Аналіз фактичної основи справи

Аналіз фактичної основи справи передбачає:

1) визначення із загальної сукупності обставин, які відомі у справі, таких, які мають юридичне значення - юридичних фактів;

2) групування юридичних фактів за переконливістю;

3) позиціювання фактів.

Визначення юридичного складу справи

У різних юридичних ситуаціях фактичні обставини вияв­ляють себе по-різному. Вони можуть бути представлені описо­во, коли в тому чи іншому документі чи матеріалах викладається, що відбулося, і перед юристом розгортається весь ряд подій, дій, суб'єктів і їхніх відносин. Подібна ситуація виникає після вдало проведеного збору інформації у справі, коли юрист на самому першому етапі зміг зорієнтуватися у предметі опиту­вання та з'ясував все коло обставин, що мають юридичне зна­чення у даній справі.

Проте клієнти часто розповідають про свої проблеми на­стільки детально, що юристу доводиться докладати чималих зусиль, щоб визначити, що саме з повідомленого клієнтом має значення для справи.

У цій ситуації варто застосувати таке правило:

1. З'ясувати, чого хоче клієнт.

2. Визначити, що для цього потрібно.

3. Визначити, що з потрібного наявне.

Відповідь на питання, чого хоче клієнт, передбачає вста­новлення юристом суті його правової проблеми і має бути з'я­сована ще під час опитування. Проте, якщо юрист аналізує справу за документальними матеріалами, відповідь на це пи­тання він повинен з'ясувати одразу шляхом швидкого перегля­ду відповідних документів без детального їх вивчення.

Скажімо, у ситуації, що описана у визначеній фабулі спра­ви, правова проблема клієнта пов'язана з розподілом спільного сумісного майна, набутого під час перебування подружжя у шлюбі. Проте під час опитування з інформації, повідомленої клієнтом, юрист міг прогнозувати проблеми, пов'язані з необхід­ністю розірвання шлюбу, встановлення режиму окремого про­живання подружжя, визначення місця проживання дитини, визна-

чення розміру аліментів на неповнолітню дитину тощо. Вирі­шення кожної з вказаних проблем потребує аналізу дещо іншої групи фактів.

З'ясування кола обставин, які потрібно встановити для вирі­шення проблеми клієнта, передбачає звернення юриста до відпов­ідних нормативних актів, які регулюють дане питання. Так, у спра­вах щодо поділу спільного сумісного майна подружжя важливо встановити: час укладення та розірвання шлюбу; час придбання майна; джерело коштів, за які було придбано майно; фактичне існу­вання шлюбу на момент купівлі майна; наявність обставин, які можуть вплинути на рівність часток подружжя. Іншими словами, мова йде про з'ясування юридичного складу справи.

Зрештою, коли з'ясовано юридичний склад, кожен його елемент потребує наповнення обставинами реальної дійсності, які відносять до справи і, відповідно, виступають як юридичні факти. Результат такої обробки інформації можна проілюстру­вати у вигляді таблиці.

Варто зауважити, що до юридичних фактів не потрібно відносити судження та умовисновки сторін. Так, судженням - розумовим актом, який виражає відношення того, хто говорить, до певного факту чи групи фактів - можна вважати вказівку Л.Марчук на те, що В.Защик не турбується про їх спільну ди­тину. Умовисновком є вказівка В.3ащика на те, що з 1995 року вони з Л.Марчук фактично не проживали і ніяких стосунків не підтримують.

Групування юридичних фактів за переконливістю

Групування юридичних фактів за критерієм переконливості надзвичайно важливий, оскільки дає змогу визначити, які фак­ти є встановленими однозначно, які можуть бути спростовані в процесі подальшої роботи над справою. В результаті групування фактів заданою ознакою доцільним буде їх поділ на факти абсо­лютні та спростовні.

Абсолютними є факти, що залишаються незмінними, як би до них не ставились сторони. Загалом ні у сторін, ні у юриста немає жодного способу змінити їх зміст. Наприклад, до та­кого роду фактів у вказаній історії можна віднести фдкцго2ІР=.

вання шлюбу між Л.Марчук та В. Защиком у серпні 2001 року за рішенням Острозького районного суду або те, що житловий будинок у м. Острог по вул. Набережна, 29 куплено у травні І 999 р. Можна сказати, що абсолютними є факти, достовірність яких однозначно підтверджується.

Поряд з «абсолютними» фактами є й інші, так звані «спро­стовні» Факти, що не є настільки переконливими і незапереч- ними і викликають сумніви. Окрім того, їх оголошення перед судом залежить від волевиявлення самих сторін, оскільки такі факти можуть бути замовчані чи приховані без шкоди основ­ним обставинам справи.

У справі Л. Марчук до спростовних можна віднести факт, що у 1995 році вони з чоловіком хоч і не жили разом, але дума­ли почати спільне сімейне життя, переїхавши в місто Острог, для чого чоловік і придбав будинок. Цей факт може бути спро­стований тим, що за час окремого проживання у В. Защика з'я­вилася нова сім^я.