′і] (Говірки Чорнобильської зони: Тексти / Упорядн.: П.Ю.Гриценко та ін. – К., 1996. – С.7); іе – звук переднього ряду високого обниженого піднесення: [чи | тайіеш]; оу – звук проміжний між [ о ] та [ у ], але ближчий до [ о ]: [коу | жух]; уо – звук проміжний між [ у ] та [ о ], але ближчий до [ у ]: [куо | жух]; ã – звук [а] голосний, довгий; ẽ – звук [е] голосний, довгий; ў – нескладовий [ у ]: [воўк], [хо | диў]; ǐ – нескладовий [i]: [краǐ], [ | син′іǐ]; V – передньоязиково-зубна дзвінка африката: [Vе | лениǐ]; U – передньоязиково-ясенна дзвінка африката: [|хоUу]; B – боковий ясенний сонант: [хо | диBа], [моBо | да]; с″, з″, ц″, дз″ –  дорсально-палатальні;  дорсально-палатальні с′, з′, ц′, V′, що відомі у деяких південно-західних говорах: [ | с″іно]; зс, жш, бп, дт тощо – частково оглушені дзвінкі приголосні: [хл′ібп]; сз, шж, пб, тд тощо – частково одзвінчені глухі приголосні: [молот′д′ | ба]. Довгу вимову приголосних та голосних позначають двокрапкою: [жи | т′:а], [ | з ′ іл′:а]. Напівм ’ якість приголосних позначають знаком апострофа: (’) [ | б ’ ілиǐ]. М ’ якість приголосних позначають знаком мінути (′) праворуч угорі після літери: л′, с′, р′. Знаком (º) – огублену вимову приголосних. Місце наголосу виділяють довгою вертикальною рискою, яку ставлять перед знаком приголосного, що передує голосному наголошеного складу, а коли в наголошеному складі немає попереднього приголосного, то безпосередньо перед літерою голосного:[ | муха], [го | дина],[ | арка]. Нероздільну вимову двох слів передають дужкою, що сполучає останню букву попереднього слова й першу наступного: [наш.л′іс]. У разі записування ілюстрацій (речень, тексту) коротку паузу позначають знаком (/), а довгу паузу в кінці фрази – знаком (//), питальну інтонацію – знаком запитання (?). Власні назви (імена, прізвища, прізвиська, назви міст, сіл, кутків, річок, урочищ, гір тощо) треба писати з великої букви.

Зразки репрезентативного тексту та відповіді питальника подають виключно фонетичною транскрипцією за вищеописаними критеріями.

 

ПИТАЛЬНИК

Історія села та його мікротопоніми

I. Записати сучасну назву села, утворити форми родового та місцевого відмінків.

II.   Чи була стара назва села? Як пояснюють її місцеві жителі?

III.   Як називають себе мешканці села? Як називають поодинокого мешканця села? Записати форми родового та місцевого відмінків однини і множини.

IV.  Як називають село жителі сусідніх населених пунктів?

V.  Як називають мешканців села люди із довколишньої місцевості?

VI.  Який прикметник від назви села використовують його мешканці та люди із сусідніх населених пунктів?

VII.  Як називаються частини, кути, кінці села? Чим мотивовані ці мікротопоніми?

VIII.  Записати назви присілків, хуторів. Якщо можливо, з ’ ясувати їхнє походження.

IX.  Який рельєф місцевості навколо села?

X.  Як називають:

1) гори;

2) перевали;

3) хребти;

 4) ущелини;

5) скелі;

 6) печери;

7) рівнини;

8) долини;

 9) полонини;

 10) поля;

11) пасовиська;

 12) сіножаті;

 13) ріки;

14) струмки;

15) джерела;

 16) водоспади;

 17) озера;

 18) ставки;

 19) болота;

 20) ліси;

 21) сади.

 

  Сімейні звичаї та обряди.

 Лексика весільного обряду Як називають:

  1. Обряд, під час якого посланці від молодого йдуть до батьків дівчини укладати попередню угоду про шлюб: сватанки, слово, визнавки, згодини, змовини, брання рушників..?

 2. Посланців від молодого до батьків дівчини: старости, свати, сватачі, посланці..?

 3. Обряд знайомства батьків молодого (молодої) з житлом, господарством своїх майбутніх сватів: розглядини, обзорини, змовини, поглядки, пецарі, запоїни..? Чи не розрізняються назви залежно від того, хто до кого йде на оглядини – родичі нареченої до родичів нареченого чи навпаки?

