Завдання або кейси для поточного контролю знань і вмінь здобувачів вищої освіти

 

Задача 1.

З., будучи службовою особою ПрАТ «Автосервіс», користуючись своїм службовим становищем, підробив фінансові документи, в результаті чого заволодів 10 000 грн. За одержані кошти З. придбав у Л. і Д. автомобіль, знаючи, що той був ними викрадений у місцевого підприємця. Розібравши куплений автомобіль на запчастини, він реалізував їх в іншому населеному пункті, виручивши від проведеної операції 30 000 грн. Після цього, знову підробивши фінансові документи, повернув на рахунок ПрАТ «Автосервіс» 10 000 грн.

Як суд повинен кваліфікувати дії З.? Чи змінилася б кваліфікація, якщо б З. вилучив і повернув кошти без підробки документів? Чи змінилася б кваліфікація, якщо б З. не повернув вилучені у ПрАТ «Автосервіс» кошти? Сформулюйте ефективні правові позиції сторін обвинувачення та захисту по справі щодо кваліфікації вчиненого.

Задача 2.

 Адвокат Д., що був представником М. у суді, за неправомірну вигоду одержану від представника протилежної сторони в цивільному процесі Г. двічі без поважних причин не з’явися в судове засідання по справі, а також не надав заяву про розгляд справи без участі позивача, внаслідок чого суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви М. без розгляду.

Як суд повинен кваліфікувати дії Д. та Г.? Чи змінилася б кваліфікація у випадку, якщо б Д. представляючи інтереси М. надавав би безоплатну вторинну правову допомогу? Сформулюйте ефективні правові позиції сторін обвинувачення та захисту по справі щодо кваліфікації вчиненого.

 

Задача 3.

 К., який був заступником прокурора області і вже три місяці як вийшов на пенсію, одержав від Б. винагороду, за здійснення впливу, який він мав можливість здійснити завдяки своєму минулому службовому становищу, на слідчого М. з ціллю закрити кримінальне провадження щодо Б.

Розкрийте позицію Пленуму Верховного Суду України, щодо застосування КК України в подібних ситуаціях. Як суд повинен кваліфікувати дії К., Б. та М.? Сформулюйте ефективні правові позиції сторін обвинувачення та захисту по справі щодо кваліфікації вчиненого.

Задача 4.

Вироком суду Г. засуджено за ч. 2 ст. 368 КК. Його визнано винним у тому, що працюючи завідувачем хірургічного відділення центральної районної лікарні, він протягом року неодноразово одержував неправомірну вигоду від громадян, які перебували на лікуванні, та їх родичів за проведення їм операцій і забезпечення персоналом лікарні відповідного догляду за хворими.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

 

Задача 5.

 Завідувачка рентген кабінету Р. та рентгенотехнік залізничної лікарні М. за домовленістю систематично одержували від громадян гроші за проведення рентгеноскопії та рентгенографії. Протягом чотирьох років Р. та М. таким шляхом одержали 35000 грн. Гроші їм давали не залізничники і не члени їхніх сімей, яких вони повинні були обслуговувати, а сторонні особи.

Чи є Р. і М. службовими особами? Як слід кваліфікувати їхні дії?

Додаток «Тестові завдання»:

 

1. Службовою особою є:

а) представник влади – особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і здійснює функції зазначених органів;

б) особи, які обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форм власності, службові посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків;

в) особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки за спеціальним повноваженням;

г) усі перераховані вище особи.

 

2. З якого моменту злочин, передбачений ст. 368 КК (Одержання неправомірної вигоди), вважається закінченим:

а) з моменту одержання службовою особою хоча б частини матеріальних цінностей або вигоди незалежно від того, чи були вчинені дії в інтересах хабародавця;

б) з моменту вчинення певних дій в інтересах хабародавця.

 

3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 370 КК (Провокація неправомірної вигоди), є:

а) тільки службова особа;

б) як службова, так і приватна особа;

в) приватна особа.

 

Казус:

А., будучи вагітною, на особистому прийомі у головного лікаря КУ «Пологовий будинок № 5» Б. висловила прохання про те, щоб той особисто приймав у неї пологи, на що останній погодився. При цьому про домовленість за додаткову оплату послуг Б. мова не йшла, але Б. мав переконання, що А. оплатить його послуги вже після пологів, оскільки про таку практику «всі знають». Як виявилося пізніше, А. не знала про необхідність оплатити послуги Б. у розмірі мінімум 600 доларів США і 01.09.2013 р. після пологів у знак подяки передала лікарю пляшку спиртного та цукерки на загальну вартість 600 грн.

Завдання: Під час учбового судового засідання на занятті мають виступити сторони обвинувачення та захисту, потерпілий, обвинувачений, суддя – надати та обґрунтувати кваліфікацію діяння.

Тема № 19

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

Література

1.Алєксєєва Н. Ю. Кримінальна відповідальність за злочини проти правосуддя, що вчиняються свідками, експертами, перекладачами або щодо них: 12.00.08: автореф. дис. … канд. юрид. наук / А. Ю. Алєксєєва; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького.– К., 2015. – 19 с.

