Особливості виховної роботи в літньому дитячому оздоровчому таборі

Лекція 1

Дитячий оздоровчий табір (ДОТ) є позашкільним виховним закладом, що створюється з метою зміцнення здоров’я, організації активного відпочинку, задоволення інтересів і духовних потреб дітей та підлітків.

Виховна робота в дитячому оздоровчому таборі включає розумне поєднання відпочинку, праці, спорту з пізнавальною, естетичною, оздоровчою діяльністю. Зміст, форми та методи роботи в ДОТ визначаються його статутом, педагогічним колективом і групуються на принципах ініціативи й самодіяльності дітей та учнівської молоді, демократії й гуманізму, розвитку національних і культурно-історичних традицій, пріоритетності загальнолюдських духовних досягнень і цінностей.

Виховання в ДОТ має дві взаємопов’язані сторони. Одна - це педагогічний вплив вихователя, педагога (вожатого), колективу, друга - готовність вихованця сприйняти й усвідомити цей вплив. Для успішного виконання поставлених завдань вихователі мають глибоко усвідомити основні психолого-педагогічні закономірності й особливості виховного процесу. Зокрема, необхідно передусім враховувати, що спосіб поведінки дитини визначається з одного боку, безперервним зовнішнім впливом на неї, а з другого - її природженими та набутими індивідуальними якостями та внутрішнім психічним станом.

Розвиток фізичних і духовних сил дитини вимагає від неї все нових і нових способів урівноваження з оточуючим, що виявляється в її поведінці, діяльності, ставленні до інших людей, до праці, до природи і до самої себе. При цьому поведінка особистості, її ставлення до оточення, діяльність обумовлюються тими порівняно стійкими якостями, що з’явилися в неї як наслідок соціальних умов, виховних впливів, досвіду і стали основою її характеру.

Нагромадження дитиною знань залежить від активності її мислення, а ставлення до знань, до життя - від багатьох інших сторін, що характеризують особистість: від її прагнень, переконань, інтересів, смаків, звичок, волі та характеру. Саме ці якості визначають, як дитина використає набуті нею знання, наскільки надасть своїй діяльності гуманістичного спрямування і керуватиметься загальнолюдськими цінностями. При цьому знання не прямо впливають на розвиток зазначених та інших якостей, а опосередковано, через почуття, що лежать в основі ставлення дитини до дійсності.

Джерелом формування особистості є її діяльність і спілкування. Одна з провідних закономірностей виховного процесу вказує на взаємозалежність доцільно організованої діяльності і розумно побудованого спілкування дітей з іншими людьми та ефективності виховання. Отже, вихователь має пам’ятати, що не включена в розумно організовану діяльність дитина залишається й поза позитивним виховним впливом. Але в процесі діяльності та спілкування дитина вибірково ставиться до виховних впливів, і не всі впливи мають ефективні результати, оскільки, як свідчить досвід, деякі з них дитина засвоює охоче й досить активно, інші - майже або зовсім не засвоює. Останнє спостерігається тоді, коли ці впливи не зачіпають внутрішню сферу особистості, її потреби, бажання, почуття.

Саме тому важливим завданням вихователів у ДОТ є продовження в літній період формування дитини як суб’єкта життя, розуміння нею того факту, що вона сама творить своє життя. Це потребує насамперед формування у вихованців ціннісного ставлення до себе як до людини, до інших людей, їхніх вчинків, до природи, предметів, явищ, формування відповідальності за свою долю, за вміння розпоряджатися своїм життям як даром природи в соціальному, психологічному та біологічному розумінні.

Мета виховання завжди зумовлена суспільними умовами та потребами, вона вбирає загальнолюдський і національний ідеал виховання молодого покоління. Ефективність виховання залежить від урахування у виховному процесі вікових та індивідуальних особливостей особистості вихованців, взаємозв’язку колективу (групи) з особистістю у виховному процесі. Виховний ефект залежить від активної та позитивної внутрішньої позиції вихованця. Тому вихователеві слід пам’ятати, що виховна робота має бути особистісно зорієнтованою, базуватися на особистісно діяльнісному принципі організації виховної роботи, що передбачає активне включення вихованця у виховний процес на засадах співпраці, діалогу, партнерства, високої вимогливості та глибокої поваги до нього.

Сучасне покоління дітей живе і формується у принципово відмінних умовах порівняно зі старшими братами й сестрами, а тим більше з батьками. Поглиблення соціального розшарування суспільства, розвиток ринкових відносин, приватної власності, певна розмитість моральних ціннісних орієнтирів, зростання ролі релігії - все це реалії, які формують свідомість підлітків і до яких вони намагаються пристосуватися. З одного боку, їх характеризує вищий рівень відкритості, а з другого - гостре відчуття своєї соціальної незахищеності. Їх турбують взаємини з однолітками, батьками, вчителями, більшість з них переживають почуття страху, не відчувають турботи про них, любові дорослих.

