Японське держава в період між двома світовими війнами

Лекція № 25

Історія держави і права Японії в новітній час

1. Японське держава в період між двома світовими війнами

2. Японське держава після другої світової війни

Японське держава в період між двома світовими війнами

Нова політична структура. Японія вийшла з першої світової війни, збільшивши свої колоніальні володіння за рахунок захоплення німецьких колоній на Тихому океані. Зростання промисловості, особливо військової, стимулював посилення позицій великих фінансово-промислових концернів "дзайбацу". Разом з тим збереження феодальних пережитків у сільському господарстві, обрекавшей селян-орендарів на вкрай убоге існування, стримувало розвиток внутрішнього ринку. Не менш важким було становище і міських трудящих. Соціально-економічні та політичні суперечності досягли особливої ​​гостроти в період криз 20-х - початку 30-х років. Вихід із цього становища правлячі кола вбачали у посиленні військово-поліцейського режиму в країні та активізації колоніальної експансії. Підготовка до нової великої війни стала визначальним чинником державного життя.

У 1937-1939 і 1940-1941 рр.. на посаді міністра-президента був принц Коное - прихильник тоталітарного ладу, ставленик мілітаристів і "дзайбацу". Його уряд, що складалося з представників армії і флоту, а також найбільших концернів "Міцубісі", "Міцуї", "Сумітомо", оголосило про створення "нової політичної структури". Всім легальним політичним партіям було "запропоновано" саморозпуститися. Натомість створювалася напівсуспільною, напівдержавна організація - Асоціація допомоги трону, низові осередки якої охоплювали всю країну. Асоціацію очолював міністр-президент, а її основні підрозділи очолювали представники військової і цивільної бюрократії, а також користуються довірою керівники саморозпустилися партій. До складу Асоціації увійшли на правах колективних членів колишні партії, різні товариства та спілки. Замість розпущених профспілок були створені "суспільства служіння вітчизні", очолювані призначаються урядом посадовими особами. Формувалися і інші подібні до них організації. Так, в селі була введена по суті середньовічна система "дванадцяти дворів", коли одному з односельців - самому благонадійним - поручался контроль за умонастроями, виконанням податкових зобов'язань інших.

За допомогою цих організацій в небачених навіть для Японії масштабах встановлюється режим загальної поліцейської стеження, придушення інакомислення, посилюється культ імператора, пропагується шовінізм. У підсумку фактично все доросле населення країни було включено в глобальну військово-бюрократичну структуру, покликану організаційно та ідеологічно підготувати населення до війни.

Нова економічна структура. "Нова політична структура" була доповнена "нової економічної структурою", що передбачала примусове об'єднання всіх підприємств за територіально-галузевим принципом.Кожне територіально-галузеве підрозділ возглавлялось особою, що призначається урядом, як правило, з представників великих підприємців. У їх ведення передавалося вирішення найважливіших питань виробництва та збуту: розподіл сировини, енергоносіїв, робочої сили, визначення цін, основних умов праці, зарплати та ін Страйки оголошувалися державним злочином. Товариства служіння батьківщині включалися в "нову економічну структуру". Тривалість та інтенсивність праці робітників різко зросли. Таким шляхом і економіка країни була мілітаризований.

У грудні 1941 р. Японія, яка вже вела агресивну війну з Китаєм, раптово напала на американську військово-морську базу Пірл-Харбор і почала війну з США, а незабаром і з іншими державами - членами антигітлерівської коаліції.