Приклад застосування захисних заходів

Розділ 6

Торговельні заходи захисту внутрішнього ринку

 

Розділ присвячено вивченню торговельних заходів, які застосовують країни для захисту вітчизняних галузей виробництва від іноземного імпорту та конкуренції, і які дозволяє Світова організація торгівлі. Проаналізовано основні поняття, значення, положення угод у рамках СОТ і застосування на практиці трьох основних торговельних заходів захисту внутрішнього ринку: захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів.

 

6.1. Особливості застосування захисних заходів.

6.2. Демпінг та антидемпінгові заходи.

6.3. Субсидії та компенсаційні мита.

6.4. Практика застосування торговельних заходів захисту внутрішнього ринку в Україні.

Запитання та завдання для самоконтролю.

Особливості застосування захисних заходів

 

Поняття захисних заходів. Захисний захід – це надзвичайний захід, який проводить уряд для тимчасового захисту вітчизняних виробників від непередбачуваного різкого збільшення імпорту, яке спричинене змінами умов конкуренції внаслідок зниження чи скасування тарифів або застосування інших торговельних поступок. Коли певне коливання імпорту завдає чи загрожує завданням серйозної шкоди вітчизняним виробникам, можна застосувати захисні заходи для того, щоб дати час вітчизняним виробникам пристосуватися до нових умов.

Ще в ГАТТ 1947 р. було передбачено можливість застосування надзвичайних дій щодо імпорту окремих товарів у результаті непередбачених обставин і впливу зобов’язань, взятих на себе стороною за цією Угодою (ст. ХІХ.1(а) ГАТТ). У результаті Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ було підписано спеціальну Угоду СОТ про захисні заходи, яка входить до складу Багатосторонніх угод з торгівлі товарами. Ця угода визначила правила застосування захисних заходів. Для виконання цілей цієї угоди було створено Комітет з питань захисних заходів для нагляду за їх виконанням.

Захисні заходи можуть запроваджуватися у вигляді збільшення тарифів чи кількісних обмежень на імпорт певних товарів. Однак СОТ заохочує торгуючі сторони не застосовувати кількісні обмеження.

Механізм запровадження захисних заходів. З метою запобігання застосування захисних заходів країнами-членами СОТ для протекціоністських цілей, порушуючи домовленості щодо торговельних пільг чи поступок, процес запровадження цих заходів жорстко регулюються положеннями Угоди СОТ про захисні заходи. Захисні заходи можна застосовувати лише після офіційного розслідування, під час якого всі зацікавлені сторони, в тому числі іноземні експортери, мають право висловити свою позицію країні-члену СОТ, яка має намір застосувати такі заходи. Розслідування визначає, чи збільшення кількості імпорту завдає чи загрожує завдати серйозної шкоди вітчизняним виробникам аналогічних товарів чи товарів, які безпосередньо конкурують з імпортованими. Розслідування повинно чітко визначити прямий причинно-наслідковий зв’язок між підвищенням імпорту та серйозною шкодою.

Поняття серйозної шкоди. В минулому ГАТТ давала досить нечітке визначення того, що мається на увазі під серйозною шкодою. Нечіткості статті XIX ГАТТ певною мірою були пояснені Угодою СОТ про захисні заходи, яка дає таке визначення цього терміна (ст. 4): “серйозна шкода – це значне загальне погіршення становища в певній галузі вітчизняного виробництва”, враховуючи такі фактори:

- рівень і кількість збільшення імпорту;

- частка вітчизняного ринку, яку займають імпортні товари після збільшення імпорту;

- зміна в рівні продажу, виробництві, продуктивності, використання виробничих потужностей, доходів і зайнятості в країні-імпортері.

Причинно-наслідковий зв’язок. Захисні заходи можна застосовувати лише тоді, коли буде встановлено причинно-наслідковий зв’язок між коливанням імпорту та серйозною шкодою (ст. 9.2(b) Угоди про захисні заходи). Захисні заходи, які ґрунтуються на об’єктивних доказах, повинні застосовуватися на основі режиму найбільшого сприяння, і підпадають під певні обмеження відповідно до правил СОТ. Іншими словами, захисні заходи не можна спрямовувати проти імпорту з якоїсь певної країни чи країн без наявності конкретної причини.

