Розділ ІІ. Етнографічні дослідження С. Балабанівка

2.1 Народний одяг

Народний одяг в українців є дуже неординарним. У кожного регіону є свої відмінності, саме тому темою для дослідження є Народний, традиційний одяг с. Балабанівка мені розповіла Нижник Лідія Іванівна (11 травня 1948р. н.).

Розкажіть з яких частин складався одяг, з тих пір, як ви пам’ятаєте? ну сорочки, спідниці, сарафани, блузки…

чим відрізнявся жіночий одяг, бідних від багатих? матеріалом у багатих багатший матеріал,а в бідних бідніший чим в давнину відрізнялось вбрання дівчини від вбрання заміжньої жінки,по вигляду заміжня жінка не могла робити декольте глибоке коротке не носила вся була закутана, це вже замужом воне не могла носити не покриту голову.

коли стали зникати традиційні костюми, вишивка ну вишитий костюм? ооо тоді як стали закривати церкви, хрести знімати релігія переворот був не колядували не христували, вечеру не носили о тоді ж тим усім церковним переворотом стала зникати вишивка.

Як збереглася традиційна вишивка, до сьогодні і крої, як це все воно було? Ну який крій був раньше були плаття, спідниці в тетянку це як? Так як то такі пишні широкі відрізної талії, а тоді всьо почалося рімне таке вже біше до тіла притальоне.

А матеріал який був а матеріал тоже хто на скільки міг потягнути,який матеріал хто дорожче шовки тоді вже появилися дальше кремпліни, нейлони, бастони отакого все яку сорочку носили в давнину,як вона називалась з якого матеріалу його шили,яке завширшки було полотно сорочку чи спідницю сорочку сорочку ну раньше носили, моя мама ще в дівоцтві, баб ушка моя, то сорочки були тільки полотняні із конопель робили конопляні да хто вишиті носив, а хто біше такі прості, просто собі зшиті дві пілки і обов’язково повинен бути рукав маленький рукав, а верхній одяг то то таке вже спідниця, тоже у чотири пілки і в п’ять пілок, тако шо як береш людину то вона така здорова, ну широка така дуже широка, а платів воше не було колись спідниця й блузка всьо.

Чи була сорочка суцільна?чи мала поперечний шов суцільна чи були на жіночих сорочках шви й клинці, вставк? шуляки називалис, чи ті сорочки шилися з перегнутої пілки полотна, в двоє перегинали й вишивали нє, рукави були відрізні,як називалися вставки на плечах сорочки і якої вони були форми на г шось гестка….

Де в жіночі сорочці розрізали пазуху, спереду збоку ззаду? С переду як вона називалася пазуха, так і називалася… то шош рньше ж грудью кормили дітей, чи був у сорочці комир і який він був комири були тікиу вишитих сорочках,а тут тіки така шо на каждий день і були комирі і тіки тако обшивалися руйкою…

Як то стоячки?? Просто таке виріз і обшите тісьомкою такою чи вирізували у сорочці виход для шиї чи ні?? Якшо вирізували то який округлий,квадратний, трикутний більшість круглі як викроювали рукав сорочки як його вишивали на основі чи попід тканью вишивали під нитку, шили на полотні, а там дуже добре видно нитку то вишивали під нитку чи вирізали кінці рукав і як вони називалися, кінці рукава ці… манжети… манжети були й шей вишиті і ше цей манжет був розрізний і застібався на ґудзик, а тепер зачіска та вбрання голови.

Яка була модна прічоска у чоловіків? полька, ну так вище вух… зачісували коси назад, тут трошки підстригалося – це називалося Полька. А зимою і літом, різниці нема.нє…

так,носіння головних уборів у хлопців і чоловіків? Нууу… хлопці могли ходити без кашкетів, а чоловіки в кашкетах обов’язково, а коли почали носити кашкети від коли я помню від тоді і носили кашкети чи побутували у вас брилі і валяні кашкети?? Капелюхи на жнива брали чоловіки.

Брилі тоже носили, солом’яники носили а у вас хтось плів?? Не було такого майстра?? Хтось був но я не знаю хто… взуття.

Яке носили взуття чоловіки? чобати, лечаки ну при мої памяті капці якісь там сандалі, босоніжки ну і чоботи постоянно в чоботах чим відрізнівся чоловічий одяг вашого села від сусідів.

