Інші форми торгівлі
Організація біржової торгівлі
Суть, роль і розвиток біржової торгівлі
Біржі -регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, сировини, цінних паперів. Вони служать економічним інструментом ринкової економіки, організовують вільні ринкові відносини по закупівлі і продажу товарів, сировини і цінних паперів.
Для бірж характерна купівля-продаж масових товарів, що продаються за стандартами (встановленими сортами) або за стандартними зразками (зерно, цукор, вовна, бавовна, кава, каучук, метали).
Біржова торгівля в промислово розвинених капіталістичних країнах істотно впливає на стан товарних ринків зерна та інших сільськогосподарських продуктів, цукру, вовни, кави, каучуку, нафти, нафтопродуктів, будматеріалів, кольорових і чорних металів та ін.
Таким чином, біржова торгівля за рубежем здійснюється, як правило, по товарах масового попиту і виробництва, які можуть бути стандартизовані, тобто приведені до якісно однорідної основи, що дозволяє вести торги партіями однорідних, стандартизованих товарів виробничого і невиробничого споживання, так званими біржовими товарами.
Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладення контрактів із закупівлі і продажу товарів за ринковими цінами, що складаються під впливом попиту і пропозиції. Біржа є організованим оптовим ринком, на якому торгівля здійснюється за встановленими біржею правилами у формі гласних публічних торгів, що проводяться в заздалегідь призначеному місті і в певний час.
Велике функціональне значення біржа має як регулювальник цін. Вона дозволяє нівелювати коливання цін на один і той же товар за допомогою котирування (згладжування) цін. Конкретні контрактні ціни фіксуються на товарній біржі, а потім публікується середня типова ціна товару. Покупці і продавці при здійсненні операцій купівлі-продажу орієнтуються саме на середню біржову ціну, що дозволяє виключити її різке коливання. Тим самим з'являється природний регулювальник цін.
На початковому етапі функціонування товарних бірж за рубежем домінували біржі реального товару (тобто реально існуючого), які передбачали обов'язковий продаж товару після проведення торгів.
У наш час товарних бірж, що здійснюють операції з реальним товаром, у світі залишилося дуже мало. На зміну їм прийшли ф'ючерсні біржі, на яких і здійснюється переважне число біржових операцій. Ф'ючерсні операції укладаються на ще не вирощений (не створений) товар, наприклад під урожай наступного року. Ф'ючерсна біржа (операція) допускає проведення торгів без подальшого постачання товарів.
Біржа не може здійснювати торгову, торгово-посередницьку та іншу діяльність, безпосередньо не пов'язану з організацією біржової торгівлі.
Біржа - організація, що створюється на добровільній пайовій основі зацікавленими юридичними і фізичними особами в порядку, встановленому законодавством. У заснуванні біржі не можуть брати участь державні органи, банки, страхові, інвестиційні компанії і фонди, громадські, релігійні і добродійні організації.
Біржа створюється за рішенням зборів засновників. Вони вносять пай, розмір якого визначається зборами засновників. У розмірах внесеного паю засновники несуть майнову відповідальність за результатами господарської діяльності біржі. Біржа придбаває права юридичної особи з моменту державної реєстрації, а право на проведення біржових торгів - після отримання ліценції на право біржової торгівлі.
Членом біржі може бути юридична або фізична особа, яка бере участь в статутному капіталі або вносить членські чи інші цільові внески в майно біржі, передбачені її статутом. Членство на біржі дає право брати участь в біржовійторгівлі, прийнятті рішень на загальних зборах біржі і в інших органах управління біржею, брати участь в розподілі прибутку або дивідендів та інші переваги.
Органами управління біржею є загальні збори засновників і членів біржі, біржовий комітет (рада), правління (дирекція) біржі.
Вищим керівним органом біржі є загальні збори засновників і членів біржі.У роботі загальних зборів без права вирішального голосу можуть брати участь службовці біржі, запрошені та інші особи. До компетенції загальних зборів входить:
♦ розгляд і затвердження правил роботи біржі;
♦ визначення розміру вступного і щорічних членських внесків, що сплачуються членами біржі, розміру біржового збору з операцій, вхідної плати з постійних і разових відвідувачів, що не є членами біржі, плати за послуги та інших платежів і зборів;
♦ вибори членів біржового комітету та його голови, членів ревізійної комісії та її голови, арбітражної комісії та її голови і звільнення членів комісії від виконуваних обов'язків;
♦ розгляд і вирішення питань про виключення і прийняття членів біржі;
♦ розгляд і затвердження річних звітів біржового комітету про господарсько-фінансову діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, схвалення або скасування рішень біржового комітету.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників або 2/3 членів біржі.
У періоди між загальними зборами управління біржею здійснює біржовий комітет, очолюваний головою.
До компетенції біржового комітету відноситься:
♦ керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;
♦ контроль за діяльністю правління (дирекції) біржі;
♦ розпорядження фінансовими коштами та іншим майном біржі, контроль за витрачанням коштів правлінням біржі;
♦ представництво біржі в державних та інших організаціях по всіх справах біржі;
♦ створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах;
♦ реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і члени біржі;
♦ здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі її учасниками.
Рішення біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів.
З метою забезпечення організаційно-господарського функціонуванні біржі комітет створює як виконавчий орган правління (дирекцію) біржі ні чолі з керівником або генеральним директором біржі.
