Тема 1. Епістемологічні проблеми історії українського суспільства. Соборність українських істориків.

Провідні напрямки світової історичної науки ХХ-поч. ХХІ ст. та проблеми кризи сучасної української історичної науки. Проблема пов’язання української та світової історичної науки.Сучасні теоретичні проблеми вивчення історії на ХХ, ХХІ, ХХІІ Міжнародних Конгресах історичних наук (2005, 2010, 2015 рр.). Михайло Грушевський у пошуках універсальних законів української історичної науки. «Історія як фізика». Нові підходи та методи дослідження.

Тема 2. Проблеми створення наукової історії України. Сучасні схеми і періодизації української і світової історії.

 Сучасний категоріально-понятійний апарат дослідника. Основні етапи й досягнення «осьового часу» людської цивілізації. Синхронізація історичної періодизації і спеціальних періодизацій первісної історії: проблеми, дискусії. Сучасні схеми і періодизації української і світової історії. Основні уявлення про синергетику та її роль в історичних дослідженнях.

Модуль 2. Проблеми історії українського суспільства давнього, середньовічного, нового часів.

Тема 3. Проблеми етногенезу українців та інших слов ’ янських народів. Київська Русь: етапи розвитку, досягнення, проблеми, сучасні дискусії.

 Проблеми етногенезу українців і слов’янських сусідніх народів. Культура на українських землях у найдавніші часи: сенсаційні відкриття й висновки дослідників; характерні риси Трипільської культури; уявлення античних авторів Гомера, Тацита, Овідія про культури кочових племен на території України; невідомі сторінки та особливості культури стародавніх слов’ян; давньослов’янська міфологія та ідеологія: характерні риси та особливості; сучасні дискусії навколо «Літопису Аскольда», містифікації історії Київської Русі; проблеми сучасного перегляду і ревізії писемних джерел; нез’ясовані питання давніх літописів; позиції сучасних англійських істориків Саймона Франкліна і Джонатана Гепарда про походження Аскольда і Діра, канадського дослідника Ю. Книша про інтерпретацію імені «Аскольд»; сучасні дискусії навколо державного об’єднання полян, древлян, дреговичів, сіверян; проблема походження Київської Русі. Еволюція політичного й соціально-економічного розвитку Київської Русі. Феодальна роздрібленість. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала. Культура Київської Русі.

Тема 4. Інтерпретація проблем історичного минулого Русі-України ХІ-Х V ІІІ ст. у контексті міжцивілізаційних відносин.

Інтерпретація проблем історичного минулого України-Русі у працях Арнольда Джозефа Тойнбі. Україна як арена протидії і взаємодії двох великих цивілізацій – західної і православної. Місце слов’ян в історії православної цивілізації. Галицько-Волинське князівство та його роль в історії. Особливість українців та «відмітні риси» за А.Дж. Тойнбі. Тойнбіанська невизначеність українців й причини цього явища. Проблема відносин середньовічного Заходу і Київської Русі. Причини виникнення атмосфери відчуження між західними й православними християнами. Західноєвропейські історики про відмінності між південно-західною (територія сучасної України) та північно-східною (східноєвропейська частина Російської Федерації) частинами колишньої Київської Русі. «Надломи» (занепад) Київської Русі. Відносини українців з росіянами посткиївського періоду.

Тема 5. Актуальні проблеми литовсько-польської доби української історії ХІ V -Х V І ст. Виникнення козацтва: сучасні концепції й дискусії. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури у ХІ V – Х V ІІІ ст.

