Поняття управління охороною праці

2. Планування робіт з охорони праці та контроль за її безпекою. Види контролю. Оцінка стану охорони праці

3. Методи управління в СУОП

4. Гарантії прав на охорону праці, визначені законодавчою базою України. Обов`язки роботодавця, права працівників

5. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.

6. Нормативні акти з охорони праці: міждержавні, міжгалузеві, галузеві та окремих об`єктів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основні законодавчі та нормативні акти

Конституція України

Закон України «Про охорону праці».

Кодекс законів про працю України.

НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства». Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 55.

НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці». Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 56.

НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.

НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 р. № 9.

НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255.

Основна література

1. Ткачук К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи охорони праці: Підручник. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Основа, 2006. – 444 с.

Д.В.Зеркалов. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Основа, 2011. – 551с.

3. Протоєрейський О. С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.

4. Грибан В.Г.,Негодченко О.В.Охорона праці: Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011.266 с.

5. Гогіташвілі Г. Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В. М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 367 с.

6. БеликовА.С., Касьян А.И.. Дмитрюк С.П. и др. Основы охраны труда. Днепропетровск: Журфонд, 2007. – 494 с.

Додаткова література

1. НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.

2. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі. Наказ МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 р. № 263/121.

3. ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».

4. Кодекс законів про працю України. – Х.: Одісей, 2006. – 159 с.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Х.: Одісей, 2007. – 295 с.

6. Кримінальний кодекс України. – Х.: Одісей, 2008. – 264 с.

Інтернет-ресурси

1.http://www.kodeks-luks.ru ‑ Нормативные документы в области охраны труда:

2.http://www.gazeta.asot.ru ‑ Электронная версия газеты «Безопасность Труда и Жизни».

МЕТА ЛЕКЦІЇ: розкрити систему управління охороною праці в галузі на державному рівні та рівні виробництв, гарантії прав працівника на охорону праці та обов`язки роботодавця, відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці, роль міждержавних, галузевих та міжгалузевих актів з охорони праці на об’єктах

Поняття управління охороною праці

Охорона праці – складна, багатофункціональна система, що має свою специфічну мету, завдання та засоби їх вирішення. Вона покликана захищати працюючих на виробництві від його негативних факторів, зберігати їх здоров’я і високу працездатність. Тому основною метою управління охороною праці є вдосконалення організації роботи із забезпечення безпеки праці, зниження травматизму та аварійності на основі вирішення комплексу завдань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, надання лікувально-профілактичного і санітарно-побутового обслуговування працюючих (Рис.2)

Під управлінням охороною праці розуміють планомірний процес впливу на виробничу систему для отримання заданих показників, що характеризують здоровий стан умов праці. Управління охороною праці можна уявити як безперервний процес дій, що включає:

-оцінку параметрів умов праці;

-формування мети і постановку завдань;

-розробку програм з охорони праці;

-реалізація програм та оцінка їх ефективності;

-стимулювання виконавців.

Рис.2. Мета управління охороною праці та механізми її реалізації

Управління охороною праці можна охарактеризувати також як розробку, прийняття та реалізацію рішень, спрямованих на досягнення безпеки на виробництві, у т.ч. створення здорових і безпечних умов праці. покращення виробничого побуту, занобігання травматизму і профзахворюванням..

У вирішенні різноманітних завдань у сфері управління охороною праці беруть участь як державні органи, так і безпосередньо керівники підприємств, структурних підрозділів, профспілкових організацій.

В умовах роздержавлення, утворення великої кількості суб’єктів підприємницької діяльності з різними формами власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

Кабінет Міністрів України; Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцеві державні адміністрації, місцеві Ради народних депутатів; об’єднання підприємств (асоціації, концерни, корпорації та ін.).

Закон України «Про охорону праці» містить норми прямої дії, що визначають повноваження кожного з цих органів.

Кабінет Міністрів України:

-забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

-визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;

-подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

-встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

Для розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем`єр-міністр України.

Національна рада виконує такі функції:

-створює єдину систему державного управління охороною праці;

-вносить до розгляду Кабміну пропозиції щодо вдосконалення цієї системи;

-організовує і забезпечує контроль за виконанням загальнодержавних актів та рішень уряду з питань охорони праці;

-розробляє загальнодержавну програму і законопроекти з питань охорони праці, вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства з цих питань;

-координує діяльність центральних і місцевих органів державної виконавчої влади з питань охорони праці, організовує перевірки діяльності їх у сфері праці;

-бере участь у міжнародній співпраці з питань безпеки життєдіяльності та охорони праці, сприяє вивченню, узагальненню і поширенню досвіду з охорони праці, здійснює контроль за виконанням укладених договорів.

Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду є урядовим органом державного управління, який в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України та Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України (Дердгірпромнагляд України), затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 408/2011.