Назовите условия внеочередной аттестации пед.работников.

Билет № 7

1.9. Внеочередная аттестация с целью повышения квалификационной категории (тарифного разряда), проводится по заявлению педагогического работника, которое он подает не ранее чем через год после установления предыдущей категории (тарифного разряда). Внеочередная аттестация педагогических работников с целью присвоения педагогического звания проводится по представлению руководителя или педагогического совета организации, осуществляющей образовательную деятельность. Внеочередная аттестация педагогических работников, руководителей на соответствие занимаемой должности при ненадлежащем исполнении должностных обязанностей проводится по представлению руководителя организации, осуществляющей образовательную деятельность, или соответствующего органа управления образованием

4.8 Установление квалификационных категорий по результатам аттестации осуществляется последовательно. Педагогические работники, которые в межаттестационный период подготовили победителей III этапа республиканских или международных ученических и студенческих олимпиад по базовым учебным предметам (дисциплинам); победителей III этапа республиканских или международных спортивных соревнований; победителей республиканских конкурсов профессионального мастерства среди обучающихся профессионально- технических учебных заведений, победителей II этапа республиканского конкурса-защиты научно-исследовательских работ Донецкой Республиканской Малой Академии Наук учащейся молодежи, а также педагогические работники, которые стали победителями или лауреатами конкурсов профессионального мастерства, проводимых Министерством образования и науки Донецкой Народной Республики, имеют научные степени, ученые или почетные звания, если их деятельность по профилю совпадает с имеющейся ученой степенью, ученым (почетным) званием, аттестуются без соблюдения последовательности в установлении квалификационных категорий и срока проведения внеочередной аттестации.

2. Предложите виды творческих заданий способствующих развитию коммуникативных компетенций школьников в образовательной отрасли «Филология».

комунікативна компетенція включає: − уміння представити себе усно і письмово, письмово написати анкету, заяву, резюме, лист, привітання тощо; − уміння представити свій клас, школу, країну в ситуаціях між культурного спілкування, у режимі діалогу культур, використовувати з цією метою знання іноземних мов; − володіння способами взаємодії з оточуючими і віддаленими людьми і подіями; уміння виступити з повідомленням, поставити питання, коректно вести діалог; − володіння способами співпраці в групах; прийомами дій у ситуаціях спілкування; уміння шукати і знаходити компроміси; − володіння позитивними навичками спілкування в полікультурному, поліетнічному і багатоконфесійному суспільстві, які базуються на знанні історичних коренів і традицій різних національних спільнот і груп.

Для розвитку усного спілкування використовуються таки методи:

- розігрування діалогу, монологу;

- інсценування казок;

- усний опис картини;

          - проведення нестандартних уроків, сюжетно-рольових ігор;

          - розширення словникового запасу школярів через роботу зі словниками;

          - складання словосполучень та речень, відновлення деформованого тексту;

     - використання інтерактивних технологій: «Мозковий штурм», «Мікрофон», тощо;

          - здійснення перекладів текстів, паралельне використання двох мовних систем;

         - проведення бібліотечних уроків, підтримання постійного зв’язку з бібліотекою.

   Для розвитку уміння спілкуватися письмово можна використати такі завдання:

- написання запрошень, привітань, оголошень;

- листування з ровесниками;

    - складання пам’яток щодо адекватного спілкування і відпрацювання їх із дітьми з використанням конструкції «Я вважаю», «Перепрошую», «Я певен» тощо та пам’яток: «Формули мовленнєвого етикету» (див. Додаток 1), «Правила спілкування» (див. Додаток 2), «Правила розмови по телефону» (див. Додаток 3), «Правила, які слід дотримуватися під час інтерв’ю» (див. Додаток 4).

          - написання твору.

      Діалог і монолог – форми мовленнєвої діяльності. Але діалог є основною, домінуючою формою мовлення, адже використовується на рівні побутового і громадського спілкування (у сім’ї, школі, бібліотеці, магазині, на вулиці тощо).