Для вивчення взаємин у колективі

Характеристика на колектив

Виконана студентом 4 курсу факультету педагогіки і психології

Пилипенко Ігорем

Педагогічну практику проходив на робочому місці класного керівника у 10 класі, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. М.О.Лукаша м. Кролевець.

У класі навчається 10 учнів, з них 3 хлопці та 7 дівчат. Вік учнів 15-16 років. 8 учнів класу виховуються в повних сім'ях, 1 учень виховується без батька та 1 учениця має статус напівсироти (вихованням займається батько). Учениця добре навчається, має успіхи у вивченні української мови, зарубіжної літератури, 10 років відвідує танцювальний гурток.

Вивчивши соціальний стан батьків, можна сказати, що всі вони є робітниками різних сфер життя: 20% - педагогічні працівники, 10 % - медичні працівники, 20% - працюють у сфері обслуговування, 50% мають робітничі професії. Всі сім'ї мають середній рівень життя, тому особливого розшарування через матеріальні статки в класі не помітно, учнів, сім'ї котрих мають статус малозабезпечених у класі немає.

Показники успішності у класі такі: учнів з високим рівнем навчальних досягнень 2 (20%); учнiв iз середнiм рiвнем навчальних досягнень 7 (70%); учнiв iз початковим рiвнем навчальних досягнень 1 (10%). Бiльшiсть дiтей класу мають навчальний потенцiал i хорошi здiбностi у вивченні окремих предметів, таких як: фізика, інформатика, історія, українська мова та література.

Учні були активними учасниками предметних олімпіад фізики, інформатики, історії, української мови (Бондарець А., Дробниця М., Глушко Д., Ялинна М.) та учасниками творчих конкурсів, концертів (Дробниця М., Шейко О., Бузовська А., Глушко Д., Олівінська В., Ялинна М., Стожок Ю.).

На уроках загалом дисципліновані, але, не дуже активні у відповідях. Під час усного опитування учнів визначив, що переважаючими мотивами навчання є підготовка до вибору професії та прагнення проявити себе.

Серед негативних соціально-психологічних явищ виявлено несумлінне ставлення деяких учнів (переважно хлопців) до виконання учнівських обов'язків у класі (прибирання класу, пришкільної території тощо), більшість учнів класу засуджують несумлінне виконання обов'язків та вказують своїм однокласникам на помилки.

Як і кожен колектив, клас має свої звичаї та традиції: спільне проведення свят, вітання іменинників, здійснення екскурсій та подорожей, стали традиційними походи вихідного дня на природу.

У класі виділяються дві мікрогрупи. Існує поділ між дівчатами і хлопцями. Спостерігаючи за класним колективом на уроках і перервах визначив, що хлопці тримаються дещо окремо від дівчат, оскільки мають інтереси до вивчення фізики, інформатики та захоплюються механікою, а дівчата більше цікавляться модою, танцями та ін.. Але є те, що об'єднує дівчат і хлопців – це колективні спортивні ігри, такі як волейбол, баскетбол. Загалом мікрогрупи мирно співіснують, їх об'єднує навчальна діяльність та потреба у взаємодопомозі.

Колектив класу діяльний, живий, енергійний. Кожен з учнів класу має доручення:

Староста класу Бондарець Артем

Актив класу Дробниця М., Шейко О., Бузовська А.

Прес-центр Ялинна Марина,

Дисципліна Горох Дмитро

Центр «Волонтер» Дробниця Марія

Центр «Навчання» Глушко Дар'я

Підручники Стожок Юлія

Центр «Господар» Макаренко Андрій, Олівінська Вікторія

Неформальним лідером класу є Дробниця Марія, більшість учнів класу прислухається до її думок та пропозицій.

За даними проведеного анкетування «Визначення взаємин у колективі» (Додаток №1) учнi класу повідомляють, що: 60 % дітей почувають себе у школі спокійно та весело, 50% наголошують, що у класі переважає байдужість один до одного, 40% говорять, що взаємовідносини різні, залежить від ситуації. 100% учнів вважають найкращим спілкуванням з однокласниками є виїзди на природу. 80 % дiтей хотіли б щоб клас був більш дружнім. За результатами методики «Що важливіше?» (Додаток №2) клас проміжний по рівню розвитку ціннісно-орієнтаційної єдності, найбільш цінними для учнів є такі якості як: цілеспрямованість, чесність, самостійність, уміння планувати роботу.

