Семенов Павло Григорович (1965-1975).

З жовтня 1950 по вересень 1959 р. інститут очолював Катренко Гаврило Прокопович.

Внаслідок реорганізації педвузів у 1950-51 роках в інституті функціонувало три факультети: мовно-літературний (з українським і російським відділеннями), фізико-математичний та природничий.

Студенти здавали нормативи ГТО та БГТО. Один з них – піший перехід Херсон – Чорнобаївка. У той час студенти інституту захоплювались такими видами спорту, як баскетбол, волейбол, фехтування, гандбол, настільний теніс, плавання та веслування. У 1960 році створили гандбольну команду.

У 1960 роках зміцнюється матеріально-технічна база інституту. Асистенту Борису Шаганяну у 1952 році було доручено побудову нової обсерваторії, яку відкрили у 1958 році. У 1961 році був придбаний достатньо великий за тих умов телескоп-рефрактор, на якому проводились візуальні спостереження змінних зірок, планет.   

Кузнєцов Олександр Дмитрович (1959-1962).

Семенов Сергій Михайлович (квітень 1962-1965).

У 1963 році на мовно-літературному факультеті було застосовано навчання з двох фахів: рідна мова і література та іноземна мова. Мовно-літературному факультетові було віддано нове приміщення – дім Суворова.

У 1964 р. чоловіча команда інституту посіла І місце у змаганнях зі спортивної гімнастики на ХІ Республіканській спартакіаді студенті педвузів УРСР і була нагороджена Грамотою Міністерства освіти УРСР і Української ради ДСТ «Буревісник».

       Інститут випустив відомих поетів і письменників, серед них члени Спілки письменників – І.С.Плоткіна, М.А.Фомуляєва, Алевтина Дрозд (дитяча поетеса), Леонід Пилипович Куліш, Борис Непомнящий, Анатолій Кичинський та ін.

Семенов Павло Григорович (1965-1975).

Інститут отримав ІІ категорію

       З 1966 року на філологічному факультеті було відкрито відділення, яке готувало викладачів російської мови та літератури для середніх шкіл Узбецької Республіки та Каракалпацької автономної республіки. Випускник такого відділення Ергашев Ширмухамед загинув на землі Афганістану, посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Останній випуск цього відділення відбувся 1994 року.

       З 1965/1966 н.р. філологічний і фізико-математичний факультети перейшли на 4-річне навчання, на всіх факультетах було введено вивчення курсу «Технічні засоби навчання» (показати - вузькоплівочний кінопроектор «Україна», переносний магнітофон, арифмометр Фелікс). У 1973 р. було відкрито загальнотехнічний факультет, у 1977 – педагогічний.

Першим післявоєнним доктором наук став Сурков Володимир Олександрович (1921-1997), викладав курси загальної ботаніки та фізіології рослин.

З 1966 р. студентські будівельні загони в цілинному радгоспі «Красная Пресня» у Казахстані, на спорудженні Каховської зрошувальної системи, на будівельних майданчиках області, в м. Шумен (Болгарія), Залаегерсег (Угорщина) (показати фото з учасниками будівельного загону «Дружба», Ірина Салібеєва, дині декан ФПІСу).

У 1973 р. відкрився загальнотехнічний факультет. Першим деканом став Валентин Володимирович Одінцов, випускник ХДПІ 1960 р.

На 1 вересня 1975 р. в інституті було чотири факультети: філологічний, фізико-математичний, природничий і загальнотехнічний, на яких навчалося 2104 особи.

Після раптової смерті ректора інституту П.Є.Богданова у 1975 р. вуз очолив Поліщук Євген Павлович (1925-2003).

У березні 1977 р. був створений педагогічний факультет. Впродовж майже 13 років роботою факультету керував кандидат педагогічних наук, доцент Олексій Олексійович Прилепський, якого у подальшому змінили на цій посаді професор Л.М.Руденко. На факультеті працював Євген Іванович Пєтухов. Займався роботою з «важковиховуваними», «педагогічно запущеними» дітьми. Протягом 1974-1985 рр. завідував кафедрою педагогіки. У 1986 р. захистив докторську дисертацію і став першим доктором педагогічних наук в інституті. Його менша донька – Любов Євгенівна Петухова після закінчення природничого факультету продовжує справу батька. Вона – декан ФДПО.

Після отримання з республіканського міністерства дозволу і коштів, в 1976 р. розпочалося будівництво нового головного корпусу. 24 листопада 1978 р. було відкрито корпус. На фото – ректор разом з студенткою-переможцем олімпіад, конкурсів Світланою Вікторівною Шмалєй. Вона очолювала факультет природознавства, здоров’я людини і туризму до 2012 р.

Інститут зростав і у 1986 р. було відкрито факультет іноземних мов (декан – доцент Л.І.Бєлєхова), у 1989 р. – корпус філологічного факультету.

У ці роки з великим успіхом проходили в інституті концерти чоловічого ансамблю «Берізка», заснованого у 1960 р. Історія його створення почалася, коли юнаки інституту вирішили поздоровити однокурсниць та викладачів зі святом 8 березня. Серед них були старшокурсники: Одінцов Валентин, Віктор Берман та інші. Вершиною успіху став танок, де хлопці переодяглися в жіночі народні костюми. З того часу, у юнаків педінституту з'явилася добра традиція – щороку, напередодні 8 Березня веселим жартом, гарною піснею, іскрометним танцем вітати своїх однокурсниць.

У 1984-1985 н.р. інститут зайняв І місце серед 130 педвузів країни у Всесоюзному змаганні «За спортивну майстерність» (показати фото Чухрая Сергія – триразового олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту з веслування та Колоколова Сергія – двократного чемпіона світу з веслування (1981, 1982), заслуженого майстра спорту).

Щорічно у квітні проводиться крос на приз Героя Радянського Союзу, колишнього студента Михайла Москаленко.

Ніцой Анатолій Іванович (1987-1996)

Активно розвивалося і культурне життя. Студентський театр ХДПІ (Режисер – студент філологічного факультету Олег Мішуков) в 1992 р. отримав звання «Народний самодіяльний колектив».