Київські «неокласики».Микола Зеров («Київ − традиція»).

Іван Багряний. Публіцистика. «Чому я не хочу вертатись до СРСР».

 

 

БІЛЕТ №17

1. Микола Вороний – “ідеолог” модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму. Художні особливості поезії М.Вороного “Іванові Франкові”: мотив необхідності для поета бути “цілим чоловіком”. “Блакитна Панна”: єдність краси природи і мистецтва Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша “Інфанта”.

2. Олександр Довженко. Трагізм життя і творчості. Кіноповість «Зачарована Десна»: автобіографічна основа; відображення в головних образах національного менталітету; морально-етичні проблеми твору; жанрова специфіка.

 

БІЛЕТ № 18

1. Олександр Олесь – п оет-емігрант. Експресивність патріотичних почуттів у віршах про Україну, в поезії «О слово рідне! Орле скутий!..». Філософічність твору«З журбою радість обнялась…»,звукова виразність поезії «Чари ночі» Символізм у вірші «Айстри». символізм.

2. Кіноповість О. Довженка «Україна в огні»: відображення у творі найтрагічніших сторінок історії вітчизняної війни в Україні. Уособлення долі українського народу в образах родини Запорожців; жанрова специфіка твору.

Кіноповість.

БІЛЕТ№ 19

1. Драма Лесі Українки «Бояриня». Історична основа твору. Соціальна і психологічна проблематика. Образи Степана й Оксани Перебійної.

2. Володимир Винниченко. Загальний огляд життя і творчості, громадської та політичної діяльності. Новела“Момент”.Поєднання реалістичного змалювання дійсності і філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). Імпресіонізм новели. Образ Панни – втілення ідеї вічної жіночності, краси. Оповідання «Малорос-європеєць» – сатира на буржуазну, міщанську сутність українського ліберального панства.

 

 

БІЛЕТ №20

1. Павло Тичина – поет неповторного світовідчуття. Трагедія творчої особистості. Поезії: “Одчиняйте двері…”, “Пам’яті тридцяти”: емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів; оптимістично трагедійні настрої ліричного героя. Глибокий ліризм, художність, психологічна заглибленість поетичних творів: «Арфами, арфами…», “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”

ТЛ: вітаїстичність, кларнетизм.

2. Василь Барка – письменник-емігрант, змушений покинути рідну землю через переслідування. Роман «Жовтий князь» – роман-документ про трагічну долю українського селянства у 30-і роки ХХ ст.. Реалістичне змалювання трагедії голодомору; гуманістичне звучання твору; образи-символи на означення добра і зла.

 

БІЛЕТ № 21

1. «Українське Відродження» – унікальне культурно-соціальне явище 20-х років ХХ ст.; літературний процес (стильові течії, літературні угрупування, ідейно-тематичне спрямування літератури); літературна дискусія та участь у ній ідеологів модернізму та соцреалізму. Домінування соцреалістичної естетики в1930-ті роки. Поняття про «розстріляне Відродження».

 

2. Улас Самчук. Роман «Марія» - перший в українській літературі художній твір про насильницьку колективізацію, про нещадне винищення справжніх трудівників землі, голодомор 1933 р. Жанрові особливості; ідейний смисл образів персонажів.

 

БІЛЕТ№ 22

Київські «неокласики».Микола Зеров («Київ − традиція»).

Максим Рильський Загальний огляд творчості поета. “Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”, «Коли усе в тумані життєвому…»: мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі людини, звеличення любові до рідного краю. «Слово про рідну матір» - патріотична ораторія. Філософічність художнього твору.

2. О. Довженко «Щоденник» -вияв трагізму особистості геніального українця в умовах сталінської системи.

БІЛЕТ № 23

1. Павло Грабовський. Життєвий подвиг поета. Мотиви громадянської лірики: «Справжні герої», «Уперед», «Учителька». Цикл віршів «До Н.К.С.»

 

2. Микола Хвильовий. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр. «Я (Романтика»). Новела «Мати» - психологічний твір про життєвий вибір людини за екстремальних обставин, протест проти ідеологічного фанатизму.

 

БІЛЕТ №24

1. Григорій Косинка – письменник розстріляного Відродження.. Оповідання “В житах” – зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос. «На золотих богів», «Мати»: трагедія українського народу у вирі братовбивчої громадянської війни; гуманістичне звучання творів. Імпресіонізм.

2. Іван Кочерга. Драматична поема «Ярослав Мудрий». Художнє втілення ідеї незламності народного руху, любові і відданості своїй Вітчизні.

 

 

БІЛЕТ №25

1. Юрій Яновський. Творча біографія митця. Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі» (з роману «Вершники»): історична правда та художні узагальнення; проблеми протиставлення загальнолюдських вартостей класової ідеології, розпаду роду й родини як трагедії народу.

 

2. Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор Михайль Семенко. Урбаністичні мотив и його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми (“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”)

БІЛЕТ №26

1. Поезія «Декадент» - поетичне кредо І. Франка. Віра поета в майбутнє нації. Цикл «Україна» «Розвивайся ти, високий дубе…» (“Сікстинська мадонна”).

2. Юрій Яновський. Творча біографія митця. Новела «Дитинство»: фольклорні джерела новели, відображення української звичаєвості у ній; духовна краса людини як умова гармонізації світу.

 

 

БІЛЕТ №26

1. Леся Українка і Волинь. Життєві ідеали у віршах «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», символічність та романтичність багатство образів.

 

2. Виразне читання та ідейно-художній аналіз улюбленого вірша.

 

БІЛЕТ №27

1. Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Природа і людина у творі; конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі, дійсністю і мрією. Розкриття мотивів на основі зхарактеристики образів персонажів. Неоромантизм, драма-феєрія.

 

Літературна дискусія 20-х років ХХ ст. та участь у ній ідеологів модернізму та соцреалізму;. Домінування соцреалістичної естетики в1930-ті роки. Поняття про «розстріляне Відродження».

 

БІЛЕТ №28

 

1. Розповідь про улюбленого письменника (з програми української літератури)

2. Іван Карпенко-Карий – корифей українського театру. Актуальність ідей комедії «Хазяїн»