Первісне мистецтво з найдавніших часів до XI ст.

Розглядається гончарний посуд з поселень племен тиської культури (V тис. до н. є.). Типи форми і розпис посуду культур мідного віку Закарпаття (IV- III тис. до н. є.). Особливості посуду шнурової кераміки та тишецько-комарівської (II тис. до н. є.). Металеві вироби племен культури Ноа (XIII-XI ст. до н. є.). Латенська культура (III —І ст. до н. є.)- Пам'ятки племен (1-У ст. до н. є.). Творчість давніх слов'ян.

2.2. Декоративно-прикладне мистецтво князівської доби. Диференціація ремесел на міські, монастирські і вотчинні. Удосконалення технології виробництв форм і оздоблення. Деревообробні ремесла: теслярство (декор будівельних конструкцій) бондарство і різьблення. Виготовлення транспортних засобів і знарядь праці. Гончарний посуд і рельєфні облицювальні плитки. Вироби з каменю і кістки. Ливарництво і ковальство. Ткацтво і вишивання. Одяг. Ювелірні вироби.

2.3. Народне мистецтво і ремесла ХУ-ХУІІІ ст. Поширюється будівництво дерев'яних церков, формування іконостасів та внутрішньої обстави. Типологія сакральних творів, художні особливості. Поширення міських ремесел із давніх центрів Ужгорода, Мукачева, Берегове у нові (Свалява, Тячів, Хуст та ін.), в яких з XVI ст. проводять ярмарки. У XV-XVIII ст. в містечках Закарпатського Підгір'я засновують ремісничі цехи. Народні позацехові майстри вступають у конкуренцію із цеховими ремісниками.

2.4. Традиційне декоративне мистецтво XIX ст. Провідні галузі творчості закарпатських підгір'ян: деревообробництво, гончарство, ковальство, ливарництво, плетіння з лози, рогози і соломи, ткацтво, вишивання, кушнірство, писанкарство та ін. Промисловість поширює конкурентний тиск на народне мистецтво і промисли. Прояви згасання народного мистецтва на Закарпатському Підгір'ї. Спроби порятунку: запровадження шкіл-майстерень, створення музеїв та приватних колекцій, пропагування на етнографічних виставках.

2.5. Народне і професійне декоративне мистецтво XX ст. Звуження типології виробів. Помітні впливи на стилістику народних творів спричинили фабричні матеріали. Друкована графіка й популярні гуцульські вироби. Друга хвиля згасання народного мистецтва Підгір'я в 193 0-х роках. Пожвавлення народних художніх промислів краю у повоєнний період завдяки організації підприємств і виставок. Ідеологізація творів народного мистецтва. Масова і виставкова продукція 1960-70 рр. Втрата локальних художніх особливостей у більшості видів мистецтва (1980-ті рр.). Економічна криза і третя хвиля згасання народного мистецтва у 1990-х рр.

Розділ 3. Ткацтво, вишивка, компоненти одягу і прикрас.

3.1. Візерунки ткацтва. Джерела і традиції ткацтва на Підгір'ї. Естетичні характеристики сировини і технології виготовлення узорних тканин. Типологія інтер'єрних й одягових тканин регіону. Орнаментальні структури основних типологічних груп тканин. Художні особливості фактури й кольориту. Локальні мистецькі відміни тканин (порівняльний аналіз). Номінація орнаментальних мотивів. Осередки ткацтва (с. Береги, Новоселиця, Ганичі, Мукачеве, Ужгород, Хуст та ін.).

3.2. Орнаментика вишивки. Давні традиції вишивання на Закарпатському Підгір'ї. Застосування вишивки в оздобленні інтер'єрних та одягових тканин, їх типологія. Техніки вишивання та орнаментальні структури. Фактура і колорит візерунків. Номінація орнаментальних мотивів. Система семіотичної образності. Локальні відміни вишитих виробів. Осередки вишивки і майстри. Порівняння вишивки Підгір'я із сусідніми етнографічними територіями.

3.3. Одягові компоненти. Мистецькі особливості формування народного одягу Закарпатського Підгір'я. Комплекси вбрання: сорочки, поясний одяг, нагрудний одяг, верхній одяг, пояси, головні убори, взуття. Засоби мистецької виразності. Локальні відміни комплексів даної етнографічної території. 3.5. Прикраси. Давня традиція народних прикрас. Типологічні групи: шийні прикраси, прикраси для рук, прикраси для голови. Прикраси в комплексі одягу.

Розділ 4. Художнє деревообробництіво і плетіння з природних матеріалів.

4.1. Теслярсько-різьбярський архітектурний декор. Традиції теслярських профільованих конструкцій у церковному і житловому будівництві. Типологія виробів і художні особливості. Малі архітектурні форми: брами, каплиці, придорожні й надгробні хрести. Художні відміни теслярських виробів (форма, тектоніка, декор) на Закарпатському Підгір'ї та інших етнографічних територіях.