Правління біржі здійснює наступні функції:
♦ організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистикою звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;
♦ придбання і продаж майна біржі і здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням біржового комітету;
♦ здійснення прийому на роботу і звільнення співробітників підрозділів біржі, що працюють за наймом і не є членами біржі;
♦ організація публікації біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;
♦ створення необхідних структурних підрозділів біржі;
♦ розпорядження фінансовими коштами та іншим майном біржі, виділеним правлінню для забезпечення її функціонування;
♦ організація перевірки відповідності стандартам зразків товарів, що реалізуються або обмінюються на біржі, проведення експертизи, а у необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;
♦ організація та надання учасникам біржових торгів необхідних інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їх необхідними засобами оргтехніки і зв'язку;
♦ здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржових правил.
Біржа формує структурні підрозділи - маклеріат (торговий відділ), коритувальну і арбітражну комісії, а також інші органи, необхідні для її роботи. Контроль за діяльністю біржі здійснює ревізійна комісія, обрана загальними зборами.
Спеціальні комітети біржі займаються вдосконаленням процедури торгів, розробляють типові контракти, забезпечують інформацією про стан товарних ринків. Однієї з найголовніших структур біржі є розрахункова палата, що проводить розрахунки з членами біржі за результатами торгів. Великі біржі мають у своєму складі постійно діючі арбітражі для оперативного розгляду суперечок, пов'язаних з біржовими операціями.
Типова структура товарної біржі наведена на рис. 5.1.
Мал. 8.1
 |  |
Рис.4.1.
У розвинутих країнах з організаційно-правової точки зору біржі діляться на публічні і приватні.
Публічні біржі курируються державними і муніципальними організаціями. Їх діяльність регулюється законами та іншими нормативними актами має відкритий характер.
Публічні біржі поширені в європейських країнах і за масштабами своєї діяльності мають в основному регіональний характер. Членами такої біржа в основному керівники великих компаній. Операції на них можуть здійснювати як члени біржі, так і інші підприємці. Фінансування роботи бірж здійснюється за рахунок коштів, отриманих біржею від учасників торгів у вище твердих сум за участь в операціях, а також у формі встановленого процента від вартості довершених операцій.
Приватні біржі організуються, як правило, у формі закритих акціонер них товариств з обмеженим числом членів. Біржі працюють на основі своїх статутів, що визначають її діяльність, структуру, порядок управління, складі діючих членів, порядок їх вибуття і прийняття нових. Члени біржі мають своя брокерські контори.
Біржова торгівля як форма організованого оптового ринку ділиться на ринки готівкового товару, ф'ючерсний і фондовий ринки. У зв'язку з цим на біржах можуть здійснюватися наступні операції:
Купівля-продаж реального товару, тобто такі операції, які передбачають обов'язковий продаж товару після проведення торгів або негайну передачу документів на право власності на товар.
При здійсненні операції на реальний товар продавець повинен мати в своєму розпорядженні товар в наявності і пред'явити його в термін, передбачений в біржовому договорі (контракті). При такій операції продавець повинен здати товар на біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоцтво - варант, оплатити страхування свого товару та його зберігання на складі.
Коли закінчується термін постачання, продавець передає варант покупцеві в обмін на чек (оплату).
За даною угодою термін виконання постачання товару зі складу покупцеві визначається біржовими правилами і, як правило, складає від 1 до 15 днів.
Різновидом операції з реальним товаром є «форвардні угоди», або форвардні операції - операції купівлі-продажу товару з відстроченим терміном його постачання (в цьому випадку обумовлюється ціна товару і термін його постачання). Іншими словами, форвардні операції, або операції на термін, передбачають постачання реального товару в майбутньому.
Ф'ючерсні операції передбачають проведення торгів без обов'язкового подальшого постачання товарів. Це продаж товару, який ще не вироблений або фізично відсутній на момент укладення операції. Фактично відбувається акт купівлі-продажу права на майбутній товар. Інакше кажучи, це угода купівлі-продажу стандартних контрактів.
Хеджування - операції на ф'ючерсних біржах, що дозволяють страхування від несприятливих змін цін.
Купівля на ф'ючерсному ринку супроводжується хеджуванням. Хеджування є важливим інструментом зниження ризику для виробників, переробників і продавців. Наприклад, продавцем є фермер, що має поле вівса. Він не, за якою ціною буде продаватися овес на ринку восени після збору урожаю). Щоб бути упевненим в збуті вівса, фермер продає його на біржі по встановленій ціні (фіксованій ціні) і, вже орієнтуючись на цю ціну, він буде будувати свої подальші плани.
При укладенні ф'ючерсної. операції в контракті обумовлюється ціна товару і терміни його постачання. Терміни постачання визначаються спеціальними прийнятими на біржі стандартами (правилами).
Різновидом ф'ючерсних операцій є опційні операції купівлі-продажу прав і майбутню купівлю або продаж за встановленою ціною товарів або контрактів на постачання товарів.
У нас в країні на початковому етапі перебудови (1991-1992 рр.) товарні біржі створювалися як біржі реального товару. Однак, надалі вони почали здійснювати ф'ючерсну торгівлю нарівні з торгівлею наявним товаром.
Торгові операції на біржі здійснюються за допомогою маклерів і брокерів. Маклер - працівник біржі, що веде торги на біржі. Торги відбуваються по секціях біржі. У кожній секції, що спеціалізується на окремому виді товару, дирекцією біржі призначається маклер - ведучий торгів.
Брокер - біржовий посередник між продавцями і покупцями по здійсненню торгових операцій з придбання, продажу і обміну товарів на біржі, Брокери виступають як представники (працівники) брокерських фірм, компаній, контор або як незалежні особи.
Відсутність брокера в секції в момент оголошення маклером його пропозиції розцінюється як його нез'явлення на торг. Товар, їм запропонований, знімається з торгів, що проводяться в певний біржовий день, а до брокера застосовуються санкції, передбачені правилами біржової торгівлі.
