Субсидії та компенсаційні мита

Субсидії є типовим заходом державної політики, який використовують всі країни для багатьох цілей. Субсидії – це вливання фінансових ресурсів в економіку, але в деяких випадках вони можуть мати ефект деформуючий торгівлю. ГАТТ, а тепер СОТ, має на меті обмежити застосування субсидій, які мають такий ефект, водночас дозволити країнам надавати субсидії для певних цілей (наприклад, дослідження та розвитку).

У багатьох (але не в усіх) країнах існують національні процедури, розроблені для нейтралізації впливу імпортованих субсидійованих товарів, які завдають шкоди вітчизняній галузі промисловості.

Загалом процедура визначення наявності субсидій діє подібно до антидемпінгової процедури. Якщо процедура закінчується успішно, то результатом її буде накладення компенсаційного мита, яке нейтралізує дію (компенсує) субсидії.

Через занепокоєння, що країни можуть зловживати такими національними процедурами для захисту вітчизняного виробника, на Токійському раунді багатосторонніх переговорів у рамках ГАТТ і тепер Угодою СОТ про субсидії і компенсаційні заходи був обумовлений порядок звернення до таких процедур.

Поняття субсидії та компенсаційного мита. Субсидія визначається СОТ як фінансова допомога, яку надає уряд чи будь-який інший державний орган, чи недержавний орган за дорученням державного органу і сприяє прибутку отримувача субсидії. Субсидії можуть бути в будь-якій формі: пряма передача коштів, гранти, позики з низькою процентною ставкою чи підтримування цін. Вони можуть бути також у формі зменшення чи відміни податку.

Компенсаційне мито є спеціальним митом, яке накладають на імпорт для компенсації державних субсидій, наданих виробникам чи експортерам аналогічних товарів у країні-експортері. Компенсаційне мито накладають з метою “нейтралізації будь-якої субсидії, яку надають прямо чи не прямо після виготовлення, виробництва чи експорту будь-якого товару”. Компенсаційні заходи є відповіддю на субсидії, щоб запобігти завданню шкоди вітчизняним виробникам субсидованим імпортом.

Законодавство про компенсаційне мито існує довше, ніж антидемпінгове законодавство. Сполучені Штати найбільше з-поміж усіх інших країн використовують субсидійно-компенсаційні заходи. Стосовно цього американський академік П. Мессерлін сказав: “Для США, Кодекс про субсидії ГАТТ – це засіб контролю субсидій. Для решти світу – це засіб контролю компенсаційних заходів США”.[12]

Види субсидії згідно з нормативами СОТ. Засновники СОТ розуміли, що не всі види субсидій однаково деформують умови торгівлі. Вони також усвідомлювали, що тоді, як ідеалом був повністю вільний ринок, політичні реалії вимагали того, щоб країнам надали право на певний рівень інтервенцій у регулювання торгівлі за умови подальшої підтримки норм СОТ. З цієї причини СОТ створило три рівні класифікацій субсидій: “заборонені”, “ті, що дають підстави для вжиття заходів”, “ті, що не дають підстави для вжиття заходів”.

До “заборонених” субсидій належать:

1) субсидії, які суттєво впливають на експортні можливості країни (експортні субсидії);

2) субсидії, зумовлені переважним використанням вітчизняних товарів на перевагу імпортним (імпортозаміщуючі субсидії).

Субсидії класифікують як “ті, що дають підстави для вжиття заходів”, якщо вони:

1) завдають шкоди вітчизняній галузі іншої країни-члена СОТ;

2) зводять нанівець або послаблюють переваги, які прямо чи опосередковано отримали інші країни-члени СОТ;

3) серйозно шкодять інтересам іншої-країни члена СОТ.

Субсидії є “такими, що не дають підстави для вжиття заходів”, якщо вони:

1) не є адресними, тобто надають всім фірмам галузі чи підгалузі;

2) відповідають одному з таких трьох видів допомоги:

· допомога у науково-дослідницькій діяльності, якщо така допомога становить не більше 75 % від вартості промислових дослідів[13] або 50 % від вартості розробок на доконкурентній стадії[14];

· допомога, що надається в межах існуючої загальної програми розвитку неблагополучних регіонів, якщо ВВП на душу населення регіону не перевищує 85 %, а/або рівень безробіття регіону становить принаймні 110 % від середнього показника по цій країні чи території;

· допомога, спрямована на прискорення адаптації відповідних потужностей до нових вимог охорони навколишнього середовища, якщо така допомога одноразова, не перевищує 20 % від затрат на адаптацію, не покриває витрат на заміну й експлуатацію устаткування, надається всім бажаючим фірмам.

Субсидії в сільському господарстві. Субсидії на виробництво сільськогосподарської продукції найрозповсюдженіші в світі. Країни-члени СОТ, особливо розвинені країни, не бажали, щоб сільськогосподарські субсидії регулювалися тими ж положеннями, що й решта. Тому субсидії для сільського господарства не підпадають під класифікацію СОТ тих субсидій, що дають підстави для вжиття заходів. Правила СОТ стосовно застосування сільськогосподарських субсидій регулюються Угодою СОТ про сільське господарство, відповідно до якої країни, що застосовують субсидії, повинні поступово зменшувати їхню кількість і розмір (див. розділ 8).

