Вивчення гранулометричного складу ґрунту

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра агрохімії, ґрунтознавства і землеробства

082-158

Методичні вказівки

для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Ґрунтознавство»

та варіанти контрольних завдань для

студентів заочної форми навчання напряму 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій» за професійним спрямуванням ‘‘Землевпорядкування та кадастр‘‘

 

Рекомендовано методичною комісією

за напрямом підготовки

6.080101 «Геодезія, картографія

та землеустрій»

Протокол №_

від __ травня 2012 р.

 

 

Рівне 2012

Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Ґрунтознавство» та варіанти контрольних завдань для студентів заочної форми навчання напряму 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій» за професійним спрямуванням ‘‘Землевпорядкування та кадастр‘‘/ С.І.Коваль. – Рівне: НУВГП, 2012. - 16 с.

Укладачі: С.І.Коваль, канд. с-г. наук, старший викладач кафедри агрохімії, ґрунтознавства і землеробства.

Відповідальний за випуск: С.І. Веремеєнко, професор зав. кафедри агрохімії, ґрунтознавства і землеробства.

 

Зміст

Передмова …………………………………………………………3

Лабораторна робота №1. Визначення гранулометричного складу грунту. Визначення гумусу методом Тюріна. ……..……………………………………………………….... 4

Лабораторна робота №2. Вбирна здатності ґрунту ………..… 8

Перелік питань для написання контрольної роботи ………… 12

Таблиця варіантів контрольної роботи …………………….…15

Список рекомендованої літератури ………………………….16

 

 

Передмова

Ґрунт – це складна поліфункціональна, полідисперсна, гетерогенна, відкрита чотирифазна структурна система в поверхневій частині кори вивітрювання гірських порід, що володіє родючістю і є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу та часу.

Ґрунтознавство – це наука про ґрунти, їх утворення, склад, властивості, закономірності поширення, формування та розвиток головної властивості – родючості, про найраціональніше використання ґрунту. Воно вивчає ґрунт як природне тіло, як засіб виробництва, предмет людської праці та її продукт.

Як основний засіб виробництва в сільському господарстві ґрунт має такі важливі особливості: незамінність, обмеженість, не переміщенні у просторі та родючість.

Ґрунтові ресурси кожної країни – народне багатство. Україна належить до країн з найсприятливішими ґрунтово-кліматичними умовами. Переважання родючих земель, висока щільність населення та історичні особливості розвитку сільського господарства зумовили високий рівень освоєння земельного фонду країни.

Рівень сільськогосподарського освоєння території – 70,4%. Площа розорюваних земель становить 57%, тоді як в інших розвинутих країнах світу вона коливається від 17 до 32 %. Основну площу сільськогосподарських угідь (67,7 %) займають чорноземи і лучно-чорноземні ґрунти. Близько третини всієї площі становлять еродовані ґрунти, 7,6% - заболочені й перезволожені землі, 7,5% - засолені й солонцюваті. У деяких районах спостерігаються вторинне засолення, осолонцювання, підтоплення зрошуваних земель, підвищення кислотності ґрунтів.

В даних методичних вказівках наведено рекомендації щодо виконання основних лабораторних робіт, які передбачені навчальним планом для студентів заочної форми навчання. Методичні вказівки містять також перелік питань з курсу «Ґрунтознавство» для виконання контрольних робіт. Варіанти контрольної роботи вибираються за останніми двома цифрами залікової книжки відповідно до наведеної таблиці.

 

Лабораторна робота №1

Вивчення гранулометричного складу ґрунту

Мета роботи: ознайомитись з класифікацією механічних елементів та гранулометричного складу ґрунтів; встановити причини змін механічного складу ґрунту в результаті їх інтенсивного використання; вивчити основні методи визначення механічного складу ґрунту; розробити заходи що до поліпшення механічного складу ґрунту.

Основні теоретичні відомості

Механічні елементи – це частинки різної величини, з яких складається тверда фаза ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід.

Близькі за розміром і властивостями частинки ґрунту об’єднують у фракції. Таке групування ґрунтових фракцій називають класифікацією механічних елементів (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація механічних елементів ґрунту (за М.А.Качинським)

Діаметр частинок,мм	Назва механічних елементів (фракцій)	Групи фракцій
>3	Каміння	Кам’яниста частина грунту
3-1	Гравій
1-0,5	Пісок крупний	Фізичний пісок
0,5-0,25	Пісок середній
0,25-0,5	Пісок дрібний
0,05-0,01	Пил крупний
0,01-0,005	Пил середній	Фізична глина
0,005-0,001	Пил дрібний
0,001-0,0005	Мул грубий
0,0005-0,0001	Мул тонкий
<0,0001	Колоїди

Механічні елементи діаметром більше 1 мм називають скелетом ґрунту, а менше 1мм – дрібноземом.

