Хвороби копитець овець та їх профілактика.
Лекции.Орг

Поиск:


Хвороби копитець овець та їх профілактика.




Лекція №9

Хвороби копит, характерні для непарнокопитних тварин.

Некроз м’якушних хрящів.

Necrosis cartilaginis pulvinaris

Етіологія. Некротичні зміни ® інфікування. Вторинне ® при засіканні, флегмоні вінчика, подотроклеарній флегмоні, глибокому гнійному пододерматиті, параартикулярній флегмоні копитного суглоба.

Патогенез – порушення живлення хряща, просочується токсинами, ферментами мікроорганізмами ® некроз.

Сприятливий перебіг – відмежування вогнища. Тканина ® гнійному розплавленню ® абсцеси, нориці. Гній з шматочками хрящової тканини зеленого кольору. Може поширюватися на вінчик, порушується рогоутворення (хвилястий ріг).

Несприятливий перебіг – гнійно-некротичний процес на зв’язки, копитний суглоб, копитну кістку, вінчик стінки і м’якуш копита (панунгуліт).

Клінічні ознаки. Хронічний перебіг. Підвищення загальної температури тіла, кульгання опори. Помітне болюче опухання, нориці, гній.

Прорив гною – температура тіла знижується до норми, зменшення або зникання кульгавості. Припухлість ущільняється, мало болюча. В ділянці м’якушного хряща – рубці, нориці.

Ускладнення – септичним пододерматитом або некрозом копитної кістки – знову кульгання, підвищення температури тіла, вип’ячування дивертикулів.

Діагноз – клінічні ознаки, рентгенофістулографія.

Диференційний діагноз – ураження копитного суглоба (пункція, рентген).

Лікування. Гострий період.

Þ загальна та місцева антисептична терапія (антибіотики, СА);

Þ місцево УВК, новокаїнові блокади;

Þ реінфузія крові (1 мл/кг).

Виражений некроз м’якушних хрящів. – їх екстирпація; потоншують ріг (до кісточкового рогу). На всю довжину м’якушного хряща (розріз над каймою) – пухку клітковину, фасцію – препарують хрящ. Розтинають його навпіл, видаляють по часткам лавровидним ножем. Рану триціліном, суміш борної кислоти: КМnО4. Шви, пов’язка.

Профілактика зменшити травмування. Лікування септичних процесів.

 

Хронічний асептичний подотрохлеїт.

Podotrochleitis aseptica chronica.

Хронічне запалення човникового блока – у верхових і рисистих коней.

Етіологія значне навантаження (алюри, скачки) за межі механічної стійкості човникового блока. Спричиняють – хронічне запалення в човниковій кістці, кінцевій частині сухожилка глибока згинача пальцевого і човниковій бурсі. Зумовлює і надмірне зрізування п’яткових стінок, сухість копитного рога, постава кінцівок.

Патогенез гіперемія, екстравазація, дрібні крововиливи. Дистрофія – потоншення трабекул, їх демінералізація, в осені зменшення катіонного білка. В кістково-мозкових вічках – проліферація фібробластів, скупчення макрофагів, лімфоцитів. Запалення характеру – фіброзного розріджувального оститу. Тріщини, переломи трабекул і компактного шару кістки, екзостози. Фіброзний хрящ (бур сальна поверхня) – дистрофія, некробіоз, розволокнення. Вогнища руйнування. В сухожилку – дилатація, тромбоз, облітерація кровоносних судин, мукоїдні та фібриноїдні набухання, СТ проліферація, хондрогенез. В човниковій бурсі – багатий на глікопротеїни ексудат.

Клінічні ознаки – скутість рухів, вивільнення кінцівки з опори (в статиці). Кульгання опори (усилюється на твердому ґрунті), зменшується при відпочинку. З часом пальцьова вісь ® прямовисного походження, копито стає торцевим, атрофія стрілки.

Діагноз – біль у середньострільчатій борозні. Проба з клином.

Диференційний діагноз – перелом копитцевої кістки, рентгенографія.

Лікування. Спочатку – тепло, УВЧ. Робота на м’якому грунті, підковування. Зменшення кульгання ® невректомія волярних гілок волярних нервів.

Профілактика – правильне підковування, своєчасна розчистка. Уникати тривалої роботи на твердому грунті.

 

Хвороби копитець овець та їх профілактика.

Хвороби як і у ВРХ, але є властиві лише вівцям.

Копитна гниль.

Paronichia contagiosa.

Етіологія і патогенез. Збудник – Fusiformis nodosis. Гине в грунті під дією тепла, сонячних променів, холоду – протягом 6-8 днів. В тріщинах рогу, під відшарованим рубцевим рогом – понад рік (джерело зараження).

Збудник викликає запалення міжкопитцевої щілини, потім на основу шкіри (Липтовим В.І. 1995). Інші – гнійний процес спочатку на рогі підошви і стінки з боку міжпальцевої щілини.

На думку Нахлуліна (1950) – основа шкіри захоплюється вторинна внаслідок дії продуктів гнильного розпаду рога.

Тривале подразнення – (рогоутвореного шару) – розростання; викривлення рогової капсули. Ріг який розростається – руйнується, відшаровується (інколи повністю). Хвороба – хронічно може викликати ускладнення – флегмона вінчика і м’якуша, гнійний пододерматит, артрит і навіть септичні явища.

Клінічні ознаки. Почервоніння, опухання міжпальцевого склепіння та аксіальної ділянки м’якуша або за тилом – гнійно-гнилосного чи некротичного пододерматиту. Кульгавість. Відшарування рогу. У тяжко хворих – ексунгуляція.

Надмірно відростає ріг, деформація копитець. Характерний запах.

Діагноз – клінічні ознаки, епізоотичні дані, лабораторні дослідження.

Прогноз – сприятливий (при лікуванні).

Лікування і профілактика. Ізоляція. Розчистка, дезінфекція (іншим).

Некротичні ділянки – видаляють і обробляють 20-25% розчином міді сульфату. Хворих – не виганяти до відростання рогу.

У ранені ділянки:

Ø мазями, лініментами (сульфаніламіди, антибіотики) АСД-3, березовим дьогтем (до нього 5% формаліну);

Ø оголення основи шкіри;

Ø пов’язки.

в/м – Біцилін-5,

приміщення – дезінфекція.

Копитні ванни з 10-20% мідного купоросу, двічі на день.

 

 





Дата добавления: 2017-04-03; просмотров: 368 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.