 4. Обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченими: змовини, руковини, намова, сватанки, сватання, злагода, руковини, рукодаїни..?

 5. Повідомлення священика в церкві про одруження: оповіді, церковні заповіди, церковна оповідь, заповіди..?

 6. Дівич-вечір, обрядову вечірку в молодої напередодні весілля: вінки, вінкоплетини, дружбини, головиця..?

 7. Батьківське благословенство: благословенство, благословіні, благословеня, прощінє..?

 8. Урочисте одягання молодих у весільний одяг: убиранє, збиранє, споріжінє, виріжінє..?

 9. Обряд, під час якого батько, узявши за руку молодого чи молоду, заводить їх уперше за стіл: заводини..?

 10. Обряд одруження та святкування з цієї нагоди: весілє, весіля, шлюб, свадьба..?

 11. Співати весільних пісень під час звивання вінків для молодої та молодого: ладкувати, ладити, гладкати..?

 12. Одружуватися, брати шлюб: женитися, дружитися, братися..? Навести форми недоконаного і доконаного виду. Чи немає відтінків у значенні?

 13. Виходити заміж (про дівчину): віддаватися, піти заміж, замуж..?

 14. Церковний шлюб: шлюб, слюб, вінчання, проща..?

 15. Молоду дівчину, що одружується: молодуха, відданиця, княгиня, молода..? Чи не називають її по-різному до весілля і під час весілля?

 16. Молодого хлопця, що одружується: наречений, князь, жених, молодик..? Чи не називають його по-різному до весілля і під час весілля? 17. Молодят, подружжя, що недавно побралося: молоді, молодани, новоженці..? Навести також окремі назви для чоловіка і жінки.

 18. Дівчину, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді: свашка, дружка, друхна..?

 19. Значення сваха:

 1) жінка, яка, добре знаючи весільні обряди, порядкує на весіллі;

 2) жінка, яка займається сватанням, влаштуванням шлюбів;

 3) невістчина або зятева мати;

 4) дружка на весіллі;

 5) мн. взаємна 10 назва жінок, що уклали між собою якусь комерційну угоду.

 20. Значення свашка:

 1) у весільному обряді заміжня сестра молодого, а коли її нема, то інша найближча родичка, яка виконує на весіллі певні обов’язки;

 2) дружка на весіллі.

 21. Дівчину, що тримає свічку під час вінчання: світилка, світиўка..?

 22. Хлопця, який на запрошення молодого бере участь у весільному обряді: дружба, князь, сващак, дружко..?

 23. Неодруженого учасника весілля, молодого хлопця, який виконує певні доручення (наприклад, коли треба нести дари до молодого чи молодої, барвінок – до молодого, деревце – до молодої і т. ін.): ходаш, кодаш..?

 24. Значення сват:

 1)невістчин або зятів батько;

 2) боярин, товариш молодого, який є головним розпорядником на весіллі;

 3) взаємна назва чоловіків, що уклали між собою якусь комерційну угоду.

 25. Учасників весілля, гостей на весіллі: весільчани, весіляни, сватові..? 26. Непрошених гостей: запорожці, підвесільні гості, підвесільники, підхватчики, халявщики..?

 27. Музикантів на весіллі: музики, гудаки, веселики, банда..?

 28. Господиню, кухарку на весіллі: ґаздиня, кухарка..?

 29. Жінку, яка випікає коровай: коровайниця, кухарка..?

30. Старшого на весіллі, розпорядника: сват, староста..?

 31. Дружину розпорядника весілля: старостина, сваха, свашка..?

 32. Групу молодого і молодої, які виконують основні обрядові дії: весільний поїзд, почет, дружина, бояри..?

 33. Перегородження дороги весільному поїздові молодого: рогатка, залога, брама..?

 34. Осіб, які перегороджують дорогу весільному поїздові: заліжники, торгаші, нахалявники,баричники..?

 35. Осіб, які виконували обряд пов ’ язування намітки: приданки, закосяни, свашки..?

 36. Посаг, віно: придане, дівизна, придаш..? Чи не розрізняються назви залежно від того, що саме дають батьки?

 37. Давати віно, посаг: вінувати, упосажувати..?

 38. Викуп за наречену: перейми, ворітна, пропій, перепій..? Скільки викупів є на весіллі у селі? Чи є окремі назви для кожного з них?

 39. Обряд дарування молодим грошей та іншого: повниця, дари, складка, пропій..?

