Особливості розвитку економіки, туристичні чинники та ресурси Мексики

Загальна характеристика та геополітичне положення. Мексика – Мексиканські Сполучені Штати – держава на півдні Північної Америки, столиця Мехіко (рис. 16.1). Населення 107,449 млн. осіб, площа території – близько 2 млн.кв. км. Державний устрій – федеративна республіка.

В адміністративному відношенні Мексика поділяється на 31 штат і столичний федеральний округ. На півночі й сході межує із США, на півдні – з Белізом і Гватемалою, на сході омивається Мексиканською затокою й Карибським морем, а на заході – Тихим океаном, їй також належать багато прибережних островів у Тихому океані й у Каліфорнійській затоці. Мексика є найбільшою іспаномовною країною світу, її столиця Мехіко – найбільше за чисельністю населення місто Землі (понад 20 млн. осіб), а Мексиканська затока є найбільшою на планеті.

У внаслідок сусідства із США (кордон між ними має протяжність 2600 км) Мексика втратила свого часу величезні території, а нині має серйозні проблеми через нелегальну міграцію населення до США й дуже залежна від регіональної політики, яка реалізується в межах Північноамериканського Договору про Вільну Торгівлю – НАФТА.

Населення. У Мексиці високий рівень урбанізації – близько 74 % населення проживає в містах, найбільшими з яких є Мехіко, Гвадалахара, Леон, Пуебло, Сьюдад-Хуаре, Тіхуана, Нуеео-Лєон. При цьому в Мехіко та його супутниках разом проживає 25 % усього населення країни – це одна з найбільших у світі агломерацій (27 млн. осіб). Більшість населення проживає в південній частині країни. Найбільш густонаселеним є «пояс» від штату Веракрус на східному узбережжі Мексиканської затоки до штату Халіско на узбережжі Тихого океану.

Мексика найбільша іспаномовна країна світу.Залишається великою частка американських індіанців, які в етнічному складі населення становить 20 %. Близько 60 % мексиканців є метисами й лише 9 % жителів Мексики мають європейське походження. У Мексиці, як і в інших країнах Латинської Америки, колір шкіри визначає соціальний статус у суспільстві. Природно-ресурсний потенціал. Мексика – це велике плоскогір’я, що оточено гірськими ланцюгами, які на заході й сході різко переходять у вузькі прибережні рівнини. Мексика входить до світових лідерів з видобутку руди. У країні розробляються родовища поліметалічних і мідних руд, ртуть. Країна – найбільший виробник та експортер срібла, свинцю, цинку. Має значні ресурси золота й урану. Проте найціннішою мінеральною сировиною країни є нафта й природний газ. Найбільші родовища знаходяться в південних штатах і на шельфі Мексиканської затоки. За їхніми запасами і здобутками Мексика посідає провідні позиції у світі. Річок багато, але вони короткі й протікають у прибережних районах. Тому внутрішні райони, де проживає основна частина населення й сконцентровано господарська діяльність, відчувають постійний дефіцит води. Важливою межею природи Мексики є виняткове багатство флори. У посушливих центральних районах рослинність представлена численними видами кактусів, агав, юк. Одних тільки кактусів налічується близько 500 видів, а агав – понад 100. На узбережжі Мексиканської затоки збереглися пишні тропічні ліси.

Економіка. Мексика – індустріально-аграрна країна. Поки що в промисловості головною галуззю є гірничодобувна. За видобутком срібла та графіту Мексиці належить перше місце у світі, ртуті – третє, нафти та марганцю – четверте. В індустрії панує державна власність. На Мексику припадає 25 % промислового виробництва Латинської Америки.

Відкриття родовищ нафти й газу (навколо Мексиканської затоки на північний захід та у внутрішніх районах Юкатану на північний схід) зробили Мексику енергетично незалежною країною.

У 1960-ті роки було розпочато програму макіладорес (збирання й складання готової продукції з імпортованих компонентів і матеріалів, які не обкладаються податками), за якою в наш час на 4 тис. підприємств зайнято близько 1,5 млн. працівників. Основна продукція таких підприємств: електронне обладнання, електронні прилади, автомобілі та запасні частини для них, вироби із пластику, меблі. Близько 80 % продукції експортується до США. Зарубіжні власники отримують основний зиск за рахунок низьких витрат – робоча сила дешевша на 1 / 3 у порівнянні зі США. Така система виробництва створює економічні переваги й для господарства Мексики: створення нових робочих місць; зростання зарубіжних інвестицій; полегшення доступу до експортних ринків; поширення нових технологій.