Дія компенсаційних заходів. Процес розслідування щодо застосування субсидій та адміністрування компенсаційними заходами належить до компетенції відповідних органів державного управління галузі вітчизняних виробників, які ініціювали скаргу щодо завдання їм шкоди іноземними конкурентами, які виробляють субсидовані товари. Процедура загалом подібна до антидемпінгової процедури. Спершу компетентний орган влади дає дозвіл на ініціацію процесу розслідування з метою визначення розміру субсидій і наявності причинно-наслідкового зв’язку щодо виникнення матеріальної шкоди. Подібні процедури застосовують при встановлені попередніх та остаточних компенсаційних мит.

Принципи підрахунку величини компенсаційного мита. Розмір компенсаційного мита не повинен перевищувати суму державної дотації чи субсидії, чи бути меншою за величину, яка потрібна для ліквідації шкоди. Термін застосування компенсаційних мит не повинен перевищувати п’яти років. Він може бути відмінений раніше, якщо розслідуванням буде підтверджено, що шкода більше не завдається. У випадку представлення доказів, що відміна компенсаційних мит призведе до продовження чи відновлення субсидування та шкоди, термін їхньої дії може бути продовжений.

Процедура введення компенсаційного мита може бути призупинена або відмінена якщо: уряд країни-експортера добровільно застосує заходи щодо обмеження розміру субсидії чи її відміни або застосує інші адекватні заходи. Крім того, експортер може погодитися переглянути свої ціни, щоб ліквідувати наслідки, завдані шкодою.

Механізм врегулювання суперечок у рамках СОТ. У випадку відмови країни, що проводить субсидування, скасувати субсидію, яка була визнана “забороненою” чи “такою, що дає підстави для вжиття заходів”, справа може бути передана на розгляд Органу врегулювання суперечок СОТ.

Завдання шкоди, зведення нанівець або ушкодження переваг є причиною для застосування механізму врегулювання суперечок відповідно до статті 7 Угоди СОТ про субсидії та компенсаційні заходи. Ми згадували про те, як експорт субсидійованої продукції з країни А може зашкодити конкуренції в країні В. Однак субсидії країни А можуть також вплинути на конкурентні переваги виробників країни В, які експортують в країну А. Крім того, такі субсидії впливають на конкурентоздатність експортерів країни В порівняно з експортерами країни А на ринках третіх країн. У цих двох випадках дія компенсаційних мит в країні В не компенсує шкоди, зведення нанівець або ушкодження переваг її виробників-експортерів. Тому скаржники можуть вимагати врегулювання суперечки на основі процедури щодо завдання серйозної шкоди в результаті зведення нанівець або ушкодження переваг.

Наявність серйозної шкоди в результаті зведення нанівець або ушкодження переваг може бути визнана тоді, коли субсидія призвела до одного чи кількох з таких наслідків:

1) витіснення чи перешкоджання імпорту подібної продукції на ринок країни, що використовує субсидію;

2) витіснення або перешкоджання імпорту подібної продукції з країни-члена СОТ на ринок третьої країни;

3) значне заниження чи стримування ціни, тиск на рівень цін або зменшення обсягів продажу подібної продукції іншою країною-членом СОТ;

4) збільшення частки субсидованого товару на світовому ринку, порівняно з часткою, що була протягом минулих трьох років.

Основні тенденції застосування компенсаційних заходів у світовій економіці. Компенсаційні заходи стають популярним засобом захисту внутрішніх ринків. Кількість компенсаційних розслідувань збільшується з року в рік. Реально лише близько 60 % компенсаційних розслідувань закінчуються запровадженням компенсаційних мит. З 1995 р. до 30 червня 2003 р. у світі було ініційовано 161 компенсаційне розслідування, з них у 97 випадках були застосовані компенсаційні заходи.[15] Традиційно основні країни, що ініціюють компенсаційні розслідування, головно це розвинені країни США (65 розслідувань), ЄС (41), Канада (11), ПАР (11). Основними країнами, стосовно яких проводяться компенсаційні розслідування, є Індія (36 розслідувань), Південна Корея (13), ЄС (10), Італія (12) (див. табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Компенсаційні розслідування, ініційовані країнами-імпортерами стосовно країн-експортерів за період 01.01.1995-30.06.2003 [16]

Країни-експортери

Аргентина

Австралія

Бразилія

Канада

Чилі

Коста-Ріка

Єгипет

ЄС

Ізраїль

Латвія

Мексика

Нова Зеландія

Перу

ПАР

США

Венесуела

Всього

Аргентина

Бразилія

Канада

Чилі

Китайський Тайпей

Чехія

ЄС

Югославія

Франція

Німеччина

Угорщина

Індія

Індонезія

Італія

Південна Корея

Польща

ПАР

Іспанія

Таїланд

Трінідад і Тобаго

Туреччина

Об’єднане Королівство

США

Венесуела

Інші

Всього

 

Найчастіше в період 1995-2003 рр. порушувались компенсаційні розслідування та запроваджувалися компенсаційні заходи стосовно експорту чорних металів (67 і 53 разів відповідно), продукції харчової промисловості (23 і 11), пластмас (15 і 7), виробів з текстилю (11 і 4) та інших товарів промисловості.[17]