 40. Святковий білий хліб з різними прикрасами, який печуть на весілля: коровай, курувай, доля..?

 41. Різні види весільного хліба: дивень, теремок, полюбовники, шишки, гуски, калачики, лижень, гільце..? Описати вигляд та призначення кожного виду хліба, який печуть на весілля.

 42. Маленьке деревце ялинки або смереки, яке встромляють у коровай: рістка, гільце, вільце, теренце, шишка, райське деревце, тривольцеве галуззя..?

 43. Прикрашену верхівку смерічки чи ялиці, що слугує для виконанння певних обрядових дій: деревце, весільне деревце, прапір, весільна хорогва..?

 44. Букети, які дружки чіпляють учасникам весілля: букет..?

 45. Танці на весіллі: полька, гуцулка, аркан, коломийка..?

 46. Легке, звичайно довге покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої: фата, хвата, намітка, вельон, велін, шлаєр..?

 47. Весільна сукня: весільна сукенка..?

 48. Обряд перевдягання молодої перед шлюбною ніччю: чипчини, чіпчини..?

 49. Обряд шлюбної ночі: комора..?

 50. Обряд демонстрації цнотливості нареченої після шлюбної ночі: перезва..?

 51. Поправини після весілля: від’їдини, відгризини, поправіни, поправка, повесільне, пирожини, пополочіни..?

 52. Післявесільний обряд, під час якого молоде подружжя з найближчим родичами чоловіка відвідує батьків дружини: колачини, хлібини, честь, дякування, розхідний борщ..?

 

Лексика, пов’язана з народженням та хрещенням дитини Як називають:

1. Вагітну жінку: тяжка, груба, беременна, у надії..?

 2. Жінку під час пологів або відразу після пологів: породілля, поліжниця, положниця..?

 3. Процес, коли жінка родить дитину: пологи, полог, роди, породи, злоги..?

 4. Жінку, яка приймає дитину в породіллі, допомагає під час пологів: баба, баба-повитуха, пупорізка, моша..?

 5. Обряд очищення породіллі: зливки, зливання, обливання..?

 6. Немовля, грудну дитину: немовлятко, пригрудча, запазушна дитина, цицькова дитина..?

 1. Годувати дитину груддю: годувати, плекати..?

 2. Жінку, яка годує груддю дитину: годівниця, пестунка, пістунка, мамка..? Чи не розрізняються назви для жінки, яка годує свою і чужу дитину?           3. Бавити (дитину): няньчити, пестувати, пестити, дитинарити..?

 4. Дитину: дітина, дітвак, дзєцко..?

 5. Близнят: близнюки, двійнята, пунєта..? Наведіть форму однини.

6. Провідування породіллі: одвідки, отвєдки, родини..? Чи розрізняють назви залежно від того, хто провідує породіллю?

7. Хрестини: похрестини, хрещіння, звіздини, хавтури..?

 8. Хрещеника: хресник, хреснувець, фін..?

 9. Хрещеницю: хресниця, хресна, фіна..?

 10. Хрещеного батька: хресний тато, нанашко, батько, татко..?

 11. Хрещену матір: хресна мама, нанашка, хресна, матка..?

 12. Пострижини, традиційне відзначення річниці від дня народження дитини: обтинання, рубання..?

 13. Дівочий різновид пострижин: заплітання..?

Лексика поховального та поминального обрядів Як називають:

1. Переставати жити: умирати, конати, доходити, часувати, кінчатися..? Чи немає відмінностей у значенні?

 2. Перестати жити: умерти, скінчитися, лунути..?

3. Померлого чоловіка: небіжчик, небощик, мрець, мерлець, вмерлець..? 4. Померлу жінку: покійниця, небіжчиця, небішка..?

5. Обряд проводів і поховання тіла померлого: похорон, похорони, опровід, проводи, погріб, схов..?

6. Віддавати тіло померлого землі: ховати, хоронити, прятати, погрібати, загрібати..? 4. Воду, якою миють покійника: мертва..?

7. Домовину: труна, трумна, деревище, дубовина..?

8. Шматок тканини, яким покривають покійника, труну: покрив, покрівець, натрумник..?

9. Яму для поховання померлого: яма, гріб, гробовище, гробова яма..? 10. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону: поминки, тризна, помин, поминуха, обід, комашня, діди, горячина..?

 11. Значення коливо:

 1) пшенична, яєчна або рисова каша з солодкою підливою, яка готується на поминки;

 2) обрядова вечеря перед колядками;

 3) переддень релігійного або побутового свята.