Загалом стосунки у класi товариськi. Дiти можуть органiзовувати самостiйно справи, пiдтримувати одне одного й допомагати в критичних ситуацiях. Але повного порозумiння мiж дiвчатами та хлопцями немає (є випадки заздрощiв, образливостi, амбiцiйностi). У стосунках мiж дiтьми мало спiвчуття, теплоти, галантностi, терпимостi до помилок товариша. Не всi учнi проявляють стриманiсть у стосунках зi старшими, вчителями, не всi цiнують фiзичну працю, зокрема обслуговуючого персоналу.

Учні неодноразово брали та беруть участь в позакласній роботі і займають призові місця у конкурсах (виховні заходи, свята, вистави). Наприклад, двоє дівчат входять до шкільної команди з баскетболу та волейболу, 2 хлопців входять до шкільної команди з волейболу, 3 дівчат входять до складу шкільного самоврядування.

Підготовка учнів до різноманітних заходів зближує їх, але присутність класного керівника при підготовці виступів є обов'язковою, оскільки учням часто потрібна допомога старшого наставника. За його відсутності можуть сваритися через різність інтересів (конфліктують), або не можуть організуватись.

Потрібно зазначити, що виховна робота в класі проводиться регулярно, кожен вівторок проходять тематичні виховні години («День Соборності», «Що внутрішня, що зовнішня краса тобі одній дарована, людино», «Людина – частина природи» та ін..), 1 раз на місяць проводяться години психолога («Стать та міжстатеві відносини», «Твоє життя – твій вибір», «Ціннісні орієнтації», «Ризикована поведінка» та ін..), також активно проводиться робота з батьками, вони знають про успіхи своїх дітей, через кожні два тижні виписуються оцінки кожного учня і вклеюються в щоденник, на цьому листочку батьки мають поставити свій підпис. Крім цього, для згуртування класного колективу та кращого знайомства батьків та педагогічного колективу, класним керівником 10 класу було проведено практичне заняття «Батьки, вчителі, учні: шляхи взаємодії», де всі учасники мали змогу краще познайомитись, навчитись співпрацювати для вирішення спільних питань.

Отже, класний колектив з яким я спілкувався протягом проходження практики активний, майже всі учні класу приймають участь у змаганнях, конкурсах, виховних заходах школи. Є активними учасниками районних та обласних предметних олімпіад. Під час проходження практики я намагався спілкуватись з учнями, спостерігав за особливостями навчання та взаємодії учнів під час уроків та перерв, на змаганнях шкільного та районного рівня. Багато уваги приділяв згуртування учнівського колективу, шляхом залучення до спільної діяльності (група підтримки команди, тренування, підготовка до свят).

Рекомендації:

1. Класному керівнику продовжувати роботу щодо згуртування учнівського колективу. Учнівський колектив створюється, зростає й міцніє в процесі різноманітної діяльності. Вона робить життя колективу змістовним і цікавим. Тому створення і згуртування учнівського колективу починається з конкретних і корисних спільних справ, що потребують колективної та узгодженої роботи. Обладнання класу перед початком навчального року, виготовлення іграшок для дитячого садка, прибирання шкільного подвір'я, організація класної бібліотеки, виставка виробів учнів — усе це допомагає усвідомити свій зв'язок з колективом і пройнятися почуттям відповідальності перед ним.

2. Класному керівнику продовжувати залучати батьків та педагогічних працівників до спільних заходів у класі;

3. Вчителям-предметникам уникати критики учнів при свідках, а також вживання слів “завжди”, “ніколи”; порівнювати роботи учня лише з його попередніми роботами, а не з роботами інших;

1. Вчителям-предметникам надавати учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

 

Додаток 1

Анкета

Для вивчення взаємин у колективі

 

Учень___________________________________клас__________________

1. Скільки тобі років?

2. Ти любиш школу?

- дуже люблю;

- не люблю;

- трішки люблю.

3. Як ти почуваєшся в школі?

- спокійно;

- весело;

- нудно;

- страшно;

- комфортно;

- неспокійно;

- самотньо.

4. Які маєш проблеми у взаємовідносинах з однокласниками?

5. Яке ставлення до людини переважає у вашому класі?

- розуміння;

- байдужість;

- насилля;

- повага і довіра;

- співпереживання;

- переслідування і кепкування;

- готовність допомогти.

6. Чи хотів би ти запросити до себе на день народження когось із учителів?

- так;

- ні.

7. Як би ти охарактеризував взаємовідносини між учнями у вашому класі?