2. Бунін Є. Об’єкт злочинів проти правосуддя / Є. Бунін // Юридичний вісник. – 2014. – № 3.– С. 332-337.

3. Воронцов А. В. Кримінальна відповідальність за злочини проти правосуддя, які вчинюються службовими особами органів дізнання та досудового слідства: 12.00.08: автореф. дис. … канд. юрид. наук / А. В. Воронцов; Міжнар. гуманітарний ун-т.– Одеса, 2011. – 21 с.

4. Воронцов А.В. Конкретизація кваліфікуючих ознак окремих злочинів проти правосуддя та шляхи їх удосконалення / А.В. Воронцов // Південноукраїнський правничий часопис.– 2006. – № 4. – С. 72-73.

5. Воронцов А.В. Спеціальні питання кримінальної відповідальності за злочини проти правосуддя, що вчиняються службовими особами органів дізнання та досудового слідства / А.В. Воронцов // Південноукраїнський правничий часопис.– 2008. – № 4. – С. 43-45.

6. Дідик С.Є. Родовий об'єкт злочинів проти правосуддя (проблеми визначення) / С.Є. Дідик // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 4. – С. 318-321.

7. Квасневська Н. Д. Кримінальна відповідальність судді за неправосуддя в Україні: монографія / Н. Д. Квасневська. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 188 с

7. Кваша О.О. Поняття злочинів проти правосуддя // Правова держава. – 2005. – Вип. 16. – С.376-382.

8. Мазур А. П. Систематизація норм Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідність за злочини проти правосуддя / А. П. Мазур // Університетські наукові записки. – 2013. – Вип. 4. – 625 с. – С.395-401.

9. Мірошніченко С. Адміністративно-дисциплінарна преюдиція у кримінальному праві як засіб запобігання злочинам проти правосуддя у контексті ст. 319 КК України / Сергій Мірошніченко // Вісник прокуратури. – 2012. – № 7. – С. 67-76.

10. Мірошниченко С. Базові принципи і стратегічні напрями державної політики протидії злочинам проти правосуддя / С. Мірошниченко // Право України. – 2012. – № 8.– С. 261-269.

11. Мірошніченко С. Класифікація злочинів проти правосуддя / С. Мірошніченко // Вісник Академії правових наук України. – 2012. – № 2 (69). –С. 237-246.

12. Палюх К.М. До питання про систематизацію злочинів проти правосуддя / Лідія Михайлівна Палюх // Часопис Київського університету права. – 2012. – № 1. – С. 315-319.

13. Палюх Л. М. Деякі питання систематизації норм про кримінальну відповідальність за злочини проти правосуддя за правом пострадянських країн / Л. М. Палюх // Часопис Київського університету права. – 2015. – № 2.– С.302-305.

14. Тростюк З.А. Злочини проти правосуддя, що вчиняються працівниками правоохоронних органів під час провадження досудового розслідування: окремі проблеми нормотворчої техніки / З.А. Тростюк, І.М. Бокач// Часопис Київського університету права. – 2011. – № 4. – С. 314-317.

15. Фінкель В.М. Про особливості деяких складів злочинів проти правосуддя, суб'єктами яких є службові особи / В.М. Фінкель // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – № 1. – С. 60-62.

16. Шмарін І. О. Соціально-правові підстави криміналізації неповаги до суду як злочину проти правосуддя в Україні / І. О. Шмарін // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. – Вип. 71. – С. 434-443.

 

Нормативно-правові акти:

 

1. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 13.04.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

3. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

4. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі [Електронний ресурс]: Закон України від 1.12.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

5. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів [Електронний ресурс]: ЗаконУкраїни від 23.12.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

6. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві [Електронний ресурс]: Закон України від 23.12.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

7. Про попереднє ув’язнення [Електронний ресурс]: Закон України від 30.06.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

8. Про судоустрій і статус суддів [Електронний ресурс]: Закон України від 02.06.2016 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19

9. Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1.11.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

10. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

11. Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua/cgi-bin/laws – Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua/cgi-bin/laws

12. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua/cgi-bin/laws– Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua/cgi-bin/laws

13. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 2.07. 2004 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

14. Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1986 р. № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 року № 3 та від 26 жовтня 1995 року № 19). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.690.0– Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.690.0

15. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993 р. № 2 (зі змінами, внесеними постановами від 13 січня 1995 року № 3 та від 3 грудня 1997 року № 12). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/law

Питання заняття

1. Загальна характеристика та класифікація злочинів проти правосуддя за законодавством України.

2. Посягання на життя, здоров’я та майно суддів, народних засідателів та присяжних.

3. Кримінальна відповідальність за примушування давати показання та порушення права на захист.

4. Кримінальна відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

5. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

6. Відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та за завідомо неправдиве показання.

7. Відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

8. Кримінальна відповідальність за ухилення від відбування покарання.