12. Обід у сороковий день після смерті: сорочини, сороковини, сороковина, сороковка, сорок день..?

Лексика, пов’язана з дією магічних сил Як називають:

  1. Віру в існування надприродних сил, віщування,ворожіння, долю: забобон, передсуд, передсуди, суєвір ’ я, суєвірство, ворожини, віра, бабанина, бабанищі..?

 2. Того, хто вірить у забобони: суєвірний, віруючий, вірующий, затурканий..?

 3. Особливим магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь: зурочити, наврочити, призорити, призирити, пристріти, урікнути, урікти, вректи, вречи..?

 4. Насилання хвороби кому-небудь поглядом: вроки, урок, урік, навроки, пристріт, призор..?

 5. Відьму: відюха, відюга, відь, чередінниця, босорканя, босорка..? Які є відмінності в значенні?

 6. Людину, що лікує різними нетрадиційними способами, 13 в тому числі з використанням магічних дій та обрядів: знахар, знахур, знатник, заговора, примівник, шептун, шептій, ведун..? Які є відмінності в значенні? Чи використовують окремі назви залежно від спеціалізації (травник, костоправ, кровопускатель)?

 7. Знахарку: знахурка, знатниця, баба, бабка, шептуха, шептуня..? Чи є відмінності в значенні?

8. Людину, що займається чародійством і може завдати шкоди людині: чаклій, чарівник, чародій, характерник, ворожбит, відьмак, мольфар, химородник..? Чи не розрізняють назви щодо сфери прикладання дій чаклуна (що робить, на що впливає)?

 9. Чаклунку: чаклівниця, чарівниця, характерниця, химородниця, ворожіля, чередінниця..? Чи немає семантичних відмінностей?

 11. Ворожити: гадати, бобонити, мондикати, мольфарити..? Чи не розрізняють назви від того, як ворожать?

 12. Дух померлого, що привиджується людям: привиддя, мара, примара, поява, потороча, страшко, мана, помана, нечисте..? Чи немає семантичних і стилістичних відтінків у значеннях?

 12. Чорта: біс, диявол, дідько, люципер, сатана, осинавець, щезник, злий..? Як уявляють інформатори цю ворожу людині силу?

 13. Домовика: похатник, господар, хованець, служка, вихованок, годованець, щасливець, хохлик, бабак, лелека..? Як уявляють інформатори цю міфологічну істоту? Чи може це створіння мати жіночу подобу? Якщо так, то як її називають: домовичка, доманя..?

 14. Злобну людині істоту, наділену здатністю перевтілюватися, прибираючи вигляд та голос певних дівчат чи молодиць, щоб заманювати чоловіків: лісниця, богиня, мамуна, лісна..? Які обереги існують від неї?

 15. Демонічну істоту, що має образ старого дідугана з величезними бровами і довгими віями: вій, шолудивий Буняк..?

 16. Людину, яка може перевтілюватися у вовка: вовкулака, вовкун, вовколаб, перевертень..?

 17. Міфологічну істоту у вигляді молодої вродливої дівчини: нявка, повітруля, лоскітниця, лісна, мавка, бісиця..? Чи є відмінності у значенні?

 18. Душі дітей, які померли нехрещеними: потерчата, страдчата..?

 19. Дитину, підмінену нечистою силою: обмінчук, обмінник..?

 20. Злих демонічних істот, які відбирають сон у людей, особливо у маленьких дітей: нічниці, ночниці, крикси..?

 21. Злий дух, що, як зірка, падає з неба та відвідує людей, прибираючи вигляд рідних: перелесник, летавець..?

 22. Міфічного велетня-людоїда у вигляді вкритої вкритої шерстю людини з собачою головою: песиголовець, бесиголовець, сироїд..?

23. Покійника, що виходить з могили, аби висмоктувати з людей кров: упир, опир, упирь..?

 

Українська календарна обрядовість Як називають:

  1. Вечір перед Різдвом: Світий вечір, Багата кутя, Вілія, Коляда?

 2. Обрядову страву, яку готують на Свят-вечір: кутя, кутьо, пшениця?

 3. Різдвяний обрядовий хліб: корочун, крачун, керечун, кречун..?

 4. Солодкий напій із сушених фруктів: узвар, озвар, вар, відваруха, сушка, сушеня, кислиця, квас..?

 5. Інші страви, які готують на Свят-вечір? Поясніть їхнє значення.