Приклад захисних заходів на практиці. Одним із випадків запровадження урядом країни захисних заходів є неочікуване збільшення імпорту внаслідок вступу цієї країни до регіональної торговельної угоди або СОТ, що передбачає суттєву лібералізацію зовнішньої торгівлі. Тоді захисний захід використовують для вирішення перехідних проблем.

 

Приклад застосування захисних заходів

Сільськогосподарська країна А нещодавно приєдналась до Зони вільної торгівлі Х. Через те, що А є успішним експортером більшості сільськогосподарських товарів, керівництво країни погодилося знизити рівень тарифів на сільськогосподарську продукцію. Однак їм було не відомо, що країна В ще один член Зони вільної торгівлі Х, досягла високої продуктивності, експортуючи страусові яйця.

Коли угоди Зони вільної торгівлі Х набули чинності, то ринок країни А заполонили дешеві страусові яйця з країни В. Виробники країни А знали, що вони тоді не могли виробляти страусові яйця з такою ж продуктивністю, але вважали, що могли б переобладнати свої страусові ферми в рентабельніші ферми з виробництва індичих яєць.

Відповіддю країни А, з метою виправлення ситуації, було накладення захисних заходів на імпорт страусових яєць на піврічний період. На цей термін тарифи країни А були відновлені до рівня, який був до вступу у Зону вільної торгівлі Х. Це дало виробникам країни А час та засоби розпродати страусові яйця вітчизняних фермерів на внутрішньому ринку та реорганізувати своє господарство на виробництво індичих яєць. Економіка країни А отримала вигоду з низьких цін на страусові яйця та збільшила доходи від експорту індичих яєць.

Примітка. Тимчасове відновлення рівня тарифу та накладання квоти, яка має однаковий з відновленням старого тарифу ефект, є загальноприйнятими підходами до застосування захисних заходів.

Повідомлення і консультації. Член СОТ повинен повідомити Комітет з питань захисних заходів про початок процесу розслідування. Він також повідомляє Комітет про висновки розслідування та про будь-які рішення щодо застосування чи продовження захисного заходу.

Країна-член СОТ, яка пропонує застосовувати захисний захід, повинна надати можливість для проведення консультацій з тими членами, чиї інтереси можуть постраждати. Згідно з Угодою про захисні заходи ця країна повинна докласти зусиль для збереження вигод від своїх торговельних поступок, наданих державам-експортерам, на які негативно вплине запровадження такого заходу. Для досягнення цієї мети вона може домовитись з країнами-експортерами про адекватні заходи торговельної компенсації за несприятливі для них наслідки, після введення такого заходу.

Компенсація є здебільшого поступкою у формі зниження ставки митного тарифу на інші товарів, експорт яких представляє інтерес для країн-експортерів. Якщо домовленості не буде досягнуто, то країни-експортери можуть вжити заходів у відповідь (тимчасово припинити застосування еквівалентних поступок, наданих на підставі членства в СОТ цій країні, яка застосовує захисні заходи). Проте право на вжиття заходів у відповідь не може використовуватися протягом перших трьох років застосування захисних заходів, якщо вони прийняті в результаті абсолютного зростання імпорту, а не його збільшення щодо національного виробництва (ст. 8.3 Угоди про захисні заходи).

Доцільність надання компенсації. Навіть якщо вітчизняний ринок зазнав серйозної шкоди, це не завжди є результатом якоїсь недобросовісної торговельної практики іншої країни, а лише неочікуваною значною зміною умов конкуренції, що є наслідком торговельних поступок. Якщо експорт країн до країни, яка застосовує захисні заходи, зменшиться, то вони мають право отримати компенсацію за одностороннє порушення домовлених торговельних поступок стосовно них. Саме тому захисні заходи розглядають окремо від антидемпінгових і компенсаційних заходів, які приймаються у відповідь на виявлення недобросовісної торговельної практики.

