на автомобільному транспорті

При здійсненні маршу в районах дій НЗФ, ДРГ та за умов загрози здійснення засідок противником слід окремо зупинитися на особливостях пересування особового складу, в першу чергу – підрозділів всебічного забезпечення, на автомобільному транспорті. Як свідчить досвід бойовий дій в Чечні, основна частина особового складу переміщається по території на звичайних «Уралах», які не захищають бійців від вогню стрілецької зброї, РПГ, вибухових пристроїв. Унаслідок цього постійно мають місце втрати військ при обстрілах із засідок і підривах. У зв’язку з цим при здійсненні маршу автомобільним транспортом відпрацьовані наступні рекомендації:

До складу автомобільних колон, які здійснюють перевезення вантажів по головних дорогах, які охороняються сторожовими заставами, звичайно включають три БМП (БТР). Колона посилюється вогневими засобами, їй додаються 2 - 3 радіостанції для підтримання зв'язку між машинами, сторожовими заставами (блокпостами), диспетчерськими постами, а також для зв'язку з центральним диспетчерським пунктом і центром бойового управління.

Під час руху по дорогах, які не охороняються сторожовими заставами, автомобільні колони повинні супроводжуватися штатними механізованими підрозділами, сили і засоби яких розподіляються по колоні з розрахунку один БМП (танк, бронетранспортер) на 5–10 автомобілів. Не допускається розміщення БМП (БТР, танків) у колоні, що охороняється, між бензовозами та автомобілями, що перевозять вибухові речовини. Перед здійсненням маршу командир механізованого підроз

ділу зобов’язаний узгодити порядок взаємодії при відбитті нападу із старшим колони і організувати відпрацювання спільних дій при відбитті нападу, з узгодженням питань зв'язку, оповіщення та управління вогнем. При русі в колоні на транспортних засобах відстань між машинами повинна бути 100 м. Це дозволяє уникнути потрапляння в зону ураження великої кількості машин та не входити в пилову хмару машин, що рухаються попереду.

Виходячи з бойового досвіду, для захисту особового складу при його перевезенні автомобільним транспортом доречно вжити наступних заходів:

прибрати бічні ослони;

борти «Урала» підсилити брусом (колодами) або залізними трубами, в які засовуються колоди або брус;

перед брусом можна поставити сталеві або броньовані щити, борти зовні оббити товстою гумою (наприклад, гумовими квадратами від спортивних доріжок на стадіонах);

дно кузова також необхідно викласти брусом або закласти мішками з піском;

посередині кузова поставити великі збройові шухляди. Їх можна використовувати для перевезення додаткового боєкомплекту, продуктів харчування тощо;

особовий склад розмістити на шухлядах спиною один до одного зі зброєю, яка спрямована у зовнішній периметр. Кожний стрілець спостерігає за своїм сектором

Військовослужбовець, який сидить у кабіні, здійснює контроль сектора по ходу руху машини. Патрони у всіх повинні бути в патроннику, перший магазин треба зарядити «трасуючими кулями» (з метою цілевказань та психологічного впливу на противника).

Що стосується тенту, то при переміщеннях на рівнинній частині його можна залишити, закріпивши нагорі для захисту від сонця та опадів. При переміщенні в горах і місті він повинен бути знятий, тому що обмежує огляд.

Особовий склад повинен бути екіпірований засобами захисту, на голові – каска. При наявності шоломів «Маска» та інших аналогів забрало повинне бути опущено.

Якщо кузов обладнаний броньованим „кунгом” з люками в даху, то солдат, який знаходиться в передньому люці, контролює сектор попереду машини, а той, хто розташувався в задньому, — сектор за машиною. При переміщеннях у місті і горах вони також контролюють багатоповерхові будинки і висоти.

При такому розташуванні особовий склад здійснює постійний контроль простору навколо автомобіля і готовий швидко відкрити вогонь по противнику у разі загрози. Між кабіною і кузовом повинен бути постійний зв'язок. Між особовим складом заздалегідь погоджується порядок дій у тій або іншій ситуації, а по можливості проводиться тренування.

Під час руху командир колони або командир машини повинен знаходитись в центрі кузова, якщо слідує на вантажній машині. Машина командира колони повинна знаходитись у середині колони. При наявності радіостанції командир колони або військовослужбовець, що залишився в живих після нападу противника із засади, зобов'язаний оповістити вище коман­дування про напад противника іззасади, її місцезнаходження, можливий склад та озброєння противника. Якщо радіостанцій декілька, то командир повинен вести переговори по одній із них, аінші повинні працювати тільки на прийом.

У кабіні транспортного засобу знаходяться водій та запасний водій. В їх обов'язки входить прорив через зону ураження, якщо вихід з неї можливий. Під час руху вони повинні їхати точно по колії від машини, що рухається попереду. Якщо машина пошкоджена, то водії повинні вжити заходів, аби прибрати її з дороги, щоб не заважати руху непошкодженим машинам. При підриві транспортного засобу ті, хто залишився в живих, забезпечують вогневе прикриття колони, командир колони вживає заходів з метою прибрати машину з дороги. При попаданні в засідку кулеметники першими залишають машину і відразу відкривають вогонь, прикриваючи особовий склад, який спішується.

У чотирьох кутах кузова розташовуються спостерігачі: два − попереду (ведуть спостереження вперед, вліво і вправо), два − позаду (назад, вліво, вправо). Крім особистої зброї у них повинні бути димові гранати або шашки. Інший особовий склад розміщується на лавках, встановлених посередині кузова, і веде спостереження вліво і вправо, в готовності до відкриття вогню.

При попаданні в засаду спостерігачі тих машин, які потрапили в зону ураження, повинні виставити димові , кинувши в напрямку розташування засади димові гранати або шашки, а потім відкрити вогонь для прикриття особового складу, що спішується з машин, які потрапили у засаду. Після спішування, в залежності від ситуації, вони займають укриття і відкривають вогонь або атакують засаду, прикриваючись димовою завісою.

Особовий склад машин, що не потрапили в засаду, залишається на своїх місцях до отримання команди від командира машини або колони щодо подальших дій в залежності від ситуації, що склалася, продовжити рух, спішитися і вдарити у фланг засідки чи підтримати вогнем атаку.