 6. Сніп із жита, пшениці або вівса, який ставлять на покуті: дідух, колідник, коляда..?

 7. Різдво: Рождество, Ріство..?

8. Форми вітання на Різдво: Христос ся рождає! Христос родився!.. - Славім його! Славіте його!..

9. Ялинку, яку ставлять на Різдво чи Новий рік: яличка, гільце, гильце, деревце, деревко, віха, рай, пайонк..?

 10. Вертеп: шопка, стаєнка, каплиця, бетлегем..?

 11. “Живий” вертеп, специфічний фольклорний театр? костюмованих виконавців: іроди, героди, королі, ангели пастирі, чорти..?

 12.Традиційні новорічні обряди з використанням масок: Маланка, Меланка, Коза..?

 13. Учасників новорічних обрядів, що змінюють свій зовнішній вигляд за допомогою незвичайного одягу або масок: перебрані, перебиранці, цигани, ряджені..? Як називають перебраних персонажів?

 14. Групу людей, яка з колядками та віншуваннями обходить село: братство, партія, ватага, колядники..? Чи розрізняють назви залежно від того, хто колядує?

15. Вечір напередодні 14 січня, коли святкують Новий рік за старим стилем: Щедрий вечір, Багатий вечір, Багат-вечір, Меланки..?

 16. Першого відвідувача хати (на Різдво, Новий рік, Введення), який за народними віруваннями, повинен принести щастя господарям: полазник, полезник...?

 17. Особу, яка у перший день Нового року ходить від хати до хати, символічно сіючи зерно і бажаючи господарям щастя, здоров’я: посипальник, засівальник, посівач..?

 18. Вечір напередодні Водохреща: Друга кутя, Голодний свят-вечір, Голодна кутя..?

19. Церковне свято 19 січня на пам ’ ять про хрещення Ісуса Христа: Водохреща, Водохристя, Водосятіє, Хрещення, Йордань..?

 20. Форми вітання на Водохреща: Христос хрещається! Христос Хрестився! – В ріці Йордані...

21. Свято, що припадає на 15 лютого, коли, за народними уявленнями, зима  зустрічається з весною: Стрітеннє, Зимобор, Громниці..?

 22. Масляний тиждень напередодні Великого посту (кінець лютого – початок березня за старим стилем): Масниці, М ’ ясниці, Масляниця, Сирна неділя..?

23. Великий піст: Велике пущіння, Запусти..?

 24. Свято, що припадає на 7 квітня: Благовішінє, Благовісник..?

 25. Неділю, що припадає за тиджень до Великодня, в цей час у церкві освячують вербові гілки: Вербна, Шуткова, Квітна, Цвітна, Лозова, Бечкова, Баськова неділя..?

26. Вербові гілки, призначені для освячення в церкві: верба, шутка, бечка, лоза..? Запишіть повір ’ я, пов ’ язані з чудодійною силою освячених вербових гілок.

 27. Середу перед Великоднем: Чорна..?

 28. Четвер перед Великоднем: Страсний, Чистий, Живний четвер..?

 29. Суботу перед Великоднем: Великодна, Страсна субота..?

 30. Християнське весняне свято на честь Воскресіння Ісуса Христа: Паска, Пасха, Великодень, Велиґдень..?

 31. Значення паска, пасха:

 1) Великдень;

2) великодній хліб?

 32. Записати назви інших страв, які готують на Великдень. Пояснити їхнє значення.

 33. Пофарбоване куряче яйце, призначене для освячення: галунка, мальоване яйце, крашене яйце, волосємно, волочебне, писанка, мальованка, сливка..? Чи немає відмінностей у значенні?

 34. Великодні гуляння: гаївки, гаїлки, гагілки, ягілки..?

35. Великодню дитячу гру, учасники якої намагалися розбити якнайбільше яєць суперника: цокання, цоканє, навбитки..?

 36. Великодні парубочі ігри: бити лупака, піп, чорт, харлай, шила бити, кашу варити, довгої лози..? Описати ігри, які відбуваються у вашому селі.

37. Великодні дівочі ігри: шум, жельман, кострубонька, мак, кривий танець, вербова дощечка..? Описати ігри, які відбуваються у вашому селі.

 38. Тиждень по Великодні: Світлий..?

 39. Понеділок по Великодні: Світлий, Волочівний, Поливаний, Обливаний..?

 40. Четвер по Великодні: Рахманський, Нявський..?

 41. Першу неділю по Великодні: Провідна, Опровідна, Гробки..?