Значне місце серед виробничих та експортних секторів Мексики належить автомобілебудуванню, представленого заводами багатонаціональних автомобілебудівних корпорацій США, Німеччини і Японії. Зараз ці компанії висувають проекти щодо створення промислових комплексів повного циклу. Певні надії уряд покладає й на проекти з розвитку інфраструктури: телекомунікацій, будівництва автострад, мережі сучасних електростанцій.

Головні товарні сільськогосподарські культури: бавовник, кава, цукрова тростина. Продовольчі культури: кукурудза, бобові. Урожайність їх низька. У країні налагоджено механізоване виробництво бавовни, що є прибутковим експортним товаром для країни, вирощуються пшениця, овочі й фрукти, культивування яких приваблює сюди іноземних інвесторів. Специфічними культурами є агава (сировина для виробництва відомого напою – текіли), хенекен, кактуси. Експортне значення мають тропічні продукти: кава, какао, апельсини, ананаси, авокадо, манго, папайя, банани. Вивозять у значній кількості й томати (взимку до США), мед і морепродукти (креветки). Відгодівля худоби є іншим масштабним проектом, розвинено скотарство, свинарство, вівчарство, конярство.

Основною проблемою країни залишається територіальна нерівномірність регіонального розвитку, яка виявляється в значному розриві між північчю з її центрами-гігантами (Гвадалахара, Монтеррей, мегаполісом С’юдад Хуарес-Ель-Пасо) і технологічно та соціально відсталим півднем.

Хоча розвиток взаємодії в рамках НАФТА сприяє зростанню конкурентних переваг Мексики, залишається багато невирішених проблем: нескінченні кризи, повстанці й загони партизан у штаті Ч’япас, девальвація грошової одиниці – песо, різке зростання злочинності, торгівля наркотиками, політичні скандали, масові міграції «брасврос» (сезонні сільськогосподарські) та «чіканос» (нелегальні) до США.

Утім, суттєво зростає торгівля з США. Понад 85 % мексиканського експорту йде до США, які є постачальниками 75 % імпортованих до Мексики товарів. Обсяги зовнішньоекономічних зв’язків країни постійно зростають. Туристичні чинники та ресурси

Передумови розвитку туризму. Туризм – важлива галузь господарства Мексики, яка визначає її участь у міжнародному поділі праці. Його розвитку сприяють багата історико-культурна й природна спадщина, розвинена мережа автошляхів, наявність у сусідніх державах платоспроможної клієнтури. Мексика входить до десятки провідних туристичних країн світу і є визнаним лідером серед латиноамериканських країн, у тому числі, за обсягами доходів від іноземного туризму. Мексика пропонує туристичний продукт на будь-який смак.

Мексика має багату й драматичну історію, вона володіє однією з найбагатших і найрізноманітніших культурно-історичних спадщин у світі. На її території виникали, процвітали й занепадали декілька відомих індіанських цивілізацій, які залишили по собі руїни величних споруд: храмів і пірамід ацтеків, величних міст тольтеків, і тотопаків. Є також безліч архітектурних ансамблів і храмів, збудованих за часів іспанського владарювання. Відомі всьому світу морський курорт Акапулько, монументальні розписи та мозаїки мексиканських художників Д. Сікейроса, Д. Рівери, Х. К. Ороско. У списку ЮНЕСКО Мексика представлена 16 об’єктами. З одного боку, спадщина ацтеків і майя прославляється і становить гордість мексиканців, а з іншого, ті ж американські індіанці являють собою найбільш відсталі верстви в соціумі.

Більша частина території країни – гірська й зайнята хребтами Мексиканського нагір’я, С’єрра-Мадре й Поперекової Вулканічної С’єрри з великою кількістю діючих вулканів (близько 350), у тому числі найвищі точки країни – Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м) та ін. Вулканічна активність дуже висока. У той же час хребти С’єрра-Мадре мають чудові можливості для гірського й пішохідного туризму.  У країні нараховується понад 50 національних парків загальною площею близько 800 тис. га. Найвідомішими є Босенчеви й Кумбрес-де-Монтеррей із гірськими сосновими лісами, Ла-Молінче й Піко-де-Орісаба з відомими вулканами, заповідник рідкісних птахів Селестум та інші.

У районі Канкун знаходяться підводні національні парки Гарра-фон, Контой, Шел-Ха й Чанкаб Лагун, а також «крокодилів парк» Кро-котаун – заповідна територія, де живуть і розмножуються юкатанські крокодили, рожеві фламінго, і багато інших видів тварин, птахів.