Чимось були відрізнялися чоловічий одяг нє, не ідрізнявся, а жіночий?? А жіночий осьо франтівка, то там були в жінок шат ланкові спідниці, оце тіки такі в кліточку бо в нас це одиниці могли носити шат ланкові спідниці, а у франтів ці то це там постоянно… шатланка і всьо які зміни у одязі були у довоєнних і після воєнних часів ну як… до воєнне було всьо полотняне і ше ж не всі, хто в якому лахміті мав такому і ходив, а після войни вже з часом стало дальше й дальше прогресувати луче й дужче прогресувати тоже по складу сімї яка сімя шо могла купити собі.

Чим відрізнявся сучасний чоловічий народний від тодішнього, від того шо був?? Т еперішнє й колишнє да,да.. чоловіки ходили штани, сорочка, майка,а тепер шо шорти й голий…і всьо з яких частин складався давній(50 р.)чоловічий одяг, вашого села(сорочка, штани, безрукавка) сорочка, штани, костюм сорочка обов’язково а парубок, чоловік так само хлопці сорочки у кого була безрукавка, а в кого довгі рукави закотяні, такі були парубки, що дай Боже.

А чим відрізнявся чоловічий одяг багатих від бідних? Тканью, стоїмостю матеріала, то таке цінністю, в кого на шо тягнули гроші, а коли стали чоловічі костюми до войни пропадати від вишивки ну тепер вже мало хто в костюмах ходить які елементи традиційного старовоного чоловічого одягу зберігається у жителів вашого села ну ше є костюми, взуття таке якесь носили при якісь такі роботі, обов’язково були костюм, сорочка, галстук, туфлі гарні таке шо тоді було, то теппер костюм то це як постоялий носили.

Отже, традиційний одяг до кінця ХІХ ст. мав свою специфіку у с. Балабанівка.

 

 

2.2 Весільні звичаї та обряди

 

Весілля в середовищі українців являло собою
справжню урочисту драму, що супроводжувалася музикою,
співами, танцями, іграми, набуваючи характеру народного свята. Це одне з тих явищ національної культури., яке
найбільшою мірою зберегло архаїчний колорит світоглядних уявлень, етичних норм, народної моралі та звичаєвого
права. Саме тому тема польового дослідження є «весільні звичаї та обряди с. Балабанівка». Про це розповіла- Івко Марія Василівна

Коли запрошували йти сватати? Ну дивися договоралися дівка й парубок і назначали, і в дома питалися чи їм розрішать, а потім в дома вже думали в який період, чи літом, чи осіню, чи зимою. І вищитували піст, чи в м’ясниці вищитували коли це можна засилати цих сватів. Ну й там вже логоварувались парубок з дівкою, молодий з молодою вони в нас ше не жонаті то парубок з дівкою.

Що свати мали з собою нести? Як іти свататись, то вони брали вона парувалися, мали йти по парі, там якщо чотири свахи то й чотири свата. Но в перед, поперед договоарувалися, як дівку сватати думали… аа то це вже як сватання то свахи йшли договарувались чи вони згодні, щоб потом на коли сватання робити. Договори робили. Ну правильно приносили буханку хліба, там пів літра брали. Йшли там батько з собою молодий з боярином йшов і батько ше брав кума. Вони як свати прийшли й договорилися. А вже як сватання було, то тоді вже свахів брали аа це так я помню.

Що казали свати коли приходили до хати? Вони, як доходили до порога то говорили: а ми до вас прийшли бо тут слід побачили куниці може вона до вас зайшла, то ми хочемо провірити ми хочемо її побачити і такоє.

А де знаходилася сама дівка коли приходили її сватати? Це якшо ше по старому, то дівка стояла коло комина і піч колупала. При мені воно це так не було, там,як я заміж ішла, а в деяких хатах то було так. Вона стояла коло комина.

А що робив парубок, стояв десь? Ну парубок стояв, вони вже ж договорилися то тіки старости як вже щитається вони договарувалися. Чи згодна, чи не згодна. Якщо вже там договорились, що згодна то вона бере там хліб і вона розрізає, а якщо немає в них згоди то вона хліб не ріже а гарбуза дає.

Якщо вона згодна вона тільки хлібину забирає? Рушники вже на сватані дають, перевязували рушниками. Це перед договор. Хлібина з рушником чи хусткою, а тоді вже як ідуть свататись то тоді вона в’яже рушника.

А парубку воне не вішає ні рушника ні хустину? На сватання вона вішає хустину. Хоча хто як.

А колір хустки важним був? Вона цього свого жиніха хусткою гарною хусткою. Колір який подобається її, бо ця хустка яку вона в’яже, вони вже поженяться вони її покривають то він її має покрити іменно цею хусткою.

