Особливості статичної методології. Статистичний метод

Методологія (вчення про методи) — це сукупність принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, і навіть вчення про цю систему. Звідси методологія статистична — сукупність взаємозалежних специфічних методів, засобів і прийомів дослідження, застосовуваних для статистики.

З цих позицій статистику розглядають зазвичай як науку про методи вивчення масових явищ і процесів. Проте ставлення статистичної науки до статистичному методу не можна звести до простого затвердження, що статистика — наука, яка користується вирішення завдань статистичним методом. Яке їх співвідношення?

І наука, і метод походять від розгляду масових явищ. Але, зазначив А.А.Чупров, ця суто зовнішня зв'язок призводить до розбіжностіміж ними, що у статистичної науці масове явище має одне значення, а в статистичному методі — інше. В науці воно служить самоціллю, а в методі — лише досягнення цієї мети.

Статистика безпосередньо зацікавлена в досліджуваний нею сукупностях, оскільки вони є предметом, вивчаємим статистикою. Статистичний метод, навпаки, користується сукупностями тільки тому, щоб за допомогою подальших логічних операцій, скоєних з урахуванням розгляду сукупностей, дійти висновків про причинних зв'язках. Проте, хоча масові явища розглядаються із різних точок зору між статистичною наукою і статистичним методом, тісні контакти до певної міри виправдовують подібність у найменуванні. Ця подібність закономірна, оскільки, зрештою, вони мають спільні завдання, вирішення яких — мета і статистичної науки, і статистичного методу.

Метод науки у найзагальнішому значенні слова — спосіб, шлях пізнання і перетворення дійсності. Вірна картина досліджуваного об'єкта може бути отримана лише за правильного підходу до нього, лише за правильного методу. Характеризуючи роль правильного методу у науковому пізнанні, Френсіс Бекон (1561—1626) порівнював його з світильником, який висвітлює подорожанину шлях у темряві. Він влучно зазначив: навіть кульгавий, що йде дорогою, випереджає того, хто біжить без дороги.

Досліджувати явище методами статистики — отже досліджувати його як масове. Тобто спостерігати безліч його елементів чи спостерігати саме явище в багатьох його повтореннях у просторі або часі, характеризувати результати спостережень у певній сукупності, статистичними показниками аналізувати його з урахуванням форми прояву закономірностей в масових фактах. У статистичної сукупності виявляються подібність й гендерні відмінності, типовість явищ, вона використовується для обчислення узагальнюючих показників.

Статистичний метод спрямований на пізнання масових процесів об'єктивної дійсності. Він протиставляється методу індукції (процес міркування від окремого до спільного).Статистичний метод можна успішно застосовувати у всіх галузях наукової праці, де йдеться про множинності, про причини і наслідки.

Маючи закони та категорії діалектики, статистика досліджує соціальні явища і процеси не ізольовано, а в їх взаємодії, взаємозв'язку, в русі, у зміні та розвитку.

Наріжним каменем пізнання (гносеології) є теорія відображення як методологічна основа статистики. З цією фундаментальною категорією діалектичного (філософського) методу тісно пов'язаний принцип відображення, що служить основною вимогою об'єктивності, адекватності результатів пізнання. Ця теоретико-пізнавальна вимога характеризується трьома основними показниками, що мають найбезпосередніший стосунок до статистичної методології:

1) достовірністю;

2) влучністю і повнотою;

 3) глибиною чи суттєвістю відображуваних властивостей і стосунків оригіналу.

Оригіналом в статистиці вважається сукупність явищ і фактів соціальної дійсності.

Знання діалектичних законів і категорій дозволяє статистиці правильно зрозуміти й витлумачити явища і факти; допомагають статистичному дослідженню вибрати належний інструментарій і методологічно правильний підхід до вивчення.

Разом з цим статистика як наука, спираючись на основні закони та категорії філософії, розробляє специфічні прийоми, засоби та методи, зумовлені особливостями її предмета, що у своїй сукупності й утворюють статистичну методологію.

Отже, під статистичною методологією розуміється система прийомів, засобів і методів, вкладених у вивчення, кількісних закономірностей у структурі, динаміці і взаємозв'язках соціально-економічних явищ.

Методи статистики заведено поділяти на дві основні групи: методи статистичного спостереження та методи обробки та аналізу статистичних даних (тобторезультатів спостереження).

Процес статистичного дослідження проходить три основні стадії.

Перша стадія — масове статистичне спостереження - в результаті реєстрації факти щодо ретельно розробленої програми отримують об'єктивні дані про досліджувані соціально-економічні явища.

Друга стадія — зведення та обробка, угруповання (класифікація) і систематизація матеріалів, зібраних у результаті масового статистичного спостереження.

Третя стадія — аналіз показників, які є результатомзведення і обробки статистичних матеріалів.

Усі три стадії статистичного дослідження перебувають між собою у тісному зв'язку і вимагають взаємоузгодження за її реалізації. Відсутність вищевказаного веде до розриву цілісності статистичного дослідження. Але просте перерахування стадій дає можливості побачити специфіку статистичного методу[16].