Шел-Ха (або Ксел-Ха, 122 км від Канкуна) – національний парк, що являє собою натуральний акваріум, який утворився природним шляхом у гірській печері. Він живиться частково морською, а частково прісною водою з підземних річок. На диво чиста й прозора вода дозволяє спостерігати за екзотичними рибами надзвичайних кольорів, а буяння рослинності вражає гамою відтінків.

Екопарк Карет (Ешкарет) розташований у 72 км від Канкуна на березі затоки. Це парк відпочинку з надзвичайним розмаїттям тропічної фауни, пляжами, зоопарком, водними атракціонами, підземними річками, акваріумом, печерами, барами й ресторанами, невеликим музеєм тощо. Одна з головних «родзинок» Карету – один із найкращих у світі Павільйон Метеликів.

У березні 2007 р. в Мексиці на карибському узбережжі південносхідного штату Кінтана-Роо півострова Юкатан відкрито найбільшу у світі підземну річку довжиною 155 км, яка отримала назву Сак-Актун. Це третя подібна знахідка в Кінтана-Роо. Туристами вже освоєні 146-кілометрова річка Окс-Бел-А й 58-кілометрова річка Дос-Охос. У цьому ж регіоні знаходиться й найдовша вивчена підводна печера світу – Нохоч-Начич, протяжність тільки розвіданих тунелів якої сягає 51,3 км, а загальна довжина мережі печер і підземних водостоків у цьому районі оцінюється в 540 км. У свою чергу, влада Кінтана-Роо сподівається, що з появою нових природних пам’яток приплив туристів у цей район, значно збільшиться. Крім природи, яка постійно вражає своїми сюрпризами, тут також знаходяться унікальні історичні пам’ятники доколумбової епохи.

Надзвичайно привабливі чисельні курортні зони країни.

Акапулько – всесвітньо відомий курорт на тихоокеанському узбережжі сьогодні вважається «суто мексиканським курортом» із білосніжними пляжами й бурхливим нічним життям. Це знаменита «нічна столиця» Мексики, місто розваг, шоу, казино й ресторанів. Зосередження туристичного життя Акапулько – лагуна Піє-де-ла-Куеста з відмінними пляжами й ресторанами на північній околиці міста. Цікаві також Іспанський форт СанДієго, в історичному центрі міста – Муніципальна площа Сокало, де можна побачити величний собор Де-ла-Сосьєдад. Туристи можуть розважитися в парку водних атракціонів, на мальовничому шоу «Фієста-Мехікана», під час прогулянок на човні вздовж узбережжя з вечерею й шоу. Приваблюють туристів і знамениті пірнальники на скелі Ла-Кебрада (45 м), дискотеки, ресторани і багато іншого. Прибережні води Акапулько багаті живністю. На берегах чудової природної бухти понад 20 муніципальних пляжів на будь-який смак. Найкращі місця для купання – пляжі Калети, Піє-де-лаКуеста й Калетілья в районі Старого Акапулько, а також фешенебельний пляж Кондеза. Тут можна винайняти катер для рибалки або човен зі скляним дном, і відправитися на острів-курорт Ракета, де розташовано великий зоопарк, або до півострова Де-лас-Плайяс.

Півострів Юкатан – колиска цивілізації майя й зосередження величезної кількості археологічних пам’яток, приваблює чисельних любителів активних видів спорту й кейв-дайвінгу, оскільки майже весь зрізаний карстовими утвореннями, підземними річками, багато з яких мають вихід у море. Найкращими районами дайвінгу в країні вважаються територія коралових рифів Чінчорро неподалік від південного узбережжя штату Кінтана-Роо, рифи Алакранес біля північного узбережжя Юкатану, риф Паланкар і Плайя-Гаррафон біля Канкуна.

Канкун – один із найбільш відомих курортів на узбережжі Мексиканської затоки на півострові Юкатан. Його збудовано на довгій та вузькій 25 кілометровій смузі, яка, з одного боку, омивається Карибським морем, а з іншого – лагуною, яка утворилася між косою й берегом. Це мережа пляжів, курортів і парків, які простягнулися на 140 км до Тулума. Славу курорту приносять нескінченні пляжі з білосніжним піском, кришталево чистою морською водою й близькістю до пам’яток архітектури цивілізації майя. Це найбільш відвідуваний і популярний курорт Мексики, де відпочивають переважно американці.

Місто складається з ділової материкової частини й курортного острову й розташований майже паралельно до коралового рифу Паланкар, який починається біля острова Контой (другий за величиною риф у світі).