А коли приходили свати був звичай обмінюватися хлібами. Свати з сватами? Нє я цього не помню.

А після сватання оглядини були? Ну за ці оглядини вони обговорили вже давно. Ходили одне до другого дивились, як хатта помащена чи є там полотно вироблене, скільки є рушників. Це свати дивляться.

А як були заручини? Ну оце так. Ну там вже парувались свати з свахами. Там щитали йде десять душ чи дванадцять. Головне що парна кількість, може чотири свасі.

А жініху й нівесті руки рушником зв’язували на заручинах? Ну да.

Дівич – вечір перед весіллям був? Ну були там, десь ходили шлялися. Дівки з дівками, а парубки з парубками. Ну парубок, молодий заволікав в кабаре, а вона де там на дому я не знаю.

Хто і як заводить молодих на посад? Такого я не знаю. Канєшно шо ж заводе ж старший сват чи боярин.

А на весілля на чому сидять молоді? На кожусі.

Як просили на весілля? «день добрий, просила мати батько і я вас просю, на хліб на сіль і на весілля»

А як молодий має просити молоду? Так само, говорили що батька за батька матір за матір. Це обов’язково так казати. За дружку за боярина. Бо я так на весіля свої подрузі не сказала то вона на весілля не прийшла.

Кого просят пекти коровай? Просят хороших людей бо вони в парі живуть добре. Вони обоє гарно живуть то я їх зву розчиняти. Щоб вони були поряд очні люди. Главне щоб ця шо розчиняє й місе буля посадочна, а вже далі всіх остальних. Їх беруть дві або й чотири.

А з діжкою щось роблять коли випікають коровай? Ну якщо вони вибрали тісто виробили коровай, а діжку ховають. Для того щоб не вкрали буярини. Молоді хлопці крадуть, а свахи шукають її, а ті вкрали. Бо їм вона треба, бо просят в бога щоб хорошо зійшов. Нашому короваю те й те, щоб спікся гарно.

А які пісні співали? Нашому короваю, благослови боже. Перший раз, другий раз. Третій раз.

Які види весільного печива ще були присутні? Шишки, гуски всякі. Шишки для нього, парові калачі, а все остальним розробляли тісто. Парові роблять гарненькі і ходять на весілі з ним. Як весілля йде, як ото вони сходяться. Вже в самий процес весілля.

Що робили коровайниці коли клали коровай до печі? Ну шо поять же ш співали. Ну такі вони там приказували.

А як прикрашали коровай? Я знаю, що туди клали кріп там де квітка, а за яйця я не помню коли розрізають і роздають коровай шукають кому цей кроп попадиться, але воше стараються для молодих.

А куди клали коровай коли спекли? Ну щоб він вистигнув тоді десь ховали щоб не вкрали.

Чи була в нас традиція весільне дерево, гільце? Да, роблять з йолки і роблять з вишні. Рзниі немає, для хлопця чи для дівчини. Прикрашали цвіточками, робили їх з бумаги.

А якісь пісні співали? Да, співали.

А був у нас такий барвінковий обряд? Я такого не пам’ятаю, це напевне давнє.

Опишіть весільний одяг молодих? І плаття були і костюмчики і блузочки були, і спідничка і чобіточки гарненькі. А більшість вже тепер находять плаття біле чи розове чи салатова. Просто треба, щоб було гарне. На голові був віночок, фати так як зараз не було.

А був такий звичай, що зранку подруги розплітають косу дівчині? Косу розплітають тоді коли молодий прийшов до молодої з кожухом, садили на кожух і розплітали косу. Можуть і подружки, а може й він. Ще й сильно позаплутують і кажуть йому розплети.

А як йшли вони до церкви разом чи окремо? Йшли разом приходив молодий до молодої. То вони могли й договоритися що вони й коли роблять чи вперед розписуються чи вперед вінчаються.

Чи існували якісь прикмети прогнози на життя майбутнє молодих? Якщо хтось з тих хто тримає корону то буде не добре житися млодим.

Чи перепиняли молодих по дорозі? ну а як же. Зупиняли. Пісні коли йшли подорозі співали, савихи переспівували між собою.

А як вони повертаються післяя шлюбу святкують разом, окремо? Вони ж договаруються. Зранку в молодого а в ввечері в молодої, або день в молодого день вмолодої, або робили одному обідсці. Все разом.

Як зустрічають молодих вдома після вінчання? Ну, як вітають. Ще й гроші вимагають.