Предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», її система та співвідношення з іншими юридичними дисциплінами.

ТЕМА №1

ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

КУРСУ «СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ»

 

1. Правоохоронна діяльність: її ознаки, поняття. Напрямки та функції правоохоронної діяльності, судова діяльність, правозахисна діяльність.

2. Предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», її система та співвідношення з іншими юридичними дисциплінами.

3. Взаємовідносини судових та правоохоронних органів з іншими органами державної влади та управління.

4. Основні джерела курсу «Судові та правоохоронні органи України».

 

 

Правоохоронна діяльність: її ознаки, поняття. Напрямки та функції правоохоронної діяльності, судова діяльність, правозахисна діяльність.

 

В державі створені і є одними з основних органами що забезпечують правопорядок та законність, тобто здійснюють діяльність, яка отримала назву правоохоронної.

Цей вид державної діяльності має ряд суттєвих ознак:

1) така діяльність може здійснюватися не у будь-який спосіб, а лише за допомогою застосування юридичних заходів впливу, до яких можна віднести заходи державного примусу та стягнення. Наприклад, якщо скоєно злочин, то може бути призначене покарання, встановлене кримінальним законом; якщо заподіюється шкода майну, то може бути покладений обов'язок відшкодувати цю шкоду;

2) юридичні заходи впливу, які застосовуються в ході здійснення правоохоронної діяльності, повинні суворо відповідати приписам закону або іншого нормативного акту; тільки закон або інший нормативно-правовий акт можуть бути підставою застосування конкретного заходу впливу і чітко визначають її зміст.

3) правоохоронна діяльність реалізується у встановленому законом порядку, із дотриманням певних процедур. Наприклад, вирок суду, який призначає кримінальне покарання, звільняє від нього або виправдовує підсудного, може бути постановлений тільки після проведення судового розгляду, всебічного обговорення судом.

4) здійснення правоохоронної діяльності покладається, насамперед, на спеціально створювані державні органи, які комплектуються відповідним чином підготовленими службовцями, в основному юристами, а також іншими спеціалістами, які мають спеціальні знання в інших областях, їм надаються необхідні матеріальні та технічні засоби.

З урахуванням сказаного, правоохоронну діяльність можна визначити як таку державну діяльність, що здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності до закону і при неухильному дотриманні встановленого ним порядку.

Основні задачі правоохоронної діяльності полягають в:

1) охороні та захисті перш за все прав та основних свобод людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, власності.

2) в охороні закріпленого Конституцією України суспільного ладу, його економічної і політичної системи, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і об'єднань громадян, у зміцненні законності і правопорядку.

Правоохоронна діяльність включає в себе декілька конкретних напрямків, кожний з який має свої специфічні задачі і реалізується характерними для нього методами.

До числа таких напрямків відносяться:

1) прокурорський нагляд;

2) виявлення та розслідування злочинів;

3) захист по кримінальних справах та надання іншої юридичної допомоги;

4) конституційний контроль;

5) правосуддя;

6) організаційне забезпечення діяльності судів; деякі інші.

Виділяють наступні правоохоронні функції:

— головні, до яких відносяться:

1) профілактична (профілактика правопорушень, які тягнуть за собою юридичну відповідальність у сфері публічного права);

2) захисна (захист життя, здоров'я, прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб);

3) охорони громадського порядку, громадської безпеки і власності;

4) ресоціалізаційна (ця функція є найбільш характерною для органів і служб у справах неповнолітніх, служб);

5) оперативно-розшукова;

6) розслідування злочинів;

7) судового розгляду справ;

8) розгляду справ про адміністративні правопорушення;

9) розгляду справ про фінансові та адміністративно-господарські правопорушення;

10) виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов орган дізнання і досудового слідства та прокурорів.

— другорядні та допоміжні, до яких відносяться:

1) контрольна (наглядова);

2) дозвільна (надання дозволів на здійснення певної діяльності, у тому числі підприємницької, або вчинення певних дій);

3) правороз'яснювальна (у тому числі функція подання правової допомоги);

4) аналітична та/або методична;

5) інформаційна (інформування інших державних органів, у тому числі правоохоронних);

6) нормотворча (з правом видання актів міжвідомчого характеру);

7) координаційна.

Нарешті, правоохоронні органи можуть виконувати й інші функції, які взагалі можна віднести до правоохоронних: розвідувальна, забезпечення урядового зв'язку, подання соціальної допомоги тощо.

Предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», її система та співвідношення з іншими юридичними дисциплінами.

 

Предмет будь-якої навчальної дисципліни визначається перш за все колом тих питань і проблем, які повинні вивчатися в її рамках. До предмету дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» входять:

- відомості про державні органи, які виконують судову та правоохоронну діяльність, а також про деякі недержавні утворення, які покликані сприяти такого роду діяльності. Центральне місце займають відомості про конкретні напрямки правоохоронної діяльності; про побудову відповідних органів чи організацій, їхню структуру, повноваження.

З урахуванням сказаного дисципліну «Судові та правоохоронні органи України» можна визначити як таку, в рамках якої вивчаються основи організації та найголовніші напрямки та завдання діяльності цих органів, їх взаємодія один з одним та іншими органами держави.

Систему дисципліни складають, по-перше, вивчення однієї з гілок державної влади — судової: розкривається поняття правосуддя, його принципи, власне судова система: суди загальної юрисдикції, Конституційний Суд, а також розглядається статус суддів, органи суддівського самоврядування. Крім того, вивчаються принцип організації і діяльності, система і структура органів прокуратури, внутрішніх справ, юстиції, СБУ, органів державної податкової служби України, адвокатури, нотаріату.

Дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» знаходиться у тісному взаємозв'язку з цілим рядом інших дисциплін, які вивчаються в юридичних вузах. Перш за все це «Конституційне право України», яке у загальних рисах говорить про роль та місце судових та правоохоронних органів в системі всіх органів держави.

Адміністративне право України розкриває закономірності організації та функціонування органів державного управління, зокрема, таких правоохоронним органів як Міністерство юстиції, МВС, підпорядкованих їм установ.

Кримінальний процес — ця дисципліна глибоко аналізує зміст діяльності як судів загальної юрисдикції так і правоохоронних органів, покликаних розкривати злочини,цивільний процес — також має справу переважно зі змістом діяльності суду по розгляду та вирішенню цивільних справ.

Господарський процес — розкриває зміст діяльності господарських судів при розгляді та вирішенні господарських спорів.

Також дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» пов'язана з такими дисциплінами як «Теорія держави та права», «Історія держави та права України» та «Історія держави та права зарубіжних країн».