Визначення та класифікація етнічного туризму

Тема 5.

Етнічний та ностальгійний туризм

1. Визначення та класифікація етнічного туризму

2. Ключові поняття і терміни в етнотуризмі

3. Етнічний склад населення світу

4. Етнічний склад населення України. Етнографічні групи українців.

5. Класифікації ресурсів етнічного туризму.

6. Ресурси етнічного туризму в Україні.

7. Туристичний продукт в етнотуризмі

Визначення та класифікація етнічного туризму

Етнічний туризм — це різновид пізнавального туризму, який передбачає організацію туристичних поїздок у регіони історичного проживання певного етносу для ознайомлення з його матеріальною та духовною культурою, збереженою в автентичному середовищі.

Одним із перших визначень цього поняття запропонував американський дослідник В.Сміт у 1977 р., який окреслив етнічний туризм, як туризм, основною метою якого є пізнання глибинних традицій екзотичних народностей та включає відвідування їхніх домівок та поселень, спостереження за обрядами. Інші американські вчені Р.Макінтош та С.Гьольднер, переглянувши запропоноване ним визначення, окреслили етнотуризм як подорож з метою спостереження за культурою і способом життя по-справжньому екзотичних народів.

Дослідник з Вашингтонського університету П.Ван ден Берг у 1992 р. описав етнічний туризм, як форму туризму, де культурна екзотика тубільців є основою “приманки” для туристів.

Науковці з Великобританії С.Харроон і В.Вайдер визначили етнічний туризм як поїздку, вмотивовану передусім як пошуком тісного контакту з людьми, етнічна приналежність і культурна специфіка яких відрізняється від подібних ознак туристів. Туристи насамперед шукають можливості проникнутися первісною культурою, не спотворену віяннями цивілізації, саме тому об’єктами етнічного туризму стають сільські громади, які проживають у віддалених районах та поводять себе “екзотично”.

Більшість існуючих досліджень етнічного туризму в Європі та Америці концентрує увагу на окресленні етнотуризму як мандрівок до екзотичних і часто ізольованих етнічних груп. Деякі вчені вважають, що етнічний туризм має включати подорожі друзів та родичів на батьківщину предків з метою вивчення власної етнічної приналежності (ностальгічний туризм.). Австралійський вчений Б.Кінг, етнічний туризм відносить до подорожей, основною мотивацією до яких є “етнічне возз’єднання”, тобто відвідування людей, близьких за етнічною приналежністю.

Узагальнивши попередні напрацювання вчених, китайський дослідник Лі Юнь визначив етнічний туризм, як туризм, основною метою якого є пошук екзотичного культурного досвіду через взаємодію з відмінними етнічними групами. Він включає в себе туристичні поїздки, упродовж яких споглядаються артефакти, ритуали тощо, пов’язані з конкретною етнічною групою.

В світі поряд з терміном “етнічний туризм” широко використовується поняття “аборигенський” туризм, який запропонували Д.Мерпер, Д.Гетц та В.Джеймісон, і “корінний” туризм, хоча насправді мається на увазі те саме явище. Вважають, що корінний туризм передбачає участь в ньому представників корінних народів, у той час як в етнічному туризмі можуть бути задіяні не обов’язково представники етнічних груп, культура яких в даному конкретному випадку виявилася атрактивною.

Таблиця 1.

Визначення терміну «етнічний туризм» (за різними авторами)

№	Автор	Суть визначення
1.	В. Смітт/1997	Етнічний туризм – це вид туризму, основною метою якого є пізнання глибинних традицій екзотичних народностей та включає відвідування їхніх домівок та поселень, спостереження за обрядами
2.	П.Ван ден Берг/1992	Етнічний туризм – це форма туризму, де культурна екзотика тубільців є основою “приманки” для туристів.
3.	С.Харроон і В.Вайдер	Етнічний туризм –це поїздки, які вмотивовані передусім пошуком тісного контакту з людьми, етнічна приналежність і культурна специфіка яких відрізняється від подібних ознак туристів.
4.	Лі Юнь	Етнічний туризм – це вид туризму, основною метою якого є пошук екзотичного культурного досвіду через взаємодію з відмінними етнічними групами.
5.	Н. Малова	Етнічний туризм – це вид відпочинку, під час якого туристи вивчають визначену етнічну групу населення, її життя, особливості культури, побуту.
6.	М.Орлова	Етнічний туризм – це підвид пізнаваль­ного туризму, метою якого є ознайомлення з матеріальною та духовною культурою певного етносу.

 

Таблиця 2

Визначення ностальгійного туризму за різними джерелами [2; 10; 12]

Джерело	Визначення
, Вуйцик О.І., 2009	Ностальгійний туризм - це відвідання історичної батьківщини, місць, звідки походять предки або місць, звідки турист колись емігрував.
Пуцентейло П.Р., 2007	Ностальгійний туризм заснований на потребі людей у відвідуванні родичів, місць народження і проживання близьких.
Енциклопедичний словник-довідник з туризму	Ностальгійний туризм - вид туризму, який здійснюється людьми на місця свого історичного проживання..
Н. Чорненька	Ностальгічний туризм - напрям у туризмі, подорожування з пізнавальною та світоглядною метою, основним мотивом якого є повернення до місць, з якими у людини пов’язані душевні переживання, позитивні емоції, етнічна ідентифікація

 

Таким чином, у рамках етнічного туризму традиційно можна виділити 2 найпоширеніших напрямки.

