Організація харчування хворих у стаціонарі.

В сучасних умовах у більшісті лікувально-профілактичних закладів функціонує централізована система, при якій всі процеси обробки сировини та приготування їжі зосереджені у центральному харчоблоці. Забезпечення відділень продуктами харчування і прготовленою їжею здійснюється спеціальним персоналом з допомогою внутрішньолікарняного транспорту, який оснащений термоізоляційною плсудою.

Для контролю за харчуванням у лікарнях є дієтлікарі, а в стаціонарних відділеннях – дієт-сестри. У терапевтичному стаціогарі можуть знаходитися хворі з різними захворюваннями, що вимагає призначення різних дієт. Тому щоденно на підставі лікарських призначень складається порційна вимога на харчування хворих у відділенні. Хворі, що знаходяться на загальному режимі, приймають їжу самостійно, у столові. Хворим з обмеженим руховим режимом їжу приносять у палату та при необхідності –годує важкохворих молодша медсестра. Для годування важкохворих застосовують прикроватний столик або ліжковий столик, що ставлять у ліжко. Шию та груди хворого прикривають фартушком чи салфеткою. Необхідно піклуватися про те, щоб на виду у хворого не знаходились речі. Що пригнічують апетит (банки з харкотинням, ліки з неприємним запахом).

 

Штучне харчування.

Штучне харчування – це введення в організм людини поживних речовин протиприроднім шляхом, минаючи ротову порожнину. Повноцінне харчування складає основу життєдіяльності людини. В лікувальних міроприємствах хворих терапевтичного і хірургічного профілю одне з центральних місць займає корекція порушень обміну і повноцінне забезпечення енергетичних і пластичних потреб. Травми, опіки та хірургічні втручання призводять до різкого зсуву обмінних процесів в сторону підвищеного катаболізму і викликають суттєві метаболічні розлади в організмі: порушення білково-амінокислотного, вуглеводного і жирового обмінів, водно-електролітного балансу, метаболізму вітамінів. Все це вимагає додаткової нутритивної підтримки в загальній програмі лікування. Нутрітивна підтримка відноситься до методів інтенсивної терапії і спрямована на попередження у хворих, що знаходяться у важкому стані, втрати ваги тіла і зниження синтезу білка, розвитку імунодефіциту, електролітного і мікроелементного дисбалансу, дефіциту вітамінів. В залежності від клінічної ситуації можуть бути використані різні види штучного харчування: повне або часткове парентеральне харчування; ентеральне зондове; змішане харчування.

 

Види штучного харчування:

Ø Через шлунковий зонд,

Ø Через операційний свищ шлунка (гастростому)

Ø Через операційний свищ кишки (ілеостому)

Ø Через пряму кишку (харчова клізма)

Ø Парентерально.

Парентеральне харчування повинне включати всі ті ж харчові інградієнти, що й харчування звичайне. В практиці приміняють:

- Повне парентеральне харчування – введення всіх поживних інградієнтів у кількостях, що відповідають потребам організму, здійснюється тільки через центральні вени;

- Часткове парентеральне харчування – носить допоміжний характер і приміняється для вирішення проблем короткотривалої нутрітивної підтримки організму, включаючи окремі харчові компоненти.

- Додаткове парентеральне харчування, введення всіх інградієнтів харчування у кількостях, що доповнюють ентеральне харчування.

 

Матеріали для самоконтролю:

А. Тестові завдання для перевірки готовності до вивчення теми:

1.Хто здійснює контроль за дієтичним харчуванням хворих у терапевтичному стаціонарі?

1.Постова медсестра.

2.Старша медсестра.

3.Буфетниця.

4. Дієт сестра

5.Дієтлікар.

 

2. Яка маса тіла вважається нормальною для людини зростом 180 см?

1. Не менше 65 кг.

2. Близько 80 кг.

3. 65–70 кг.

4. Не більше 95 кг.

 

3.Які засоби можна ввести у пряму кишку через харчову клізму?

1. 40 % розчин глюкози..

2. Пептон..

3. Фізіологічний розчин.

4. 5 % розчин глюкози..

5. Яєчний білок.

 

4.Яку кількість їжі можна одноразово ввести через гастростому?

1. 150мл.

2. 1,5 л.

3. 50 мл.

4. 250 мл.

5. 500 мл

 

5.Які методи штучного годування використовують після операції з приводу пухлини стравоходу?

1. Звичайне харчування.

2. Харчування через гастростому.

3. Парентеральне крапельне харчування.

4. Годувальна клізма.

5. Комбіноване-інфузійне та через харчову клізму.

 

6.Виберіть розвантажувальну дієту при ожирінні.

1. Гарбузово-кавунова.
2. Сирно-сметанна.
3. М’ясо-рибна.
4. Вуглеводно-цукеркова.
5. Вівсяно-гречана.

 

7.Дієтичний стіл №7 призначають хворим з захворюваннями:

1. Серцево-судинної системи.

2. Хворобами нирок.

3. Захворюваннями суглобів.

4. Цукровому діабеті.

5..Хворобах печінки.

 

8. Дієтичний стіл № 9 призначають хворим з захворюваннями:

1. Серцево-судинної системи.

2. Хворобами нирок.

3. Захворюваннями суглобів.

4. Цукровому діабеті.

5. Хворобах печінки.

 

9. Дієтичний стіл № 5 призначають хворим з захворюваннями:

1. Серцево-судинної системи.

2. Хворобами нирок.

3. Захворюваннями суглобів.

4. Цукровому діабеті.

5. Хворобах печінки.

 

10. Яку дієту призначите хворому на подагру, сечокам’яну хворобу?

1. Дієту № 1.

2. Дієту № 5

3. Дієту № 7

4. Дієту № 6

5. Дієту № 9

 

Б. Задачі для самоконтролю:

Завдання 1. Хорий знаходиться на постільному режимі у зв’язку з тяжкою недостатністю кровообігу. Який вид харчування ви йому призначите?

Завдання 2. Хворий тривалий час знаходиться у непритомному стані у зв’язку з травмою головного мозку. Який метод харчування слід використати у цьому випадку?

Завдання 3. Хвоий переніс операцію на стравоході. Яким способом харчування ви скористаєтеся для підтримання його енергетичного харчового балансу?.

Завдання 4. Молодша медична сестра під час годування важкохворого не очистила посудину після харкотиння. Чи правильний її підхід до годування хворого

 

Завдання 5. В тиху годину медсестра зайшла до палати і голосно зауважила хворому,що він не пообідав та вчасно не прийяв ліки. Чи правильно вона поступила? Якщо ні, то як вона повинна діяти?

Література.

Основна:

1. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – С. 5–21.

2. Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології, К., 1998.

3. Туркина Н.В., Филенко А. Б. Общий уход за больными.Учебник. Товарищество научных изданий. Москва 2007. 550 с.

Додаткова:

1. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.

2. Общий уход в терапевтической клинике / под ред. Ослопова В.Н. – М.: МЕДпресс-информ, 2002.

3. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. - К: Здоров'я, 1994.