4.2. Довбано-вирізуваний і бондарний посуд. Застосування матеріалів, технології деревообробництва. Довбано-різьблений посуд, та знаряддя праці. Форма й орнаментування. Типологічні групи сакральних предметів: процесійні хрести, напрестольні хрести, ручні хрести тощо. Іконографія. Стилістика. Освітлювальні прилади: свічники і панікадила. Художні особливості різьблених і профільованих творів Закарпатського Підгір'я. Осередки виготовлення і майстри. Матеріали і технологія бондарства субрегїони. Великий місткий бондарний посуд. Дрібні бондарні вироби; коновки, скібці, маснички, діжечки, тощо. Мистецькі відміни підгірських бондарних виробів від бойківських і гуцульських. Осередки бондарства кінця ХІХ-ХХ століть.

4.3. Столярні вироби. Столярна традиція на Закарпатському Підгір'ї. Технологічні й мистецькі принципи виготовлення народних меблів. Різьблені скрині і столи. Профільовані намисники. Лави з профільованими спинками. Стільці і крісла. Художні особливості народних меблів Підгір'я. Транспортні засоби — вози і сани прикрашені профілюванням, різьбленням і окуттям. Дрібні столярні вироби: церковні скарбнички, коробки, іграшки тощо. Згасання столярного промислу в середині XX століття.

4.4. Плетені вироби з лози, рогози, соломи. Техніки плетіння з лози. Типологія плетених виробів: кошики великі господарські, кошики для свячення пасхи, кошички тощо. Основні конструктивні форми кошиків і елементи декору. Плетені меблі з лози другої пол. XX століття. Осередки лозоплетіння на Підгір'ї (Іза, Боронява, Тячів, Хуст). Плетені вироби з обгорток кукурудзяних початків. Типологія і художні особливості. Осередки (Боронява, Хуст).

Розділ 5. Осередки гончарства, каменярства і художнього металу.

5.1. Гончарство. Формування традицій підгір'янського гончарства. Роль цехового ремесла. Типологія і функціонування підгірського керамічного посуду. Форми виробів. Теракотовий, сіродимлений і глазурований посуд. Техніки і характер декору. Художні особливості й засоби мистецької виразності. Осередки гончарства ХІХ-ХХ ст.: Дубовиця, Драгів, Вільхівка, Хуст, Великі Ком'ята, Ужгород, Мирча, Гуда, Тячів та ін. Провідні майстри.

5.2. Каменярство. Давні традиції каменярства. Матеріали та техніки. Осередки каменярства. Типологія виробів та художні особливості. Майстри. Сучасний стан промислу.

5.3. Ковальство. Наявність сировини. Традиційна технологія ковальства. Типологія декоративних металевих виробів: окуття дверей, клямки, дрібні побутові речі, увінчуючи хрести, ковані загорожі, решітки тощо. Художні особливості кованого металу Закарпатського Підгір'я. Осередки ковальства ХІХ-ХХ століть.

Розділ 6. Традиційне оздоблення.

6.1. Розпис житла і предметів з дерева. Розпис стін хати за допомогою "штампиків" і пензлика. Мальовані скрині. Геометризовані мотиви орнаменту. Квіткові мотиви. Традиційні орнаментальні структури: галузка, букет, вазон, гірлянда, вінок. Художні особливості підгірських розписів. Найважливіші осередки і провідні майстри.

6.2. Витинанки. Одинарні витинанки, хрестики, розети, стрічки, фіранки. Традиційні орнаментальні мотиви і композиційні структури (дзеркальна, центральна двовісьна, центральна чотиривісьна, центральна багатовісьна, стрічкова, сітчата). Художні особливості витинанок Закарпатського Підгір'я. Застосування витинанок у системі декору житла. Осередки витинання і майстри.

6.3. Писанкарство. Традиція писанкарства на Закарпатському Підгір'ї. Восковий розпис. Принципи розподілу поверхні яйця на декоративні поля, стрічки і плями. Орнаментальні мотиви. Композиційні ідеї. Колорит. Художні особливості підгірських писанок. Локальні відміни. Осередки писанкарства і майстри.

Розділ 7. Порівняльно-семантичений аналіз народного мистецтва Закарпатського Підгір'я з мистецтвом словаків, угорців та румунів.

7.1. Українсько-словацький контекст. Аналізуються типологічні групи творів, які найкраще демонструють універсальність структур і декоративних мотивів. Наводяться приклади. Дається теоретичне узагальнення специфічного в декоративно-прикладному мистецтві українців та словаків.

7.2. Українсько-угорськии контекст. Визначається співвідносність, взаємоінтерпритація символічних форм традиційного мистецтва Закарпатського Підгір'я та сусідньої Угорщини. Висловлюються припущення щодо існування типологічної подібності традиційної символіки.

7.3. Українсько-румунський контекст. Розглядаються окремі твори, які дозволяють встановити універсальність і специфічність мотивів та образно-художніх форм з творчість сусідніх етносів.

Висновки. Результати дослідження універсального і специфічного в традиційному мистецтві Закарпатського Підгір'я мають значення для оцінки перспективи функціонування народного декоративного мистецтва.