Нестабільність усіх сфер життя формує моральну нестабільність. Поряд з традиційно гуманістичною шкалою цінностей (добро, чесність, безкорисливість, любов до Батьківщини тощо) зростає індивідуалізм, нехтування інтересами інших людей, прагматизм, переорієнтація на власні інтереси, особисте благополуччя. Девальвуються цінності, пов’язані зі служінням суспільству, державі, народу, падає престиж освіти, культури, посилюється інтерес до "красивого" життя, яке, на думку частини підлітків, не потребує ані знань, ані професійних навичок, ані серйозного, відповідального ставлення до праці.

Літні оздоровчі табори займають певне місце у системі неперервного виховання. Контингент тих, з ким доведеться працювати вожатому у таборі, дуже строкатий за рівнем вихованості, загальним розвитком, інтересами, ідеалами, світоглядом. Час перебування дитини в таборі дуже короткий, щоб радикально змінити її, але можливості виховного впливу на неї під час табірної зміни практично необмежені: це раціональна організація життя, гурткова робота, активна участь дітей у підготовці і проведенні загонових і загальнотабірних заходів, повсякденне спілкування з дитиною в їдальні, спальних приміщеннях, на загонових місцях, під час купання, ігор, прогулянок, вільного часу, коли все має виховне значення: репліка, жарт, приказка, оцінка, судження, реакція, погляд і навіть мовчання. Більшість дітей, що приїздить до табору, - це учні загальноосвітніх шкіл. Як уже зазначалося, виховання - процес неперервний. В умовах літнього оздоровчого табору вирішуються всі ті виховні завдання, що і в сім’ї та школі, з урахуванням специфіки літнього виховного закладу.

Виховна робота в ЛОТ має ряд специфічних особливостей порівняно з виховним процесом у школі.

По-перше, виховний процес у літньому оздоровчому таборі планується і здійснюється з урахуванням того, що діти повністю відірвані від сім’ї і батьківського піклування. Тому на педагогічний колектив табору покладається завдання забезпечити повноцінне життя і виховання дітей.

По-друге, всі види виховної діяльності здійснюються в тимчасових різновікових дитячих колективах, з різним соціальним досвідом дітей, із різних умов життя і виховання, із сільської або міської місцевості; діти проживають у колективах, створених в умовах літа, з певним оздоровчим режимом дня.

По-третє, виховна робота будується на принципах добровільної участі дітей у різних справах, у вільному виборі ними занять. Це передбачає створення вихователями варіативних програм діяльності.

По-четверте, короткотривалий період існування табірного колективу вимагає чіткого початку і завершення табірної зміни, обов’язкової оцінки діяльності кожної дитини, надання дітям можливості бачити і розуміти результати своєї праці.

По-п’яте, значні виховні можливості має і сам тимчасовий дитячий колектив табору. У новому оточенні, під час активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини, інколи в таких умовах скоріше можна помітити те, що в школі залишається прихованим, тобто краще вивчити і зрозуміти дитячу психологію.

Моральна атмосфера літнього оздоровчого табору, доброзичливе ставлення однолітків і вихователів до кожної дитини сприяють самоствердженню тих дітей, які у шкільному житті вважалися "важкими".

У таборі діти самостійніші, ніж удома. Тут значно менше регламентацій, менше людей, що стримують прагнення до самостійності, і більше умов, що стимулюють творчий розвиток, ініціативу, кмітливість, активність дитини.

По-шосте, у виховному процесі ЛОТ беруть участь як професійні педагоги, так і представники інтелігенції, робітники, студенти, які часто будують свої стосунки з дітьми на основі педагогічної інтуїції і власного менталітету.

По-сьоме, виховний процес у ЛОТ здійснюється у сприятливих умовах природного середовища і соціального оточення. Усе, що є навколо, може стати зоною дитячої турботи, загонової дії. Табір і його околиці - нове, незнайоме для дитини оточення. Воно, звісно приваблює дитину, і треба їй допомогти пристосуватися у ньому.

По-восьме, виховна робота з дітьми має забезпечити дотримання ними режиму дня, порядку і чистоти спальних приміщень, чистоту білизни, виконання санітарно-гігієнічних вимог. Особливо уважно слід організовувати виховну роботу із збереження стану здоров’я дітей, профілактики захворювань, створення порядку та затишку у спальних приміщеннях, ігрових кімнатах, кінозалах, місцях відпочинку. Значне місце у виховній роботі з дітьми відводиться культурі харчування.

По-дев’яте, особливістю виховної роботи в ЛОТ є оздоровлення дітей з використанням річок, озер, моря, лісу, транспортних екскурсій. Саме тут має бути чітка виховна робота із самозбереження життя дітей і вихователів, попередження можливого травматизму і захворювань.