 42. Тиждень після Провідної неділі: Проводи, Поминки, Поминальний тиждень..?

 43. Свято на честь Трійці, яке відзначають на п ’ ятдесятий день після Великодня, прибираючи хату всередині і ззовні зеленню: Зелені святки, Зелена неділя, Клечальні свята, Клечальна неділя, Свята неділя, Трійця, Тройця, Глетчані святки..?

 44. Зелені гілки з листям, якими на Зелені свята прикрашають хату, подвір’я: клечання, май..?

 45. Прикрашати хату, подвір’я зеленню: маїти, клечати, косичити..?

46. Понеділок на свято Трійці: Клечальний, Зелений понеділок, На Бога-сина..?

 47. Вівторок на свято Трійці: Клечальний, Зелений вівторок, Богодухів день..?

 48. Дівочі обрядодії на Зелені свята: водити “Тополю”, водити 16 “Вербу”, водити “Куста”..?

 49. Перший четвер після Трійці: Русалії, Русалчин великдень, Нявська неділя, Русальні розигри, Розигри, Мавський великдень, Мертвецький великдень..?

 50. Свято, що припадає на 7 липня: Івана, Івана Купала, Купайла..?

 51. Ритуальне дерево, яке посідає центральне місце в купальському обряді: марена, купайлиця, купайло, гільце..?

 52. Записати повір’я, пов’язані зі святом Івана Купала.

 53. Записати прислів’я, приказки і народні прикмети, пов’язані зі святом Івана Купала.

 54. Піст, що починається через тиждень після Зелених свят: Петрівка, Петрів піст, Розигри, Розгари, Дядини..?

 55. Святкувати Петра: петрувати, петрати..?

56. Обрядове печиво, що готують на Петра: мандрики, мандриґи..?

 57. Записати прислів’я, приказки і народні прикмети, пов’язані зі святом Петра.

58. Свято, що відбувається 19 серпня: Спаса, Спас, Преображеніє..?

 59. Свято, що припадає на 28 серпня: Перша Пречиста, Марії, Першої Богородиці, Успеніє Богородиці..?

 60. Свято, що припадає на 21 вересня: Друга Пречиста, Другої Богородиці, Осенина..?

 61. Свято, що припадає на 27 вересня: Здвиження, Здвижіння, Чесного Хреста..?

 62. Записати прислів’я, приказки, народні прикмети, пов’язані зі святом Покрови, яке припадає на 14 жовтня.

 63. Свято, що припадає на 4 грудня: Видення, Введеніє, Третя Пречиста..?

 64. Записати звичаї, які супроводжують свято Андрія (13 грудня).

 65. Невеликі круглі тістечка, які пекли на свято Андрія: балабончики, балабушки, баламухи, бундзики..?

 66. Релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події (наприклад, спорудження церкви або на честь святого, іменем якого названа церква): храм, храмове свято, празник, престол, престольний празник..?

 67. Постити, дотримуватися посту, не їсти скоромного: постувати, пісникувати, додержувати посту..?

 68. Священика: піп, панотець, парох, ксьондз, отець..?

 69. Оселю священика: резиденція, попівство..?

 70. Дружину священика: попадя, їмость, паніматка..?

 71. Парафію (церковно-адміністративну організацію): парофія, парохія, приход, приходство..?

 72. Парафію (парафіян): паства, приход, миряни, парохіяни..?

Трудова обрядовість українців Як називають:

  1. Толоку, одноразову безплатну гуртову допомогу сусідів, родичів, знайомих у складній роботі (за частування): клака, клаква, мирщина, пособини, обиденщина, помирок, охота, навхочина, хвущина..? Чи не розрізняються назви залежно від виконуваної роботи? На які саме роботи запрошують учасників допомоги?

 2. Значення толока:

 1) одноразова безплатна гуртова допомога у важкій або складній роботі (за частування);

2) земля, неорана протягом одного чи кількох років;

3) поле, яке лежить під паром і служить випасом;

 4) взагалі вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти;

 5) громадський ліс;

 6) топтання;

7) тік, гарман;

8) потрава, спаш;

 9) галас, шум;

 10) обжинки..?

3. Обряд і частування перед початком будування хати: закладини, закладчини, закладщини, закладчина, окладини, зводини, в’язання протесів, зав’язь хати..?

 4. Записати звичаї, повір’я, пов’язані з вибором місця для нової хати та часом початку будівництва.

 5. Записати ритуали, які виконують майстри та господарі під час закладин хати та в процесі її будівництва.