Проблеми литовсько-польської доби і сучасні інтерпретації. Сприйняття Литовсько-польської доби та проблема переосмислення спільної історичної спадщини. Концепція «Ягеллонська співдружність народів» («Ягеллонська спадщина»). Сучасна польська історіографія щодо цивілізаційної місії Речі Посполитої та суті «ягеллонської спадщини». Позиція сучасної білоруської історіографії щодо традиційної схеми радянської історіографії: критика русоцентричної концепції «Київська Русь - Московська держава – Російська імперія – СРСР». Феномен литовської концепції. Історичне значення литовської доби в історії українського державотворення: погляди українських істориків М. Грушевського, М. Брайчевського, О. Гуржія, В. Смолія, М. Котляра, Н. Яковенко. «Латентний період української державності». Оцінки «ягеллонської спадщини» сучасними українськими істориками (Н. Яковенко, Я. Грицак, С. Плохій). Ревізія Люблінської унії 1569 р.: позитивні і негативні наслідки. Виникнення козацтва: сучасні концепції й дискусії. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури у ХІV – ХVІІІ ст.: козацькі літописи та їх інтерпретація. причини появи та зміст полемічної літератури, особливості, специфіку й досягнення культури запорозького козацтва. Українська культура литовсько-польської доби (ХІV- І пол. ХVІІ ст.) як період відносного сприяння українській культурі; братські школи. Петро Кордован, Мартин, Юрій Дрогобич, Костянтин Острозький, Петро Могила, Герасим Смотрицький, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький. Друкарська справа в Україні.Культура козацької доби (ІІ пол. ХVІІ ст. – ХVІІІ ст.): розвиток науки і освіти; специфіка національного бароко в літературі, театрі й музиці; еволюція та особливості українського образотворчого мистецтва та архітектури; особливості й досягнення культури запорозького козацтва.

Тема 6. Проблеми української національно-визвольної революції середини Х V ІІ ст. Гетьманщина Х V ІІІ ст.: винищення української автономії, Запорізької Січі; політична та правова культура Гетьманщини.

Українська державність напередодні та в роки Визвольної війни 1648-1654 рр.: проблеми дослідження. Програма Української козацької держави Б. Хмельницького: основна ідея, характер. Еволюція характеру влади Б. Хмельницького. Проблема українсько-польських відносини. Концепції державно-політичного устрою українських земель середини ХVІІ ст.(ягеллонського легітимізму, Великого князівства Руського або утворення Руського князівства, концепція москвофільства, концепція двовладдя) зарубіжних істориків і правознавців Л. Окіншевича, Б. Крупницького, Н. Полонської-Василенко, О. Оглоблина, О. Субтельного та ін. Переяславська рада і московсько-український договір 1654 р.: сучасні оцінки. Зарубіжні дослідження Хмельниччини на сторінках «Українського історика», інших зарубіжних та українських праць, присвячених українсько-татарським відносинам доби Хмельниччини, Зборівському походу та угоді 1649 р., проблемам зовнішньополітичної діяльності уряду Б. Хмельницького, діяльності Адама Кисіля та Максима Кривоноса, суперечливим питанням біографії Б. Хмельницького сучасної української, російської, західноєвропейської, американської україністики на початку ХХІ ст. Політична та правова культура Гетьманщини (1709-1780 рр.): соціально-політичне становище населення Гетьманщини; роль освіти у формуванні політичної та правової культури населення Гетьманщини; діяльність Генеральної військової канцелярії, політична та правова культура полкових і сотенних органів влади, усіх верств Гетьманщини (селян, міщан, козаків, духовенства). Політико-правові проекти старшини. Політико-культурні надбання Гетьманщини. Етапи знищення царським урядом автономії України. Знищення Запорізької Січі.

Тема 7. Стан, проблеми, перспективи дослідження української історії ХІХ ст. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Російської і Австро-Угорської імперій. Українські землі в роки Першої російської революції та Першої світової війни.