Берегова лінія курорту Канкун із висоти пташиного польоту нагадує цифру «7», поділяючи курорт на 2 частини: «коротку» і «довгу». Коротка частина характеризується спокійним морем, оскільки від океану її закриває острів ІслаМухерес.

Контрольні запитання

1. Яке геополітичне положення має Канада?

2. Назвіть державний устрій Канади?

3. Які основні риси етнічної культури країни?

4. Дайте загальну характеристику природно-ресурсному потенціалу країни.

5. Яку роль відіграє природно-ресурсний потенціал в економічному  розвитку Канади?

6. Яке місце країна посідає у світовій економіці?

7. Що вам відомо про туристичні ресурси країни?

8. Яку назву має найбільший мегаполіс держави? Чим він характеризується, і чим цікавий із туристичної точки зору?

9. Як впливає фактор НТП на розвиток економіки країни?

10. Дайте оцінку геополітичного положення Мексики.  

11. Назвіть особливості національного складу населення Мексики.  

12. Які фактори мають ключовий вплив на соціально-економічний розвиток країни?

13. У чому полягають особливості розвитку економіки країни?

14. Яке значення для розвитку країни має програма макіладорес?

15. Зазначте передумови розвитку туризму.  

16. Значення й роль сільського господарства в розвитку економіки країни.  

17. Які основні райони й центри туризму в Мексиці?

Лекція 10. КРАЇНИ АФРИКИ. ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПАР)

План

10.1 Характеристика Африки

10.2 Галузева структура та регіони Африки

10.3 Проблеми соціально-економічного розвитку африканських країн

10.4 Передумови та фактори розвитку ПАР. Основні аспекти розвитку туризму

 

Характеристика Африки

Африка – другий за розмірами материк після Євразії. Його площа складає 30,3 млн. км². Чисельність населення – близько 750 млн. осіб.

В Африці 53 суверенних держави й декілька залежних територій. Більшість суверенних країн – республіки, й тільки Марокко, Лесото та Свазіленд – монархії.

За більшістю показників Африка є слаборозвиненим регіоном. Тут проживає 12,6 % населення світу й виробляється всього 3,6 % світового ВВП. В Африці заходиться 32 з 39 найменш розвинених країн світу.

Історія формування політичної карти та склад території. До 50-х років XX ст. Африка була континентом колоніальних і залежних країн. Франції належало 37 % африканської території, на якій проживало 26 % населення, Великобританії відповідно 32 % та 39 %, колонії мали також Бельгія, Португалія, Іспанія, Італія, Німеччина. У 50-ті роки XX ст. дістали незалежність перші країни. У 60-ті незалежними стали вже понад 40 країн, у 70-ті – процес визволення материка колоніального гніту практично завершився. Нині на континенті налічується 53 самостійні держави, майже всі вони - країни, що розвиваються.

Природно-ресурсний потенціал. Африка – континент великих економічних можливостей, якому притаманне розмаїття природних умов, багатство запасів мінеральної сировини, наявність значних земельних, водних, рослинних та інших ресурсів. Для Африки характерне незначне розчленування рельєфу, що сприяє господарській діяльності – розвитку сільського господарства, промисловості, транспорту. Розташування більшої частини континенту в екваторіальному поясі значною мірою пояснює наявність величезних масивів вологих екваторіальних лісів. На Африку припадає 10 % площі лісів світу, що становлять 17 % світових запасів деревини – однієї з основних статей африканського експорту. Найбільша пустеля світу – Сахара – містить у своїх надрах величезні запаси прісної води, а великі річкові системи характеризуються велетенськими обсягами стоку й енергетичними ресурсами. Африка багата на корисні копалини, які є ресурсами для розвитку чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості. Завдяки новим відкриттям збільшується частка Африки в розвіданих світових запасах енергетичної сировини. Запаси фосфоритів, хромітів, титану, танталу більші, ніж у будь-якій частині світу. Світове значення мають запаси бокситів, мідних, марганцевих, кобальтових, уранових руд, алмазів, рідкісноземельних металів, золота тощо. Основними районами зосередження мінерально-сировинного потенціалу є «мідний пояс» Африки. У Центральній Африці умови сільськогосподарської діяльності досить різноманітні: в основних зонах екваторіальних лісів земель мало, а в саванах є значні пасовища, які можна ефективно використовувати тільки там, де немає мухи цеце. Східна Африка має значну базу для розвитку тваринництва: тут знаходиться більш як 1/4 пасовищ материка, майже в усіх країнах регіону під випас використовується 40 – 50 % території.