6. Новосілля: перехідчини, входини..?

7. Обжинки, відзначення кінця жнив: дожинки, обкоски, вінець, вінчини, обрізки, завивання бороди, толока..?

8. Останній сніп, який вeязали на святі обжинок: дідух, дід, іменник..?

9. Обряд завивання спасової бороди (“бородою” слугувала невелика кількість нескошених колосків, які залишали в полі, розраховуючи таким способом забезпечити урожай наступного року): завивання спасової бороди, перепелиця, коза..?

 10. Проводи на полонину, традиційне свято, приурочене до літнього вигону худоби на гірські пасовища: полонинський хід, проводи в полонину..?

11. Записати звичаї, повір’я, пов’язані з вигоном худоби на літні пасовища.

12. Вечірні зібрання молоді, на яких у будні поряд із розвагами виконували певну роботу, а в свята – влаштовували гуляння: вечірки, вечірниці, досвітки, супрядки, посиденьки..? Чи є відмінності у значенні? Від чого вони залежать?

13. Спільну роботу заміжніх жінок (прядіння, вишивання і т. ін. у зимові дні: оденки, годенки, уденки..?

Народні назви місяців Як називають:

1. Січень: студень, просинь, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій..?

2. Лютий: січник, лютовень, крутень, зимобор, криводоріг, бокогрій, казибрід, межень..?

 3. Березень: март, марот, березіль, капельник, протальник, сочень, соковик, красовик, палютий, полютий..?

 4. Квітень: цвітень, краснець, лукавець, снігогін, водолій, березень..?

 5. Травень: май, пісенник, травник, місяць-громовик..?

 6. Червень: гнилень, гнилець, гедзень, червивий місяць..?

 7. Липень: бидзень-білень, косень, сінокіс, дощовик..?

 8. Серпень: копень, густир, хлібочол, жнивець, зоряничник, спасівець, барильник, городник, кивень..?

 9. Вересень: маїк, сівень, бабське літо..?

 10. Жовтень: грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник..?

 11. Листопад: падолист, напівзимник, грудкотрус, листопадень..?

 12. Грудень: хмурень, стужайло, студень, лютень, мочавець, мочарець..? Як інформатори пояснюють народні назви місяців?

Меблі та інші хатні речі. Як називають?

1. Стілець фабричного виготовлення зі спинкою.

2. Табуретка, стілець без спинки з квадратним сидінням.

3. Ослін, лава у вигляді довгої дошки без спинки і бокових билець, на чотирьох ніжках.

4. Лава, довга широка дошка (або кілька дощок, часто вздовж усієї стіни) на стояках, із спинкою і поруччям.

5. Стільниця, верхня дошка, кришка стола.

6. Шухляда, висувна скринька в столі.

7. Ліжко.

8. Постіль.

9. Мисник, шафа з полицями для посуду і продуктів.

10.Полиця, горизонтально закріплена на стіні дошка для зберігання чого-небудь.

11. Скриня, великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін.

12. Шафа для одягу.

13. Чемодан.

14. Годинник.

15. Годинник-будильник.

16. Дзеркало.

17. Подушка для спання.

18. Наволочка, чохол із тканини на подушку.

19. Напірник, мішок у який насипають пір’я на подушку.

20. Солом’яник, матрац, набитий соломою.

21. Рядно, домоткане грубе полотнище з різнокольорових поперечних смуг для покриття ліжка.

22. Ковдра бавовняна.

23. Тепла ковдра на ваті.

24. Простирадло.

25. Рушник.

26. Скатертина або інша річ для накривання верхньої кришки стола.

27. Предмети, якими оздоблюють вікна.

28. Колиска для малої дитини.

29. Колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі.

30.Вервечка, одна з мотузок, на яких підвішують колиску.

31.Мотузка, тягнучи за яку, гойдають колиску.

32. Дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися).

33. Пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти.

34. Пристрій, за допомогою якого дітей вчать ходити.

35. Вазон, кімнатна рослина, що вирощується в горщику.

36. Праска.

37. Прасувати праскою.

38. Прилад для биття мух у вигляді шматка шкіри, гуми, закріпленого на довгій ручці.

39. Віник, міцно зв’язаний жмуток лозин, гілок для підмітання підлоги.

40. Старий стертий віник.

41. Мітла, великий віник, звичайно на довгому дерев’яному держаку для підмітання подвір’я.

42. Гасова лампа.

43. Бляшаний ковпачок на машинці гасової лампи.

