Діяльнісний підхід як основа організації навчально-виховної діяльності учнів

Экзаменационный билет № 8

1.Раскройте суть деятельностного подхода в образовании в соответствии с ГОС. 

Діяльнісний підхід як основа організації навчально-виховної діяльності учнів

Діяльнісний підхід - це така організація навчально-виховного процесу, за якої головна увага приділяється активній, різнобічній, продуктивній, максимально самостійній навчально-пізнавальній діяльності учнів.

Основні принципи діяльнісного підходу:

- навчання і виховання організовується як єдина цілісна система;

- в основу освітньої роботи покладається педагогічно вивірена, спеціально організована власна діяльність кожного учня, яка організовується в зоні його найближчого розвитку;

- процес здобуття знань забезпечується як результат власних пошуків дитини, навчальною діяльністю якої керує вчитель;

- педагог приходить у клас не з готовими відповідями, а з питаннями, які треба розв'язати у спільній діяльності;

- зовнішня мотивація учнів до навчання замінюється процесом запуску внутрішньої мотивації дитини, стимулюванням бажання вчитися, ставити цілі шукати шляхи та методи самонавчання, умінням себе контролювати, корегувати, оцінювати. Ефективна навчальна праця учня починається тоді, коли він сам захоче пізнавати, виявити власну активність;

 учень виступає як суб'єкт освіти; головним завданням учителя є організація самостійної творчої діяльності учнів, врахування психологічних вимог цього процесу; ставлячи за мету розвиток особистості дитини, педагоги орієнтуються не лише на засвоєння ЗУНів, а й на формування узагальнених навчальних дій, розвиток уміння вчитися як головну фундаментальну компетентність, яка дає змогу розвинути всі інші.

Тому організація навчально-виховного процесу з наголосом на формування, постійне удосконалення власної самостійної навчально-пізнавальної діяльності учня - це надійний, ефективний шлях до покращення якості й результативності освіти.

До основних компонентів навчально-пізнавальної діяльності відносять мотиваційний, орієнтаційний, змістовно-операційний, ціннісно-вольовий, оцінний. Структура цієї діяльності може бути такою:

1. Постановка мети й організація її досягнення.

2. Планування роботи, аналіз, рефлексія, самооцінка власної діяльності

3. Формування питань до змісту і форм власної діяльності, відшукування причин, явищ, процесів; з'ясування, що засвоєно, а що ні, та чому.

4. Формулювання пізнавальних завдань, висування гіпотез, вибір умов роботи, опис результатів, написання висновків.

5. Презентація результатів властивості навчально- пізнавальної діяльності з використанням ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій).

Навчально-пізнавальна діяльність складається з інтелектуальної, дослідницько-експериментальної, інформаційно-пошукової, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської, кожна з яких має свою структуру. Ця діяльність організовується в зоні найближчого розвитку учня (Л. С. Виготський).

Школяр має бути постійно включений у самостійний пошук нових знань і використовувати для цього способи самонавчання. Якщо учень не включений у таку діяльність, його навчання припиняється.

Якщо метою є засвоєння нової теми, то шлях до досягнення такої мети лежить через організацію особистого сприйняття, усвідомлення, осмислення, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію, використання знань на практиці в стандартних та нестандартних умовах, набуття досвіду - творчої діяльності.

Реалізувати діяльнісний підхід можна через
засвоєння учнями і постійне удосконалення змісту і суті універсальних, надпредметних, узагальнених способів дій, знання їх структури і функцій. Це весь комплекс дій, які використовуються у вивченні різних предметів і складають таку фундаментальну компетенцію, як уміння самостійно вчитися і самовдосконалюватися. До цих дій відносяться логічні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення і систематизації, класифікації, індукції й дедукції, виділення головного тощо. Уміння використовувати ці логічні операції - серцевина універсальних навчальних дій.

При вивченні абсолютної більшості тем шкільних курсів можна і треба не лише використовувати ці розумові дії, а й підкреслювати їхню необхідність, науковість, формувати в учнів уміння їх успішно застосовувати, підкреслювати, що ці вміння не менш значимі, ніж сам зміст матеріалу, що вивчається.

Озброєння учнів узагальненими способами дій - це надійний шлях до розгортання процесів самонавчання, самовдосконалення, вміння вчитись упродовж усього життя.

Тому набуття компетентності вміння вчитися є, безумовно, основною проблемою тих, хто навчається.

Педагоги повинні усіляко сприяти розвитку нових форм навчально-пізнавальної діяльності, формуванню узагальнених способів дій, а саме:

- пошуку, обробці, зберіганню, аналізу інформації, взятої з Інтернету, створенню власних мультимедійних презентацій, навчальних відеофрагментів, створенню електронних освітніх ресурсів;

- створенню веб-сторінок, розміщенню авторських рефератів, рецензій на сайті;

- виконанню проектів з використанням усього комплексу можливостей мережі та персональних комп'ютерів;

- набуттю стійких навичок інформаційної культури та інформаційної активності.

Інтеграція ІКТ з технологіями критичного мислення, проектно-дослідницькою діяльністю, проблемним навчанням, діяльнісним підходом - це головний засіб досягнення мети: розвитку особистості учня.

Корисним результатом власного самостійного навчання повинен бути закінчений педагогічний продукт: саморобний прилад, випущена газета, власна презентація, знайдений метод розв'язання задачі, складений алгоритм певних навчальних дій і т. ін.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб продумати і забезпечити:

а) власну педагогічну діяльність;

б) діяльність учнів;

в) узгодити педагогічну діяльність і навчально- пізнавальну діяльність учнів

Суттю діяльнісного підходу є розвиток особистості учня на основі засвоєння ним способів дій. Саме тоді школяр зможе сам учитися в класі та вдома. Ці способи - основа формування компетенцій «уміння вчитися самостійно».

Визначною рисою цього підходу є:

- постановка цілей, реалізація шляхів, переборення труднощів;

- результат - це вихід з навчально-пізнавальної діяльності в самоосвіту - і далі перехід до творчої діяльності;

- ця діяльність організовується систематично, відпрацьовується (тренується) до рівня компетентності (автоматизму, звички);

- це власна діяльність дитини (ключове слово «власна»);

- у такій діяльності слід активно задіяти психічні процеси (сприйняття, пам'ять, уяву, увагу, емоції, мотивацію);

- особливе місце в діяльнісному підході - ІТ! - учень повинен навчитися здійснювати контроль: самоконтроль власної діяльності.

Висновки.

1. Діяльнісний підхід об'єднує сучасні досягнення психології та методики викладання, спрямований на розвиток особистості, на розгортання процесів самовдосконалення, насамперед шляхом засвоєння універсальних навчальних дій, уміння вчитися.

2. Це осмислена активна різностороння навчально-пізнавальна діяльність учня, яка має бути максимально самостійною.

3. Це становлення системи, усвідомлення дій, які служать, щоб оволодіти суттю і вийти на творчий рівень.

4. Це така організація навчання, яка вчить дітей самостійно вчитися, бо озброює їх відповідними навичками.

 

2.Составьте технологическую карту урока изучения нового материала по предмету «Украинский язык» («Украинская литература»).