Повага до старших і молодших, слабших і немічних, членів сім'ї.

Повага є результатом вихованості підлітка в гуманістичному дусі, дотриман­ня ним принципів і норм моралі. Одна із заповідей звучить "Поважай батька свого і матір свою". Учень, який правильно поводиться, не тільки уникає докорів совісті, невпевненості, а й отримує моральну насолоду від доброзичливого, поважного ставлення до старших і молодших, слабших і немічних, членів сім'ї. Це неабиякий чинник хорошого настрою. В цьому виявляється проста логіка: "Як ти поважаєш інших, так і тебе поважатимуть, так і тебе оцінять".

Але не завжди і не кожен школяр підліткового віку дотримується такого еле­ментарного правила моральної поведінки. А це тому, що не завжди і не кожен підліток перебуває у сприятливому для цього соціальному середовищі. Бо, як ми знаємо, визначальним у формуванні особистості є соціальне середовище; як найближче (сім'я), так і ширше (школа, вулиця). Якщо там панує доброзичли­вість, взаємна довіра, гуманне ставлення один до одного, то висновок однознач­ний — даний школяр виховується в гуманістичному дусі. Проте, це ідеальний варіант. Насправді соціальне оточення підлітка різноманітне, як і його сфера спілкування.

Разом із тим слід врахувати вікові особливості розвитку особистості підлітка. Те, що він переживає складний перехідний період від дитинства до дорослості спричинює нестійкість характеру, можливість втрати деяких, навіть позитивних рис. Так, на цей період об'єктом наслідування підлітка виступає не сім'я, не дорослі, а групи підлітків, де для них є прототип дорослих взаємин, де вони рівні.

Якщо такі групи виникають Лоза увагою дорослих, то взаємини між їх члена­ми складаються стихійно і, як правило, з байдужістю до старших і молодших, з неповагою до слабших і немічних. Це пов'язано з тим, що їх ідеалом стає сила, мужність і незалежність, оскільки в іншому соціальному середовищі вони цього не мають.

Велику роль у підліткових групах грає лідер, його вихованість. Тому в школі, окрім турбот про належні морально-психологічні взаємини між вчителями, ставлення вчителів до учнів і міжособистісне спілкування учнів, велике значен­ня має організація учнівських груп, в яких лідером був би вчитель. Це групи за інтересами — гуртки художньої самодіяльності, літературної, образотворчої та технічної творчості, науково-дослідні, краєзнавчі, майстрів різних ремесел, спор­тивні, трудові загони тощо. В них учні знаходять розвиток і застосування своїх талантів, відчуття своєї цінності як майбутніх спеціалістів і, отже, гідного культу­рної людини шляху самоутвердження.

Безумовно, що виховання потребує також індивідуального підходу, адже вплив на підлітка справляють не тільки вищезгадані чинники, а й багато інших. Зокре­ма, слід врахувати самооцінку підлітка (незадоволеність собою, зарозумілість). Має значення, чи переживав він зневагу до себе, чи лише повагу та пошану, бо у таких випадках може бути так, що "ситий голодного не розуміє".

У процесі спілкування виявляється ставлення один до одного. В зв'язку з цим слід організовувати колективну діяльність на користь немічних, зустрічі з вете­ранами, молодшими і старшими, відзначати їх заслуги і роль в житті суспільства. Саме за таких умов можлива зміна переконань.

Відомо, що підлітки схильні до наслідування, і тому багато чого "беруть" із телефільмів, в яких пропагується жорстокість. Безумовно, вона не дає їм позити­вних емоцій, однак вони мусять брати це на озброєння, якщо того вимагає сама дійсність. Протистояти цьому можна шляхом проведення бесід, диспутів та про­пагандою творів справжнього мистецтва (пісні на вірші Д. Луценка "Хата моя, біла хата", Б. Олійника "Сива ластівка", прозових творів Л. Українки "Святий вечір", І. Франка "Малий Мирон" і багато інших), де відображаються гуманні, доброзичливі відносини між людьми.

З метою вивчення ставлення підлітків до батьків, старших і молодших, немічних варто провести опитування, як вони поведуться в запропонованих ситуаціях.