44. Каганець, невеличкий світильник, що складається з ґнота та посудини, в яку наливається олія, лій чи гас.

45. Резервуар лампи, в який наливають гас.

46. Ліхтар, освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом.

47. Довга тонка тріска, що використовувалася у давнину для освітлення хати.

48. Гас.

49. Сірник.

50. Знаряддя для запалювання вогню у печі, у лампах різних видів, при тютюнопалінні.

 

Іжа та напої. Як називають?

1. Їжа, те, що вживають для харчування (загальна назва).

2. Значення слова "страва".

3. Сніданок.

4. Підвечірок, споживання їжі після обіду перед вечерею.

5. Ситний, який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про їжу, страви).

6. Значення слова "обід".

7. Закваска для тіста.

8. Квас.

9. М’яка частина хліба та хлібних виробів.

10. Глевкий, недопечений хліб.

11. Скибка, відрізаний ножем шматок печеного хліба.

12. Перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини.

13. Перепічка, приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді.

14. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного жиром (іноді всередину кладуть сир).

15. Бублик.

16. Прісний пиріг з сиром, гарбузом чи іншою начинкою.

17. Начинка для пирогів.

18. Вареник, невеликий варений виріб, зліплений із прісного тіста і начинений сиром, картоплею, ягодами та ін.

19. Оладка.

20. Налисник, тонкий млинець, у який загортають начинку, найчастіше з сиру.

21. Суп.

22. Картопляний суп з крупами чи без них.

23. Куліш, густий суп (звичайно з пшона), заправлений салом.

24. Бульйон (наприклад, курячий).

25. Загальне значення слова «борщ».

26. Затірка, страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою.

27. Лемішка, страва з густо запареного борошна (звичайно гречаного), засмачена салом, олією або маслом.

28. Мамалига, каша з кукурудзяного борошна.

29. Галушки, страва з різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді чи молоці.

30. Локшина, виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок, страва, приготована з цього виробу.

31. Знімати, обчищати шкірку зі старої картоплі.

32. Обчищати шкірку з молодої картоплі.

33. Лушпайки зі старої картоплі.

34. Картопляне пюре.

35. Оладка з тертої картоплі.

36. Холодець.

37. Поребрина, передня частина туші з ребрами, м’ясо з ребрами.

38. Печеня, м’ясна страва, запечене або смажене м’ясо.

39. Готувати їжу (м’ясо, рибу та ін.) з жиром на вогні, без використання води.

40. Шкварка, висмажений шматочок сала.

41. Підлива, рідка приправа до страви, соус.

42. Домашня кров’яна ковбаса.

43. Тваринний жир (загальна назва).

44. Смалець, жир, вироблений зі свинячого сала.

45. Олія, жир, вироблений із соняшникового насіння.

46. Осад від олії.

47. Яєчня.

48. Засмажка (звичайно з цибулі і моркви), що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху та ін.

49. Додавати до страви засмажку.

50. Куштувати, з’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби.

51. Пісний (про страву), такий, в якому відсутні м’ясні і молочні продукти.

52. Сушені фрукти, ягоди.

53. Узвар, солодка рідка страва із сушених фруктів, ягід, зварених у воді, компот.

54. Цукерка.

55. Свіжовидоєне молоко.

56. Кип’ятити молоко.

57. Зсідатися при кип’ятінні (про несвіже молоко).

58. Кисляк, загусле кисле молоко.

59. Сироватка з коров’ячого молока.

60. Сир, продукт, одержаний підігріванням кислого молока і відокремленням сироватки.

61. Сметана.

62. Ряжанка, пряжене незбиране молоко, заквашене сметаною.

63. Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в печі.

64. Горілка.

65. Самогон.

66. Оселедець.

67. Плямкати, чавкати під час жування.

68. Ковток, те, що за один раз ковтають.

69. Дуже повільно, неакуратно, неестетично (неприємно для оточуючих) їсти.

70. Пожадливо й багато пити.

71. Шматок чогось їстівного (напр., хліба).

72. Недоїдений або надкушений шматок чого-небудь їстівного.

73. Недоїдені рештки яблука, груші.

74. Пліснява (на застоялому молоці, різних квашеннях).

75. Отрута.

76. Той, хто курить, курець.

77. Торбинка для тютюну, яку затягують мотузочкою.

78. Люлька, прилад для паління.

79. Цигарка.

80. Залишок недокуреної або викуреної цигарки.