Білі плями» української історії ХІХ століття. Дискусії навколо питання про необхідність визначення хронологічних параметрів складних явищ в Україні ХІХ ст.  Проблема становлення та розвитку національної самосвідомості. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Російської імперії. Розвиток промисловості в Україні. Селянський антикріпосницький рух. Устим Кармалюк. Епоха великих реформ (60-70-ті рр.. ХІХ ст): ініціативи, проекти, реалізація. Скасування кріпосного права. Етапи аграрної реформи в Російській імперії: ліквідація особистої залежності селян від поміщиків; Закон про державних селян 1866 р.; Столипінська аграрна реформа (1906-1911 рр.). Реформи Російської імперії: земська 1864 р., міського самоврядування 1870 р., судової системи, освіти 1864 р., військової 1874 р., фінансової 1862 р. Суспільно-політичні рухи в Україні: декабристи, Кирило-Мефодіївське братство. Основні причини виникнення декабристського руху. «Малоросійське товариство» (1819 р.), «Союз порятунку» (1816 р.), «Союз благоденства» (1818 р.). Північне товариство з центром у Петербурзі, Південне товариство з центром у Тульчині. «Руська правда» П. Пестеля; «Конституція» Муравйова –Апостола. Таємна організація «Товариство об’єднаних слов’ян» (1823 р., Новоград-Волинський). Повстання в Петербурзі 14 грудня 1825 р. Повстання в Чернігівському полку 29 грудня 1825 р. (Васильківська управа на чолі з С. Муравйовим-Апостолом). Причини невдачі повстання. Історичне значення виступу декабристів. Кирило-Мефодіївське братство (Київ, 1846 - 1847рр.). «Книга буття українського народу» та «Статут Кирило-Мефодіївського братства» як основні програмні документи братства. Український часопис «Основа» (1861 р., Петербург). Організація «Громада» та її діяльність. Валуєвський таємний циркуляр (міністра внутрішніх справ П. Валуєва)про заборону українських наукових, релігійних і особливо педагогічних публікацій. Заснування 1873 р. в Києві відділу Російського географічного товариства. Емський указ Олександра ІІ(Німеччина) у травні 1876 р. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Австро-Угорщини. «Королівство Галіції та Лодомерії» з центром у Львові. Рівень розвитку промисловості, сільського господарства, кооперативний рух. Масова еміграція західноукраїнських селян до Канади, США, Бразилії, Аргентини. Суспільно-політичний рух у Західній Україні – «Руська Трійця», «Просвіта», НТШ. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головапцький. Альманах «Зоря» (1834 р.), «Русалка Дністрова» (1837 р.). Революція 1848 р.. Повалення уряду Меттерніха. Заснування першої української політичної організації «Головна Руська Рада» (2 травня 1848 р., єпископ Г. Яхимович). Заснування української культурно-освітньої організації «Галицько-руська матиця» (1848 – 1849 рр.), часопису «Правда» (1867 р.), створення 1868 р. товариства «Просвіта» (Львів), Літературного товариства імені Т.Г. Шевченка (1873 р., Львів), Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка. Заснування Русько-української радикальної партії (1890 р.), Української соціал-демократичної партії, Національно-демократичної партії. Книга Юліана Бачинського (1895 р.) «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена» та її значення для українського суспільно-політичного руху. Зростання страйкового руху. Діяльність спортивно-молодіжних і національно-патріотичних організацій «Сокіл», «Січ». Українські землі в роки Першої російської революції (1905-1907 рр.) та Першої світової війни (1914-1918 рр.). Повстання 14 червня 1905 р. (Одеса) на панцернику «Потьомкін». Загальний політичний страйк у жовтні 1905 р. та грудневе збройне повстання як найвища точка революції. Маніфест царя Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 р. про демократичні свободи і надання Державній Думі законодавчих прав. Відміна антиукраїнських Валуєвського 1863 р. і Емського 1876 р. царських указів. Виниенення «Просвіти». Створення української парламентської фракції у Державній Думі Росії. Маніфест царя від 3 червня 1907 р. про розпуск Другої Державної Думи. Створення між партійного політичного блоку – Товариства українських поступовців (ТУП). Діяльність реакційної Третьої Державної Думи. Заборона уряду святкувати день народження Т. Шевченка (1914 р.). Початок Першої світової війни (1 серпня 1914 р.). Причини війни. Воєнні блоки«Антанта» (Російська імперія, Англія, Франція) і Троїстий союз (Союз Центральних держав- Німеччини, Османської імперії, Австро-Угорської імперії, потім – Четверного союзу – Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина)та їх інтереси. Заснування Головної Української Ради (серпень 1914 р.). «Союз Визволення України» (СВУ). «Брусилівський прорив» російської армії у березні 1916 р.  Створення українських військових з’єднань – Сірожупанна та Синьожупанна дивізії (1917 р.). Перетворення українських земель на арену воєнних дій у протистоянні Російської та Австроугорської імперій.