Взаєморозуміння, підстройка та ведення

 

Взаєморозуміння є воротами у процесі вирішення проблеми. Допоки пануватиме непорозуміння, клієнт буде закритий від бачення виходу зі своєї проблеми. Взаєморозуміння вказує на прийняття клієнта з його проблемою, розуміння того, що клієнт щиро хоче позбутися проблеми, а значить паритетність позицій консультанта і клієнта.

Важливими у процесінгу є можливості створення умов для взаєморозуміння. Серед таких окреме місце посідає підстройка. Принцип підстройки здійснюється на несвідомому рівні – по руху очей, диханню, слиноглитанню. Якщо немає підстройки відбувається розрив у взаєморозумінні на несвідомому рівні. У цьому випадку спрацьовує принцип Решетельє: якщо ми переводимо систему з одного стану із незадовільними для нас параметрами у стан із новими параметрами, то на переході ми отримуємо систему гіршими параметрами, ніж були. Тобто взаєморозуміння погіршується через невміння підстроюватися на несвідомому рівні.

Перевід повинен відбуватися поступово, різко переводити не можна, хоча й необхідно, якщо ми прагнемо до змін клієнта.

Способи передачі інформації. Найбільш поширений візуальний. Якщо клієнт дивиться вгору праворуч, то він конструює реальність (можливо, бреше). Якщо переводить очі вгору ліворуч, то візуально згадує. Якщо очі тримає на середній лінії, відбувається якийсь внутрішній діалог (актуалізується задавнений конфлікт). Якщо опускає очі донизу, то клієнт стикається з власними почуттями, часто тактильними відчуттями.

Канали отримання інформації дозволяють почати говорити мовою клієнта.

Візуальними предикатами мовлення є слова: здається, погляд, бачу, перспектива, увага, сфокусуватися.

Аудіальними предикатами є слова: чую, звучить.

Кінетичними предикатами є слова: напруження, тиск, мене колотить, вивертає, біль.

Перехресне віддзеркалення клієнта дозволяє почати його «вести» за собою. Наприклад, стукання рукою (пальцями) у темпі, в якому говорить клієнт, щоби самому увійти в його стан, а потім почати виводити клієнта не необхідний рівень.

Навіювання завжди відбувається на неусвідомленій системі клієнта, яка не є домінантною для нього. Наприклад, можна доторкнутися до його руки (кінестетичний зв'язок, якщо він є аудіалом чи візуалом).

Треба кивати головою, якщо клієнт говорить щось хороше про себе або потягти за мочку вуха, якщо говорить про свої невдачі.

Можна сильно стукнути рукою по столу, коли клієнт знаходить у собі певний ресурсний стан.

Процесінг передбачає заякоріння позитивних установок. Він працює по методу умовного рефлексу. Якір ставиться у стані захоплення, занурення, почуття досягнення, максимального підйому, почуття могутності. «Ти можеш перемагати і в інших ситуаціях!»

Важливо узгоджувати зворотну інформацію з інтуїтивною: «Що ти зараз почуваєш?», «Що почуваєш з приводу цього почуття?».

Психологічні проблеми можна умовно поділити на проблеми на рівні цінностей і реакцій. Важче вирішуються проблеми на рівні цінностей.

Наприклад, «В мене одяг гірший, ніж у решти». Ми ставимо такі питання:

2. В якому колі ти почуваєш проблему?

3. В якому колі ти себе бачиш?

4. Що ти відчуваєш, коли над тобою сміються?

5. Чого саме ти соромишся?

6. Бувають ситуація, де ти почуваєш себе добре? (порівняння, виходимо на ресурсний стан).

 

 

 

Лекція 6-7. Методика задавання питань

Мета: ознайомлення студентів з методикою задавання питань під час перетворюючого консультування.

Професійна спрямованість: уміння ставити релевантні питання під час проведення перетворюючого консультування.

План:

1. Принципи та правила постановки питань.

2. Задачі опитування.

3. Методи ставлення запитань.

4. Теми питань.

5. Типи питань.

6. Завершення проблеми.