- дружба, співпраця, піклування одне про одного і водночас відповідальність перед колективом за свої вчинки;

- товариські, але не дуже міцні і щирі;

- цілковита байдужість, ніхто ніким не цікавиться;

- уявна злагода та прихований тиск тих, хто дужчий;

- ми всі підкоряємося одному «королю» або групі нахабних і небезпечних;

- ми весь час сперечаємося і сваримося;

- взаємовідносини різні, залежно від ситуації.

8. Найкращим спілкуванням з однокласниками я вважаю:

- разом вчити уроки;

- виїздити на природу;

- брати участь у громадській діяльності;

- захищати їх від ворогів;

- триматися від них подалі;

- проводити вільний час;

- допомагати тим, хто потребує цього;

- обговорювати особисті проблеми;

- святкувати свій день народження;

- звертатися до них по допомогу.

9. Яке твердження найбільше відповідає твоїй життєвій позиції?

- я відчуваю потребу завжди безкорисливо допомагати іншим людям;

- я готовий пожертвувати своїми інтересами заради інших;

- я намагаюся поєднувати власні інтереси з потребами і інтересами інших людей;

- я готовий допомагати людям, якщо це не суперечить моїм інтересам;

- я намагаюся не турбувати інших через свої особисті проблеми;

- я можу співчувати іншій людині, але витрачати час на всіляку допомогу не можу;

- допомагаю іншим, якщо це і мені дає якусь користь;

- мене не цікавлять інші люди.

10. Хто має втрутитися і допомогти учневі, якщо він став на неправильний шлях (не відвідує школу, порушує закони, вживає наркотики)?

- ніхто;

- однокласники;

- вчителі;

- батьки;

- міліція;

- церква;

- психолог;

- соціальний працівник;

- я особисто.

 

 

Додаток 2

Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?”

Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.

Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18, 25), стиль поведінки та діяльності (3, 7, 9, 12, 27), знання (2, 5, 14, 21, 32), якості розуму (4, 20, 30, 24, 34), навчально-організаційні уміння (8,13, 15, 22, 26), ставлення до товаришів (11, 17, 23, 29, 33), ставлення до себе (10, 19, 28, 31, 35). Школярі повинні обрати з цих 35 якостей тільки 5, які, на їхню думку, є необхідними та найбільш важливими для успішного виконання спільної навчальної роботи.

Якості особистості

1. Дисциплінованість

2. Ерудованість.

3. Свідомість громадського обов’язку.

4. Кмітливість.

5. Начитаність.

6. Працьовитість.

7. Ідейна переконаність.

8. Уміння контролювати роботу.

9. Моральна вихованість.

10. Самокритичність.

11. Чуйність.

12. Громадська активність.

13. Уміння планувати роботу.

14. Допитливість.

15. Уміння працювати з книгою.

16. Цілеспрямованість.

17. Колективізм.

18. Старанність.

19. Вимогливість до себе.

20. Критичність.

21. Духовне багатство.

22. Уміння пояснити завдання.

23. Чесність.

24. Ініціативність.

25. Уважність.

26. Відповідальність.

27. Принциповість.

28. Самостійність.

29. Товариськість.

30. Розсудливість.

31. Скромність.

32. Обізнаність.

33. Справедливість.

34. Оригінальність.

35. Впевненість у собі.

 

Обробка отриманих даних.

№

Прізвища учнів

Якості особистості

…

+ +

Сума виборів

 

 

У ній в кожному рядку наголошуються ті п’ять номерів (якостей), які обрав даний учень. Потім по стовпцях підраховується кількість виборів кожної якості. Коефіцієнт, що характеризує ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності учнів класу (С), обчислюють за наступною формулою:

де п – середнє число виборів, що доводиться на одну з п’яти якостей особистості, отримало максимальне число виборів, m – середнє число виборів, що доводиться на одне з решти якостей особистості, N – кількість учнів, які взяли участь в експерименті.

Іноді користуються й іншою, більш простою формулою, яка може бути отримана з приведеної шляхом деяких перетворень:

де п – сума виборів, що доводиться на п’ять якостей особистості, які отримали максимальне число виборів, N – число учнів, взяли участь в експерименті.

С >0,5 вважається високим показником і свідчить про те, що клас можна вважати колективом. Якщо 0,3<С<0,5, то клас проміжний по рівню розвитку ЦОЄ. Нарешті, С<0,3 свідчить про недостатній ЦОЄ та розвиток класу як колективу.

Якщо найбільш вагомі якості належать одній групі властивостей, значить, учні пов’язують успіх своєї спільної діяльності з тією сферою, яку ці якості характеризують.