Аналіз та інтерпретація отриманих даних

Аналіз та інтерпретація соціометричного дослідження.

Рівень групової згуртованості у V класі низький – 0, 23. Учнями зроблено лише 56 позитивних, проте 79 негативних виборів, що може свідчити про високий ступінь неблагополучних стосунків, конфліктності у класі. Це безпосередньо підтверджується тим фактом, що учнями здійснено лише 8 взаємних позитивних виборів і 12 взаємних негативних виборів.

У класі тільки одна «соціометрична зірка» – Іллінська Ганна. Внаслідок того, що було зроблено мало позитивних виборів, лише 8 учнів (29%) належать до числа «тих, кому надають перевагу»: Атрощенко Олексій, Гадзенко Надія, Зленко Вадим, Пімінов Василь, Русов Андрій, Сулима Андрій, Ульянчук Олег, Яковенко Дмитро. 10 учнів (36%) отримали статус «знехтуваних» і ще 10 учнів (36%) є «ізольованими» і «відторгнутими». Такий високий відсоток «ізольованих» і «відторгнутих» говорить за те, що, ймовірно, існує значна напруга і конфліктність у стосунках між низькостатусними учнями.

Внаслідок низької кількості взаємних позитивних виборів у класі майже відсутні стійкі мікрогрупи. Стосунки виглядають неструктурованими, нетривкими, спільні інтереси носять ситуаційний характер. Можливо, досі відбувається боротьба за лідерство, особливо між хлопцями, адже «соціометричних зірок» серед них досі не виділилося.

Аналіз та інтерпретація результатів за «Картою спостереження» Д. Стотта.

Найбільш вираженими симптомокомплексами шкільної дезадаптації у V класі виявились:

‒ недовіра до нових людей, речей, ситуацій (НД): 25% учнів мають сильну вираженість, 14% – дуже сильну вираженість;

‒ тривожність у ставленні до дорослих (ТВ): 21% учнів мають сильну вираженість, 7% – дуже сильну вираженість;

‒ ворожість у ставленні до дорослих (ВВ): 11% учнів має сильну вираженість; 21% – дуже сильну вираженість;

‒ невгамовність (Н): 29% учнів мають сильну вираженість, 14% – дуже сильну вираженість;

‒ емоційне напруження (ЕН): 43% учнів мають сильну вираженість, 11% – дуже сильну вираженість.

Можна припустити, що для великої частини учнів (39%) ситуація переходу до середньої ланки школи є стресовою, і вони досі не адаптувалися до нових умов. Очевидно, далося взнаки те, що при переході до нової ланки були втрачені сформовані раніше міжособистісні зв’язки з однокласниками. Поява нових однокласників і необхідність пристосовуватися до великої кількості нових учителів створює у них підвищену напругу і не дозоляє сформувати довіру до нової ситуації загалом. П’ята частина учнів (21%) відчувають тривожність у ставленні до інших дітей.

З одного боку, це позначається на тому, що майже третина учнів (28%) відчуває тривожність у взаємодії з учителями; з іншого боку, – формує почуття ворожості до них (32%). Вочевидь, що ця частина учнів не відчуває впевненості в тому, що їх «приймають» вчителі. Проблема ж уявного неприйняття компенсується тим, що учні або намагаються бути поміченими своєю галасливістю, або відвертою впертістю і непокорою вчителям. Закономірним результатом цих процесів є те, що 43% учнів виявляють свою невгамовність, нездатність до роботи, непосидючість, втрату концентрації уваги. Зазвичай вони не здатні до прояву вольових зусиль, які є важливими для засвоєння навчального матеріалу, втрачають учбову мотивацію.

Більша половина класу (54%) виявляє певні страхи, які, можливо, є ознакою емоційної незрілості, що призводить до повного чи дискретного ігнорування шкільного життя (наявність прогулів, інші форми протесту).

Серед найбільш дезадаптованих до школи учнів варто відмітити:

1. Атрощенко Олексій: дуже сильна вираженість недовіри до нових людей, речей, ситуацій; виражена ворожість до дорослих; невгамовність.

2. Гудзь Дмитро:сильна вираженість недовіри, тривожність і ворожість у стосунках з дорослими, а також невгамовність, що, ймовірно, можна пояснити впливом несприятливих умов оточуючого середовища.

3. Діденко Максим: дуже сильна вираженість недовіри до нових людей, речей, ситуацій; тривожність і ворожість у стосунках з дорослими та невгамовність у поведінці.

4. Зленко Вадим: сильна вираженість недовіри до нових людей, речей, ситуацій; сильно виражена тривожність і ворожість у стосунках з дорослими; тривожність у ставленні до дітей; а також невгамовність, що, ймовірно, можна пояснити впливом несприятливих умов оточуючого середовища.

5. Ліщук Артем: дуже сильна вираженість недовіри до нових людей, речей, ситуацій; тривожність і сильно виражена ворожість у стосунках з дорослими; тривожність у ставленні до дітей; недостатня соціальна нормативність поведінки; високий рівень невгамовності та емоційного напруження.

6. Мізін Олег: сильна вираженість недовіри до нових людей, речей, ситуацій; невгамовність; сильна ворожість до дітей; є ознаки сильної емоційної напруженості та невротичних симптомів у поведінці.

7. Мурзин Олександр: сильна вираженість недовіри до нових людей, речей, ситуацій; тривожність і сильно виражена ворожість у стосунках з дорослими; висока тривожність у ставленні до дітей; невгамовність.

8. Тарський Артем: сильна вираженість недовіри до нових людей, речей, ситуацій; сильно виражена ворожість у стосунках з дорослими; тривожність у ставленні до дітей; невгамовність.

Результати дослідження шкільної дезадаптації за «Картою спостереження» Д. Стотта (у відсотках)

№

Прізвище, ім’я