По-десяте, велика кількість виховних завдань, що їх необхідно вирішувати протягом зміни, створюють напружений ритм роботи всього педагогічного колективу, мобілізують його творчі сили і допомагають у досягненні головної мети:

· оздоровлення дітей, створення у них доброго емоційного настрою, привнесення почуття гри, романтики в їхнє повсякденне життя;

· виявлення інтересів, захоплень дітей, розвиток бажання дістати нові знання, вміння, навички;

· навчання дітей діяти в колективі;

· залучення до трудових справ на користь і радість оточуючих.

Урахування педагогічним колективом зазначених особливостей виховної роботи в ЛОТ є передумовою для створення у таборі життєрадісної атмосфери і забезпечення повноцінного відпочинку і розвитку дітей.

Вирішення виховних завдань у різновікових дитячих об’єднаннях (а саме з такими товариствами дітей мають справу вожаті в ЛОТ) обов’язково має спиратися на віковий підхід у формуванні особистості.

Для того, щоб виділити будь-яке виховне завдання, навіть найпростіше, недостатньо враховувати лише індивідуальні особливості дитини. Не менш важливим є знання і врахування своєрідності його можливих вікових характеристик, правильних науково обгрунтованих уявлень про стан формування особистості дитини, протиріччя розвитку особистості, зумовлені віковими змінами й акселерацією. Тут на допомогу мають прийти знання з психології. (На самостійну роботу - вікові особливості дитини молодшого й середнього шкільного віку).

Урахування вікових особливостей під час виховної роботи в умовах ЛОТ дозволяє вирішувати весь комплекс виховних завдань:

1. Створити колектив загону, приділяючи особливу увагу розвитку дитячого самоврядування та формуванню організаторських умінь (виконання трудових, творчих завдань, доручень, уміння звітувати про них перед групою, уміння бути керівником нескладних загальних справ тощо).

2. Залучити кожного вихованця до діяльності через систему доручень, зміст яких суттєво змінюється порівняно зі школою.

3. Навчитися працювати разом усім загоном, доводити розпочату справу до кінця, набути навичок самообслуговування.

4. Прищепити дітям санітарно-гігієнічні навички.

5. Розвивати волю, виховувати дисциплінованість при виконанні режимних моментів.

6. Виховувати у дітей доброзичливість, повагу, товариськість у ставленні до людей, заохочувати їх допитливість, розвивати естетичні почуття і творчі здібності, плекати любов до свого народу, Батьківщини, природи.

Завдання вожатого в таборі полягає в тому, щоб дати дітям можливість самостійно вибирати заняття, розвивати самодіяльність і самоврядування в організації життя, пробуджувати інтерес до соціально цінних видів діяльності. Тільки тоді дозвілля стає і часом відпочинку, і часом саморозвитку. Провідним засобом пробудження такої зацікавленості під час канікул виступає гра.

ЛЕКЦІЯ 2

 

Організаційна структура табірної зміни:

Якщо Ви в таборі вперше, то зобов'язані ознайомитися з ним. Поговорити з начальником табору, старшим вожатим, керівниками гуртків, фізичним керівником, завгоспом та іншими робітниками табору, що працюють давно і добре знають систему організації табірного життя. Дізнатися чи є в таборі свої традиції, закони, правила організації зміни тощо. Закони і традиції табору допоможуть Вам продуктивно вирішувати виховні завдання. Якщо в таборі немає законів і традицій - продумайте їх разом з дітьми. Якщо вони будуть створені дітьми, то напевно вони будуть їх поважати і дотримуватися. У будь-якому таборі можуть бути такі закони та традиції як:

Закон точного часу

Це закон збереження часу свого та інших людей. Табірна зміна дуже коротка, а зробити потрібно встигнути багато. Закон точного часу допоможе заощадити час. Кожна справа, загону або табору, повинна починатися точно в призначений час. Ні в якому випадку не можна змушувати себе чекати, тому що цим ми віднімаємо у своїх товаришів час, цікаві справи, добрий настрій.

Закон території

Цей важливий закон проголошує: бути господарем своєї території, ставитися до неї по-господарські, бережливо і зацікавлено. За цим законом діти не можуть виходити за територію табору без супроводу дорослих, бо це пов'язано з охороною їхнього життя і здоров'я.

Закон зелені

Він нагадує кожному про те, що краса, різноманітність рослинного світу, квітники - це результат праці багатьох людей, адже озеленіння табору трудомістка і ретельна справа. Закон зелені - це повага до природи, тому категорично забороняється рвати зелень на території табору. Закон зелені закликає охороняти і примножувати рослинний світ табору.

 

Закон моря

Море дуже притягує. Воно кличе до себе. І цей закон вимагає ставитися до моря серйозно, з повагою, без залицяння. До моря і в море - тільки з дорослою людиною і тільки з колективом.

Закон піднятої руки

Цей закон навчає поважати людське слово і людську думку, вмінню слухати. Якщо людина підняла руку - значить їй необхідно повідомити, щось потрібне людям.