Кількісне визначення механічних елементів називають гранулометричним аналізом. Під гранулометричним (механічним) складом ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід розуміють відносний вміст у ґрунті різних фракцій механічних елементів. В основу класифікації ґрунтів за механічним складом покладено співвідношення фізичного піску і фізичної глини (табл. 2).

Методи визначення гранулометричного складу:

1. Польовий (наближений) - принцип якого полягає в зміні пластичності вологого ґрунту в залежності від вмісту фізичної глини (скачування в шнур та кільце), а також в зміні показників сухого ґрунту.

2. Лабораторний (точний) - найбільш поширений метод піпетки. Його принцип базується на залежності, яка існує між швидкістю осідання часток у спокійній воді та їх діаметром.

На основі даних гранулометричного аналізу визначають коротку та додаткову назву ґрунту за гранулометричним складом. Коротка назва дається за вмістом фізичного піску і фізичної глини (табл. 2), а додаткова дається за двома переважаючими фракціями, з них більш значущою є та, що стоїть у визначенні на останньому місті.

Від гранулометричного складу залежить фільтраційна та водоутримуюча здатність, інтенсивність процесів ґрунтоутворення. Гранулометричний склад істотно впливає на водно-фізичні, фізико-механічні, повітряні, теплові властивості ґрунту, окисно-відновлювальні умови, вбирну здатність, накопичення гумусу, азоту та зольних елементів.

В практиці піщані і супіщані ґрунти називають легкими, так як вони легко обробляються, а суглинисті і глинисті - важкими, тому, що їх обробіток пов’язаний з великими енергетичними затратами.

Хід роботи

1 етап. Підготовка ґрунту до аналізу.

- наважку підготовленого до аналізу ґрунту (100 г) обробляють НСІ і NaОН для розчленування агрегатів < 0,25 мм на механічні елементи.

2 етап. Розподіл ґрунту на механічні елементи і визначення маси кожної фракції.

- приготовлену суспензію перелити через сито d=0,25мм в мірний літровий циліндр довести рівень води до риски, а частинки, які залишаються на ситі перенести в чашку і визначити масу.

- вміст фракцій < 0,25мм визначають шляхом відбору суспензії піпеткою з відповідної глибини через певні терміни часу з послідуючим висушуванням і розрахунком процентного вмісту фракцій.

Згідно з класифікацією, ґрунт має основну назву за вмістом фізичного піску і фізичної глини та додаткову за вмістом фракції, що переважає. Наприклад, дерново-середньопідзолистий ґрунт на

Таблиця 2

Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом

Коротка назва ґрунту за гранулометричним складом	Вміст фізичної глини (частки <0,01 мм),%	Вміст фізичного піску (частки >0,01 мм), %
Ґрунти
Підзо-листого типу ґрунто-утворення	Степового типу ґрунто-утворення, а також червоно-земи і жовтоземи	Солонці, сильно солон-цюваті ґрунти	Підзолисто-го типу ґрунто-утворення	Степового типу ґрунто-утворення, а також червоноземи і жовтоземи	Солонці, сильно солон-цюваті ґрунти
Піщаний:
пухко піщаний	0-5	0-5	0-5	100-95	100-95	100-95
зв’язнопіщаний	5-10	5-10	5-10	95-90	95-90	95-90
Супіщаний	10-20	10-20	10-20	90-80	90-80	90-80
Суглинковий
легкосуглинковий	20-30	20-30	15-20	80-70	80-70	85-80
середньосуглинковий	30-40	30-45	20-30	70-60	70-55	80-70
важко суглинковий	40-50	45-60	30-40	60-50	55-40	70-60
Глинистий:
легкоглинистий	50-65	60-75	40-50	50-35	40-25	60-50
середньоглинистий	65-80	75-85	50-65	30-20	25-15	50-35
важкоглинистий	>80	>85	>65	<20	<15	<35

морені містить фізичної глини 24,0 %, піску 42,6 %, крупного пилу 33,4 %, середнього пилу 6,57 % і дрібного – 9,6 %, основною назвою гранулометричного складу даного ґрунту буде легкосуглинковий, додатковою – крупнопилувато-піщаний.

Висновки: 1. Від чого залежить механічний склад ґрунту. 2. За одержаним варіантом механічного складу дати повну назву ґрунту. 3. Описати можливі шляхи природної та штучної зміни механічного складу ґрунту.