1. Пізнавальний етнотуризм - культурно-пізнавальні мандрівки з метою ознайомлення з життям етнічних груп, які у повній мірі зберегли традиційні архаїчні риси матеріальної і духовної культури. При цьому приналежності туриста до етнічної групи, яку він відвідує, не є необхідною умовj.. Так, знайомство з побутовим життям, традиціями, віруваннями африканських племен, аборигенів Австралії чи гуцулів українських Карпат однаково може розглядатися як напрямок етнічного туризму. Основні центри розвитку пізнавального етнічного туризму прив’язані до ареалів проживання етнічних груп, які зберігають та культивують свою етнічну ідентичність. Пріоритетне значення цей вид туризму має для країн з великою діаспорою у різних країнах світу, а також для країн, на території яких компактно проживають чітко виражені етнічні групи. Свою нішу у цьому виді туризму починають займати країни Африки, Азії та Тихоокеанії, Південної та Центральної Америки, що володіють «екзотичною етнікою». В Україні це в першу чергу Карпатський регіон (регіони проживання бойків, лемків, гуцулів), Крим та Північне Причорномор’я (велике розмаїття національних культур).

2. Ностальгійний або сентиментальний туризм. У перекладі з грецької ностальгія (з грец. nostos — повернення додому і algos — біль) означає «туга за батьківщиною, і виникає як наслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Відвідування своєї етнічної батьківщини людиною, яка народилася і виховувалася в іншому соціокультурному середовищі, є своєрідним генетично сформованим «покликом предків». Все більше людей мають бажання відвідати історичну батьківщину своїх батьків, дідів, прадідів, або ж відвідати місця поховань своїх славетних одноплемінників. У рамках ностальгійного туризму іноді виділяють подорожі з метою відвідування родичів і друзів («relative & friends visitors tour»), які проживають на історичній батьківщині.

Ностальгійний туризм розвивається завдяки подорожам, мотивом яких ви- ступає ностальгія. Причинами ностальгії є проживання поза межами етнічної території, сентименти, спровоковані різними чинниками, родинні зв’язки, а способом позбутися ностальгії є подорож до рідних серцю місць.

Н. Чорненька визначає ностальгічний туризм як напрям у туризмі, подорожування з пізнавальною та світоглядною метою, основним мотивом якого є повернення до місць, з якими у людини пов’язані душевні переживання, позитивні емоції, етнічна ідентифікація. В цьому випадку ностальгійний туризм може мати ширше значення, ніж етнічний. Крім етнічної складової він включає також, сентиментальну та родинну.

Сентиментальна складова стосується здатності людини легко розчулитися, виявляти сильні почуття. Саме сентименти часто використовують у рекламних кампаніях, у рекламі турів у тому числі, провокуючи бажання хоча б тимчасово повернутися до попереднього становища чи опинитися в омріяних місцях.

Родинна складова вужча за вже описані, та не менш важлива, оскільки бажання побачити рідних людей, як прямих родичів, так і їхніх нащадків, є сильним мотивом подорожі. Знання генеалогії відомості про живих представників родинного дерева стимулюють до відвідання території проживання родичів та налагодження стосун-ків.

Потенційними споживачами ностальгійного туристичного продукту є особи, які в різні часи і за різних обставин емігрували з України або ж наступні покоління нащадків цих емігрантів. Цих людей можна поділити на 2 категорії:

- Українці за національністю, які емігрували з українських земель. Їх називають діаспорою. Діаспора - це розселення частини етносу поза межами своєї країни чи етнічної території. Основною причиною формування української діаспори були міграції населення за межі України, зумовлені в основному економічними та політичними причинами.

- Представники інших національностей, які проживали в Україні та емігрували в силу політичних, економічних, соціальних та інших факторів.

З точки зору ностальгійного туризму значні перспективи мають прикордонні території, що межують з Польщею, Угорщиною, Румунією, а також місця, де збереглися військові поховання з часів І та ІІ світових воєн.

На думку Н.Чорненької, сегмент ностальгічного туризму формують такі споживацькі категорії:

− люди, які покинули рідну землю, під тиском обставин;

− нащадки вихідців з певної території, які активно цікавляться територією походження предків;

− люди, які мають сентименти щодо певної події, життєвих випадків і бажають повернутися у ці місця;

− люди, які відчувають ностальгію за епохою, що минула, державою, якої вже нема (потребують подорожей у місця, де збереглися атрибути того часу: предмети вжитку, традиції, фільми тощо).

У двох останніх категорій етнічний мотив подорожі відсутній.