Терміни дії захисних засобів. Будь-який захисний захід може бути застосований лише на період, потрібний для упередження чи усунення завданої шкоди та пристосування до нових умов. Цей період не може перевищувати чотирьох років. Країна-член СОТ може продовжити застосування захисного заходу ще на чотири роки, якщо буде з’ясовано, що продовжує існувати потреба для упередження чи усунення завданої шкоди й існують докази того, що у цій галузі вітчизняного виробництва проходить процес перебудови (пристосування).

Якщо захисний захід застосовується більш, ніж один рік, то потрібно поступово лібералізувати його через регулярні інтервали часу протягом періоду застосування.

Інтервал між застосуванням захисних заходів до конкретного товару повинен бути більшим або дорівнювати терміну останнього застосування такого захисного заходу до цього товару. Повторний захисний захід на цей товар не можна вживати протягом принаймні двох років після закінчення терміну дії попереднього.

Спеціальні правила СОТ для країн, що розвиваються. Захисні заходи не повинні застосовуватися до товарів, що походять із країни-члена СОТ, що розвиваються, якщо частка його імпорту відповідного товару в країні-імпортері не перевищує 3 %. Це правило не діє, коли сукупна величина імпорту з кількох країн, що розвиваються, навіть якщо індивідуальні частки імпорту з яких менші 3 %, перевищує 9 % від загального обсягу імпорту цього товару (ст. 9.1 Угоди про захисні заходи). Тому, можна стверджувати, що дія цієї пільги значно обмежена, оскільки на практиці трапляється небагато випадків, коли країни, що розвиваються, разом мають меншу частку в загальному імпорті розвинених країн, ніж 9 %.

Іншою поступкою для країн, що розвиваються, є довший термін дії захисних заходів, запроваджених в результаті одного розслідування (максимально 10 років), а інтервали між ними можуть бути коротшими, ніж для розвинених країн. Згідно зі статтею 9.2 Угоди про захисні заходи інтервал між захисними заходами для країн-членів СОТ, що розвиваються, “дорівнює половині періоду, протягом якого такий захід вже застосовувався раніше, за умови, що період незастосування становить принаймні два роки”.

Заборона та відміна деяких заходів. Такими заходами є добровільне обмеження експорту, домовленості про заходи щодо збуту товарів і системи вибіркового ліцензування. Незважаючи на те, що такі заходи використовувалися як альтернатива захисним заходам при вирішені економічних проблем, вони значною мірою відрізняються від захисних заходів. Положення щодо таких заходів містяться в Угоді про захисні заходи, де забороняється їхнє застосування (ст. 11).

Врегулювання суперечок. Процедуриконсультацій і врегулювання суперечок, що виникають між країнами-членами СОТ з приводу дії положень Угоди про захисні заходи, регламентуються положеннями Домовленості СОТ про правила та процедури врегулювання суперечок (див. розділ 7).

Винятки із застосування Угоди про захисні заходи. Загальні правила застосування захисних заходів не стосуються сільськогосподарського сектора, оскільки окрема Угода СОТ про сільське господарство передбачає застосування спеціальних захисних заходів (див. розділ 8), а також текстильних виробів та одягу, оскільки для захисту внутрішнього ринку цих товарів дозволені дискримінаційні кількісні обмеження, проте відповідно до Угоди про текстиль та одяг передбачено поетапну їх ліквідацію до 1 січня 2005 р. (див. розділ 10).

Порівняння захисних заходів з іншими торговельними заходами захисту внутрішнього ринку. Захисні заходи застосовуються не так широко, як антидемпінгові та компенсаційні заходи, тому що їхнє застосування передбачає політичний процес, у тім числі консультації з іншими членами СОТ. Крім того, країни, які застосовують захисні заходи, повинні запропонувати адекватну компенсацію країнам-експортерам, які зазнають негативного впливу цих заходів. Інакше країни-ініціатори захисних заходів можуть зіткнутися з можливістю застосування заходів у відповідь з боку країн-експортерів. На противагу захисним заходам антидемпінгові та компенсаційні заходи приймають на основі квазі-юридичної процедури, на яку ні політики, ні дипломати з економічних питань не мають впливу. Застосування антидемпінгових і компенсаційних заходів не вимагає жодної компенсації для країн, які, як було виявлено, застосовують демпінг чи субсидії, оскільки вважається, що вони порушують принципи “чесної торгівлі”.